Adaptive Management Theory and Practice Pedagogics最新文献

{"title":"Специфічні принципи розвитку проєктної культури педагогів професійного навчання","authors":"С.Г. Кравець","doi":"10.33296/2707-0255-16(31)-13","DOIUrl":"https://doi.org/10.33296/2707-0255-16(31)-13","url":null,"abstract":"Процеси реформування сучасної професійної освіти спрямовані на удосконалення організаційно-управлінської, інформаційно-освітньої, змістово-процесуальної та ін. складових системи, що передбачає залученість педагогів професійного навчання до реалізації завдань інноваційної педагогічної діяльності на основі поліфункціонального застосування проєктної культури на особистісному та професійному рівнях, у макро- та мікросередовищах, у національному та міжнародному вимірах. \u0000У статті обґрунтовано специфічні принципи розвитку проєктної культури педагогів професійного навчання для ефективного здійснення інноваційної перетворювальної діяльності у сфері професійної освіти. На основі аналізу тенденцій сучасного розвитку системи професійної освіти, особливостей та умов здійснення педагогічної діяльності, закономірностей професійного зростання педагогічних працівників та суспільного значення розвитку їхньої проєктної культури уточнено сутність та значення таких принципів: стратегіальності, ресурсності, партнерства, стандартизації, інтердисциплінарності та трансформативного навчання. \u0000З’ясовано, що у контексті інтеграції професійної освіти із соціокультурною, соціально-економічною, техніко-технологічною, цифровою дійсністю та євроінтеграційними процесами специфічні принципи розвитку проєктної культури педагогів професійного навчання сприяють реалізації концепції навчання впродовж життя та освіти дорослих, а у взаємозв’язку із науковими підходами та загальнодидактичними принципами – забезпечують методологічний концепт дослідження. \u0000Узагальнено, що специфічні принципи є теоретичним підґрунтям для розробки технології цілеспрямованого розвитку складових проєктної культури (мотиваційно-ціннісної, інноваційно-когнітивної, процесуально-діяльнісної та особистісно-рефлексивної), що позначиться на результативності здійснення педагогами професійного навчання ефективної інноваційної перетворювальної діяльності у сфері професійної освіти, педагогічної діяльності та якісної організації професійної підготовки здобувачів освіти (зокрема, і в нестандартних умовах). ","PeriodicalId":257848,"journal":{"name":"Adaptive Management Theory and Practice Pedagogics","volume":"13 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116723205","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Від медіаграмотності до медіакультури керівника закладу загальної середньої освіти: управлінський аспект у реаліях сьогодення","authors":"Надія Іванівна Білик","doi":"10.33296/2707-0255-16(31)-11","DOIUrl":"https://doi.org/10.33296/2707-0255-16(31)-11","url":null,"abstract":"До загальних завдань медіаосвіти відносимо завдання, спрямовані на підвищення медіаграмотності особистості та створення сприятливого медіасередовища. Закцентовано увагу на реалізації зростаючих вимог до розвитку медіаграмотності та медіакультури керівника закладу загальної середньої освіти. \u0000Окреслено управлінський аспект розвитку медіакультури керівника в освітньому процесі закладу загальної середньої освіти. \u0000Сформульовано мету статті: розглянути підходи до інтерпретації дефініцій «медіаграмотність» і «медіакультура», дослідити змінність їхніх значень із розвитком соціальних комунікацій людства; визначити, на яких аспектах медіакультури зосереджує увагу керівник закладу загальної середньої освіти. \u0000Спираючись на наукові напрацювання щодо дефініцій медіаграмотністі та медіакультури, розкрито їхню наукову сутність, визначено медіаграмотність як результат медіаосвіти, а саме здатності експериментувати, використовувати, аналізувати, оцінювати та передавати знання, вміння, навички. \u0000Розкрито підходи до розвитку інформаційно-аналітичної компетентності керівника закладу загальної середньої освіти, реалізація яких уможливлює організацію повноцінної системної його підготовки до професійної діяльності та шляху від медіаграмотності до медіакультури у системі неперервної освіти. \u0000Розвиток медіакультури керівника закладу загальної середньої освіти в умовах неперервної освіти розглянуто як спеціально