Кваліметричні критерії формування валеологічної компетентності в системі адаптивної освіти

Abstract

Стаття присвячена валеологічної компетентності, яка полягає у спроможності здобувача вищої освіти вести здоровий спосіб життя, практикувати безпечні моделі поведінки та надавати долікарняну невідкладну допомогу людям у критичних станах, та кваліметричній моделі цієї компетентності. Аналіз законодавства України, міжнародних документів ООН та ВООЗ підтвердив актуальність здоров’язбереження на популяційному та особистому рівнях у зв’язку з задекларованою цінністю здоров’я. Запропонована кваліметрична модель враховує зміст навчальної програми академічної дисципліни «Педагогіка здоров’я», факт, що для успішного формування валеологічної компетентності потрібно вивчити повний курс дисципліни та рівноважний кваліметричний розподіл когнітивного, діяльнісного, мотиваційно-ціннісного та особистісного її компонентів. Тематичний розподіл вагових коефіцієнтів компонентів валеологічної компетентності, проведений методом експертних оцінок, дозволив визначити найбільш значущі теми дисципліні  «Педагогіка здоров’я», серед яких були теми профілактики хімічних залежностей, невідкладної допомоги, раціонального харчування. Кваліметрична оцінка успішності формування валеологічної компетентності у здобувачів вищої освіти може бути проведена як комплексно, так і за окремими компонентами. Зокрема, окремій оцінці підлягає спроможності надавати  невідкладну допомогу та вести здоровий спосіб життя. При цьому спроможність практикувати безпечні моделі поведінки може бути оцінена лише після навчання за всіма темам навчальної дисципліни. Сформована кваліметрична модель оцінки компетентності підлягає коригуванню за принципом зворотного зв’язку, що зазначено у якості перспективи подальших досліджень.  Також можливість коригувати модель є фактором полегшення адаптивного управління педагогічним процесом під час вивчення валеологічних дисциплін студентами немедичного профілю навчання.