Причорноморські філологічні студії最新文献

{"title":"ПАМФЛЕТ І. БАГРЯНОГО «ЧОМУ Я НЕ ХОЧУ ВЕРТАТИСЯ ДО СССР?» ЯК ЛИСТ У ВІЧНІСТЬ","authors":"V. Kuzmenko, Tetyana Ivasyshyna","doi":"10.32782/bsps-2024.4.7","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/bsps-2024.4.7","url":null,"abstract":"У статті проаналізовано та обґрунтовано жанровий код одного з публіцистичних творів українського письменника-емігранта І. Багряного – памфлет «Чому я не хочу вертатися до СССР?» крізь призму жанрової матриці листа у вічність. Представлено дискурс теоретичних стратегій представників класичної та новітньої генології, а також епістолографів щодо вивчення жанрів памфлету, письменницького епістолярію загалом і відкритого листування зокрема. Лист як первинно мовленнєвий жанр, володіючи внутрішньою діалогічною структурою, створює особливу форму викладу матеріалу, притаманну лише епістолярній комунікації. Публіцистичний твір українського письменника-емігранта прикметний загостреною актуальністю суспільно значущого змісту, багатогранністю образу автора і повнотою зображення образу адресата, розкутістю викладу. Це твір-обвинувачення і водночас послання, письменницький лист, адресований до тих, хто житиме в майбутньому, хто не повинен забувати життя свого народу в минулому й на цьому минулому вчитися, адже колишні трагічні привиди людства не повинні вирватися назовні в майбутньому. На підставі проведеного аналізу зроблено висновок про те, що видання І. Багряного «Чому я не хочу вертатися до СССР?» в жанровому аспекті є листом у вічність, а не памфлетом, як традиційно вважали літературознавці. Обґрунтовано матричні критерії жанрових домінант і структурних компонентів публікації. Серед найголовніших – надзвичайний заряд художності, автобіографізму та інтелектуальності, руйнування традиційної структури епістоли, наявність образу автора, рамки в прескрипті й клаузулі (звернення й підпису – імені та прізвища «Іван Багряний» як складової частини всього твору), глибокий підтекст, індивідуальність стилю (наявність епіграфа, емоційність, афористичність висловлювання тощо), культурно-естетична цінність та ін. Сформульовано дефініцію листа у вічність як жанрового різновиду відкритої кореспонденції.","PeriodicalId":120913,"journal":{"name":"Причорноморські філологічні студії","volume":"44 2","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140983838","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"КОНЦЕПТУАЛЬНІ МЕТАФОРИ В ІНАВГУРАЦІЙНОМУ ДИСКУРСІ ПРЕЗИДЕНТІВ АМЕРИКИ: ТИПОЛОГІЯ ТА МЕХАНІЗМ КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЇ","authors":"Olena Zhykharieva, Victoriia Stavtseva","doi":"10.32782/bsps-2024.4.4","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/bsps-2024.4.4","url":null,"abstract":"Метою статті є аналіз концептуальних метафор в інавгураційному дискурсі американських президентів з огляду на виявлення концептуальних референтів і корелятів. Матеріалом дослідження було обрано інавгураційні промови, розміщені на офіційних сайтах. Мета була досягнута шляхом когнітивного мапування концептуальних метафор, виділення їхніх базових проєкцій і інференцій, визначення прототипових метафоричних категорій для ідентифікованих концептуалізацій і встановлення типології ідентифікованих метафор. У ході дослідження ми дійшли таких ключових висновків. Інавгураційний дискурс американських президентів містить соціоморфні, зооморфні, природоморфні, артефактні та біоморфні когнітивні метафори, за допомогою яких складні соціально-політичні явища концептуалізуються як більш зрозумілі та доступні для аудиторії. Прототиповою метафоричною категорією концептуалізацій, що формують природоморфні метафори, є СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНЕ ЖИТТЯ – ПРИРОДА з проєкціями атрибутів концептуальних корелятів, таких як клімат, погода, стихійні лиха, на концептуальні референти, як-то важкі часи (для країни), мир, процвітання, свобода, гроші, криза, політика, американський