Adaptive Management Theory and Practice Pedagogics最新文献

{"title":"Методика організації інформаційно-консультативного середовища закладу професійної освіти","authors":"Л. М. Скрипник","doi":"10.33296/2707-0255-14(27)-10","DOIUrl":"https://doi.org/10.33296/2707-0255-14(27)-10","url":null,"abstract":"У статті досліджено методику організації інформаційно-консультаційного середовища закладу професійної освіти. Встановлено, що організація інформаційно-консультаційного середовища – це процес створення цілісної системи, яка володіє всіма системними властивостями, а її компоненти – соціальний, просторово-предметний та психолого-педагогічний у єдності та взаємозв’язку, спрямовані на реалізація основної місії закладу професійної освіти. \u0000Розроблено модель методики організації інформаційно-консультаційного середовища закладу професійної освіти, яка ґрунтується на наукових уявленнях щодо цілей, змісту, етапів і методів, а також соціальних очікувань стосовно результатів його функціонування у вирішенні провідних завдань закладу. Розроблена модель структурує формувальні впливи у цільовий, організаційно-змістовий та оцінно-результатний блоки, дозволяє реалізувати інформаційну, консультаційну, діагностичну, інтерактивну, координаційну, професійно-розвивальну, а також функції педагогічної та навчально-методичної підтримки в організації діяльності закладу професійної освіти. \u0000З’ясовано, що для ефективного функціонування інформаційно-консультаційного середовища закладу професійної освіти необхідно впровадити такі основні інструменти, як створення та адаптація до вимог користувачів та ефективне функціонування веб-сайту закладу освіти, побудова інноваційного хабу та перехід на електронний документообіг та інформаційний обмін в сфері надання інформаційно-консультаційних послуг. Визначено послідовність кроків, що формують модель інформаційно-консультаційного середовища закладу професійної освіти, та етапи реалізації методики (підготовчий, формувальний та контрольно-корекційний). Визначено цільові орієнтири, провідні та додаткові засоби та критерії ефективності організації інформаційно-консультаційного середовища закладу професійної освіти.","PeriodicalId":257848,"journal":{"name":"Adaptive Management Theory and Practice Pedagogics","volume":"79 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115276922","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Технологія використання комплексної моделі управління маркетинговими комунікаціями закладу загальної середньої освіти","authors":"Дмитро Борсук","doi":"10.33296/2707-0255-15(29)-01","DOIUrl":"https://doi.org/10.33296/2707-0255-15(29)-01","url":null,"abstract":"У статті розкрито сутність та описано структуру комплексної моделі управління маркетинговими комунікаціями закладу загальної середньої освіти. Обґрунтовано, що використання комплексної моделі управління маркетинговими комунікаціями закладу загальної середньої освіти можливо за умов розробки відповідної технології та апробація її застосування на практиці. Розкрито, що в процесі розроблення зазначеної технології за результати маркетингової діяльності було прийнято позитивну динаміку змін у роботі закладу, яка аналізується за виділеними критеріями. У тексті статті проаналізовано технологію використання комплексної моделі управління маркетинговими комунікаціями закладу загальної середньої освіти та її основні складові. Зазначено основне завдання управління маркетинговою діяльністю закладу загальної середньої освіти. Розкрито, що технологія передбачає рух основними етапами з раціональним використанням засобів їхньої реалізації. Описано, що ці засоби забезпечують наскрізний взаємозв’язок мети маркетингової діяльності із завданнями та сприяють запуску механізмів розвитку закладу загальної середньої освіти, забезпеченню сучасних умов для здобуття учнями загальної середньої освіти. Деталізовано кожний з семі етапів технології використання комплексної моделі управління маркетинговими комунікаціями закладу загальної середньої освіти. Розкрито зміст методики використання інформаційних модулів. Зазначається, що інформаційні модулі створені в табличному процесорі Excel і мають відповідні технологічні особливості. Наведено перспективи подальшого дослідження й напрями за якими це дослідження буде здійснюватися. Стаття може бути корисною для керівників закладів загальної середньої освіти, відповідних працівників органів управління освітою та закладів системи післядипломної педагогічної освіти.","PeriodicalId":257848,"journal":{"name":"Adaptive Management Theory and Practice Pedagogics","volume":"42 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"121300249","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Розвиток цифрової компетентності вчителів закладів загальної середньої освіти методами НУШ","authors":"Галина Германсон","doi":"10.33296/2707-0255-14(27)-07","DOIUrl":"https://doi.org/10.33296/2707-0255-14(27)-07","url":null,"abstract":"У