організований, компетентнісно зорієнтований освітній процес. \u0000Зазначено, що Полтавською академією неперевної освіти ім. М. В. Остроградського проводяться курси підвищення кваліфікації, тренінги, майстер-класи з метою розвинення медіаграмотності та медіакультури керівних, науково-педагогічних і педагогічних працівників. \u0000Стаття може бути корисною для керівників закладів загальної середньої освіти, відповідних працівників органів управління освітою та закладів системи неперевної освіти.","PeriodicalId":257848,"journal":{"name":"Adaptive Management Theory and Practice Pedagogics","volume":"14 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"134062200","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Дослідження процесу формування та трансформації державної політики у сфері забезпечення якості вищої освіти в Україні","authors":"Олена Коврига","doi":"10.33296/2707-0255-16(31)-04","DOIUrl":"https://doi.org/10.33296/2707-0255-16(31)-04","url":null,"abstract":"У статті розкрито концептуальні аспекти формування та трансформації державної політики забезпечення якості вищої освіти в Україні. Досліджено загальні основи формування державної політики забезпечення якості вищої освіти в Україні. Проаналізовано історічний аспект трансформації державної політики забезпечення якості вищої освіти в Україні.  Виділено напрями удосконалення формування та реалізації державної політики у сфері забезпечення якості вищої освіти. Визначено основні проблеми функціонування державної політики у сфері забезпечення якості вищої освіти в Україні, серед яких є: підвищення конкурентоспроможності закладів вищої освіти у глобальному просторі освітніх послуг; дотримання гласності оцінювання; унікальності робіт; захисту інтелектуальної власності; створення системи випереджаючої освіти. Охарактеризовано діяльніть інституцій державної влади, які втілювали в життя державну політику у сфері забезпечення якості вищої освіти. На основі аналізу правового забезпечення якості вищої освіти зазначено, що наразі існує значний перелік законопроектів, які варто взяти до уваги при формуванні нової державної політики забезпечення якості вищої освіти в Україні, адже наразі, сучасні суспільні відносини в сфері забезпечення якості вищої освіти потребують більшого спектру можливостей впровадження механізмів підвищення такої якості, наприклад, затвердження стандартів вищої освіти за відповідною спеціальністю. Визначено, що способами удосконалення якості вищої освіти в Україні є: процедури, що мають якісно відрізнятися своєю доступністю для суспільства; автономія закладів вищої освіти; використання інтернаціоналізації як інструменту забезпечення якості освіти; зацікавлення студентів в активній участі щодо прийняття рішень у сфері забезпечення якості вищої освіти  у контексті всесвітньовизнаної системи цінностей та національної практики вищої освіти.","PeriodicalId":257848,"journal":{"name":"Adaptive Management Theory and Practice Pedagogics","volume":"45 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"134371377","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Побудова моделі цифрової культури педагогів","authors":"Галина Германсон","doi":"10.33296/2707-0255-16(31)-10","DOIUrl":"https://doi.org/10.33296/2707-0255-16(31)-10","url":null,"abstract":"У статті здійснено аналіз таких понять як цифрова педагогіка та цифрова культура,  досліджено основні елементи цифрової культури, на основі яких побудовано власну модель цифрової культури педагога. \u0000Мета статті полягає в досліджені моделей цифрової культури педагогів та побудові власної моделі цифрової культури, у розумінні, оцінці та покращенні рівня цифрової компетентності педагогів щодо використання сучасних цифрових технологій у навчальному процесі \u0000На основі методологічного аналізу світових та українських наукових джерел, визначено, що цифрова культура педагога – це набір знань, навичок і умінь, необхідних педагогу для успішного використання цифрових технологій в освітньому процесі. Цифрова культура педагога включає в себе розуміння основних понять та принципів цифрової сфери; уміння користуватися цифровими пристроями та програмним забезпеченням; ефективне знаходження, оцінка та використання цифрових ресурсів; етичні аспекти використання технологій. Аналізуючи поняття цифрової педагогіки визначено, що