Причорноморські філологічні студії最新文献

{"title":"МЕТАФІЗИКА ПОДОРОЖІ У СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ЕСЕЇСТИЦІ (“MELANCHOLIA HUNGARICA” В. МАХНА ТА “GENIUS LOCI: ПЕЧ, УГОРЩИНА” А. ЛЮБКИ)","authors":"Iraida Tombulatova","doi":"10.32782/bsps-2024.4.17","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/bsps-2024.4.17","url":null,"abstract":"Актуальне дослідження торкається проблеми метафізики подорожі в сучасній українській літературі. Як відомо, подорожні твори не є чимось новим для літературної творчості та пережили своє «золоте століття» ще у ХІХ-першій половині ХХ століття, але, тим не менш, залишаються одними з найзатребуваніших серед читацької аудиторії в усьому світі й досі. Варто зазначити, що подорож у літературі й мистецтві може бути не тільки фактичною в сенсі переміщення у виключно географічному просторі. Подорож може бути пов’язаною із, наприклад, зануренням у світ утопії/антиутопії, як варіант – подорож до потойбіччя та у фантастичні світи. Література послуговується широким інструментарієм, що забезпечує нас різними конотаціями подорожі – географічними, історичними, культурологічними, філософськими та багатьма іншими. Зважаючи на жанр та час у подорожніх творах змінним є співвідношення двох основних компонентів, що мають бути наявними у такому тексті, – документального та фікційного. Часто сучасні письменники апелюють саме до есею як до літературної форми для написання подорожніх творів. Якщо на самому початку розвитку подорожніх творів активними жанрами були щоденники та мемуари, то пізніше – через роман та оповідання – багато хто з авторів почали послуговуватись саме есеєм, який зараз фактично – серед найпопулярніших текстових форм реалізації літературного тексту. У статті сфокусовано увагу на аналізі двох есеїв сучасних українських письменників – Василя Махна та Андрія Любки. Ці тексти близькі за локацією, яка фігурує в есеях, але цікаві тим, що зовсім по-різному зображають «подорож». Очевидно, автори послуговуються певними загальними підходами до конструювання текстів, але при цьому метафізика подорожі у цих літературних творах принципово відмінна, що робить кожний з них абсолютно унікальним подорожнім твором.","PeriodicalId":120913,"journal":{"name":"Причорноморські філологічні студії","volume":"45 18","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140983994","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ФРАЗЕОЛОГІЧНІ ОДИНИЦІ З КОМПОНЕНТОМ «КІНЬ» В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ","authors":"Natalia Opryshko","doi":"10.32782/bsps-2024.4.14","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/bsps-2024.4.14","url":null,"abstract":"У фразеологічних системах майже всіх індоєвропейських мов асоціації, пов’язані з образом та символом коня, є досить сталими. Це випливає зі схожих умов розвитку відповідних країн, а отже, і подібного сприйняття коня у свідомості носіїв мови. Слова-символи (у тому числі й «кінь») мають яскраву образність, тому і відіграють важливу роль при творенні фразеологізмів. Слово «кінь» набуло символічного значення із найдавніших часів, оскільки тоді ця тварина мала виняткову важливість у повсякденному житті людей (кінь стає незамінним багатофункціональним помічником, на відміну від інших тварин, що могли його замінити, але тільки в певних ситуаціях). Крім того, завдяки зовнішнім (краса, граційність, шляхетність) та внутрішнім (витривалість, швидкість, сила) характеристикам коня використовували представники найрізноманітніших верств населення, що сприяло поширенню його символізації. Подібну функцію виконували і священні тексти, де широко використовувався образ коня (у часи, коли релігійні установи були осередком ідеологічного життя людей і єдиним джерелом здобуття знань про навколишній світ, це ще більше поглиблювало його символізацію). Але символічне значення можливо реалізувати тільки в стійкому контексті, тому слово «кінь» стає словом-компонентом низки фразеологічних одиниць у різних мовах, тому стійкі словосполучення зі словом-компонентом «кінь» набувають фразеологічного значення. У свою чергу, фразеологічне значення – це синтез значень слів-компонентів, які можуть зберігати чи втрачати своє власне значення, тоді як лексичне значення – характеристика певного окремого слова поза