{"title":"翻译是对殖民叙事的疏离:奥克萨娜-扎布日科的英语小说","authors":"Iryna Odrekhivska","doi":"10.32782/bsps-2024.4.13","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Запропонована стаття має на меті дослідити трансформаційний потенціал перекладу, зокрема англомовних перекладів художньої прози Оксани Забужко, як інструменту звільнення від деконструкції колоніальних наративів, спричинених російською культурною гегемонією на Заході. Основну увагу зосереджено на визначенні того, як переклад української постколоніальної художньої літератури англійською мовою стратегічно відіграє подвійну роль: передусім, це – створення простору відмежування від російського імперіального літературного дискурсу в англомовному світі, а також формування епістемічного смирення та інтелектуальної емпатії серед англомовної читацької аудиторії. У статті також зроблено спробу окреслити позиціонування та концепцію англійських перекладачок (Галини Гринь і Ніни Шевчук-Мюррей), які працюють з текстами Забужко, зосереджуючись на їхній ролі в проєкції деколоніальних мотивів у перекладених романах, які кидають виклик панівним наративним структурам у своїх творчих практиках. Дослідження ґрунтується на комплексному аналізі англійського перекладу роману Оксани Забужко “Fieldwork in Ukrainian Sex”, що вийшов у США у 2011 році, та “The Museum of Abandoned Secrets”, опублікованого наступного, 2012 року. Обидві книги стали частиною відомого проєкту світової літератури в перекладі Amazon Crossing. У дослідженні на низці ілюстративних прикладів доведено, що, незважаючи на неминучі ідеологічні втрати, перекладачі вміло використовували асимілятивні та сигнальні техніки в інтерпретації, що сприяло поглибленому розумінню деконструктивної логіки текстів Забужко. Прослідковано, що перекладачі використовують експансію як техніку в роботі з культурно-історичними вставками, лінгвокультуремами та алюзіями, тоді як іноді спостерігається цікавий контраст з актуалізацією методу опущення, що застосовано до подібних за форматом культурно маркованих одиниць, відповідно це втрата з погляду деколоніальної критики. Ця праця також розпочинає важливу фахову дискусію щодо потенційної синергії між перекладознавством й останніми дослідженнями в галузі славістики через призму деколоніальної оптики.","PeriodicalId":120913,"journal":{"name":"Причорноморські філологічні студії","volume":"40 6","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2024-05-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":"{\"title\":\"ПЕРЕКЛАД ЯК ВІДМЕЖУВАННЯ ВІД КОЛОНІАЛЬНИХ НАРАТИВІВ: ХУДОЖНЯ ПРОЗА ОКСАНИ ЗАБУЖКО АНГЛІЙСЬКОЮ МОВОЮ\",\"authors\":\"Iryna Odrekhivska\",\"doi\":\"10.32782/bsps-2024.4.13\",\"DOIUrl\":null,\"url\":null,\"abstract\":\"Запропонована стаття має на меті дослідити трансформаційний потенціал перекладу, зокрема англомовних перекладів художньої прози Оксани Забужко, як інструменту звільнення від деконструкції колоніальних наративів, спричинених російською культурною гегемонією на Заході. Основну увагу зосереджено на визначенні того, як переклад української постколоніальної художньої літератури англійською мовою стратегічно відіграє подвійну роль: передусім, це – створення простору відмежування від російського імперіального літературного дискурсу в англомовному світі, а також формування епістемічного смирення та інтелектуальної емпатії серед англомовної читацької аудиторії. У статті також зроблено спробу окреслити позиціонування та концепцію англійських перекладачок (Галини Гринь і Ніни Шевчук-Мюррей), які працюють з текстами Забужко, зосереджуючись на їхній ролі в проєкції деколоніальних мотивів у перекладених романах, які кидають виклик панівним наративним структурам у своїх творчих практиках. Дослідження ґрунтується на комплексному аналізі англійського перекладу роману Оксани Забужко “Fieldwork in Ukrainian Sex”, що вийшов у США у 2011 році, та “The Museum of Abandoned Secrets”, опублікованого наступного, 2012 року. Обидві книги стали частиною відомого проєкту світової літератури в перекладі Amazon Crossing. У дослідженні на низці ілюстративних прикладів доведено, що, незважаючи на неминучі ідеологічні втрати, перекладачі вміло використовували асимілятивні та сигнальні техніки в інтерпретації, що сприяло поглибленому розумінню деконструктивної логіки текстів Забужко. Прослідковано, що перекладачі використовують експансію як техніку в роботі з культурно-історичними вставками, лінгвокультуремами та алюзіями, тоді як іноді спостерігається цікавий контраст з актуалізацією методу опущення, що застосовано до подібних за форматом культурно маркованих одиниць, відповідно це втрата з погляду деколоніальної критики. Ця праця також розпочинає важливу фахову дискусію щодо потенційної синергії між перекладознавством й останніми дослідженнями в галузі славістики через призму деколоніальної оптики.