стиль життя. Артефактні метафори базуються на проєктуванні характеристик прототипного концептуального кореляту Артефакти на концептуальні референти, такі як Свобода, Демократія, Економіка, Країна та Пам’ять, утворюючи концептуальні моделі «Свобода – це Скарб», «Демократія – це Скарб», «Економіка – це Корабель», «Країна – це Скарб», «Пам’ять – це Музичний інструмент», «Свобода – це Бастіон». Прототиповими концептуальними корелятами для соціоморфних метафор є ЗЛОЧИН і ВІЙНА із низкою проєкцій на концептуальні референти у семи метафоричних моделях у соціально-політичній сфері: «Тоталітарний Режим – це В’язниця», «Політика – це Жертва», «Зубожіння – це Вбивство», «Наркотики – це Злодії», «Догма – це Душитель», «Країни (що загрожують національним інтересам) – це Злодії», «Поділ країни – це Рана». Прототиповою метафоричною категорією для зооморфних концептуалізацій є СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНЕ ЖИТТЯ – ТВАРИННИЙ СВІТ. Проєкції атрибутів із концептуальних корелятів, таких як Комахи та Хижаки, на концептуальні референти, як-от Влада та Доктрина, утворюють концептуальні моделі, такі як «Расизм – це Жалюча Комаха», «Застарілі Аргументи – це Хижаки», «Влада – це Тигр». Категорією-прототипом для концептуалізацій у біоморфних метафорах є СИСТЕМА ДЕРЖАВНОГО/ЗАКОНОДАВЧОГО РЕГУЛЮВАННЯ – ДІЯЛЬНІСТЬ ЖИВОГО ОРГАНІЗМУ, представлена проєктуванням концептуальних корелятів Тіло та Смерть на концептуальні референти Уряд і Закон.","PeriodicalId":120913,"journal":{"name":"Причорноморські філологічні студії","volume":"59 23","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140983445","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"«А ТИ ДЗВОНАРЮ ДЗВОНИ…»: СОЦІОЛІНГВІСТИЧНИЙ ТА ІСТОРИЧНИЙ КОНТЕКСТ ВИБОРУ СВОГО СЛОВА НА ПРОТИВАГУ ЧУЖОМУ. РЕЦЕНЗІЯ НА МОНОГРАФІЮ (ЗІ СЛОВНИКОМ) ІРИНИ ФАРІОН «АНГЛІЗМИ І ПРОТИАНГЛІЗМИ: 100 ІСТОРІЙ СЛІВ У СОЦІОКОНТЕКСТІ»","authors":"O. Mykytyuk","doi":"10.32782/bsps-2024.4.11","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/bsps-2024.4.11","url":null,"abstract":"«А ТИ ДЗВОНАРЮ ДЗВОНИ…»: СОЦІОЛІНГВІСТИЧНИЙ ТА ІСТОРИЧНИЙ КОНТЕКСТ ВИБОРУ СВОГО СЛОВА НА ПРОТИВАГУ ЧУЖОМУ. РЕЦЕНЗІЯ НА МОНОГРАФІЮ (ЗІ СЛОВНИКОМ) ІРИНИ ФАРІОН «АНГЛІЗМИ І ПРОТИАНГЛІЗМИ: 100 ІСТОРІЙ СЛІВ У СОЦІОКОНТЕКСТІ»","PeriodicalId":120913,"journal":{"name":"Причорноморські філологічні студії","volume":"28 5","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140984080","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ВІДНОШЕННЯ МІЖ ЧАСТИНОЮ ТА ЦІЛИМ ЯК ПІДҐРУНТЯ РОЗВИТКУ ПОЛІСЕМІЇ У ЛЕКСИЧНІЙ СИСТЕМІ МОВИ","authors":"Olena Materynska","doi":"10.32782/bsps-2024.4.8","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/bsps-2024.4.8","url":null,"abstract":"Статтю присвячено дослідженню меронімії (відношень між частиною та цілим) у лексичній системі німецької та англійської мов. Меронімічний тип відношень належить до парадигматичних семантичних зв’язків у мові, відбиває стереотипізовані, «наївні» уявлення мовців про категоризацію базових для людини понять. Мероніми (лексичні одиниці на позначення частини цілого) характеризуються значним семантичним потенціалом, який проявляється у розвитку численних метафоричних та метонімічних моделей перенесення значень. Спостерігається взаємозалежність між структурною та семантичною організацією досліджуваних лексичних одиниць. Підтверджено, що лексичні одиниці, не ускладнені словотворчими формантами, розвивають вищий рівень полісемії та часто виступають базовими мотиваційними основами під час утворення нових лексичних одиниць. Механізм розвитку полісемії залежить також від типу меронімічних відношень та конкретної тематичної групи лексики. Ця розвідка моделює систему меронімів з точки зору її семантичної структури та виявляє спільне та відмінне у німецькій та англійській мовах, засвідчуючи, що навіть споріднені мови мають суттєві відмінності у розбудові меронімічних