{"title":"МІФОЛОГІЧНІ СЦЕНАРІЇ У ЗБІРЦІ МАКСИМА КРИВЦОВА «ВІРШІ З БІЙНИЦІ»","authors":"H. Matusiak","doi":"10.32782/bsps-2024.4.9","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Трагічний досвід, який у високих дозах отримують українці, вимагає естетичного переосмислення й вербалізованої емоційної реакції, що допомагає відредагувати власну картину світу відповідно до нових реалій і витворити з хаосу довколишнього буття впорядкований внутрішній космос його особистої рецепції та оцінки. Творчість М. Кривцова, який загинув на фронті 7 січня 2024 року, є унікальним явищем у сучасній українській літературі, оскільки вона становить художню артикуляцію досвіду бійця, вербалізованого синхронно з трагічними подіями війни, що триває. Його вірші є самобутньою рефлексією безпосереднього свідка й учасника військових дій, який гранично чуттєво ословив пережиті драми, віднайшовши власну поетичну мову, придатну для візуалізації сучасних трагедій у всьому їх розмаїтті. Кількість публікацій, присвячених доробку М. Кривцова, ще досить незначна, оскільки його єдина поетична книга лише торік побачила світ. Мета статті – проаналізувати твори збірки «Вірші з бійниці», виявити в ній інтертекстуальні коди й міфологічні сценарії, а також визначити неоміфологічні домінанти поезії М. Кривцова. Студіюючи тексти автора, ми послуговувалися терміном «міфологічний сценарій» з опертям на монографію Ю. Вишницької. Аналіз поезій збірки М. Кривцова «Вірші з бійниці» засвідчує, що авторові властивий неоміфологічний тип мислення, який виявляється в інтерпретації сучасної дійсності крізь призму міфології з використанням прийому ресемантизації. Поет здебільшого реміфологізує біблійні сценарії початку й кінця з відповідними образами, мотивами та сюжетами, застосовуючи їх мілітарне аранжування. Найбільш часто повторюваним є міфосценарій кінця, що відображається в наскрізному мотиві смерті й багатоликому образі Бога, який, з одного боку, є трансцендентним і всемогутнім, а з іншого боку, по-людськи тілесним і вразливим. У збірці «Вірші з бійниці» артикульовано наратив любові, закоріненої в біблійній ідеї месіанства. Перспективи подальших досліджень убачаємо в компаративному аналізі лірики М. Кривцова з поезіями інших сучасних авторів про російсько-українську війну.","PeriodicalId":120913,"journal":{"name":"Причорноморські філологічні студії","volume":"82 13","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2024-05-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Причорноморські філологічні студії","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.32782/bsps-2024.4.9","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Трагічний досвід, який у високих дозах отримують українці, вимагає естетичного переосмислення й вербалізованої емоційної реакції, що допомагає відредагувати власну картину світу відповідно до нових реалій і витворити з хаосу довколишнього буття впорядкований внутрішній космос його особистої рецепції та оцінки. Творчість М. Кривцова, який загинув на фронті 7 січня 2024 року, є унікальним явищем у сучасній українській літературі, оскільки вона становить художню артикуляцію досвіду бійця, вербалізованого синхронно з трагічними подіями війни, що триває. Його вірші є самобутньою рефлексією безпосереднього свідка й учасника військових дій, який гранично чуттєво ословив пережиті драми, віднайшовши власну поетичну мову, придатну для візуалізації сучасних трагедій у всьому їх розмаїтті. Кількість публікацій, присвячених доробку М. Кривцова, ще досить незначна, оскільки його єдина поетична книга лише торік побачила світ. Мета статті – проаналізувати твори збірки «Вірші з бійниці», виявити в ній інтертекстуальні коди й міфологічні сценарії, а також визначити неоміфологічні домінанти поезії М. Кривцова. Студіюючи тексти автора, ми послуговувалися терміном «міфологічний сценарій» з опертям на монографію Ю. Вишницької. Аналіз поезій збірки М. Кривцова «Вірші з бійниці» засвідчує, що авторові властивий неоміфологічний тип мислення, який виявляється в інтерпретації сучасної дійсності крізь призму міфології з використанням прийому ресемантизації. Поет здебільшого реміфологізує біблійні сценарії початку й кінця з відповідними образами, мотивами та сюжетами, застосовуючи їх мілітарне аранжування. Найбільш часто повторюваним є міфосценарій кінця, що відображається в наскрізному мотиві смерті й багатоликому образі Бога, який, з одного боку, є трансцендентним і всемогутнім, а з іншого боку, по-людськи тілесним і вразливим. У збірці «Вірші з бійниці» артикульовано наратив любові, закоріненої в біблійній ідеї месіанства. Перспективи подальших досліджень убачаємо в компаративному аналізі лірики М. Кривцова з поезіями інших сучасних авторів про російсько-українську війну.