під цифровою педагогікою розуміють галузь освіти, яка використовує цифрові технології для покращення процесу навчання і набуття знань. Цифрова педагогіка включає в себе використання різних електронних пристроїв, комп'ютерних програм, онлайн-ресурсів та інших інструментів з метою покращення якості освіти. \u0000Результативність роботи підтверджується створенням власної модель цифрової культури педагога. Дана модель охоплює інформаційну компетентність; технологічну компетентність; комунікативну грамотність; креативність та інноваційність; критичне мислення та етичні аспекти. \u0000Стаття має наукову новизну, що полягає в узагальненні теоретичних підходів до класифікації і узагальненні цифрових компетентностей педагога, порівнянні різних моделей цифрових культур та створенні власної моделі. \u0000Практична значущість наукової роботи підтверджується запропонованою моделлю цифрової культури педагога, яка допоможе розробити стратегії та програми для підвищення цифрової компетентності педагогів: навчання в межах професійного розвитку, впровадження менторської підтримки, створення спільнот для обміну досвідом та розробку ресурсів для самостійного навчання","PeriodicalId":257848,"journal":{"name":"Adaptive Management Theory and Practice Pedagogics","volume":"23 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115020045","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Адаптивне управління закладами освіти в умовах воєнного стану в Україні","authors":"Галина Василівна Єльникова, М. В. Жук, Світлана Кретович","doi":"10.33296/2707-0255-16(31)-01","DOIUrl":"https://doi.org/10.33296/2707-0255-16(31)-01","url":null,"abstract":"\u0000У статті розкривається адаптивний характер управління закладами освіти в період введення воєнного стану в Україні. Наголошується на необхідності свідомого використання адаптивних процесів для збереження соціально-педагогічної системи з метою забезпечення її освітньої функції. Акцентується увага на повномасштабному вторгненню Російської федерації на територію суверенної України. Війна глобально змінила умови життєдіяльності українців і соціальних структур у вигляді організацій і підприємств, що функціонують в Україні. Необхідність забезпечення ефективного управління закладами освіти в нестабільних умовах обумовила потребу вивчення і розроблення механізмів використання адаптивних процесів в управлінській діяльності учасників освітнього процесу. \u0000Відзначається, що за згаданий період у педагогічній літературі з’явилися наукові праці, які описують стан організації та проведення освітнього процесу в закладах освіти різного рівня функціонування. Освітні аналітики характеризують особливості управлінської діяльності в процесі мінливих ситуацій, показують необхідність оволодіння оперативними методами і формами прийняття управлінських рішень, що є притаманним воєнному часу. \u0000Вчені НПУ імені М. П. Драгоманова розглядають гібридний характер війни в Україні та особливості здійснення педагогічної діяльності в таких умовах. Автори статті відзначають появу досліджень щодо розвитку української освіти в умовах невизначеності та мінливості і наголошують на недостатньому висвітленні використання адаптивного управління в соціально-педагогічних системах. У меті дослідження вказується не тільки доцільність використання адаптивного управління українською освітою, а й її адаптації до тренду 4.0 у повоєнний період. \u0000З’ясовується, що попри великих втрат при здійсненні воєнних дій, учасники освітнього процесу здійснювали онлайн-навчання і досягли певних успіхів у 2022 році, отримавши 22 медалі, що вибороли на міжнародних учнівських олімпіадах. \u0000У статті досліджуються механізми адаптивних процесів, що спонтанно або цілеорієнтовано відбуваються в освітньому процесі в умовах нестабільності і невизначеності. Розглядаються «тріади» взаємодії і взаємовпливу адаптивних процесів, сутнісної основи пристосування і суті розвитку освіти. Така взаємодія підтверджує, що адаптивне управління сприяє позитивному перетворенню української освіти. \u0000У тексті виокремлюються проблеми в організації та здійсненні освіти в період воєнного стану в Україні. Аналізуються можливі напрями розвитку освіти в повоєнний період і визначається доцільним спрямовувати розвиток української освіти на запровадження освіти 4,0. Зазначається, що