FOLIUM最新文献

{"title":"ВЕРБАЛІЗАЦІЯ ЕМОЦІЙНО-ОЦІННОГО ВИСЛОВЛЮВАННЯ В СЕМАНТИКО-СЛОВОТВІРНОМУ ВИМІРІ (НА ПРИКЛАДІ НІМЕЦЬКИХ ПЕСТЛИВИХ ЗВЕРТАНЬ-ПРІЗВИСЬК)","authors":"ОЛЬГА ДОБРИНЧУК, ТЕТЯНА КАЛИНЮК","doi":"10.32782/folium/2026.8.9","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/folium/2026.8.9","url":null,"abstract":"Статтю присвячено комплексному лінгвістичному аналізу німецьких пестливих звертань (Kosenamen), зокрема звертань-прізвиськ (Übernamen), у сучасному німецькомовному просторі. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю систематизації семантичних і словотвірних характеристик пестливих номінацій як важливого складника мовного етикету, приватної комунікації та репрезентації міжособистісних стосунків. У межах антропоцентричної парадигми сучасного мовознавства такі одиниці розглядаються як засіб вербалізації емоційно-оцінної семантики та інструмент конструювання інтимного дискурсивного простору. Мета дослідження – виявити структурно-семантичні особливості Kosenamen, установити їхні основні тематичні групи та визначити продуктивні типи словотворення. Матеріалом дослідження слугували 344 одиниці пестливих звертань, дібрані з німецькомовних електронних ресурсів. Виокремлено десять семантичних груп звертань-прізвиськ. Продуктивними є номінації, пов’язані з гастрономічною сферою (передусім солодощами) та зоонімами, що відображає тенденцію до метафоризації позитивно маркованих ознак. Значну частку становлять звертання з казково- міфологічною, природною, соціально-рольовою, жартівливо-іронічною та еротичною семантикою. Установлено, що домінантними способами словотворення є словоскладання та афіксальна деривація із залученням демінутивних суфіксів (-chen, -lein, -i, -li), тоді як редуплікація, контамінація, скорочення й регресивна деривація функціонують менш продуктивно. Активний вплив англомовних запозичень свідчить про динамічність і відкритість сучасного німецькомовного приватного дискурсу. Доведено, що Kosenamen виконують експресивно-оцінну, прагматичну та соціально-маркувальну функції, відображаючи взаємодію мовної традиції, культурних моделей і креативності мовців.","PeriodicalId":479807,"journal":{"name":"FOLIUM","volume":"1 8","pages":"79-86"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2026-05-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"https://journals.pnu.if.ua/index.php/folium/article/download/765/709","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"147896460","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"OA","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"СЕМАНТИЧНА СТРУКТУРА ТЕРМІНА: ЯДРО, ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ, ПОТЕНЦІАЛ","authors":"Ольга Алієва","doi":"10.32782/folium/2025.7.1","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/folium/2025.7.1","url":null,"abstract":"У пропонованому дослідженні розглянуто семантичну структуру слова-терміна, проаналізовано властивості і структуру семантичного ядра, взаємозв’язки між компонентами всередині цих складних комплексів. Дослідження проводилось, використовуючи синтез синхронного і діахронного аспектів розвитку слова. Семантичне ядро слова-терміна являє собою складну багатошарову структуру, яка має комплекси експліцитних та імпліцитних параметрів і характеристик. Досліджено рівні семантичної структури, їх властивості, характеристики. Проаналізовано напрями і характер взаємодії категоріальних, інтегральних, диференційних семантичних ознак, ознак-концептів. Однією із характерних властивостей семантичного ядра є ієрархічність і розгалуженість його структури, яка передбачає наявність у своїй основі недискретного образного рівня. Проаналізовано взаємодію семантичних ознак-концептів у синтезі єдиних імпліцитних і експліцитних комплексів, і ступені їх актуалізації в різних смислах у різних семантичних полях. Семантичне ядро набуває властивостей інваріантної моделі, яка являє собою єдиний семантичний комплекс. У процесі розвитку лексемної структури розглянуто різні види семантичних переходів і притаманні їм послідовності актуалізації комплексів-концептів. Концептуально- образна складова має визначальне значення в процесі формування і розвитку як структури семантичного ядра, так і лексемної структури. Злиття