контекстом і незалежно від інших слів, що стоять поруч. У фразеологічній одиниці ми не розглядаємо лексичне значення кожного окремого слова, а усвідомлюємо їх як неподільну єдність, де те чи інше слово-компонент мотивує значення фразеологізму в цілому. Отже, у даному дослідженні з корпусу фразеології англійської мови нами було виокремлено всі фразеологічні одиниці із самим словом «кінь» у різних варіантах і проведено спробу їхньої типологізації (за тематичними групами, частиномовною приналежністю стрижневого слова та семантикою).","PeriodicalId":120913,"journal":{"name":"Причорноморські філологічні студії","volume":"97 18","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140984312","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ТРУДНОЩІ НА ЛЕКСИЧНОМУ І СТИЛІСТИЧНОМУ РІВНІ ПРИ ПЕРЕКЛАДІ РОМАНУ К.-П. ВОЛЬФА «СХІДНОФРИЗЬКИЙ ГНІВ»","authors":"N. Sereda","doi":"10.32782/bsps-2024.4.16","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/bsps-2024.4.16","url":null,"abstract":"Статтю присвячено аналізу лексичних та стилістичних труднощів перекладу художніх німецькомовних текстів одного з найпопулярніших сучасних письменників детективного жанру К.-П. Вольфа, численні твори якого ще чекають на свого україномовного читача. Передумовою адекватного перекладу таких текстів є здатність правильно аналізувати, окрім граматичної структури іншомовних речень, правильно ідентифікувати лексичні й стилістичні труднощі перекладу і будувати думки за правилами мови перекладу. Структури німецької й української мов суттєво відрізняються одна від одної, і відповідність передачі мовних конструкцій, національного забарвлення мови оригіналу, що є притаманним романам К.-П. Вольфа, однієї мови за допомогою іншої залежить від умінь та навичок перекладача. Відмінності в мовах зумовлюються різними історичними, географічними, культурними, економічними й іншими причинами. Перекладач стає посередником не лише між мовами, але й між культурами. У культуру носіїв мови, у нашому випадку населення Східно-Фризьких островів, проникає національно-культурна семантика слів-реалій, особливих одиниць, здатних відображати національно-культурну своєрідність німецької мови на півночі Німеччини на лексичному і стилістичному рівнях. Для рівнозначного перекладу важливо визначити точне значення кожної лексичної одиниці, кожного стилістичного явища оригіналу і знайти еквівалент в українській мові. Потрібно враховувати, що спостерігаються міжмовні відмінності між текстом оригіналу і перекладом, особливо на стилістичному рівні, які лежать в основі особливостей системи і норм мови. У випадку із творчістю К.-П. Вольфа йдеться про німецьку літературну мову й нижньосаксонський різновид нижньонімецької мови. При перекладі літературного тексту потрібно обов’язково звертати увагу на коректне розкриття значення реалій, екзотизмів та інших стилістичних фігур. Твори К.-П. Вольфа містять часто короткі, еліптичні речення з лише одним твердженням, але й налічують велику кількість повних простих і складних речень з типовими рамковими конструкціями. Їм притаманні риторичні питання і використання умовного способу переважно в порівняльних конструкціях. Типовими також є й антитези, гіперболи, літоти, запозичення, повтори, а також використання знаків при переліку. Усе перелічене створює додаткові складнощі перекладу, вимагаючи від перекладача виваженого рішення у виборі влучної мовної одиниці перекладу, яка відтворювала б не тільки понятійне значення, а й конотативне, експресивне та національно-культурне.","PeriodicalId":120913,"journal":{"name":"Причорноморські філологічні студії","volume":"120 5","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140985220","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПЕРЕКЛАД ЯК ВІДМЕЖУВАННЯ ВІД КОЛОНІАЛЬНИХ НАРАТИВІВ: ХУДОЖНЯ ПРОЗА ОКСАНИ ЗАБУЖКО АНГЛІЙСЬКОЮ МОВОЮ","authors":"Iryna Odrekhivska","doi":"10.32782/bsps-2024.4.13","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/bsps-2024.4.13","url":null,"abstract":"Запропонована стаття має на меті дослідити трансформаційний потенціал перекладу, зокрема англомовних перекладів художньої прози Оксани Забужко, як інструменту звільнення від деконструкції колоніальних наративів, спричинених російською культурною гегемонією на Заході. Основну увагу зосереджено