статті висвітлено методичні засади управління розвитком цифрової компетентності вчителів закладів загальної середньої освіти методами Нової української школи. Проаналізовано показники, критерії та методи розвитку цифрової компетентності педагогів. Встановлено, що сьогодні цифрова компетентність є основою професійної педагогічної діяльності педагогів НУШ. Цифрову компетентність необхідно інтегрувати в свою професійну практику всім педагогам НУШ, щоб сприяти розвитку в учнів всебічно розвинутої особистості ХХІ століття. \u0000Аналізуючи різноманітні джерела інформації, нами зроблений висновок, що цифрова компетентність НУШ – це здатність ефективно управляти освітнім процесом, навчанням та вихованням учнів за допомогою комп’ютерних та інших цифрових технологій. \u0000Здійснюючи наукові пошуки щодо проблеми розвитку цифрової компетентності педагогів НУШ нами виокремлено п’ять сфер цифрової компетентності, якими повинні володіти усі педагоги Нової української школи. Кожен критерій інтегрує навчальний процес в цифровий простір, таким чином розвиваючи основні цифрові навички і компетенції як педагогів, так і учнів. \u0000Досліджуючи методи розвитку цифрової компетентності в Європі, нами була детально досліджена Європейська рамка цифрової компетентності для освітян (DigCompEdu), яка описує те, як цифрові технології можна використовувати для освіти та навчання [3]. Свої рекомендації вона подає в документі, який описує 22 компетентності, що згруповані в шести сферах цифрової компетентності вчителів.  \u0000Досліджені цифрові компетентності в навчальному процесі дозволять педагогу НУШ розвинути в учнів цифрові навички і вміння, які допоможуть в майбутньому пристосуватися до життя, адже ХХІ століття є цифровим, і учні повинні володіти різноманітними цифровими компетенціями. \u0000У зв’язку з цим, ґрунтуючись на аналізі розглянутих компонентів цифрової компетентності, в рамках даного дослідження, нами зроблений наступний висновок. Готовність до оволодіння й застосування цифрових технологій є передумовою формування цифрової компетентності в закладах освіти. Така готовність потребує спеціально організованої мотиваційної та просвітницької діяльності серед керівників, педагогів, покращення матеріально-технічної бази закладів загальної середньої освіти, організації відповідної підготовки з використання цифрових технологій.","PeriodicalId":257848,"journal":{"name":"Adaptive Management Theory and Practice Pedagogics","volume":"3 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116522662","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Особистісно-професійні якості викладача та їх вплив на якість дистанційної освіти","authors":"Наталя Шемигон","doi":"10.33296/2707-0255-14(27)-12","DOIUrl":"https://doi.org/10.33296/2707-0255-14(27)-12","url":null,"abstract":"У статті розглянуто вплив особистісно-професійних якостей викладачів на ефективність дистанційної освіти. Зазначено, що  з початком військових дій на території України, з лютого 2022  дистанційна форма освіти стала єдино можливою у більшості областей. Прискорилося інституційне відокремлення та конституювання дистанційної форми навчання у самостійний напрям, в той же час постійно виникають питання, щодо  факторів які забезпечують якість онлайн навчання. \u0000У дослідженні серед основних факторів, що впливають на якість дистанційної освіти розглядаються професійно-особистісні якості викладацького складу закладів освіти. Проаналізовано такі складові професійно-особистісних якостей викладачів - мотивація та самоефективність, як чинників, що можуть визначати готовність викладача ефективно використовувати ресурси та можливості дистанційної освіти. \u0000Було проведено дослідження рівня самоефективності та мотивації викладачів, що проходили курси підвищення кваліфікації в Українській інженерно-педагогічній академії. Дослідження самоефективності викладачів у дистанційному навчанні здійснювалося за допомогою шкали визначення самоефективності, модифікованої відповідно до потреб дослідження. Рівень мотивації до використання дистанційної освіти визначали за допомогою ставлення до дистанційної освіти.  