ІНТЕРВ’Ю ЯК ДЖЕРЕЛО РОЗВИТКУ МОВНОЇ КОМУНІКАЦІЇ В УКРАЇНСЬКОМУ ІНФОРМАЦІЙНОМУ ПРОСТОРІ

Abstract

Стаття розкриває феномен інтерв’ю як діалогічного жанру в засобах масової комунікації. Автори використовують теорію, практику журналістської майстерності та соціологічні дослідження для створення нової класифікації видів інтерв’ю, зазначають умови, за яких відбувається інтерв’ю. Особливу увагу приділено інтерв’ю-портрету, який належить до телепубліцистичних нарисів, презентовано ознаки інтерв’ю-портрета та його підвиди. Стаття описує, як створити цей жанр за вимогами психології взаємин між адресантом та адресатом, та як використовувати методи дедукції-індукції для підготовки інтерв’ю-портрета. Автори розглядають різні аспекти підготовки й проведення інтерв’ю-портрета, звертаючи увагу на риторику адресата, його вербальні та невербальні комунікації, щоб донести до глядача якнайбільш повну та об’єктивну картину життя та думок героя, а також дійшли висновку, що до всіх видів інтерв’ю є спільні вимоги. У статті автори акцентують увагу на тому, що журналісти-професіонали повинні дотримуватися мовних норм та стандартів, аби забезпечити чітке та зрозуміле висловлювання, а використання питомо українських слів сприяє збереженню та розвитку української мови. Результатом дослідження стала систематизація різних видів інтерв’ю та розроблення методики підготовки й проведення інтерв’ю-портрета. Стаття є корисним джерелом для журналістів, викладачів та студентів журналістики, які бажають збільшити свої знання та навички у проведенні інтерв’ю, зокрема, інтерв’ю-портретів.