відношень. Виявлені семантичні закономірності підтверджують універсальність принципу сегментації понять як когнітивного механізму, утім вказують на наявні відмінності у сприйнятті дійсності носіями різних мов. Меронімія трактується як основний механізм збагачення лексикону через розвиток нових значень. Для узагальнення отриманих результатів, окрім контрастивного методу, методу компонентного аналізу, використано також статистичні підрахунки, введено індекс полісемії досліджених лексичних одиниць. Робота відкриває перспективи для побудови моделі дослідження меронімічних відношень у різних мовах світу та їх типологізації.","PeriodicalId":120913,"journal":{"name":"Причорноморські філологічні студії","volume":"93 12","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140984448","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"КОГНІТИВНІ ОСОБЛИВОСТІ СПРИЙНЯТТЯ ТА РОЗУМІННЯ ІНШОМОВНОГО МОВЛЕННЯ","authors":"Yuliia Babchuk, O. Valigura","doi":"10.32782/bsps-2024.4.1","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/bsps-2024.4.1","url":null,"abstract":"Автори розглядають феномен сприйняття і розуміння мовлення як предмет дослідження. Наголошується на важливості вивчення іншомовного мовлення, його психолінгвістичних складників. У статті проаналізовано когнітивні особливості сприйняття і розуміння іншомовного мовлення. На основі аналізу літературних джерел розглянуто поняття «іншомовне мовлення», «розуміння мовлення» і «сприйняття мовлення». Визначено, що іншомовне мовлення відіграє важливу роль у формуванні комунікативних вмінь і навичок особистості. У формуванні таких вмінь і навичок потрібно враховувати індивідуально-психологічні особливості слухачів. Автори висвітлюють різні тлумачення сприйняття мовлення. Зазначено чинники впливу на перебіг ефективної комунікації. Розглянуто когнітивні особливості сприйняття мовлення реципієнтом, дію механізму апперцепції. Зазначено види мовленнєвої діяльності, а саме сприймання, усвідомлення, відтворення. Встановлено умови та фактори, які впливають на сприйняття та розуміння відповідного тексту (повідомлення). Показано ефективність формування іншомовного мовлення. Зазначено умови та психолінгвістичні закономірності сприйняття мовлення. Автори виокремлюють поняття «розуміння мовлення». У сприйнятті іноземного мовлення слід звертати увагу на розуміння процесу сприйняття та вміння генерувати конструкції-зразки для попередження непорозумінь під час спілкування.","PeriodicalId":120913,"journal":{"name":"Причорноморські філологічні студії","volume":"117 32","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140985652","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПРИРОДА ЯК ВІДОБРАЖЕННЯ ВНУТРІШНЬОГО СВІТУ ГЕРОЇВ У РОМАНІ «ПРОФЕСОР» ШАРЛОТТИ БРОНТЕ","authors":"A. Kovalenko","doi":"10.32782/bsps-2024.4.6","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/bsps-2024.4.6","url":null,"abstract":"У статті аналізуються описи природи, використані для відображення почуттів, емоцій і думок героїв роману Шарлотти Бронте «Професор». У дослідженні окрема увага приділяється особливому чуттю авторки до природи (особливо її Батьківщини) та винятковому вмінню зображувати її яскраво й відповідно до мети. Перший роман «Професор» лише починає розкривати майстерність цієї жінки-письменниці не лише в описі природи, а й у стилістично зумовленому використанні її елементів. Ще більше ця риса стане помітною в її пізніших романах «Джейн Ейр», «Ширлі» та «Віллет». Авторка представляє та аналізує уривки з декількох журналів і газет із критичними рецензіями на перший роман Шарлотти Бронте та її пізніші романи, зокрема ті, що вказують на її винятковий талант спостереження та зображення природи. Попри те, що деякі рецензії на роман «Професор» були не дуже схвальні, кілька ключових особливостей роблять цей роман особливо цікавим для читання та аналізу. Слід зазначити, що особистий життєвий і навчальний досвід письменниці, її любов