Також досліджено рівень підтримки онлайн навчання з боку адміністрації закладів освіти та її можливий вплив на рівень мотивації та самоефективності викладачів. \u0000З’ясовано, що більше половини опитаних 59,7% вважають дистанційну освіту зручним інструментом передачі знань. Перевірка за коефіцієнтом Пірсона виявила наявність позитивної кореляції +1 між сприятливим ставленням до дистанційної освіти та підтримкою з боку дирекції закладу освіти. Викладачі, які мали та мають підтримку щодо впровадження дистанційної освіти показують і сприятливе ставлення до онлайн навчання – 53%. \u0000Перевірені дані, що пов’язані з результатами за шкалою самоефективності та рівнем підтримки з боку адміністрації закладу вищої освіти. Результати показали, що чим вищий рівень підтримки адміністрацією закладу освіти дистанційного навчання тим вищий показник самоефективності викладачів","PeriodicalId":257848,"journal":{"name":"Adaptive Management Theory and Practice Pedagogics","volume":"53 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123225522","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Педагогічне моделювання формування управлінської компетентності майбутніх офіцерів – фахівців із фізичної культури і спорту збройних сил України на адаптивних засадах","authors":"Василь Васильович Ягупов, Роман Шостак","doi":"10.33296/2707-0255-14(27)-15","DOIUrl":"https://doi.org/10.33296/2707-0255-14(27)-15","url":null,"abstract":"У статті запропонована педагогічна модель формування управлінської компетентності майбутніх фахівців з фізичної культури і спорту Збройних сил України зі проектуванням і розкриттям змісту всіх її блоків – цільово-методологічного, змістовного, суб’єктного, методичного та результативного, які між собою взаємозумовлені та взаємопов’язані і тільки в комплексі забезпечують досягнення дослідницької мети. \u0000Цільово-методологічний (містить мету та підпорядковані їй основні завдання щодо формування управлінської компетентності офіцерів ‒ майбутніх начальників фізичної підготовки і спорту військових частин у процесі професійної підготовки в системі військової освіти згідно з провідними положеннями системного, компетентнісного, контекстного та суб’єктного методологічних підходів); змістовний (містить систему їх управлінських знань); суб’єктний (містить процес взаємодії суб’єкта викладання – викладача (-ів) і суб’єкта навчальної діяльності – курсанта (-ів)); методичний (містить організаційні форми, методи, методичні прийоми та методику формування управлінської компетентності офіцерів ‒ майбутніх начальників фізичної підготовки і спорту військових частин у процесі професійної підготовки в системі військової освіти); діагностувально-результативний (містить критерії і показники діагностування сформованості управлінської компетентності офіцерів ‒ майбутніх начальників фізичної підготовки і спорту військових частин; рівні її сформованості (низький, достатній, оптимальний, прогресивний).","PeriodicalId":257848,"journal":{"name":"Adaptive Management Theory and Practice Pedagogics","volume":"319 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123401562","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Трансформація інституційного механізму державного управління в системі вищої освіти","authors":"Олена Коврига","doi":"10.33296/2707-0255-14(27)-03","DOIUrl":"https://doi.org/10.33296/2707-0255-14(27)-03","url":null,"abstract":"У статті узагальнено наукові здобутки щодо теоретичних основ інституційного механізму державного управління в системі вищої  освіти. Досліджено інституційні аспекти державного управління в сфері освіти. Обґрунтовано пропозиції щодо трансформації інституційного механізму державного управління в сфері освіти і науки України. Визначено, що як у ситуації добровільного, так і примусового формування інституційного механізму його учасникам необхідно знати основні орієнтири своєї діяльності в рамках його функціонування. У першому випадку, ці орієнтири виставляють центральні органи виконавчої влади, а від учасників вимагається, в першу чергу, виконавча дисципліна, а не креатив. Добровільні інституційні механізми знаходять орієнтири (benchmarks) своєї діяльності завдяки конкуренції. Проте в галузях, де підвищена і роль державного регулювання, і велика роль уїльямсонових «керівних структур», специфіка суспільних благ змушує інститути формувати орієнтири створюваних ними інституційних механізмів самостійно. Незважаючи на більш жорстку, ніж при виробництві матеріальних благ, регламентацію і значну роль державного фінансування у відтворенні зазначених благ у сфері освітніх послуг, інституційне середовище, особливо в регіональних закладах, сприяє посиленню конкуренції. Це, у свою чергу, ще більше стимулює добровільне формування орієнтирів автономними інститутами в рамках інституційних механізмів – інакше цілі почне формувати держава або наддержавні структури. \u0000Визначено, що інституційне забезпечення державного управління в системі вищої освіти передбачає сукупність складових, що знижують трансакційні витрати співробітництва та конкуренції інститутів вищої освіти, сприяють їх адаптації до обмежень інституційного середовища та їх трансформації з метою збільшення каналів і джерел фінансування.","PeriodicalId":257848,"journal":{"name":"Adaptive Management Theory and Practice Pedagogics","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128691513","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Адаптивність у теорії здоров'язбереження та валеологічній освіті","authors":"Halyna Yelnykova","doi":"10.33296/2707-0255-14(27)-01","DOIUrl":"https://doi.org/10.33296/2707-0255-14(27)-01","url":null,"abstract":"Adaptive