{"title":"ФУНКЦІОНУВАННЯ КІБЕРМОРФНИХ ОДИНИЦЬ СУЧАСНОЇ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ","authors":"Oleksandr Chyrvonyi","doi":"10.32782/bsps-2024.4.18","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"У статті розглядається функціонування антропоморфізму і зооморфізму в сучасній англійській мові загалом та комп’ютерному лексиконі зокрема. Також висвітлюється існування специфічної форми техноморфізму – кіберморфізму. Наводяться приклади функціонування кіберморфних одиниць у комп’ютерному лексиконі та сучасній англійській мові. Окремо розглядається функціонування антропоморфізму та зооморфізму в комп’ютерному лексиконі. Наводяться приклади антропоморфних та зооморфних одиниць на кшталт hamburger menu, kebab menu, vampire device, dark post, digital campfire тощо. Зазначається, що кіберморфізм є уподібненням процесів реального світу з процесами у віртуальній реальності і виник у комп’ютерному лексиконі на початку XXI століття. Наводяться численні приклади кіберморфних одиниць у сучасній англійській мові. Наприклад, людину, яка глибоко занурена в роздуми, називають підвислою (за аналогією з hung application), людину, схильну до помилок – забагованою (bugged application), а професію генетика неофіційно називають біохакером (biohacker). Набридлива людина може отримати характеристику реального трояна (real-life Trojan), а підвищення голосу може бути названо голосом у верхньому регістрі (upper-case voice). Обґрунтовується думка, що поширення штучного інтелекту та віртуальної реальності сприятиме зростанню кількості відповідних мовних одиниць, адже саме концептуальні метафори лежать в основі іменування комп’ютерних процесів та явищ. Однак можлива й протилежна тенденція – відхід від персоніфікації технологій, адже межі між реальним та віртуальним світом поступово стираються, а потреба в метафорах може зникнути. У статті зазначається, що кіберморфізм спочатку функціонував лише в межах комп’ютерного лексикону, маючи радше ігрову форму. Проте зараз кіберморфні одиниці активно проникають у сучасну мову, знаходячи відображення в популярній культурі. Це свідчить про їх зрозумілість для аудиторії. Таким чином, стаття є внеском у вивчення антропоцентричних та кіберцентричних тенденцій сучасної англійської мови, розширює уявлення про мовну репрезентацію взаємозв’язку людини і технологій у XXI столітті.","PeriodicalId":120913,"journal":{"name":"Причорноморські філологічні студії","volume":"107 30","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2024-05-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Причорноморські філологічні студії","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.32782/bsps-2024.4.18","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
У статті розглядається функціонування антропоморфізму і зооморфізму в сучасній англійській мові загалом та комп’ютерному лексиконі зокрема. Також висвітлюється існування специфічної форми техноморфізму – кіберморфізму. Наводяться приклади функціонування кіберморфних одиниць у комп’ютерному лексиконі та сучасній англійській мові. Окремо розглядається функціонування антропоморфізму та зооморфізму в комп’ютерному лексиконі. Наводяться приклади антропоморфних та зооморфних одиниць на кшталт hamburger menu, kebab menu, vampire device, dark post, digital campfire тощо. Зазначається, що кіберморфізм є уподібненням процесів реального світу з процесами у віртуальній реальності і виник у комп’ютерному лексиконі на початку XXI століття. Наводяться численні приклади кіберморфних одиниць у сучасній англійській мові. Наприклад, людину, яка глибоко занурена в роздуми, називають підвислою (за аналогією з hung application), людину, схильну до помилок – забагованою (bugged application), а професію генетика неофіційно називають біохакером (biohacker). Набридлива людина може отримати характеристику реального трояна (real-life Trojan), а підвищення голосу може бути названо голосом у верхньому регістрі (upper-case voice). Обґрунтовується думка, що поширення штучного інтелекту та віртуальної реальності сприятиме зростанню кількості відповідних мовних одиниць, адже саме концептуальні метафори лежать в основі іменування комп’ютерних процесів та явищ. Однак можлива й протилежна тенденція – відхід від персоніфікації технологій, адже межі між реальним та віртуальним світом поступово стираються, а потреба в метафорах може зникнути. У статті зазначається, що кіберморфізм спочатку функціонував лише в межах комп’ютерного лексикону, маючи радше ігрову форму. Проте зараз кіберморфні одиниці активно проникають у сучасну мову, знаходячи відображення в популярній культурі. Це свідчить про їх зрозумілість для аудиторії. Таким чином, стаття є внеском у вивчення антропоцентричних та кіберцентричних тенденцій сучасної англійської мови, розширює уявлення про мовну репрезентацію взаємозв’язку людини і технологій у XXI столітті.