{"title":"ПАМФЛЕТ І. БАГРЯНОГО «ЧОМУ Я НЕ ХОЧУ ВЕРТАТИСЯ ДО СССР?» ЯК ЛИСТ У ВІЧНІСТЬ","authors":"V. Kuzmenko, Tetyana Ivasyshyna","doi":"10.32782/bsps-2024.4.7","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"У статті проаналізовано та обґрунтовано жанровий код одного з публіцистичних творів українського письменника-емігранта І. Багряного – памфлет «Чому я не хочу вертатися до СССР?» крізь призму жанрової матриці листа у вічність. Представлено дискурс теоретичних стратегій представників класичної та новітньої генології, а також епістолографів щодо вивчення жанрів памфлету, письменницького епістолярію загалом і відкритого листування зокрема. Лист як первинно мовленнєвий жанр, володіючи внутрішньою діалогічною структурою, створює особливу форму викладу матеріалу, притаманну лише епістолярній комунікації. Публіцистичний твір українського письменника-емігранта прикметний загостреною актуальністю суспільно значущого змісту, багатогранністю образу автора і повнотою зображення образу адресата, розкутістю викладу. Це твір-обвинувачення і водночас послання, письменницький лист, адресований до тих, хто житиме в майбутньому, хто не повинен забувати життя свого народу в минулому й на цьому минулому вчитися, адже колишні трагічні привиди людства не повинні вирватися назовні в майбутньому. На підставі проведеного аналізу зроблено висновок про те, що видання І. Багряного «Чому я не хочу вертатися до СССР?» в жанровому аспекті є листом у вічність, а не памфлетом, як традиційно вважали літературознавці. Обґрунтовано матричні критерії жанрових домінант і структурних компонентів публікації. Серед найголовніших – надзвичайний заряд художності, автобіографізму та інтелектуальності, руйнування традиційної структури епістоли, наявність образу автора, рамки в прескрипті й клаузулі (звернення й підпису – імені та прізвища «Іван Багряний» як складової частини всього твору), глибокий підтекст, індивідуальність стилю (наявність епіграфа, емоційність, афористичність висловлювання тощо), культурно-естетична цінність та ін. Сформульовано дефініцію листа у вічність як жанрового різновиду відкритої кореспонденції.","PeriodicalId":120913,"journal":{"name":"Причорноморські філологічні студії","volume":"44 2","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2024-05-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Причорноморські філологічні студії","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.32782/bsps-2024.4.7","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
У статті проаналізовано та обґрунтовано жанровий код одного з публіцистичних творів українського письменника-емігранта І. Багряного – памфлет «Чому я не хочу вертатися до СССР?» крізь призму жанрової матриці листа у вічність. Представлено дискурс теоретичних стратегій представників класичної та новітньої генології, а також епістолографів щодо вивчення жанрів памфлету, письменницького епістолярію загалом і відкритого листування зокрема. Лист як первинно мовленнєвий жанр, володіючи внутрішньою діалогічною структурою, створює особливу форму викладу матеріалу, притаманну лише епістолярній комунікації. Публіцистичний твір українського письменника-емігранта прикметний загостреною актуальністю суспільно значущого змісту, багатогранністю образу автора і повнотою зображення образу адресата, розкутістю викладу. Це твір-обвинувачення і водночас послання, письменницький лист, адресований до тих, хто житиме в майбутньому, хто не повинен забувати життя свого народу в минулому й на цьому минулому вчитися, адже колишні трагічні привиди людства не повинні вирватися назовні в майбутньому. На підставі проведеного аналізу зроблено висновок про те, що видання І. Багряного «Чому я не хочу вертатися до СССР?» в жанровому аспекті є листом у вічність, а не памфлетом, як традиційно вважали літературознавці. Обґрунтовано матричні критерії жанрових домінант і структурних компонентів публікації. Серед найголовніших – надзвичайний заряд художності, автобіографізму та інтелектуальності, руйнування традиційної структури епістоли, наявність образу автора, рамки в прескрипті й клаузулі (звернення й підпису – імені та прізвища «Іван Багряний» як складової частини всього твору), глибокий підтекст, індивідуальність стилю (наявність епіграфа, емоційність, афористичність висловлювання тощо), культурно-естетична цінність та ін. Сформульовано дефініцію листа у вічність як жанрового різновиду відкритої кореспонденції.