\",\"PeriodicalId\":120913,\"journal\":{\"name\":\"Причорноморські філологічні студії\",\"volume\":\"40 6\",\"pages\":\"\"},\"PeriodicalIF\":0.0000,\"publicationDate\":\"2024-05-13\",\"publicationTypes\":\"Journal Article\",\"fieldsOfStudy\":null,\"isOpenAccess\":false,\"openAccessPdf\":\"\",\"citationCount\":\"0\",\"resultStr\":null,\"platform\":\"Semanticscholar\",\"paperid\":null,\"PeriodicalName\":\"Причорноморські філологічні студії\",\"FirstCategoryId\":\"1085\",\"ListUrlMain\":\"https://doi.org/10.32782/bsps-2024.4.13\",\"RegionNum\":0,\"RegionCategory\":null,\"ArticlePicture\":[],\"TitleCN\":null,\"AbstractTextCN\":null,\"PMCID\":null,\"EPubDate\":\"\",\"PubModel\":\"\",\"JCR\":\"\",\"JCRName\":\"\",\"Score\":null,\"Total\":0}","platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Причорноморські філологічні студії","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.32782/bsps-2024.4.13","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
摘要
本文旨在探讨翻译(尤其是奥克萨娜-扎布日科小说的英译本)作为从俄罗斯文化霸权在西方造成的殖民叙事解构中解放出来的工具所具有的变革潜力。文章的重点是确定将乌克兰后殖民小说翻译成英语是如何战略性地发挥双重作用的:首先,它在英语世界中创造了一个与俄罗斯帝国文学话语分离的空间,同时也在英语读者中培养了认识论上的谦逊和知识上的共鸣。文章还试图概述英语译者(Halyna Hryn 和 Nina Shevchuk-Murray)在翻译扎布日科文本时的定位和理念,重点关注他们在翻译小说中投射非殖民主义主题的作用,在创作实践中挑战主流叙事结构。本研究基于对奥克萨娜-扎布日科 2011 年在美国出版的小说《乌克兰性爱田野调查》(Fieldwork in Ukrainian Sex)和次年 2012 年出版的《被遗弃的秘密博物馆》(The Museum of Abandoned Secrets)英译本的全面分析。这两本书都成为著名的 "亚马逊跨越 "世界文学翻译项目的一部分。本研究通过大量实例证明,尽管不可避免地存在意识形态方面的损失,但译者在阐释过程中巧妙地运用了同化和信号技术,这有助于加深对扎布日科文本解构逻辑的理解。我们注意到,译者在处理文化和历史插入语、语言文化和典故时使用了扩展技术,而有时却与适用于类似格式的文化标记单元的省略方法形成有趣的对比,从非殖民化批评的角度来看,这是一种损失。这部著作还发起了一场重要的专业讨论,探讨通过非殖民主义视角,翻译研究与斯拉夫研究的最新研究之间的潜在协同作用。
ПЕРЕКЛАД ЯК ВІДМЕЖУВАННЯ ВІД КОЛОНІАЛЬНИХ НАРАТИВІВ: ХУДОЖНЯ ПРОЗА ОКСАНИ ЗАБУЖКО АНГЛІЙСЬКОЮ МОВОЮ
Запропонована стаття має на меті дослідити трансформаційний потенціал перекладу, зокрема англомовних перекладів художньої прози Оксани Забужко, як інструменту звільнення від деконструкції колоніальних наративів, спричинених російською культурною гегемонією на Заході. Основну увагу зосереджено на визначенні того, як переклад української постколоніальної художньої літератури англійською мовою стратегічно відіграє подвійну роль: передусім, це – створення простору відмежування від російського імперіального літературного дискурсу в англомовному світі, а також формування епістемічного смирення та інтелектуальної емпатії серед англомовної читацької аудиторії. У статті також зроблено спробу окреслити позиціонування та концепцію англійських перекладачок (Галини Гринь і Ніни Шевчук-Мюррей), які працюють з текстами Забужко, зосереджуючись на їхній ролі в проєкції деколоніальних мотивів у перекладених романах, які кидають виклик панівним наративним структурам у своїх творчих практиках. Дослідження ґрунтується на комплексному аналізі англійського перекладу роману Оксани Забужко “Fieldwork in Ukrainian Sex”, що вийшов у США у 2011 році, та “The Museum of Abandoned Secrets”, опублікованого наступного, 2012 року. Обидві книги стали частиною відомого проєкту світової літератури в перекладі Amazon Crossing. У дослідженні на низці ілюстративних прикладів доведено, що, незважаючи на неминучі ідеологічні втрати, перекладачі вміло використовували асимілятивні та сигнальні техніки в інтерпретації, що сприяло поглибленому розумінню деконструктивної логіки текстів Забужко. Прослідковано, що перекладачі використовують експансію як техніку в роботі з культурно-історичними вставками, лінгвокультуремами та алюзіями, тоді як іноді спостерігається цікавий контраст з актуалізацією методу опущення, що застосовано до подібних за форматом культурно маркованих одиниць, відповідно це втрата з погляду деколоніальної критики. Ця праця також розпочинає важливу фахову дискусію щодо потенційної синергії між перекладознавством й останніми дослідженнями в галузі славістики через призму деколоніальної оптики.