на визначенні того, як переклад української постколоніальної художньої літератури англійською мовою стратегічно відіграє подвійну роль: передусім, це – створення простору відмежування від російського імперіального літературного дискурсу в англомовному світі, а також формування епістемічного смирення та інтелектуальної емпатії серед англомовної читацької аудиторії. У статті також зроблено спробу окреслити позиціонування та концепцію англійських перекладачок (Галини Гринь і Ніни Шевчук-Мюррей), які працюють з текстами Забужко, зосереджуючись на їхній ролі в проєкції деколоніальних мотивів у перекладених романах, які кидають виклик панівним наративним структурам у своїх творчих практиках. Дослідження ґрунтується на комплексному аналізі англійського перекладу роману Оксани Забужко “Fieldwork in Ukrainian Sex”, що вийшов у США у 2011 році, та “The Museum of Abandoned Secrets”, опублікованого наступного, 2012 року. Обидві книги стали частиною відомого проєкту світової літератури в перекладі Amazon Crossing. У дослідженні на низці ілюстративних прикладів доведено, що, незважаючи на неминучі ідеологічні втрати, перекладачі вміло використовували асимілятивні та сигнальні техніки в інтерпретації, що сприяло поглибленому розумінню деконструктивної логіки текстів Забужко. Прослідковано, що перекладачі використовують експансію як техніку в роботі з культурно-історичними вставками, лінгвокультуремами та алюзіями, тоді як іноді спостерігається цікавий контраст з актуалізацією методу опущення, що застосовано до подібних за форматом культурно маркованих одиниць, відповідно це втрата з погляду деколоніальної критики. Ця праця також розпочинає важливу фахову дискусію щодо потенційної синергії між перекладознавством й останніми дослідженнями в галузі славістики через призму деколоніальної оптики.","PeriodicalId":120913,"journal":{"name":"Причорноморські філологічні студії","volume":"40 6","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140982633","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ФУНКЦІОНУВАННЯ КІБЕРМОРФНИХ ОДИНИЦЬ СУЧАСНОЇ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ","authors":"Oleksandr Chyrvonyi","doi":"10.32782/bsps-2024.4.18","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/bsps-2024.4.18","url":null,"abstract":"У статті розглядається функціонування антропоморфізму і зооморфізму в сучасній англійській мові загалом та комп’ютерному лексиконі зокрема. Також висвітлюється існування специфічної форми техноморфізму – кіберморфізму. Наводяться приклади функціонування кіберморфних одиниць у комп’ютерному лексиконі та сучасній англійській мові. Окремо розглядається функціонування антропоморфізму та зооморфізму в комп’ютерному лексиконі. Наводяться приклади антропоморфних та зооморфних одиниць на кшталт hamburger menu, kebab menu, vampire device, dark post, digital campfire тощо. Зазначається, що кіберморфізм є уподібненням процесів реального світу з процесами у віртуальній реальності і виник у комп’ютерному лексиконі на початку XXI століття. Наводяться численні приклади кіберморфних одиниць у сучасній англійській мові. Наприклад, людину, яка глибоко занурена в роздуми, називають підвислою (за аналогією з hung application), людину, схильну до помилок – забагованою (bugged application), а професію генетика неофіційно називають біохакером (biohacker). Набридлива людина може отримати характеристику реального трояна (real-life Trojan), а підвищення голосу може бути названо голосом у верхньому регістрі (upper-case voice). Обґрунтовується думка, що поширення штучного інтелекту та віртуальної реальності сприятиме зростанню кількості відповідних мовних одиниць, адже саме концептуальні метафори лежать в основі іменування комп’ютерних процесів та явищ. Однак можлива й протилежна тенденція – відхід від персоніфікації технологій, адже межі між реальним та віртуальним світом поступово стираються, а потреба в метафорах може зникнути. У статті зазначається, що кіберморфізм спочатку функціонував лише в межах комп’ютерного лексикону, маючи радше ігрову форму. Проте зараз кіберморфні одиниці активно проникають у сучасну мову, знаходячи відображення в популярній культурі. Це свідчить про їх зрозумілість для аудиторії. Таким чином, стаття є внеском у вивчення антропоцентричних та