ІНТЕРТЕКСТУАЛЬНІСТЬ ЯК СКЛАДОВА ІДІОСТИЛЮ АВТОРА У ФІЛОСОФСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ НА ПРИКЛАДІ ТВОРІВ С. ЖИЖЕКА

У статті розглядається теоретичне підґрунтя до застосування концепту інтертекстуальності у межах мово– та літературознавчих досліджень та питання доцільності застосування поняття інтертекстуальності в контексті вивчення індивідуального стилю автора, зокрема у філософських працях, на матеріалі робіт філософа Славоя Жижека. Метою пропонованого дослідження є огляд та аналіз сучасних теоретичних досліджень понять «ідіостиль» та «інтертекстуальність» у межах української та більшою мірою західної мово– та літературознавчої традиції, визначення природи цих понять та доцільності розгляду інтертекстуальності як одного з елементів індивідуального стилю автора. У статті наводиться нове, авторське визначення поняття інтертекстуальності як сукупності продуктивних взаємозв’язків усередині комплексу наявних текстів, написаних тією чи іншою мовою, які продиктовані соціальною динамікою та є одним із рушіїв створення текстів як таких. Визначення виведене на основі як класичних розвідок на цю тему, так і сучасних мовознавчих рефлексій на тему інтертекстуальності та їхньої критики. Таке визначення дає змогу розглядати інтертекстуальність як елемент індивідуального стилю та досліджувати її у кількісному вимірі через інтертекстуальні маркери. З цих позицій у пропонованій статті досліджується роль інтертекстуальності як елементу індивідуального стилю у творах словенського філософа Славоя Жижека. У ході дослідження також розглядається прагматика застосування інтертекстуальних маркерів у його текстах. Оскільки С. Жижек є «популярним» філософом, інтертекст виконує функції як роз’яснення читачеві складних філософських понять через популярну культуру, так і конструювання власного авторського іміджу – як людини, глибоко обізнаної у сучасній популярній культурі, що слідкує за новими культурними тенденціями та трендами. У висновку, втім, констатується недостатня розробленість теми взаємозв’язку понять ідіостилю та інтертекстуальності в сучасному академічному середовищі та окреслюється потреба у подальших дослідженнях в цьому напрямі.