подальші дослідження запровадження адаптивного управління освітніми системами будуть проводитися як у воєнний, так і повоєнний періоди. \u0000","PeriodicalId":257848,"journal":{"name":"Adaptive Management Theory and Practice Pedagogics","volume":"6 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126888023","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Процесно-компетентнісна організація електронного навчання: приклад бізнес-освіти","authors":"T. Lepeyko, O. Pushkar, Robert Karaszewsky","doi":"10.33296/2707-0255-16(31)-05","DOIUrl":"https://doi.org/10.33296/2707-0255-16(31)-05","url":null,"abstract":"The urgency of the problem. The change in the nature of the activities of employees at enterprises, the emergence of new trends in on-the-job training, the entry into the market of new e-learning tools require a review of the conceptual provisions for the creation of e-learning systems at the workplace. \u0000The purpose of the article is to justify the new concept of creating e-learning systems on the example of business administration. \u0000To achieve the goal of the research, general scientific methods of analysis, synthesis and generalization, the method of semantic compression, formalization methods, structural modeling, recognition methods (cluster analysis), the method of structuring educational material according to the logical model \"result - activity - means\" were used. The evaluation of the effectiveness of pedagogical tools was carried out on the basis of methods of personal questionnaires and factor analysis. \u0000Main results. A fundamentally new approach to the organization of electronic learning space, based on the author's concept, is proposed and substantiated. It has been established that there is a certain differentiation of formal, informal and informal education technologies. Didactic scenarios and individual learning trajectories are based on andragogic and acmeological paradigms. In order to build an information space and e-learning, scenarios for taking into account cross-cultural features and differences in perception during learning the material are proposed. The model of the subject area of knowledge is built as a multi-level network structure, based on the principle of conceptualization, which involves abstracting from minor details of the properties of objects to a single metaobject - a concept. \u0000The results of the study can be applied in practice by teachers by taking into account the provisions of the concept in the process of creating electronic learning systems.","PeriodicalId":257848,"journal":{"name":"Adaptive Management Theory and Practice Pedagogics","volume":"21 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126993336","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Індивідуальна освітня траєкторія в сучасній українській вищій освіті як інструмент адаптивності її середовища","authors":"A. Shevchenko, Ruslan Zhoga","doi":"10.33296/2707-0255-16(31)-16","DOIUrl":"https://doi.org/10.33296/2707-0255-16(31)-16","url":null,"abstract":"The adaptability of modern education depends on a number of technical and organizational factors, including the provision of the educational process with computer technology, the ability of all participants in the educational process to use cloud technologies, the readiness of the administration of higher education institutions (HEI) to create conditions for studying students according to individual educational trajectories. Adaptability allows HEI to compete on the market of educational services, to maintain the level of education in the unfavorable conditions of a prolonged pandemic and war, to change the content of disciplines in accordance with the rapid development of science and technology. Our research demonstrated the possibilities of predicting the success of individual educational trajectories using the trend method, which works on the basis of the widely used Microsoft Excel office program. The individual educational trajectories of students (separately from each other) studying music and forming valeological competence while studying the valeological discipline \"Health Pedagogy\" were analyzed. Trend forecasting, based on the use of qualitative indicators of competencies, showed fairly accurate results (with an error of