Adaptive Management Theory and Practice Pedagogics最新文献

{"title":"Забезпечення якості початкової освіти на основі управління розвитком професійної компетентності вчителів початкової школи","authors":"Наnna Kravchenko, Nataliіa Batsula","doi":"10.33296/2707-0255-14(27)-04","DOIUrl":"https://doi.org/10.33296/2707-0255-14(27)-04","url":null,"abstract":"Professional development of primary school teachers is one of the leading factors that have the greatest impact on ensuring the quality of students' knowledge. As the experience of the educational community shows, it is no longer enough to acquire a profession once and for life. Pedagogical workers must be ready for changes and constant professional growth. \u0000The content of the article reveals the question of what competencies and personal qualities are necessary for a person in any professional activity. It was determined that the main problems faced by teachers in general, and primary school teachers in particular, are: constant complication of the content of education, high level of educational standards; complication of education problems; continuous search for productive and innovative technologies of education and training; solving complex professional and pedagogical problems that require the integration of knowledge, practical skills and skills from sciences related to pedagogy; work in the information environment. This is what directed our research to compare the interpretation of the essence and content of the concepts \"monitoring of primary education\", \"quality control of primary education\", \"assessment of the quality of primary education\". Based on the above, we clarified the concepts of \"quality of primary education\" and \"management of ensuring the quality of primary education\" in the context of the New Ukrainian School: by \"quality of primary education\" we will understand a set of indicators that reveal various aspects of activity at the first level of comprehensive general secondary education, the content of primary education, forms and methods of education, material and technical base, personnel; and under \"primary education quality assurance management\" we understand a holistic system of intra-school pedagogical information, which is based directly on the management model, which reveals the procedural and effective aspects of management, where monitoring occupies a special place as a management tool for evaluating the quality of primary education. \u0000In order to carry out constant observation, recording and assessment of the quality of management of the professional competence development, in the article we considered the factors and quality criteria of the professional development of primary school teachers.","PeriodicalId":257848,"journal":{"name":"Adaptive Management Theory and Practice Pedagogics","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129926360","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Модель формування готовності керівників закладів загальної середньої освіти до впровадження інклюзивного навчання на адаптивних засадах","authors":"К.І. Скрипка","doi":"10.33296/2707-0255-14(27)-06","DOIUrl":"https://doi.org/10.33296/2707-0255-14(27)-06","url":null,"abstract":"У статті аналізується визначення понять «моделювання» та «модель», окреслено основні етапи побудови наукової моделі. Акцентується увага на необхідності розроблення ефективної моделі інклюзивної освіти, бо всі діти мають навчатися разом, незалежно від відмінностей, що існують між ними. Зазначається, що створення такої моделі можливе при інтеграції зусиль усіх суб’єктів освітнього процесу. Робиться наголос на тому, що керівник закладу загальної середньої освіти має сприяти інтеграції здобувачів з особливими потребами у звичайні класи і враховувати їхні можливості, застосовуючи різні види та темпи навчання. Зазначається, що для вирішення вказаного питання доцільно застосовувати метод моделювання. Розкриваються поняття «конструкти» і «концепти», а також такі типи моделювання, як системне й імітаційне. Формування організаційної здатності керівника до впровадження в закладі загальної середньої освіти адаптивного інклюзивного навчання визначається у статті як динамічний синтез попереднього досвіду та наявної інформації в адаптивну інтеграційну модель. Саме тому автором запропонована структурна модель формування готовності керівників закладів загальної середньої освіти до впровадження інклюзивного навчання на адаптивних засадах. Визначено