концептуальних образів у семантичному ядрі слова-терміна відбувається завдяки нелінійній природі як самих образів-концептів, так і структури семантичного ядра. Виявлено і проаналізовано метафоричні і метонімічні процеси різних рівнів як у самій структурі семантичного ядра, так і на різних етапах функціонування цієї структури під час утворення нових смислів в різних термінологічних полях і доменах. Розглянуто варіанти градації ступенів насиченості конотативних семантичних ознак у структурі лексеми і роль семантичного ядра у цих процесах. У процесі вивчення було залучено аналіз функціонування слова-терміна у різних видах фахового і міждисциплінарного дискурсу.","PeriodicalId":479807,"journal":{"name":"FOLIUM","volume":"1 7","pages":"9-15"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2025-10-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"https://journals.pnu.if.ua/index.php/folium/article/download/559/520","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"147893723","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"OA","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ЛІНГВОПОЕТИКА ТА ТЕМАТИКА АНГЛОМОВНОЇ ПІСЕННОЇ ЛІРИКИ","authors":"Тетяна Марчук, Елла Мінцис","doi":"10.32782/folium/2023.3.16","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/folium/2023.3.16","url":null,"abstract":"Стаття присвячена аналізу лінгвопоетики та тематики англомовної пісенної лірики. Методологічною базою дослідження слугують теоретичні напрацювання зі стилістики англійської мови В. Жуковської та Л. Єфімова; інтерпретації тексту В. Кухаренко; лексичних та стилістичних особливостей україномовної та англомовної пісенної лірики О. Клєщової та М. Стерлiкової; дослідження англомовного пісенного дискурсу у контексті лінгвокультурології М. Кузнецової та А. Ходус. Спроби вчених у напрямі поліаспектного дослідження та ресурсного використання англомовної пісенної лірики активізували проблему її переосмислення. Проте досі достеменно не виcвітлено проблему стилістичної образності цього жанру. Запропоноване дослідження виокремлює твірні компоненти, які формують цілісність співаної поезії та об’єднують пісенну лірику і ліричний вірш. Слід зазначити, що істотним складником співаного тексту є стилістичні засоби, завдяки яким реалізується його експресивність, виразність та образність, а кожна пісня має власне стилістичне оформлення, що відображає інтенції та художній задум автора та виконавця. У статті розглянуто найбільш актуалізовані стилістичні фігури у пісенних текстах Емі Макдональд та доведено, що функціонування метафори у творчості співачки спрямоване на посилення образної атрактивності пісенного тексту. Окрім метафоричних рефлексій, пісенним текстам Емі Макдональд властиві й порівняння для висвітлення зовнішньої подібності порівнюваних об’єктів, а також широке використання ідіоматичних одиниць та часті звернення до алюзій. Оскільки авторка часто згадує відомих акторів, музикантів та ін., її пісні можна вважати своєрідною енциклопедією сучасної масової культури. Змістовними є і назви пісень виконавиці, які є цікавими з огляду на граматичну структуру та лексичні і стилістичні особливості.","PeriodicalId":479807,"journal":{"name":"FOLIUM","volume":"131 51","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-11-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136351407","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"МУЛЬТИМОДАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТВІТІВ ПРО РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКУ ВІЙНУ В СУЧАСНІЙ СОЦІАЛЬНІЙ МЕРЕЖІ TWITTER","authors":"Наталія Пилячик, Тетяна Козлівська","doi":"10.32782/folium/2023.3.19","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/folium/2023.3.19","url":null,"abstract":"Сучасні соціальні мережі є основним засобом спілкування у сучасному світі, для яких властива своєрідність у мовному оформленні: здебільшого люди використовують мінімальну кількість тексту, послуговуючись іншими семіотичними знаками типу емотиконів чи зображень. Користувачі соціальної мережі Twitter активно виражають свої думки та почуття у соціальній мережі через різні мультимодальні засоби. Із початком військового вторгнення Росії в Україну тема російсько-української війни стала