technologies are important tools of modern education, which allow flexibly adjusting the materials of educational disciplines to the needs of students and educational conditions without loss of quality. The quality of education is related to the level of competence formation of graduates. In order to meet the requirements of the state higher education standards, graduates of Ukrainian higher education institutions must develop valeological competence, which will allow them to preserve their health and, if necessary, restore it. The aim of the study was to determine the limits of adaptability of valeological disciplines in the system of Ukrainian higher education. The materials of the study were the curriculum of the discipline \"Health Pedagogy\", which has been taught since 2019 at the Ukrainian Engineering Pedagogics Academy (Kharkiv city). The scientific publications of other Ukrainian researchers, who deal with the theory and practice of formation of valeological competence among students of higher education institutions of Ukraine, were also studied. It was established that adaptive technologies are used both in the content and in the forms of teaching valeological disciplines. A sign of the successful adaptation of the discipline to the conditions of the COVID-19 pandemic and war is the opportunity to form valeological competence in students at a sufficient level, despite the need to switch to distance and mixed learning. Other signs of adaptability are the ability to teach the discipline to students of full-time, evening and correspondence forms of education, to change the requirements for the levels of competence formation for bachelors and masters, for inclusive and gifted students. The content of the topics of the disciplines can be adapted to the conditions of the time, which was demonstrated by the example of the topic of providing emergency care in critical conditions of the discipline \"Health Pedagogy\". The limitations of adaptability are the prohibition to violate the principles of evidence-based medicine and the confidentiality of information received from students by teachers of valeological disciplines. The value of the adaptability of valeological disciplines lies in the possibility of supplementing the general theory of adaptation.","PeriodicalId":257848,"journal":{"name":"Adaptive Management Theory and Practice Pedagogics","volume":"87 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116238675","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Естетично-філософський аспект взаємодії людини з морем","authors":"Тетяна Житомирська","doi":"10.33296/2707-0255-14(27)-08","DOIUrl":"https://doi.org/10.33296/2707-0255-14(27)-08","url":null,"abstract":"Розглядається естетико-філософський аспект взаємодії «людина-море» на рівні осмислення співіснування індивіда з морем (світовим океаном), виокремлення стану буттям-у-воді із стану буття-у-світі, через сприйняття образів творчості художників морського спрямування. Ефективність та безпека цієї взаємодії потребує узгодження між собою антропоцентричного та біоцентричного підходів до діяльності, що є проявом адаптивних процесів. Не менш важливим є і вибір відповідної ситуації типу взаємодії людини з морем: розвиток промисловості, енергетики, транспорту та антропоцентристський підхід до охорони навколишнього середовища зумовили складні та вкрай несприятливі умови для життя і самої людини, життєдіяльності морських комплексів, що потребує для збереження життєвих процесів певної адаптації. \u0000Відзначається, що філософське осмислення спектра проблем взаємодії людини з морем вимагає звільнення нашого мислення від старих стереотипів та догм, використання нових підходів у філософському аналізі цієї взаємодії, нових світоглядних парадигм. Показано, що сучасна філософія морського мистецтва відображає загальну готовність переосмислити людські умови в термінах моря, \u0000розглядаючи різноаспектність взаємообумовленого буття від зіткнення з іманентністю екологічного розпаду до взаємодії між рухомими тілами та рідким середовищем. Це неодмінно викликає прояв адаптивних взаємопристосувань. \u0000У дослідженні наголошується, що витоком і початком художньої творчості є переживання (почуття або емоція) такої сили, що приголомшує всю душу художника і залишає глибокий слід у його пам'яті. Воно переслідує його доти, доки той не знайде такий засіб самовираження, який дозволить досягти емоційної розрядки і звільнитися від цього почуття. У творах мистецтва вбачаються різні аспекти ідеалів, цінностей, переконань: моральних, політичних, релігійних або атеїстичних, філософських, естетичних, що потребує взаємоузгодження через взаємопристосування. \u0000Сучасні митці, пропонуючи взаємовідносини між людьми та морем усередині та зовні, між людьми та океаном, нагадують нам, що перший крок до усунення дисбалансу у світі – це необхідність об’єднання зі світом і потреба відчути себе одним цілим з океаном, відійти від споживальницького відношення до океанів та морів, що нищить екосистему всієї планети. Такі взаємовідносини встановлюються шляхом взаємоадаптації.","PeriodicalId":257848,"journal":{"name":"Adaptive Management Theory and Practice Pedagogics","volume":"37 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115202289","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Організація експериментальної перевірки розробленої моделі управління розвитком творчого потенціалу вчителів української мови і літератури","authors":"Тетяна Короід","doi":"10.33296/2707-0255-14(27)-02","DOIUrl":"https://doi.org/10.33296/2707-0255-14(27)-02","url":null,"abstract":"У цій статті обґрунтовано зміст і сутність моделі управління розвитком творчого потенціалу вчителів в умовах неформальної освіти,  висвітлено актуальні питання організації експериментальної перевірки розробленої моделі й супровід поглибленого аналізу сформованості репутації педагогів та іміджу освітніх закладів. Розглянуто роль управлінців-агентів змін, що все частіше звертаються до наукових концепцій стратегічного маркетингу та менеджменту. Трансформація торкнулася діяльності вітчизняних освітянських закладів, процесу управління ними, тому  зацікавленість керівників пояснюється не тільки процесами перетворення та реконструкції, а й процесами глобалізації світових освітніх змін, що призводять до загострення національної та міжнародної конкуренції на ринку освітніх послуг. \u0000Доведено, що якісне управління розвитком творчого потенціалу вчителя в сучасному суспільстві за воєнні часи є одним із основних завдань цього ж самого суспільства, бо ефективна організація нововведень підпорядкована саме управлінню якістю. На основі чого розкрито метаморфози особистості, її заохочення, самоосвіти, роботи над собою. Звернуто увагу на актуальність запровадження в закладах освіти моделі управління розвитком творчого потенціалу вчителів української мови і літератури  як освітньої потреби щодо впливу на формування й утримання позитивної репутації й якості організації підвищення кваліфікації педагогів, їх мотивації, ставлення до отримання нових знань і усвідомлення змін, що відбуваються в Україні. Зазначено, що успішність і результативність розвитку творчого потенціалу педагогів освітніх закладів в контексті якісного управління цим розвитком з боку адміністрації залежить від розумного поєднання самоактуалізації особистості, її вільного вибору, поваги й розуміння, компетентності й бажання самого керівництва, що сприяє застосуванню педагогічних новацій, підвищує роль знань у всіх сферах діяльності.","PeriodicalId":257848,"journal":{"name":"Adaptive Management Theory and Practice Pedagogics","volume":"22 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"130619833","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Навчання української мови як іноземної в лінгводидактичному дискурсі: етапи розвитку й становлення","authors":"Марія Цуркан","doi":"10.33296/2707-0255-14(27)-11","DOIUrl":"https://doi.org/10.33296/2707-0255-14(27)-11","url":null,"abstract":"У статті описано етапи розвитку й становлення методики навчання української мови як іноземної, зокрема зазначено, що вона містить два основні складники: перший ґрунтується на здобутках психології, педагогіки, лінгвістики, психолінгвістики, логіки, лінгводидактики; другий віддзеркалює різновекторні напрацювання практиків у царині навчання мови. Зауважено, що методика навчання української мови як іноземної є дієвим інструментом популяризації української мови у світовому співтоваристві фахівців-представників різних галузей завдяки активізації досліджень з проблеми оптимізації процесу вивчення української мови інокомунікантом. У результаті аналізу етапів становлення й розвитку методики навчання української мови як іноземної визначено тенденцію до стандартизації вимог щодо рівнів володіння українською мовою, концептуалізацію принципів і підходів до навчання української мови як іноземної, що супроводжується підтримкою на державному рівні та є важливим здобутком сучасної методики навчання української мови як іноземної. Аналіз і синтез історії розвитку методики навчання української мови як іноземної уможливили висновок, що на етапі свого становлення методика навчання української мови як іноземної перебувала в «силовому полі» методики навчання іноземних мов і методики викладання російської мови як іноземної. Проте останнім часом спостерігається тенденція до унормування й систематизації власної терміносистеми та укладення лексичних мінімумів української мови відповідно до різних спеціальностей іноземних студентів.","PeriodicalId":257848,"journal":{"name":"Adaptive Management Theory and Practice Pedagogics","volume":"67 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114825572","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}