мету, завдання, наукові підходи, компоненти, форми та умови реалізації розробленої моделі. Розглянуто основні блоки моделі: концептуально-цільовий, мотиваційний, змістовий, процесуальний та результативний. Дана сутнісна характеристика концептуально-цільового блоку, що базується на системному, діяльному, компетентнісному та особистісно орієнтованому підходах. Показано, що мотиваційний блок включає сукупність стійких мотивів, адаптивний підхід до організації спільної діяльності різних категорій дітей; адаптацію освітньої інформації до потреб здобувачів освіти та створення освітньо-методичної бази для підвищення зацікавленості здобувачів освіти з різними освітніми потребами. Змістовий блок розкриває зміст готовності керівника до впровадження інклюзивного навчання на адаптивних засадах. Процесуальний блок визначає етапи дослідження, форми взаємодії, методи і технології формування готовності керівників закладів загальної середньої освіти до впровадження інклюзивного навчання на адаптивних засадах. Результативний блок вміщує критерії сформованості та рівні цієї готовності. \u0000Для подальшого дослідження визначено обґрунтування та реалізація педагогічних умов формування готовності керівників закладів загальної середньої освіти до впровадження інклюзивного навчання на адаптивних засадах.","PeriodicalId":257848,"journal":{"name":"Adaptive Management Theory and Practice Pedagogics","volume":"7 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"134181205","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Особливості дистанційної освіти в Україні під час пандемії COVID-19: управлінський аспект","authors":"Григорій Луценко, Олена Луценко","doi":"10.33296/2707-0255-13(25)-010","DOIUrl":"https://doi.org/10.33296/2707-0255-13(25)-010","url":null,"abstract":"У статті вперше розкриваються особливості освітнього процесу в Україні після запровадження дистанційного навчання, пов’язаного з пандемією Covid-19. Відзначається, що проблема пандемії COVID-19 у 2020 р. є найбільш актуальною у сучасному світі. На сьогоднішній день усі заклади освіти світу замислюються над проблемою освіти під час та після карантину, а також над тим як повернути учнів за парти. Україна в цій ситуації не є винятком. В умовах глобальної пандемії коронавірусу 2019-nCoV та поширення інфекції по всій Україні надзвичайно важливо забезпечити якісний навчальний процес. \u0000Дослідження проводилося на базі двох провідних навчальних закладів України. Авторами була розроблена гугл-анкета де окрім питань про форми і засоби дистанційної освіти, акцент був зроблений на управлінській складовій. Ми встановили, що пандемія Covid-19 змінила світогляд суспільства в усіх напрямках, як в освітньому середовищі, так і в соціальному, економічному, психологічному. Відзначили той факт, що дистанційна освіта як у світі, так і в Україні має свої плюси і мінуси. Наприклад: впровадження дистанційних технологій залежить насамперед від ініціативи викладача щодо впровадження таких технологій, а також від бажання студентів їх використовувати та технічної можливості обох сторін використовувати ці технології (оскільки наша країна зіткнулася з проблема покриття Інтернетом). Ми виявили, що в епоху інформаційних технологій рівень спілкування, як міжособистісного, так і зі студентами, серед респондентів не змінився. Нами встановлено, що майже всі викладачі, які взяли участь у опитуванні, вважають, що дистанційна освіта не дає студентам практичних навичок чи компетенцій після закінчення навчання. Тобто здобувач освіти, який отримав теоретичні знання, не в змозі буде їх практично реалізувати. У своєму дослідженні ми наголошуємо, що дистанційна освіта з точки зору управлінської діяльності є більш доцільною, вона дає навчальним закладам більше можливостей для децентралізації та оптимізації в роботі.","PeriodicalId":257848,"journal":{"name":"Adaptive Management Theory and Practice Pedagogics","volume":"25 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-04-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"117163808","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Консалтинг у закладах освіти в умовах невизначеності","authors":"З.