ПРОМОВИ ПРЕЗИДЕНТА ЗЕЛЕНСЬКОГО ПІД ЧАС РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ: ІНТЕНЦІЇ ВДАЛИХ ПОЧАТКІВ

Abstract

У статті на матеріалі публічної комунікації Президента України Володимира Зеленського впродовж перших ста днів російсько-української війни 2022 р. розглядається такий складник вступу риторичної промови, як її безпосередній початок, виражений у першій фразі. Аналіз промов показує, що у своїх виступах В. Зеленський послуговується сімома способами вдалого початку: 1) початок-привід, причому привід може бути як позитивний, так і негативний; 2) хронологічний початок; 3) компліментарний початок; 4) прямий перехід до суті справи; 5) початок-адресація: 6) початок-епіграф; 7) початок-запитання. Кожен з цих різновидів виконує особливу риторичну функцію привернення та зосередження уваги аудиторії на конкретних меседжах, виголошених оратором. Тож за допомогою кожного окремого початку Президент України виражає ту або іншу інтенцію вступу, яка має зорієнтувати публіку у загальному тематичному та емоційному наповненні всієї промови. Завдяки позитивним початкам В. Зеленський демонструє впевненість. Завдяки негативним – тривогу. Хронологічні початки несуть у собі відповідний окрас конкретного дня війни за ліком. Компліментарні – позитивну налаштованість оратора, його вдячність певній міжнародній спільноті. Прямий перехід – відверте нехтування будь-якими додатковими преамбулами у вступній частині. Початок-адресація покликаний виказати публічне ставлення оратора до названої аудиторії. Початок-епіграф – показати відсторонену передумову подальшого виступу. А початок-запитання працює на провокування діалогу на очевидні теми, який оратор сам же й розгортає. Сім різновидів вдалого початку свідчать про розгалужену систему риторичних засобів, якими Президент Зеленський оперує у публічній комунікації під час війни.