кіберцентричних тенденцій сучасної англійської мови, розширює уявлення про мовну репрезентацію взаємозв’язку людини і технологій у XXI столітті.","PeriodicalId":120913,"journal":{"name":"Причорноморські філологічні студії","volume":"107 30","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140985914","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПАРАТЕКСТУАЛЬНІ ЕЛЕМЕНТИ ІСТОРИЧНОЇ ПРОЗИ РОМАНА ІВАНИЧУКА «МАЛЬВИ»","authors":"Oksana Nazarenko","doi":"10.32782/bsps-2024.4.12","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/bsps-2024.4.12","url":null,"abstract":"До паратекстуальних елементів історичного роману «Мальви» уналежнюємо заголовок, епіграфи до розділів, примітки та коментарі, епілог, післямову, позначення дати й місця написання твору. Метою дослідження є аналіз паратекстуальних елементів як структурного компонента, навколо-текстового середовища історичної прози Романа Іваничука «Мальви». Для досягнення поставленої мети вирішено конкретні завдання: проаналізовано текст твору з огляду на наявність у ньому паратекстуальних елементів; охарактеризовано всі компоненти паратексту та простежено особливості їх інтерпретації; визначено та обґрунтовано особливості та типи структурних змін та запозиченого тексту; встановлено та проаналізовано текст-джерело, визначено типологію та функції цитат епіграфів, проаналізовано лексичні та екстралінгвістичні коментарі та примітки до історичного роману. У статті обґрунтовано вибір автором заголовка-символа до історичного роману, оскільки квіти мальви – це трагічний символ українського народу. Наголошено, що домінантною функцією заголовка є номінативна, тому що він виступає ініціальним елементом тексту, проте є своєрідним ключем для розуміння його сюжету. Епіграфи до кожного розділу автор добирав з українських народних пісень, з творів Т. Шевченка, Сааді, Авіценни, Рудакі, Біблії, з сур Корану, цитат з хадісів. Коментар і примітки як післятекстовий комплекс передають інформацію двох типів: лінгвістичну – скеровану на тлумачення та переклад слів, виразів; екстралінгвістичну – тлумачаться невідомі явища, події, історичні факти, біографічні дані історичних осіб, подаються авторські зауваження щодо описаних подій. Деталізовано специфіку використання післямови, де автор представив епілог та есей під назвою «Як я шукав свої «Мальви». Епілог репрезентований короткими діалогами між персонажами твору на різні теми та уривками з листів історичних осіб. В есеї викладено індивідуальні думки та авторські міркування у вигляді фрагментів-пригод, які не пов’язані між собою, але допомагають читачеві глибше зрозуміти зміст тексту.","PeriodicalId":120913,"journal":{"name":"Причорноморські філологічні студії","volume":"124 12","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140985306","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"МІФОЛОГІЧНІ СЦЕНАРІЇ У ЗБІРЦІ МАКСИМА КРИВЦОВА «ВІРШІ З БІЙНИЦІ»","authors":"H. Matusiak","doi":"10.32782/bsps-2024.4.9","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/bsps-2024.4.9","url":null,"abstract":"Трагічний досвід, який у високих дозах отримують українці, вимагає естетичного переосмислення й вербалізованої емоційної реакції, що допомагає відредагувати власну картину світу відповідно до нових реалій і витворити з хаосу довколишнього буття впорядкований внутрішній космос його особистої рецепції та оцінки. Творчість М. Кривцова, який загинув на фронті 7 січня 2024 року, є унікальним явищем у сучасній українській літературі, оскільки вона становить художню артикуляцію досвіду бійця, вербалізованого синхронно з трагічними подіями війни, що триває. Його вірші є самобутньою рефлексією безпосереднього свідка й учасника військових дій, який гранично чуттєво ословив пережиті драми, віднайшовши власну поетичну мову, придатну для візуалізації сучасних трагедій у всьому їх розмаїтті. Кількість публікацій, присвячених доробку М. Кривцова, ще досить незначна, оскільки його єдина поетична книга лише торік побачила світ. Мета статті – проаналізувати твори збірки «Вірші з бійниці», виявити в ній інтертекстуальні коди й міфологічні сценарії, а також визначити неоміфологічні домінанти поезії М. Кривцова. Студіюючи тексти автора, ми послуговувалися терміном «міфологічний сценарій» з опертям на монографію Ю. Вишницької. Аналіз