В. Рябова","doi":"10.33296/2707-0255-13(25)-05","DOIUrl":"https://doi.org/10.33296/2707-0255-13(25)-05","url":null,"abstract":"У статті розкриваються питання сутності освітнього консалтингу та описуються особливості надання консалтингових послуг в закладах освіти в умовах невизначеності. Умови невизначеності трактуються як певний відрізок часу, в проміжок якого відчувається невпевненість щодо майбутнього, або яким буде результат діяльності закладу освіти взагалі й кожного педагога зокрема. Підкреслюється необхідність забезпечення продуктивного функціонування закладу освіти в таких умовах шляхом активізації адаптивних процесів й трансформації закладу. Наводяться аргументи, що надання консалтингових послуг є певним етапом в технології адаптивного управління. Описується, що певна пізнавальна діяльність особистості щодо набуття знань, умінь, способів діяльності, певних компетентностей є провідною характеристикою її освіти. Визначається сутність освітнього консалтингу як процесу спільної взаємодії надавача та отримувача послуги консультування й ухвалення рішення щодо вирішення будь-яких питань життєдіяльності особистості, у т.ч. професійної діяльності. Основним засобом надання консультаційних послуг є проведення діагностики стану питання, що потребує вирішення й на підставі отриманих даних та їх інтерпретації ухвалення відповідного рішення. У статті розкривається, що для проведення діагностики доцільно використовувати технологію адаптивного управління в освіті: факторно-критеріальне моделювання. Характеризується технологія факторно-критеріального моделювання та процес побудови кваліметричної моделі, як провідного інструменту діагностики. Зазначається, що для автоматизації підрахунків та унаочнення отриманих даних, кваліметрична модель оформлюється у відповідну таблицю в редакторі Excel. Надаються рекомендації керівникові закладу освіти з питань організації діяльності закладу освіти в умовах невизначеності та надання (отримання) консалтингових послуг.","PeriodicalId":257848,"journal":{"name":"Adaptive Management Theory and Practice Pedagogics","volume":"16 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-04-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122748982","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Теоретичні основи модернізації організаційних форм навчання у ЗВО в кризових умовах","authors":"Маргарита Валентинівна Козир","doi":"10.33296/2707-0255-13(25)-01","DOIUrl":"https://doi.org/10.33296/2707-0255-13(25)-01","url":null,"abstract":"Статтю присвячено дослідженню теоретичних основ модернізації організаційних форм навчання в закладах вищої освіти в кризових умовах. Авторкою проведено аналіз сучасних досліджень окресленої проблематики та визначено базові поняття дослідження. За основу взято наукові напрацювання представників Інституту філософії НАН України, що проводились під керівництвом М. Поповича (В. Іванов, С. Кримський, В. Мейзерський, Б. Парахонський), а також роботи вчених Інституту вищої освіти АПН України В. Андрущенка, В. Лутая, М. Михальченка, Г. Темка,. \u0000Цілі статті: дослідження стану вивчення означеної проблематики; розгляд сутності ключових понять дослідження: «освіта», «модернізація освіти», «модернізація організаційних форм навчання»; обґрунтування актуальності модернізації організаційних форм навчання у ЗВО в кризових умовах. \u0000У статті закцентовано увагу на тому, що динаміка змін у розумінні поняття «освіта», розширення його соціального та суспільного контексту пов’язане насамперед зі зростанням ролі освіти для життя сучасного суспільства. Сучасна освіта справді стає продуктивною силою та гарантом національної безпеки, а сучасна економіка стає дедалі залежнішою від знань кожної людини, оскільки основним засобом підвищення її ефективності є людські ресурси. \u0000На думку авторки публікації, розвитку відкритих (віртуальних) університетів в Україні заважають наступні фактори: недостатній доступ до мереж та вартість доступу; відсутність законодавчої бази для створення та сертифікації віртуальних університетів та віртуальних структур у вищій освіті; витрати на комп’ютер, програмне забезпечення та розробку навчальних матеріалів; недосконалість системи оцінки знань для відкритої освіти; низький рівень інформаційної культури викладачів усіх рівнів та підготовка студентів до самостійного навчання. \u0000У статті доведено, що поняття «модернізація освіти» досить широке, уніфікованого формулювання майже не існує. Як правило, зміст цього поняття зводиться до запровадження таких принципів Болонської системи освіти, як реформування, вдосконалення, поліпшення якості освіти тощо.","PeriodicalId":257848,"journal":{"name":"Adaptive Management Theory and Practice Pedagogics","volume":"71 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-04-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127402428","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Особливості