СТРАТЕГІЇ ПЕРЕКЛАДУ МЕТАФОР У ХУДОЖНЬОМУ ТЕКСТІ (НА МАТЕРІАЛІ РОМАНУ АЙРІС МЕРДОК «THE BLACK PRINCE»)

Abstract

Мета статті – проаналізувавши існуючі стратегії перекладу та їх класифікації і, спираючись на них, запропонувати свою класифікацію стратегій перекладу метафор і, користуючись нею, провести кількісний та якісний аналіз використаних в розглянутому перекладі стратегій та визначити найбільш ефективні з них. Вибірка метафор з вихідного тексту виявила високу ступень метафоричності прози Айріс Мердок, а визначення емоційно-експресивної функції цих метафор засвідчило їх важливу роль в розкритті емоційних станів героїв, їх світосприйняття та взаємин з навколишнім світом. Кількісний аналіз застосованих перекладачкою стратегій показав, що з 210 вибраних з оригіналу роману Айріс Мердок метафор, з яких відповідно до класифікації П. Ньюмарка 136 були визначені як оригінальні, а 74 як стандартні, за допомогою стратегії збереження метафори зі збереженням образу, було перекладено 146 метафор (45 стандартних і 101 оригінальна), при цьому збереження авторської інтенції та емоційно-експресивної функції метафор було забезпечено повністю, що свідчить про максимальну ефективність цієї стратегії. Стратегія перефразування метафори зі збереженням оригінальності була використана 23 рази; перифраз метафори без збереження оригінальності використовувався 2 рази; експлікація метафори застосовувалася 9 разів (6 для стандартних і 3 для оригінальних метафор); заміна метафори на інший стилістичний засіб використовувалася 10 разів (4 для стандартних і 6 для оригінальних метафор); опущення метафори було виявлено тільки 1 раз; заміна стандартної метафори на іншу стандартну із більш зрозумілим для носіїв мови мети метафоричним образом було використано 16 разів і стратегія заміни стандартної метафори на оригінальну використовувалася тричі. Загалом необхідно зазначити, що ретельний підбір стратегій перекладу Єленою Даскал для кожного окремого випадку забезпечив не тільки відтворення стилю письменниці, а і максимально повне розкриття художніх образів. Аналіз використаних стратегій та результатів їх застосування свідчить про збереження культурно-етнічної специфіки образів і тяжіння перекладачки з точки зору глобальних стратегій до форенізації з метою занурення читача у світосприйняття героя та авторську картину світу.