основною у дописах у соціальних мережах. У Twitter, підкреслюючи свою національну ідентичність, нескореність та незламність, люди почали поширювати твіти із семіотичними знаками: мовними, звуковими та візуальними. Такі твіти стали коротким, але багатокомпонентним – мультимодальним текстом, який апелює до різних рецепторів одержувача, щоб він міг повноцінно сприйняти текст і зрозуміти його зміст та мету. Таким чином, мультимодальні тексти у соціальних мережах стали новим актуальним полем дослідження. Саме це зумовлює необхідність аналізу мультимодальних семіотичних засобів для репрезентації російсько-української війни у соціальній мережі Twitter. У статті проаналізовано мультимодальні особливості російсько-української війни у соціальній мережі Twitter, які реалізуються через використання різноманітних семіотичних знаків. Досліджено та наведено зразки часткової та повної мультимодальності тексту про російсько-українську війну. Визначено місце та значення мультимодальних метафор у твітах про російсько-українську війну. Висвітлено приклади семіотичних зображень російсько-української війни. Проаналізовано приклади твітів, які демонструють зразок повної мультимодальності тексту про російсько-українську війну. Соціальна мережа Twitter з огляду на події, що відбуваються в країні, перетворилась на справжнє комунікативне «поле бою». Досліджені твіти відображають особливості взаємодії семіотичних знаків, серед яких трапляються і хештеги, і емоджі, і покликання на першоджерела, і музичні вставки. Всі ці мультимодальні елементи не просто існують у твіті, а пов’язані один з одним, формуючи такий твіт як єдиний і багатокомпонентний текст, який впливає на суспільну свідомість.","PeriodicalId":479807,"journal":{"name":"FOLIUM","volume":"124 8","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-11-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136351321","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ТЕОРІЯ ОЦІНКИ НА ОСНОВІ SFL ЯК ЕФЕКТИВНИЙ МЕТОД ВИЯВЛЕННЯ ЕМОЦІЙ У ПУБЛІЧНОМУ ДИСКУРСІ","authors":"Анастасія Скічко","doi":"10.32782/folium/2023.3.20","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/folium/2023.3.20","url":null,"abstract":"Статтю присвячено емоційному аналізу мотиваційних промов як важливого підтипу публічного дискурсу, який характеризується емоційною спрямованістю та наявністю стратегічних мовних засобів, котрі впливають на залучення та мотивацію аудиторії. У цьому дослідженні особлива увага приділяється розкриттю складних аспектів виразності емоцій, які проявляються через низку лексичних одиниць та граматичних структур, що корелюють у різних галузях, таких як політика, освіта та бізнес. Для систематичної обробки та аналізу даних у ході роботи використовуються передові програми комп’ютерного забезпечення – UAM Corpus Tool (O’Donnell, 2008), котра містить вбудовані схеми для ручної анотації, та AntConc (Anthony, 2005), котра має вбудований метод аналізу KWIC (Key-Word-In-Context). Це дослідження ефективно ідентифікує та виокремлює повний спектр емоційних виразів у мотиваційних виступах за допомогою взаємодії корпусного підходу, що тісно пов’язаний із теоретичними засадами Теорії оцінки, вибудованої на основі системно-функціональної лінгвістики (SFL). Теорія оцінки на основі SFL слугує як найбільш ефективний метод розкриття багатогранного емоційного пласту, використаного у мотиваційних виступах. Вона має багатошарову будову та складається із низки категорій, таких як Affect, Attitude, Engagement, and Graduation. Зокрема, у ході роботи було виявлено, що слово “feel” є найбільш активним та поширеним серед усіх елементів категорії Affect і найчастіше вступає у лінгвістичні варіації з прикметниками, іменниками та іншими частинами мови. Також результати свідчать про те, що саме ці мовні конструкції впливають на виразність мовлення та інтерпретацію емоцій у мотиваційних промовах. Відповідно, отримані дані поглиблюють розуміння особливостей стратегій переконання у публічному дискурсі.","PeriodicalId":479807,"journal":{"name":"FOLIUM","volume":"131 45","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-11-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136351413","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"НЕНАДІЙНИЙ НАРАТОР В ОПОВІДАННІ ЕДҐАРА АЛЛАНА ПО “THE TELL-TALE HEART”","authors":"Ольга Кульчицька, Тетяна Какапич","doi":"10.32782/folium/2023.3.13","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/folium/2023.3.13","url":null,"abstract":"У статті розглядається проблема ступеня ненадійності наратора у містичному детективному оповіданні Едґара Аллана По “The Tell-Tale Heart”. Теоретичною базою дослідження слугували праці М. Яна (Jahn, 2005), Ш. Ріммон-Кенан (Rimmon-Kenan, 2002), Я. Яке (Jacke, 2018), присвячені питанням наратології, зокрема ненадійності та ненадійного наратора. У типології Я. Яке визначаються п’ять типів ненадійності (фактуальна ненадійність висловлення, когнітивно-фактуальна ненадійність, оцінна ненадійність висловлення, когнітивно-ціннісна ненадійність, поведінково-ціннісна ненадійність) і чотири типи нараторів (гетеродієгетичний, безособовий, всезнаючий, зумовлюючий). Аналіз змісту, структури, лінгвістичних особливостей оповідання “The Tell-Tale Heart” показав, що його наратора можна класифікувати як гомодієгетичного і зумовлюючого. Розповідь ведеться від першої особи у формі прямої мови, наратор є головним персонажем у оповіданні, у розповіді відсутні дейктичні параметри та експлікований/імплікований адресат (слідчий? психіатр? відвідувач в’язниці чи клініки?). Ці характеристики дискурсу уможливлюють припущення, що історія може бути створена самим наратором і розгортатися у процесі розповіді. Я. Яке співвідносить п’ять типів ненадійності з чотирма типами нараторів і доходить висновку, що зумовлюючий наратор може бути одним з найбільш ненадійних; однак дослідниця зазначає, що його ненадійність за параметрами перших чотирьох типів ненадійності потребує додаткових досліджень. Наша розвідка доводить, що наратор у “The Tell-Tale Heart” визначається як ненадійний за параметрами всіх п’яти типів ненадійності. Основними висновками нашої студії є, по-перше, підтвердження на матеріалі оповідання Е.А. По гіпотези Я. Яке про визнання зумовлюючого наратора ненадійним за всіма параметрами ненадійності; по-друге, припущення можливості альтернативної інтерпретації відомого твору: ненадійність наратора зумовлена тим, що описувані ним події не мали місця у художній дійсності, а є вигадкою його хворої свідомості.","PeriodicalId":479807,"journal":{"name":"FOLIUM","volume":"123 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-11-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136352013","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"АНГЛІЙСЬКІ ТА УКРАЇНСЬКІ ФРАЗЕОЛОГІЧНІ ОДИНИЦІ З ҐЕНДЕРНИМ КОМПОНЕНТОМ У РАКУРСІ ПРОБЛЕМИ СЕКСИЗМУ","authors":"Ольга Кульчицька, Роксолана Дречевич","doi":"10.32782/folium/2023.3.12","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/folium/2023.3.12","url":null,"abstract":"У цій студії розглядається проблема лінгвістичного сексизму в англомовній та україномовній культурах. Об’єктом дослідження є фразеологічні одиниці з ґендерним компонентом, які мають ознаки сексизму – спрямованість на вивищення однієї статі та приниження іншої. Матеріал аналізу добирався з лексикографічних джерел, сама студія є результатом першого етапу дослідження взаємодії мови і соціальної свідомості у процесі сприйняття й оцінки осіб чоловічої і жіночої статі. У майбутньому планується проведення аналізу дискурсу соціальних медіа з метою отримати більш повне уявлення про функціонування фразеологічних одиниць з ґендерним компонентом, їх роль в утвердженні/ подоланні сексистських стереотипів мислення і мовлення. Інтерпретація зазначених англійських і українських фразеологічних одиниць дозволила встановити наявність ознак, за якими характеризуються представники двох статей: соціальна роль, відповідність її вимогам, зовнішність, поведінка, риси характеру, фізичні властивості, розумові здібності. Зіставний аналіз англійських і українських фразеологічних одиниць засвідчив, що в обидвох мовах здебільшого стереотипні уявлення і форми мовлення мають сексистське спрямування – від легкої насмішки до в’їдливого сарказму. Спільним для обидвох мов є також наявність пластів фразеологічних одиниць, у яких дається позитивна оцінка особам однієї чи іншої статі і які, відповідно, не є проявом сексизму. І в англійській, і в українській мовах є