поезій збірки М. Кривцова «Вірші з бійниці» засвідчує, що авторові властивий неоміфологічний тип мислення, який виявляється в інтерпретації сучасної дійсності крізь призму міфології з використанням прийому ресемантизації. Поет здебільшого реміфологізує біблійні сценарії початку й кінця з відповідними образами, мотивами та сюжетами, застосовуючи їх мілітарне аранжування. Найбільш часто повторюваним є міфосценарій кінця, що відображається в наскрізному мотиві смерті й багатоликому образі Бога, який, з одного боку, є трансцендентним і всемогутнім, а з іншого боку, по-людськи тілесним і вразливим. У збірці «Вірші з бійниці» артикульовано наратив любові, закоріненої в біблійній ідеї месіанства. Перспективи подальших досліджень убачаємо в компаративному аналізі лірики М. Кривцова з поезіями інших сучасних авторів про російсько-українську війну.","PeriodicalId":120913,"journal":{"name":"Причорноморські філологічні студії","volume":"82 13","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140984627","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ОСОБЛИВОСТІ СУФІКСАЛЬНОГО СЛОВОТВОРУ АНГЛІЙСЬКИХ АД’ЄКТИВНИХ ЕМОСЕМІЗМІВ","authors":"Nataliia Melnychuk, Anna Symaka","doi":"10.32782/bsps-2024.4.10","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/bsps-2024.4.10","url":null,"abstract":"Емосемізми, які безпосередньо через мову виражають емоції людини, є особливим способом пізнання та відображення дійсності, в якому індивід виступає як об’єктом, так і суб’єктом сприйняття. Емоції є життєво важливими для всього, що робить людина, слугуючи засобом для експресії, комунікації, відображення, а також її когнітивного сприйняття. Категорія емотивності є базовою для формування ЛСП емотивних прикметників в англійській мові, елементи якого об’єднуються у множину на основі присутності в їхній семантиці емотивного компонента та його основного структурного елемента – емосеми, позиція якої у семній структурі слова визначає статус і характер маніфестації емотивних значень англійських прикметників. Аналіз словотвірної природи та дериваційної потенційності емотивних прикметників як чисельного лексичного угрупування, що будується на основі понятійної спільності його елементів, є досить важливим завданням для лінгвістів. Словотвірний процес, що постійно створює нові лексичні одиниці та збагачує словниковий склад кожної мови, має безпосередній вплив на її внутрішню будову. Словотвір як одна з найдинамічніших сфер мовної системи супроводжується складними змінами, що виникають між вихідною та похідною одиницями, а також між похідною основою та словотвірним формантом (тобто афіксом, який є його прямим матеріальним вираженням), результатом яких є словотвірне значення. Засоби словотвору також вдосконалюються відповідно до динаміки змін, які відбуваються у мовній системі. Це також стосується англійської мови, яка має надзвичайно складну систему засобів і способів словотвору, що беруть участь у створенні нових прикметників. Найвищий рівень категоризації мовних явищ – словотвірна система мови – детермінує певний набір взаємопов’язаних словотвірних реалій. Власне вивчення словотвірної системи дозволяє простежити розвиток англійської мови загалом та розкрити важливі характеристики словотвірного механізму. У зв’язку з чіткою та послідовною структурою семантичного змісту похідних прикметників англійської мови дослідження внутрішньої структури ад’єктивних одиниць відіграє вирішальну роль при аналізі їхніх граматичних і семантичних особливостей.","PeriodicalId":120913,"journal":{"name":"Причорноморські філологічні студії","volume":"34 15","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140982542","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"КОМУНІКАТИВНІ КОНФЛІКТНІ СТРАТЕГІЇ Й ТАКТИКИ (НА МАТЕРІАЛАХ РЕАЛІТІ-ШОУ)","authors":"Maria Druzhynets","doi":"10.32782/bsps-2024.4.3","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/bsps-2024.4.3","url":null,"abstract":"Статтю присвячено дослідженню українськомовного міжособистісного конфлікту, з’ясуванню його репрезентаційної системи. Мета розвідки полягає в розробленні механізму дослідження мовленнєвої поведінки осіб на різних стадіях конфлікту в процесуальному та результативному аспектах. Завдання студіювання – визначити стратегічні, тактичні та