Естетично-філософський аспект взаємодії людини з морем

Abstract

Розглядається естетико-філософський аспект взаємодії «людина-море» на рівні осмислення співіснування індивіда з морем (світовим океаном), виокремлення стану буттям-у-воді із стану буття-у-світі, через сприйняття образів творчості художників морського спрямування. Ефективність та безпека цієї взаємодії потребує узгодження між собою антропоцентричного та біоцентричного підходів до діяльності, що є проявом адаптивних процесів. Не менш важливим є і вибір відповідної ситуації типу взаємодії людини з морем: розвиток промисловості, енергетики, транспорту та антропоцентристський підхід до охорони навколишнього середовища зумовили складні та вкрай несприятливі умови для життя і самої людини, життєдіяльності морських комплексів, що потребує для збереження життєвих процесів певної адаптації. Відзначається, що філософське осмислення спектра проблем взаємодії людини з морем вимагає звільнення нашого мислення від старих стереотипів та догм, використання нових підходів у філософському аналізі цієї взаємодії, нових світоглядних парадигм. Показано, що сучасна філософія морського мистецтва відображає загальну готовність переосмислити людські умови в термінах моря, розглядаючи різноаспектність взаємообумовленого буття від зіткнення з іманентністю екологічного розпаду до взаємодії між рухомими тілами та рідким середовищем. Це неодмінно викликає прояв адаптивних взаємопристосувань. У дослідженні наголошується, що витоком і початком художньої творчості є переживання (почуття або емоція) такої сили, що приголомшує всю душу художника і залишає глибокий слід у його пам'яті. Воно переслідує його доти, доки той не знайде такий засіб самовираження, який дозволить досягти емоційної розрядки і звільнитися від цього почуття. У творах мистецтва вбачаються різні аспекти ідеалів, цінностей, переконань: моральних, політичних, релігійних або атеїстичних, філософських, естетичних, що потребує взаємоузгодження через взаємопристосування. Сучасні митці, пропонуючи взаємовідносини між людьми та морем усередині та зовні, між людьми та океаном, нагадують нам, що перший крок до усунення дисбалансу у світі – це необхідність об’єднання зі світом і потреба відчути себе одним цілим з океаном, відійти від споживальницького відношення до океанів та морів, що нищить екосистему всієї планети. Такі взаємовідносини встановлюються шляхом взаємоадаптації.