і прагнення до бажаного знайшли відображення в її першому романі, що робить його ще більш особистим і викликає емоційний відгук у читачів. Іншим важливим моментом є те, що «Професор» написаний від імені чоловіка жінкою, що відрізняє його від інших романів Шарлотти Бронте. У даній роботі досліджуються майстерні описи природи в романі «Професор», які сприяють розумінню внутрішніх і зовнішніх конфліктів героїв, їхніх емоцій і почуттів. Зокрема, у цьому романі Шарлотта Бронте використовує такі елементи, як погодні умови, природні явища (туман, дощ, сніг, вітер), небесні світила, зміну пір року, ландшафт (пагорби, низовини, річки), дерева та квіти, як символи, які допомагають розкрити внутрішній світ героїв. Особливу увагу приділено символічній мові квітів. Дослідження описів виявило, що природа може сприяти як імпліцитному відображенню почуттів героїв, так і створенню контрастного фону між внутрішнім і зовнішнім світами.","PeriodicalId":120913,"journal":{"name":"Причорноморські філологічні студії","volume":"96 17","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140984174","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ІНТЕРТЕКСТУАЛЬНІСТЬ ЯК СКЛАДОВА ІДІОСТИЛЮ АВТОРА У ФІЛОСОФСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ НА ПРИКЛАДІ ТВОРІВ С. ЖИЖЕКА","authors":"Oksana Podvoіska, Vladyslav Ahapiiev","doi":"10.32782/bsps-2024.4.15","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/bsps-2024.4.15","url":null,"abstract":"У статті розглядається теоретичне підґрунтя до застосування концепту інтертекстуальності у межах мово– та літературознавчих досліджень та питання доцільності застосування поняття інтертекстуальності в контексті вивчення індивідуального стилю автора, зокрема у філософських працях, на матеріалі робіт філософа Славоя Жижека. Метою пропонованого дослідження є огляд та аналіз сучасних теоретичних досліджень понять «ідіостиль» та «інтертекстуальність» у межах української та більшою мірою західної мово– та літературознавчої традиції, визначення природи цих понять та доцільності розгляду інтертекстуальності як одного з елементів індивідуального стилю автора. У статті наводиться нове, авторське визначення поняття інтертекстуальності як сукупності продуктивних взаємозв’язків усередині комплексу наявних текстів, написаних тією чи іншою мовою, які продиктовані соціальною динамікою та є одним із рушіїв створення текстів як таких. Визначення виведене на основі як класичних розвідок на цю тему, так і сучасних мовознавчих рефлексій на тему інтертекстуальності та їхньої критики. Таке визначення дає змогу розглядати інтертекстуальність як елемент індивідуального стилю та досліджувати її у кількісному вимірі через інтертекстуальні маркери. З цих позицій у пропонованій статті досліджується роль інтертекстуальності як елементу індивідуального стилю у творах словенського філософа Славоя Жижека. У ході дослідження також розглядається прагматика застосування інтертекстуальних маркерів у його текстах. Оскільки С. Жижек є «популярним» філософом, інтертекст виконує функції як роз’яснення читачеві складних філософських понять через популярну культуру, так і конструювання власного авторського іміджу – як людини, глибоко обізнаної у сучасній популярній культурі, що слідкує за новими культурними тенденціями та трендами. У висновку, втім, констатується недостатня розробленість теми взаємозв’язку понять ідіостилю та інтертекстуальності в сучасному академічному середовищі та окреслюється потреба у подальших дослідженнях в цьому напрямі.","PeriodicalId":120913,"journal":{"name":"Причорноморські філологічні студії","volume":"125 11","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140985431","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"КОГНІТИВНА ОПЕРАЦІЯ ПРИВНЕСЕННЯ СИНЕСТЕЗІЙНИХ МЕТАФОР ЯК ВИЯВЛЕННЯ ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕРЕКЛАДАЧА","authors":"Olha Zhulavska","doi":"10.32782/bsps-2024.4.5","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/bsps-2024.4.5","url":null,"abstract":"Стаття присвячена аналізу привнесення синестезійних метафор під час перекладу англомовних художніх творів українською мовою. Застосування інструментарію когнітивної лінгвістики в перекладознавстві дозволяє глибше зрозуміти ментальні та концептуальні процеси, які лежать в основі перекладацької діяльності, особливо під час дослідження перекладу метафор. Основна увага дослідження зосереджена на вивченні синестезійних метафор, що були привнесені перекладачем у текст перекладу, що виявляє творчий підхід перекладача до відтворення як змісту, так і культурних аспектів, закладених автором оригінального тексту. В основу методології дослідження покладена діяльнісна концепція перекладу, яку обґрунтував О. В. Ребрій, де переклад тлумачиться як «програмована ззовні і зсередини діяльність», «творча форма комунікації». Когнітивна модель тлумачиться як відносно стала когнітивна структура, що організує досвід взаємодії «людина – світ», а когнітивна операція – як свідома, так і неусвідомлювана ментальна діяльність. У дослідженні застосована методика Л. Коваленко та А. Мартинюк, яка дозволяє не лише виявляти когнітивні моделі, які лежать у підґрунті англійських та українських дескрипцій, що актуалізують метафори, а й встановлювати, яку саме когнітивну операцію застосував перекладач. Когнітивні операції (перекладацькі процедури) класифікуємо за Шуттлеворфом (2017), зокрема виділяємо відтворення (більш конкретні концепти замінюють більш абстрактні в одній і тій самій когнітивній моделі), усунення (метафорична дескрипція мови оригіналу замінюється в перекладі відповідною неметафоричною дескрипцією), опущення (метафорична дескрипція повністю зникає з тексту перекладу), заміну (метафорична модель мови оригіналу замінюється метафоричною моделлю або її конкретизацією в мові перекладу) та привнесення (в мові перекладу з’являється метафорична дескрипція, яка була відсутня в мові оригіналу). У статті сконструйовані когнітивні моделі, які лежать у підґрунті перекладених синестезійних метафор. Проаналізовано їх вплив на сприйняття та інтерпретацію перекладеного тексту. Результати дослідження підкреслюють кореляцію стратегій перекладу для досягнення адекватного та комунікативно вдалого перекладу, який відповідає граматичним та культурним нормам цільової мови. Стаття пропонує нові перспективи для подальших досліджень у сфері когнітивного перекладознавства, особливо у контексті вивчення способів перекладу синестезійних метафор як вираження творчої діяльності перекладача.","PeriodicalId":120913,"journal":{"name":"Причорноморські філологічні студії","volume":"9 24","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140982082","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПРОМОВИ ПРЕЗИДЕНТА ЗЕЛЕНСЬКОГО ПІД ЧАС РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ: ІНТЕНЦІЇ ВДАЛИХ ПОЧАТКІВ","authors":"Yevgen Dzhydzhora","doi":"10.32782/bsps-2023.2.1","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/bsps-2023.2.1","url":null,"abstract":"У статті на матеріалі публічної комунікації Президента України Володимира Зеленського впродовж перших ста днів російсько-української війни 2022 р. розглядається такий складник вступу риторичної промови, як її безпосередній початок, виражений у першій фразі. Аналіз промов показує, що у своїх виступах В. Зеленський послуговується сімома способами вдалого початку: 1) початок-привід, причому привід може бути як позитивний, так і негативний; 2) хронологічний початок; 3) компліментарний початок; 4) прямий перехід до суті справи; 5) початок-адресація: 6) початок-епіграф; 7) початок-запитання. Кожен з цих різновидів виконує особливу риторичну функцію привернення та зосередження уваги аудиторії на конкретних меседжах, виголошених оратором. Тож за допомогою кожного окремого початку Президент України виражає ту або іншу інтенцію вступу, яка має зорієнтувати