підготовки майбутніх інженерів-педагогів до впровадження інформаційних технологій в освіті на засадах педагогічного дизайну","authors":"Ольга Литвин","doi":"10.33296/2707-0255-13(25)-15","DOIUrl":"https://doi.org/10.33296/2707-0255-13(25)-15","url":null,"abstract":"Стаття присвячена визначенню та аналізу особливостей підготовки майбутніх інженерів-педагогів до впровадження інформаційних технологій в освіті на засадах педагогічного дизайну. В межах статті визначено, що в даний час серйозна увага приділяється пошуку всіляких форм навчання, які змогли б відповідати всім вимогам, що пред'являються до сучасного освітнього процесу. Впровадження інформаційних технологій в освіті на засадах педагогічного дизайну в межах підготовки майбутніх інженерів-педагогів визнається досить ефективним підходом до підготовки сучасного і досвідченого фахівця. Фокус уваги зміщується до навчання за рахунок інформаційних технологій як до однієї з найбільш ефективної форми навчання, здатної зберегти свою ефективність, незважаючи на різні обставини та форсмажорні ситуації у світі. Проте складності реалізації традиційних форм і методів роботи в умовах використання  комп'ютерної техніки є очевидними та вимагають пошуку нових рішень. Визначено, що здобувачі освіти, майбутні інженери-педагоги при здійсненні професійної діяльності стикаються із застосуванням інформаційних технологій та зазнають складнощів. Важливу роль при цьому відіграє інформаційно-освітнє середовище, під яким розуміється сукупність засобів передачі даних, інформаційних ресурсів, протоколів взаємодії, апаратно-програмного та організаційно-методичного забезпечення. Тому питання навчання майбутніх інженерів-педагогів інформаційній грамотності та мобільності через впровадження та додержання умов педагогічного дизайну – це питання яке розглядається в межах статті і знаходить своє підтвердження як ефективне та нагальне на сьогоднішній день. Установлено, що особливого значення має впровадження інформаційного менеджменту шляхом застосування умов педагогічного дизайну, що значно розширює можливості і готовність майбутніх інженерів-педагогів до використання інформаційних ресурсів. Чим ширше використання інформаційно-комунікаційних технологій, тим вищий інтелектуальний рівень, більш висока гнучкість, мобільність та адаптивність здобувачів освіти до зовнішніх впливів.","PeriodicalId":257848,"journal":{"name":"Adaptive Management Theory and Practice Pedagogics","volume":"44 9","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-04-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"120911323","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Управління інтелектуальною власністю як інновацією","authors":"О.П. Радкевич","doi":"10.33296/2707-0255-13(25)-12","DOIUrl":"https://doi.org/10.33296/2707-0255-13(25)-12","url":null,"abstract":"У статті висвітлено питання управління інтелектуальною власністю і проблеми, що виникають за умови неналежного її використання та оформлення відповідних прав. Метою статті є розкриття проблеми управління інтелектуальною власністю фахівців як інновацією. У ході дослідження розкрито види інтелектуальної власності (патенти, товарні знаки, промислові зразки, комерційна таємниця, авторське право), які є суспільним благом та характеризуються «невиключеністю» (неможливість відмовити кінцевим споживачам у використанні) та «невичерпністю» (благо, споживання якого одним користувачем не зменшує цінність його використання іншим). Висвітлено зміни в керівних принципах збирання та інтерпретації інноваційних даних. З’ясовано, що витрати на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи в деяких країнах з високим рівнем економіки здійснюються повільно або взагалі відсутні, а посилення протекціонізму впливає на розвиток наукомістких галузей. Проаналізовано загальні підходи до оформлення патентів, що потребує найбільшої кваліфікації та торкається значної кількості економічних і фінансових знань. Розкрито особливості товарних знаків як нетехнологічної форми інновацій та показників інноваційності продукції й маркетингової активності. Охарактеризовано промислові зразки, що є результатом творчої діяльності людини в галузі художнього конструювання та моделювання й відповідають положенням новизни, а також можуть бути конкретно ідентифіковані. Висвітлено характерні ознаки комерційної таємниці, яка є секретною інформацією в цілому чи в певній формі та сукупності її складових і, водночас, засобом