фразеологічні одиниці, в яких робиться протиставлення в межах одної ґендерної категорії і висловлюється позитивна/негативна оцінка. Питання сексистського спрямування таких одиниць вимагає додаткового дослідження. У нашому матеріалі відмінності між англійськими і українськими фразеологічними одиницями з ґендерним компонентом полягають у більш критичному ставленні в українській культурі до чоловіків, більшій увазі до проблем сімейного устрою, ролі жінки в родині, у гумористичному забарвленні значної частини українських фразеологічних одиниць, у їх своєрідній «демократичності», коли критиці рівною мірою піддаються і жінки, і чоловіки.","PeriodicalId":479807,"journal":{"name":"FOLIUM","volume":"131 50","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-11-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136351408","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"КРИТИЧНИЙ ДИСКУРС-АНАЛІЗ ПОЛІТИЧНОГО ДИСКУРСУ (НА МАТЕРІАЛІ ПРОМОВИ ДЖ. БАЙДЕНА)","authors":"Вікторія Ницполь","doi":"10.32782/folium/2023.3.18","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/folium/2023.3.18","url":null,"abstract":"Стаття присвячена дослідженню політичного дискурсу засобами критичного дискурс-аналізу. Вивчення політичного дискурсу допомагає відкрити вплив мови на формування суспільної свідомості та переконань. До політичного дискурсу відносять політичні промови, які виконують важливу роль у маніпулюванні масовою свідомістю, формуванні ставлення до влади, а також у створенні й утвердженні ідентичності політичних діячів і партій. Матеріалом дослідження стала промова американського президента Джозефа Байдена на тему річниці війни в Україні. Для критичного осмислення цієї політичної промови та виявлення прихованих інтенцій у статті використовуються інструменти критичного дискурс-аналізу. У промові розглянуто семантичний рівень, на якому вивчалися слова із позитивною конотацією та негативною. Було виявлено, що позитивна конотація значно переважає, що свідчить про оптимістичне налаштування американського президента щодо вже пророблених дій у боротьбі із агресором-росією. У статті також розглянуто засоби реалізації мовленнєвих стратегій, запропонованих Теуном ван Дейком, серед яких найчастотнішими виявились повтори та контрасти, що в основному використовувались із метою сугестивного впливу на слухачів, реалізуючи стратегії солідаризації з народом України, позитивної самопрезентації та дискредитації опонента. Наукова стаття спрямована на академічну спільноту, дослідників з лінгвістики, політичних наук та соціології, а також на всіх, хто цікавиться проблемами взаємодії політики та мови у сучасному суспільстві. Висновки та рекомендації статті можуть бути корисними для підвищення рівня медіаосвіти, політичної грамотності та критичного мислення серед громадян, що є важливим аспектом забезпечення демократичного суспільства та свідомого вибору всіма учасниками політичного процесу.","PeriodicalId":479807,"journal":{"name":"FOLIUM","volume":"131 47","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-11-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136351411","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"СТРАТЕГІЇ ПЕРЕКЛАДУ МЕТАФОР У ХУДОЖНЬОМУ ТЕКСТІ (НА МАТЕРІАЛІ РОМАНУ АЙРІС МЕРДОК «THE BLACK PRINCE»)","authors":"Наталія Телегіна, Лілія Петрів","doi":"10.32782/folium/2023.3.22","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/folium/2023.3.22","url":null,"abstract":"Мета статті – проаналізувавши існуючі стратегії перекладу та їх класифікації і, спираючись на них, запропонувати свою класифікацію стратегій перекладу метафор і, користуючись нею, провести кількісний та якісний аналіз використаних в розглянутому перекладі стратегій та визначити найбільш ефективні з них. Вибірка метафор з вихідного тексту виявила високу ступень метафоричності прози Айріс Мердок, а визначення емоційно-експресивної функції цих метафор засвідчило їх важливу роль в розкритті емоційних станів героїв, їх світосприйняття та взаємин з навколишнім світом. Кількісний аналіз застосованих перекладачкою стратегій показав, що з 210 вибраних з оригіналу роману Айріс Мердок метафор, з яких відповідно до класифікації П. Ньюмарка 136 були визначені як оригінальні, а 74 як стандартні, за