approximately 10%), which allows us to recommend the forecasting method for use by higher education institutions, regardless of the student's study profile. We have also identified four conditions for ensuring the adaptability of higher education: a large number of optional disciplines, the possibility of changing the forms of education, the pace of learning (depending on the abilities and health of students), crediting the results of studies in similar disciplines in other institutions of higher education and in non-formal education. The method proposed by us for predicting the success of training according to an individual educational trajectory can be considered adaptive, because it allows evaluating the results of training in different specialties.","PeriodicalId":257848,"journal":{"name":"Adaptive Management Theory and Practice Pedagogics","volume":"28 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123082764","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Зміст, критерії, показники та рівні сформованості професійного іміджу майбутніх керівників закладів освіти","authors":"Анастасія Андріївна Титаренко","doi":"10.33296/2707-0255-16(31)-15","DOIUrl":"https://doi.org/10.33296/2707-0255-16(31)-15","url":null,"abstract":"У статті розкриваються проблеми змісту, структури, критеріїв, відповідних їм показників сформованості професійного іміджу майбутніх керівників закладів освіти. З’ясовано, що професійний імідж керівника закладу освіти є складною структурою, яка включає в себе змістові й структурні складники, які можуть бути структуровані в ядро (місія, візія, настанови, цілі, «Я-концепція», особистісна філософія, лідерські прагнення), а також внутрішній (спеціальні здібності, гуманістична спрямованість, психо-фізіологічні й моральні якості), зовнішній (вербальні, кінетичні, середовищні, речові, габітарні поведінкові характеристики) й професійно-процесуальний (комунікативна, управлінська, фахова, іміджотворча компетентності) змістові компоненти. Установлено, що для майбутнього керівника закладу освіти актуальними утвореннями в структурі професійного іміджу є особистісний компонент, який презентує індивідуальний образ студента як майбутнього фахівця та фаховий компонент, який відбиває образ, сформований соціумом для власне керівника сучасного конкурентоспроможного закладу освіти. Показано, що структуру професійного іміджу також представляють окремі різновиди іміджу, кожен з яких має самостійне значення, однак лише в сукупності з іншими створює цілісний професійний імідж фахівця. Серед них ментальний, габітарний, комунікативний, кінестетичний, середовищний і фаховий іміджі. На підставі визначеної структури професійного іміджу майбутніх керівників закладів освіти виокремлено критерії та відповідні показники його сформованості, серед них мотиваційно-ціннісний, когнітивний, поведінковий і творчо-рефлексивний. Досліджено, що формування професійного іміджу майбутніх керівників закладів освіти є поетапним процесом, що проходить в своєму розвитку низький, середній, прийнятний та високий рівні. Опис рівнів спирається на усвідомлення необхідності формування цілісного професійного іміджу як інтегрованого й динамічного особистісного утворення майбутнього керівника закладу освіти. Перспективами подальших наукових пошуків визначено обґрунтування педагогічних умов формування професійного іміджу майбутніх керівників закладів освіти у процесі професійної підготовки","PeriodicalId":257848,"journal":{"name":"Adaptive Management Theory and Practice Pedagogics","volume":"69 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133048334","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Провідницькі якості майбутніх керівників закладів загальної середньої освіти","authors":"Ю. П. Кондратенко","doi":"10.33296/2707-0255-16(31)-06","DOIUrl":"https://doi.org/10.33296/2707-0255-16(31)-06","url":null,"abstract":"У статті представлено чинники, що визначають становлення провідницької парадигми в національному просторі освіти України; її ознаки. Необхідність гнучкого і творчого реагування на зміни, які сталися у зовнішньому та внутрішньому середовищі освітньої системи, випливає з багатопланового і пришвидшеного розвитку сучасного світу. Безпосередньо освітня система і зацікавлена у керівниках, які мають креативне мислення, здатні генерувати нові ідеї