мовленнєві аспекти реалізації конфліктного дискурсу, які забезпечують досягнення мети комунікантів у телевізійному реаліті-шоу, акцентувати увагу на інвективних засобах, які використовуються задля приниження особистості адресата. Об’єктом дослідження є міжособистісний конфлікт учасників реаліті-шоу «Стосується кожного» («Інтер»), «Один за всіх» («СТБ»). Предмет дослідження – смислова організація українськомовних конфліктно маркованих комунікативних актів. Конфлікт стає не лише необхідною складовою частиною реаліті-шоу, але і його стратегічно важливим елементом. Використання конфліктів є справжнім каталізатором динаміки та інтриги. Обидва реаліті-шоу мають спільні елементи, такі як боротьба, вчинок, уникнення, але «Один за всіх» більше звертає увагу на індивідуальне виживання, тоді як «Стосується кожного» ставить більший акцент на командній співпраці. Шоу «Один за всіх» притаманна стратегія компромісу, а шоу «Стосується кожного» може використовувати тактику комунікативного саботажу в колективі. Обидва реаліті-шоу формуються навколо конфліктів та взаємодії. Дослідження надає можливість узагальнити основні чинники (як зовнішні, так і внутрішні), що зумовлюють вибір стратегій і тактик у мовленнєвій поведінці учасників: сторони, що конфліктують, послуговуються різними стратегіями й тактиками для досягнення спільної мети або для ще більшої сварки. Враховуючи всі досліджені аспекти, можна встановити, що герої послуговувалися тактиками погрози, незгоди, попередження, образи, несхвалення, звинувачення, перебивання найчастіше. Конфлікт у реаліті-шоу виступає не лише як методологічний елемент, але і як ефективний інструмент для досягнення стратегічних і розважальних цілей, формуючи визнання програм та їхню популярність серед глядачів.","PeriodicalId":120913,"journal":{"name":"Причорноморські філологічні студії","volume":"18 7","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140983010","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПЕРЕКЛАДАЦЬКА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ЧАСОВІДДАЛЕНОГО ПЕРШОТВОРУ ЯК ФАКТОР ДІАХРОННОЇ МНОЖИННОСТІ ПЕРЕКЛАДУ (НА МАТЕРІАЛІ УКРАЇНСЬКИХ РЕТРАНСЛЯЦІЙ ТРАГЕДІЙ В. ШЕКСПІРА)","authors":"Yana Boiko","doi":"10.32782/bsps-2024.4.2","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/bsps-2024.4.2","url":null,"abstract":"Статтю присвячено вивченню проблем перекладу першотворів, які пов’язані з їх віддаленістю у часі та просторі, що зумовлює різну перекладацьку інтерпретацію і, відповідно, передачу різного обсягу інформації у ретрансляціях. Метою статті є обґрунтування перекладацької інтерпретації часовіддаленого першотвору як фактору діахронної множинності перекладу. Об’єкт – перекладацька інтерпретація часовіддаленого першотвору, що спричиняє діахронну множинність перекладів. Предмет дослідження – аналіз чинників множинності інтерпретацій часовіддаленого першотвору у світлі інформаційної ентропії. Матеріалом дослідження слугувала трагедія В. Шекспіра “Romeo and Juliet” (1594 р.), яка є зразком англійської мови на межі XVI–XVII ст., а також її різночасові українські ретрансляції ХІХ–ХХІ ст. у виконанні П. Куліша (1901 р.), В. Мисика (1932 р.), А. Гозенпуда (1937 р.), І. Стешенко (1952 р.) та Ю. Андруховича (2016 р.), у яких перекладачі, по-різному сприймаючи вихідний текст, інтерпретують обсяг інформації, закодований автором першотвору. У статті постулюється, що перекладацька інтерпретація – це комплексна діяльність, що включає сприйняття, розуміння та відтворення певного обсягу інформації, вербалізованої мовними засобами. Відмінність у перекладацьких інтерпретаціях і різноманіття ретрансляцій пояснюється різними об’єктивними та суб’єктивними екстралінгвальними чинниками, які впливають на процес і результат повторного перекладу у випадках інформаційної ентропії. Високий ступінь інформаційної невизначеності ентропійних контекстів зумовлює різні перекладацькі інтерпретації, оскільки перекладачі у своїх ретрансляціях по-різному передають той обсяг інформації, який закодовано автором першотвору, по-різному сприймаючи вихідний текст.","PeriodicalId":120913,"journal":{"name":"Причорноморські філологічні студії","volume":"95 9","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140984108","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}