допомогою стратегії збереження метафори зі збереженням образу, було перекладено 146 метафор (45 стандартних і 101 оригінальна), при цьому збереження авторської інтенції та емоційно-експресивної функції метафор було забезпечено повністю, що свідчить про максимальну ефективність цієї стратегії. Стратегія перефразування метафори зі збереженням оригінальності була використана 23 рази; перифраз метафори без збереження оригінальності використовувався 2 рази; експлікація метафори застосовувалася 9 разів (6 для стандартних і 3 для оригінальних метафор); заміна метафори на інший стилістичний засіб використовувалася 10 разів (4 для стандартних і 6 для оригінальних метафор); опущення метафори було виявлено тільки 1 раз; заміна стандартної метафори на іншу стандартну із більш зрозумілим для носіїв мови мети метафоричним образом було використано 16 разів і стратегія заміни стандартної метафори на оригінальну використовувалася тричі. Загалом необхідно зазначити, що ретельний підбір стратегій перекладу Єленою Даскал для кожного окремого випадку забезпечив не тільки відтворення стилю письменниці, а і максимально повне розкриття художніх образів. Аналіз використаних стратегій та результатів їх застосування свідчить про збереження культурно-етнічної специфіки образів і тяжіння перекладачки з точки зору глобальних стратегій до форенізації з метою занурення читача у світосприйняття героя та авторську картину світу.","PeriodicalId":479807,"journal":{"name":"FOLIUM","volume":"131 44","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-11-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136351414","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"КОМУНІКАТИВНО-ПРАГМАТИЧНА РЕЛЕВАНТНІСТЬ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ АНТИЧНОГО ПОХОДЖЕННЯ В ПОЛІТИЧНОМУ МЕДІАДИСКУРСІ (НА МАТЕРІАЛІ УКРАЇНСЬКОЇ, АНГЛІЙСЬКОЇ ТА НІМЕЦЬКОЇ МОВ)","authors":"Ярослав Билиця, Уляна Билиця","doi":"10.32782/folium/2023.3.1","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/folium/2023.3.1","url":null,"abstract":"Стаття присвячена питанню вживання фразеологізмів античного походження та їх комунікативно-прагматичної релевантності в політичному медіадискурсі. Дослідження здійснюється на медійних текстах різної жанрової належності, причому на матеріалі трьох мов – української, англійської та німецької. Вибірка текстів та фактичного фразеологічного матеріалу охоплює період з січня 2022 року по червень 2023 року, тобто період особливого загострення війни Росії проти України. Об’єктом дослідження є найбільш вживані фразеологізми античного походження як узуального, так і оказіонального характеру, причому різної структурно-семантичної організації та різного ступеня переосмислення, які тяжіють до вживання у політичній сфері комунікації і референтно корелюють з політичними подіями цієї війни. В об’єкт дослідження не входять фразеологізми біблійного походження, оскільки їх обсяг є доволі обширним, а їхня семантика має здебільшого загальновживаний характер. На противагу цим мовним знакам фразеологізми античності, незважаючи на своє древнє походження, є широко вживаними у сучасному політичному дискурсі, оскільки часто є здатними своєю семантикою вербалізувати певне явище чи ситуацію політичного життя і виконати тим самим свою комунікативно-інформативну функцію. Проте основна увага в статті зосереджена на здатності досліджуваних одиниць завдяки їх структурно-семантичним особливостям та трансформаційним механізмам виступати не тільки засобом комунікації, але й інструментом прагматичного впливу на реципієнта політичної інформації. Особливу роль при цьому відіграє політична оцінка як складник їх семантичної структури, яка зазвичай є узуально обумовлена конкретними міфологічними сюжетами, історичними подіями, власними античними іменами. Крім цього ця оцінка може й посилюватися безпосередньо в дискурсі за рахунок різних структурно-семантичних трансформацій цих одиниць, зокрема, таких як редукція, вклинювання, нарощення, субституція тощо.","PeriodicalId":479807,"journal":{"name":"FOLIUM","volume":"123 16","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-11-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136352149","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}