захисту від недобросовісної конкуренції. Окреслено основні положення авторського права, які не поширюються на технологічні рішення, а лише на вираз ідеї, зокрема на зовнішню форму вираження об'єкта. Окреслено перспективи подальших пошуків щодо впливу інновацій на наукові дослідження і науково-методичні розробки в Україні та світі, розкриття гендерної спрямованості в науці.","PeriodicalId":257848,"journal":{"name":"Adaptive Management Theory and Practice Pedagogics","volume":"256 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-04-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133812539","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Освіта як засіб досягнення цілей стійкого розвитку та інструмент формування організаційно-підприємницького капіталу в Україні: міждисциплінарний підхід","authors":"Вікторія Майковська","doi":"10.33296/2707-0255-13(25)-04","DOIUrl":"https://doi.org/10.33296/2707-0255-13(25)-04","url":null,"abstract":"Статтю присвячено проблемі формування організаційно-підприємницького капіталу української молоді в умовах орієнтації країни на досягнення цілей сталого розвитку. Розглянуто актуальність досягнення цілей сталого розвитку, розкрито роль освіти в цьому процесі. Відзначено, що економічне зростання є передумовою досягнення високого рівня життя, обґрунтовано сутність поняття «рівень життя», доведено зв’язок проблематики рівня життя й сфери освіти та професійної підготовки. Підкреслено виняткову роль людського капіталу у процесі поліпшення рівня життя населення. Встановлено залежність в умовах економіки знань власників засобів виробництва від носіїв прогресивних знань та професійних навичок, і, як наслідок, збільшення вартості й тривалості освітнього процесу. Наголошується, що розвиток людського капіталу в умовах економіки знань є важливим фактором досягнення цілей сталого розвитку.  Виявлено, що економіка знань визначає людський капітал як професійні знання, інтелектуальний потенціал, накопичення досвіду, які можуть бути застосованими у економічній діяльності. Зазначається, що виникла потреба в розробці програми формування, використання й відтворення людського капіталу, яка має міждисциплінарний характер і висуває перед освітою конкретні завдання щодо формування людського капіталу. Розглянуто форми і функції людського капіталу. Розкрито сутність організаційно-підприємницького капіталу як похідної форми людського капіталу. Доведено, що підприємці є рушійною силою економіки знань як носій знань і як сила, котра стимулює прагнення до інновацій, всебічно застосовуючи та використовуючи знання. Наголошується, що знання дозволяють власникам організаційно-підприємницького капіталу знаходити нові нетрадиційні можливості розвитку, освоювати нові ресурси, моделювати технології, розробляти засоби праці, ініціювати соціальні процеси, що забезпечує відтворення національного продукту й створення робочих місць. Проведено аналіз вимог професійних стандартів педагогічних, науково-педагогічних працівників і керівників закладів освіти, виявлено відсутність наступності у даних вимогах залежно від рівня освіти щодо готовності педагогів до формування в здобувачів освіти організаційно-підприємницького капіталу. Зроблено висновок, що розв’язання проблеми формування організаційно-підприємницького капіталу в української молоді інституціональним шляхом наразі є спірним питанням і вимагає пошуку додаткових шляхів його рішення.","PeriodicalId":257848,"journal":{"name":"Adaptive Management Theory and Practice Pedagogics","volume":"36 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-04-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114624617","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Кваліметричні критерії формування валеологічної компетентності в системі адаптивної освіти","authors":"Олександр Юхимович Шевченко","doi":"10.33296/2707-0255-13(25)-06","DOIUrl":"https://doi.org/10.33296/2707-0255-13(25)-06","url":null,"abstract":"Стаття присвячена валеологічної компетентності, яка полягає у спроможності здобувача вищої освіти вести здоровий спосіб життя, практикувати безпечні моделі поведінки та надавати долікарняну невідкладну допомогу людям у критичних станах, та кваліметричній моделі цієї компетентності. Аналіз законодавства України, міжнародних документів ООН та ВООЗ підтвердив актуальність здоров’язбереження на популяційному та особистому рівнях у зв’язку з задекларованою цінністю здоров’я. Запропонована кваліметрична модель враховує зміст навчальної програми академічної