публіку у загальному тематичному та емоційному наповненні всієї промови. Завдяки позитивним початкам В. Зеленський демонструє впевненість. Завдяки негативним – тривогу. Хронологічні початки несуть у собі відповідний окрас конкретного дня війни за ліком. Компліментарні – позитивну налаштованість оратора, його вдячність певній міжнародній спільноті. Прямий перехід – відверте нехтування будь-якими додатковими преамбулами у вступній частині. Початок-адресація покликаний виказати публічне ставлення оратора до названої аудиторії. Початок-епіграф – показати відсторонену передумову подальшого виступу. А початок-запитання працює на провокування діалогу на очевидні теми, який оратор сам же й розгортає. Сім різновидів вдалого початку свідчать про розгалужену систему риторичних засобів, якими Президент Зеленський оперує у публічній комунікації під час війни.","PeriodicalId":120913,"journal":{"name":"Причорноморські філологічні студії","volume":"29 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"121626998","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПУБЛІЦИСТИЧНІ ЗАСОБИ ПОРТРЕТУВАННЯ (ЗА МАТЕРІАЛАМИ КНИГИ «ЖИТТЯ І СМЕРТЬ РЕДАКТОРА»)","authors":"Mariia Yakubovska","doi":"10.32782/sps-2023.2.7","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/sps-2023.2.7","url":null,"abstract":"У статті йдеться про основні публіцистичні засоби портретування, виходячи з аналізу книги «Життя і смерть Редактора: Книга пам’яті Бориса Дерев’янка» (упорядник Лариса Бурчо), де представлено чимало зразків жанру. У тексті передано як пряму, так і непряму мову самого очільника газети; переваги непрямої мови в тому, що, передаючи чуже висловлювання, застосовуються більш економні мовні засоби, які дозволяють зберігати лаконічність викладу матеріалу. Водночас непряма мова поступається перед прямою в емоційному плані, адже в конструкціях з непрямою мовою не ставиться завдання зберегти індивідуальні особливості мовця, оскільки в центрі уваги важливо не те, як він говорив, а те, що він говорив. Виділено різні види описів, заголовки, деталі й подробиці, пряме цитування тощо як важливі техніки створення образу людини в публіцистиці. У більшості авторів йдеться про неабияку потребу Бориса Дерев’янка постійно відроджувати довіру до слова журналіста, до журналістики власне як до «четвертої влади». Виходячи з нарисів і спогадів, можна у своєрідний спосіб сформулювати такі основні принципи та завдання журналістики сучасного й минулого: усвідомлення нею національної й регіональної потрібності, професійної й етичної довершеності, спрямованості на скріплення «душі нації», «душі міста». Така журналістика, на думку редактора «Вечірки», може виконати основне завдання: віднайти правдиві глибини й висоти духовності, відкрити спільноті правду про них. Але для цього слід мати велике внутрішнє переконання у своїй правоті. Зі сторінок портретних нарисів весь час лунає думка, що одужання журналістики як професії за сучасних обставин – це перший симптом одужання суспільства як такого. Публіцистичні засоби портретування різноманітні й різноформатні. Серед головних ми виділили: опис людини в дії; опис особистості через спілкування з іншими людьми – колегами, друзями; опис через ставлення до справи і створення своєрідного кодексу професіонала – через розповідь про погляди; опис через ставлення до опонентів, до ідеологічних супротивників; пряме цитування; активне застосування промовистих деталей і подробиць, які в окремих випадках стають підґрунтям побудови всього твору; аналіз заголовкового комплексу книги – від власне назви самого видання до назв окремих публікацій, їх частин і підрозділів. Усі без винятку засоби портретування є важливими, всі разом створюють цілісний світлий образ.","PeriodicalId":120913,"journal":{"name":"Причорноморські філологічні студії","volume":"16 8","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"113963082","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}