Причорноморські філологічні студії最新文献

{"title":"ІНТЕРВ’Ю ЯК ДЖЕРЕЛО РОЗВИТКУ МОВНОЇ КОМУНІКАЦІЇ В УКРАЇНСЬКОМУ ІНФОРМАЦІЙНОМУ ПРОСТОРІ","authors":"Ivan Nenov, Viktoriia Nogai, Natalia Kurasova","doi":"10.32782/bsps-2023.2.4","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/bsps-2023.2.4","url":null,"abstract":"Стаття розкриває феномен інтерв’ю як діалогічного жанру в засобах масової комунікації. Автори використовують теорію, практику журналістської майстерності та соціологічні дослідження для створення нової класифікації видів інтерв’ю, зазначають умови, за яких відбувається інтерв’ю. Особливу увагу приділено інтерв’ю-портрету, який належить до телепубліцистичних нарисів, презентовано ознаки інтерв’ю-портрета та його підвиди. Стаття описує, як створити цей жанр за вимогами психології взаємин між адресантом та адресатом, та як використовувати методи дедукції-індукції для підготовки інтерв’ю-портрета. Автори розглядають різні аспекти підготовки й проведення інтерв’ю-портрета, звертаючи увагу на риторику адресата, його вербальні та невербальні комунікації, щоб донести до глядача якнайбільш повну та об’єктивну картину життя та думок героя, а також дійшли висновку, що до всіх видів інтерв’ю є спільні вимоги. У статті автори акцентують увагу на тому, що журналісти-професіонали повинні дотримуватися мовних норм та стандартів, аби забезпечити чітке та зрозуміле висловлювання, а використання питомо українських слів сприяє збереженню та розвитку української мови. Результатом дослідження стала систематизація різних видів інтерв’ю та розроблення методики підготовки й проведення інтерв’ю-портрета. Стаття є корисним джерелом для журналістів, викладачів та студентів журналістики, які бажають збільшити свої знання та навички у проведенні інтерв’ю, зокрема, інтерв’ю-портретів.","PeriodicalId":120913,"journal":{"name":"Причорноморські філологічні студії","volume":"21 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128742157","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"УКРАЇНСЬКА МОВНА ІДЕНТИЧНІСТЬ ПІД ЧАС ПОВНОМАСШТАБНОГО ВТОРГНЕННЯ РФ","authors":"Viktoriya Sikorska, Lyudmila Didur","doi":"10.32782/bsps-2023.2.6","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/bsps-2023.2.6","url":null,"abstract":"У запропонованій розвідці автори використовують визначення поняття «мовна ідентичність» як важливий аспект самоусвідомлення людини та взаємодії з іншими людьми, особливо в міжкультурному спілкуванні. Мовна ідентичність може мати вплив на різні сфери нашого життя, зокрема, освіту, кар’єру, особисті стосунки, культурну приналежність та ін. Проблематика мовної ідентичності висвітлена та досліджена не лише світовими лінгвістами, а й через призму наукових праць соціологів, антропологів, культурологів, психологів. У сучасному світі з розвитком глобалізації та зростанням міграції мовна ідентичність стає все більш важливою темою, оскільки вона впливає на сприйняття та розуміння різноманіття культур і мов. Тому важливо враховувати мовну ідентичність у міжкультурному спілкуванні та розробці мовної політики. Повномасштабне вторгнення рф на територію України чітко підтвердило, що мовна ідентичність може змінюватися протягом часу, зокрема, через міграцію, переїзди, зміни мовного середовища, освіти чи кар’єрного зросту, що може призвести до зміни сприйняття власної мовної ідентичності та мовних практик. Усвідомлення власної мовної ідентичності та розуміння різноманіття мов і культур може сприяти більш ефективному міжкультурному спілкуванню та допомогати розвитку взаєморозуміння та толерантності. За результатами проведених соціологічних досліджень науковці в дослідженні продемонстрували реальну картину використання української державної мови в різних сферах життя та мовної ситуації в Україні загалом.","PeriodicalId":120913,"journal":{"name":"Причорноморські філологічні студії","volume":"26 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114533698","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПОЛІТИЧНИЙ СИМВОЛІЗМ «ОДНІЄЇ НАЦІЇ» У РИТОРИЦІ БОРИСА ДЖОНСОНА","authors":"Mykola Kulacynskyi, Olha Sikorska, Olha Shanina","doi":"10.32782/bsps-2023.2.3","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/bsps-2023.2.3","url":null,"abstract":"Статтю присвячено дослідженню політичного символу «Єдина нація» у риториці сучасного британського політика, мера Лондона, міністра закордонних справ Сполученого королівства Великої Британії та врешті-решт прем’єр-міністра від консерваторів Бориса Джонсона. Цей символ від часів Бенджаміна Дізраелі кінця ХІХ століття переріс у політичний міф, яким майже все ХХ століття користувалися обидві правлячі партії, як консерватори, так і лейбористи. Крім того, ми спромоглися проаналізувати шквальну критику на адресу Джонсона як з боку його однопартійців, так і його опонентів з боку лейбористів, які водночас висвітлювали його грубим, смішним та некомпетентним політиком, який, на їх думку, мало схожий на справжнього британця, але водночас підкреслювали в ньому достатню раціональність та розсудливість у його політичних діях. Враховуючи цілу низку характеристик, таких як ідіотизм, невігластво, сексизм, чоловічий чорний гумор з боку його біографів та журналістів, без сумніву можна стверджувати, що політик такого рангу заслуговує на особливу увагу науковців, оскільки ця постать обов’язково ввійде в історію і попереду ще багато буде суперечок з того, як такій людині як Борис протягом багатьох десятиліть вдалося протриматися на вищих посадах