{"title":"Провідницькі якості майбутніх керівників закладів загальної середньої освіти","authors":"Ю. П. Кондратенко","doi":"10.33296/2707-0255-16(31)-06","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"У статті представлено чинники, що визначають становлення провідницької парадигми в національному просторі освіти України; її ознаки. Необхідність гнучкого і творчого реагування на зміни, які сталися у зовнішньому та внутрішньому середовищі освітньої системи, випливає з багатопланового і пришвидшеного розвитку сучасного світу. Безпосередньо освітня система і зацікавлена у керівниках, які мають креативне мислення, здатні генерувати нові ідеї та знаходити нестандартні рішення для вирішення ситуації. Цю місію здатна реалізувати унікальна категорія керівників – провідників освіти. Менеджерська роль є функцією, що підтримує та доповнює роль провідника. Дослідження показують, що незалежно від різноманітних підходів до управління освітніми закладами, здобувач має сформувати власну життєву позицію та обрати унікальний, персоналізований шлях у своїй майбутній професійній діяльності. Це і дозволить стати йому провідником сучасних управлінських концепцій. Виокремлено основні якості керівників-провідників закладів загальної середньої освіти. Лідери з визначеними нами характеристиками працюють на те, щоб кожен співробітник міг повністю розкрити свої можливості, а заклад освіти став такою організацією, яка веде за собою і надихає. Вони приймають повну відповідальність за помилки, незадовільні результати або невдачі, а також визнають заслугу інших людей у досягненні успіху. Визначено характер та особливості формування цих якостей в освітньому просторі України. Доведено, що керівники-провідники освітніх установ, які тяжіють до генерації нових ідей та реалізації управлінських рішень, здатні розширити забезпечення освітньої організації необхідною інформацією, адаптувати колектив до змін у зовнішньому середовищі, генерувати нові ефективні форми управління національною освітою.","PeriodicalId":257848,"journal":{"name":"Adaptive Management Theory and Practice Pedagogics","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-08-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Adaptive Management Theory and Practice Pedagogics","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.33296/2707-0255-16(31)-06","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
У статті представлено чинники, що визначають становлення провідницької парадигми в національному просторі освіти України; її ознаки. Необхідність гнучкого і творчого реагування на зміни, які сталися у зовнішньому та внутрішньому середовищі освітньої системи, випливає з багатопланового і пришвидшеного розвитку сучасного світу. Безпосередньо освітня система і зацікавлена у керівниках, які мають креативне мислення, здатні генерувати нові ідеї та знаходити нестандартні рішення для вирішення ситуації. Цю місію здатна реалізувати унікальна категорія керівників – провідників освіти. Менеджерська роль є функцією, що підтримує та доповнює роль провідника. Дослідження показують, що незалежно від різноманітних підходів до управління освітніми закладами, здобувач має сформувати власну життєву позицію та обрати унікальний, персоналізований шлях у своїй майбутній професійній діяльності. Це і дозволить стати йому провідником сучасних управлінських концепцій. Виокремлено основні якості керівників-провідників закладів загальної середньої освіти. Лідери з визначеними нами характеристиками працюють на те, щоб кожен співробітник міг повністю розкрити свої можливості, а заклад освіти став такою організацією, яка веде за собою і надихає. Вони приймають повну відповідальність за помилки, незадовільні результати або невдачі, а також визнають заслугу інших людей у досягненні успіху. Визначено характер та особливості формування цих якостей в освітньому просторі України. Доведено, що керівники-провідники освітніх установ, які тяжіють до генерації нових ідей та реалізації управлінських рішень, здатні розширити забезпечення освітньої організації необхідною інформацією, адаптувати колектив до змін у зовнішньому середовищі, генерувати нові ефективні форми управління національною освітою.