ПЕРЕКЛАД ЯК ВІДМЕЖУВАННЯ ВІД КОЛОНІАЛЬНИХ НАРАТИВІВ: ХУДОЖНЯ ПРОЗА ОКСАНИ ЗАБУЖКО АНГЛІЙСЬКОЮ МОВОЮ

Abstract

Запропонована стаття має на меті дослідити трансформаційний потенціал перекладу, зокрема англомовних перекладів художньої прози Оксани Забужко, як інструменту звільнення від деконструкції колоніальних наративів, спричинених російською культурною гегемонією на Заході. Основну увагу зосереджено на визначенні того, як переклад української постколоніальної художньої літератури англійською мовою стратегічно відіграє подвійну роль: передусім, це – створення простору відмежування від російського імперіального літературного дискурсу в англомовному світі, а також формування епістемічного смирення та інтелектуальної емпатії серед англомовної читацької аудиторії. У статті також зроблено спробу окреслити позиціонування та концепцію англійських перекладачок (Галини Гринь і Ніни Шевчук-Мюррей), які працюють з текстами Забужко, зосереджуючись на їхній ролі в проєкції деколоніальних мотивів у перекладених романах, які кидають виклик панівним наративним структурам у своїх творчих практиках. Дослідження ґрунтується на комплексному аналізі англійського перекладу роману Оксани Забужко “Fieldwork in Ukrainian Sex”, що вийшов у США у 2011 році, та “The Museum of Abandoned Secrets”, опублікованого наступного, 2012 року. Обидві книги стали частиною відомого проєкту світової літератури в перекладі Amazon Crossing. У дослідженні на низці ілюстративних прикладів доведено, що, незважаючи на неминучі ідеологічні втрати, перекладачі вміло використовували асимілятивні та сигнальні техніки в інтерпретації, що сприяло поглибленому розумінню деконструктивної логіки текстів Забужко. Прослідковано, що перекладачі використовують експансію як техніку в роботі з культурно-історичними вставками, лінгвокультуремами та алюзіями, тоді як іноді спостерігається цікавий контраст з актуалізацією методу опущення, що застосовано до подібних за форматом культурно маркованих одиниць, відповідно це втрата з погляду деколоніальної критики. Ця праця також розпочинає важливу фахову дискусію щодо потенційної синергії між перекладознавством й останніми дослідженнями в галузі славістики через призму деколоніальної оптики.