Великобританії, і остаточно невідомо ким буде надалі Джонсон серед британського політичного істеблішменту.","PeriodicalId":120913,"journal":{"name":"Причорноморські філологічні студії","volume":"135 7 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124259254","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"КОМПАРАТИВНИЙ АНАЛІЗ ДЕФІНІЦЙ ПОНЯТТЯ «ІМІДЖ»: ЗА МАТЕРІАЛАМИ УКРАЇНСЬКОМОВНИХ СЛОВНИКІВ","authors":"Olha Sikorska, Liliia Filiuk","doi":"10.32782/bsps-2023.2.5","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/bsps-2023.2.5","url":null,"abstract":"Поняття іміджу є одним із широко вживаних у всіх сферах суспільного життя. Свідченням цього є варіанти тлумачення дефініції різноманітними науковими виданнями. Разом із тим, єдине загальноприйняте визначення поняття «імідж» на даний момент відсутнє, різні наукові дисципліни зосереджуються на окремих аспектах. Саме тому актуальним є аналіз існуючих дефініцій для виявлення та з’ясування представленості смислових компонентів іміджу. У відповідності з вищесказаним мета статті полягає в компаративному аналізі визначень поняття «імідж» в українській науці. Завдання формулюються наступним чином: 1) дібрати дефініції поняття «імідж» з українськомовних словників; 2) виявити основні смислові компоненти у визначеннях; 3) охарактеризувати і класифікувати визначення за типами. Проведений аналіз виявив, що дефініції поняття «імідж» у різних джерелах включають різнотипні комбінації певних компонентів. Ми виділили чотири основних компоненти, що так чи інакше характеризують аналізоване поняття: 1) діяльнісний; 2) візуальний; 3) психічний; 4) соціальний. Згідно з результатами кластерного аналізу, наявні визначення можуть бути розподілені за двома основними кластерами. Перший кластер охоплює 65 %, другий – 35 % дефініцій. Їх об’єднує висока вираженість діяльнісного та психічного компонентів, а диференціює акцент на соціальному компоненті в першому кластері та його відсутність у другому. Таким чином, дві третини дефініцій відзначають три принципово важливих компоненти поняття «імідж» – діяльнісний, психічний та соціальний, і одна третина визначень ґрунтується передусім на діяльнісному та психічному компоненті. Узагальнюючи проведене дослідження, ми пропонуємо уніфіковане визначення іміджу, що представлене в українськомовних словниках: це штучно сформований образ суб’єкта чи об’єкта дії, що має додаткову смислову навантаженість і призначений для регульованого сприйняття індивідуальною психікою та громадськістю. Ми вважаємо, що перспективою дослідження може бути порівняльний аналіз поняття іміджу в українській науковій думці з дефініціями, представленими в зарубіжних виданнях.","PeriodicalId":120913,"journal":{"name":"Причорноморські філологічні студії","volume":"54 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131762756","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"«ПЕРЕСТУПИ МЕЖУ ОТОРОПІННЯ…» : КОНОТАТИВНИЙ ТОНУС ТВОРІВ МИТЦІВ-ІНОФОНІВ (НА ПРИКЛАДІ НОВЕЛ АГОТИ КРІСТОФ)","authors":"O. Zinchenko, Tetiana Koliada-Berezovska","doi":"10.32782/bsps-2023.2.2","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/bsps-2023.2.2","url":null,"abstract":"У контексті революційного характеру змін у загальнонауковій парадигмі сучасної філологічної думки та пов’язаною з цим проблемою пізнання у всіх видах дискурсу конкретного історичного періоду автори аналізують творчість сучасної швейцарської франкомовної письменниці Аготи Крістоф, яка є своєрідним віддзеркаленням нової епохи – креатологічної або культурно-творчої епохи, що позначена одночасним існуванням кількох, «голографічно вкладених». У фокусі дослідницької уваги перебувають художні тексти як специфічна форма організації мовленнєвої діяльності, тому мета цієї статті полягає у висвітленні результатів аналізу авторських концептів, що здатні «випромінювати» конотативні пучки, презентуючи ідентичність митця, котрий, прийнявши іншу, чужу культуру й мову, побудував у своїх творах інтенсіональний, можливий світ семантики. Йдеться про складність і водночас цінність визначення ідіостилю, характеру творення художнього факту автором, котрий свій внутрішній світ думок і почуттів, зв’язок «найбуденнішого із закономірностями руху всесвітнього» транслює не рідною, а іншою мовою. Акцентується важливість вивчення текстів-творів, у яких такі компоненти, як тропи, лексико-семантичні та логіко-синтаксичні конструкції, породжені носієм іншої ментальності, і саме доробок Аготи Крістоф дозволяє злити дослідження мови та літератури під єдиним кутом зору – семіотичним. Наголошується важливість розуміння, що реальність глобалізованого світу вимагає паритету сторін у творчому кроскультурному діалозі, який ґрунтується на комунікативній здібності, адже в ній відображаються мовні навички та способи символічного вербального вираження. Підсумовується, що специфіка літературних творів мистецтва – у відбитті етнокультурної самоідентифікації творчої особистості, у координації кроскультурних відмінностей у діалоговій формі, результатом якої є формування відкритого літературно-культурно-комунікативного простору, що постає як «діалог текстів», створюючи нові значення/розуміння та когнітивні зв’язки, генеруючи творчі тенденції, які ведуть до зміни конотативного тонусу сьогодення.","PeriodicalId":120913,"journal":{"name":"Причорноморські філологічні студії","volume":"44 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"117112433","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}