та знаходити нестандартні рішення для вирішення ситуації. Цю місію здатна реалізувати унікальна категорія керівників – провідників освіти. Менеджерська роль є функцією, що підтримує та доповнює роль провідника. Дослідження показують, що незалежно від різноманітних підходів до управління освітніми закладами, здобувач має сформувати власну життєву позицію та обрати унікальний, персоналізований шлях у своїй майбутній професійній діяльності. Це і дозволить стати йому провідником сучасних управлінських концепцій. Виокремлено основні якості керівників-провідників закладів загальної середньої освіти. Лідери з визначеними нами характеристиками працюють на те, щоб кожен співробітник міг повністю розкрити свої можливості, а заклад освіти став такою організацією, яка веде за собою і надихає. Вони приймають повну відповідальність за помилки, незадовільні результати або невдачі, а також визнають заслугу інших людей у досягненні успіху. Визначено характер та особливості формування цих якостей в освітньому просторі України. Доведено, що керівники-провідники освітніх установ, які тяжіють до генерації нових ідей та реалізації управлінських рішень, здатні розширити забезпечення освітньої організації необхідною інформацією, адаптувати колектив до змін у зовнішньому середовищі, генерувати нові ефективні форми управління національною освітою.","PeriodicalId":257848,"journal":{"name":"Adaptive Management Theory and Practice Pedagogics","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133280119","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Експертне оцінювання моделі державно-громадського управління розвитком закладу загальної середньої освіти","authors":"Інна Марчук","doi":"10.33296/2707-0255-16(31)-18","DOIUrl":"https://doi.org/10.33296/2707-0255-16(31)-18","url":null,"abstract":"У статті розкривається сутність процедури експертного оцінювання. Обґрунтовується, що саме педагогічна експертиза сприяє розвитку системи освіти. Розкривається, що педагогічна експертиза є сукупністю процедур, яка необхідна для отримання узгодженої думки експертів. Експертами є залучені до експертизи провідні фахівці, що є професіоналами в галузі досліджуваного явища. Описуються методи педагогічної експертизи. Зокрема, визначається сутність методів експертного оцінювання та соціологічних досліджень, зокрема опитування чи анкетування та тестування респондентів. Розкривається провідний метод експертного оцінювання: метод оціночної класифікації, який передбачає рейтингування оціночних суджень та метод бальних оцінок. Визначається інструментарій експертного оцінювання: рецензування, інтерв’ювання, анкетування. Обґрунтовується необхідність та описується сутність менеджмент-мікс, як пакету матеріалів, що спеціально створюється для проведення експертного оцінювання. Це матеріали, що підлягають оцінюванню і опитувальники, які заповнюються експертами. Акцентується, що під час експертного оцінювання створюються умови для індивідуального опитування респондентів, щоб думки одного експерта не впливали на думки інших експертів. Це є провідною умовою проведення експертного оцінювання. У тексті розкривається, що опитування відбувається за допомогою ІТ-технологій й використовується вільне (безкоштовне) програмне забезпечення web-пакету Google Docs Editors, безпосередньо Google Forms (online-форми). Означено, що за їх допомогою дані, які отримуються можуть бути статистично оброблені та узагальнені. У статті детально розкривається спеціальна програма, що містить назву, мету та зміст етапів експертного оцінювання. Детально описуються три етапи проведення експертного оцінювання: організаційно-підготовчий, процесуальний і результуючий. Під час реалізації програми акцентується увага на факторно-критеріальному моделюванні. У наслідок якого отримуються кваліметричні субмоделі оцінювання рівня освітньої діяльності здобувачів освіти, професійної компетентності учителів та керівників закладу й оцінювання освітнього середовища. Такі субмоделі пропонується застосовувати задля оцінювання якості освіти та якості освітньої діяльності закладу загальної середньої освіти.","PeriodicalId":257848,"journal":{"name":"Adaptive Management Theory and Practice Pedagogics","volume":"133 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139350297","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}