дисципліни «Педагогіка здоров’я», факт, що для успішного формування валеологічної компетентності потрібно вивчити повний курс дисципліни та рівноважний кваліметричний розподіл когнітивного, діяльнісного, мотиваційно-ціннісного та особистісного її компонентів. Тематичний розподіл вагових коефіцієнтів компонентів валеологічної компетентності, проведений методом експертних оцінок, дозволив визначити найбільш значущі теми дисципліні  «Педагогіка здоров’я», серед яких були теми профілактики хімічних залежностей, невідкладної допомоги, раціонального харчування. Кваліметрична оцінка успішності формування валеологічної компетентності у здобувачів вищої освіти може бути проведена як комплексно, так і за окремими компонентами. Зокрема, окремій оцінці підлягає спроможності надавати  невідкладну допомогу та вести здоровий спосіб життя. При цьому спроможність практикувати безпечні моделі поведінки може бути оцінена лише після навчання за всіма темам навчальної дисципліни. Сформована кваліметрична модель оцінки компетентності підлягає коригуванню за принципом зворотного зв’язку, що зазначено у якості перспективи подальших досліджень.  Також можливість коригувати модель є фактором полегшення адаптивного управління педагогічним процесом під час вивчення валеологічних дисциплін студентами немедичного профілю навчання.","PeriodicalId":257848,"journal":{"name":"Adaptive Management Theory and Practice Pedagogics","volume":"426 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-04-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115257079","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Модель управління змінами у закладі загальної середньої освіти","authors":"О.В. Горішна","doi":"10.33296/2707-0255-13(25)-18","DOIUrl":"https://doi.org/10.33296/2707-0255-13(25)-18","url":null,"abstract":"У статті розглянуто структуру та специфіку компонентів моделі системи управління змінами у закладі загальної середньої освіти. Мета статті полягає у проведенні аналізу наукових здобутків та досвіту управлінської практики щодо моделювання системи управління змінами у закладах освіти та обґрунтуванні компонентів авторської моделі. Актуальність дослідженої проблеми обумовлено потенційним збільшенням навантаження на всі структурні підрозділи та колегіальні органи управління закладу освіти, оскільки постає потреба вироблення нової внутрішньої політики щодо управління освітнім процесом з метою уникнення опору нововведенням та інноваціям. Проаналізовано теоретичні здобутки щодо управління змінами, виділено розроблений автором понятійний апарат. На основі аналізу праць окремих зарубіжних вчених окреслено нові штрихи у поясненні понять модель та моделювання. \u0000Запропоновано авторську модель системи управління змінами у закладі загальної середньої освіти, яка містить такі модулі: мотиваційно-цільовий, теоретично-нормативний, організаційно-управлінський, діагностично-коригувальний, результативно-прогностичний. Підкреслено, що модель є динамічною, кількість її елементів та їх змістова наповнюваність у модулях має здатність змінюватись відповідно до зовнішніх і внутрішніх факторів освітнього середовища. Обґрунтовано структуру та зміст кожного модуля; описано його призначення і специфіку; подано рекомендації щодо використання та показано, як може змінюватись структура модуля для конкретизації певної ситуації. Зауважено, що поява нових елементів у модулях не впливатиме на загальну ефективність функціонування моделі. Усі модулі між собою органічно поєднані і орієнтовані на реалізацію мети моделі системи управління. Елементи кожного модуля обґрунтовано з точки зору структури, змісту, призначення та специфіки реалізації у запропонованій системі управління змінами. Доведено, що, з точки зору сутності управління, модель містить всі необхідні елементи: цілі, суб’єкти, умови, вплив, механізми управління, алгоритми, ресурсне забезпечення, діагностику, очікувані базові та проміжні результати, тобто може бути використана у практиці управління закладом освіти. \u0000Перспективами подальших розробок потребують дослідження кожного елемента системи, зокрема розробка критеріїв оцінювання ефективності моделі та методика обчислення коефіцієнта ефективності управління змінами.","PeriodicalId":257848,"journal":{"name":"Adaptive Management Theory and Practice Pedagogics","volume":"73 5 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-04-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114250808","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}