{"title":"НЕНАДІЙНИЙ НАРАТОР В ОПОВІДАННІ ЕДҐАРА АЛЛАНА ПО “THE TELL-TALE HEART”","authors":"Ольга Кульчицька, Тетяна Какапич","doi":"10.32782/folium/2023.3.13","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"У статті розглядається проблема ступеня ненадійності наратора у містичному детективному оповіданні Едґара Аллана По “The Tell-Tale Heart”. Теоретичною базою дослідження слугували праці М. Яна (Jahn, 2005), Ш. Ріммон-Кенан (Rimmon-Kenan, 2002), Я. Яке (Jacke, 2018), присвячені питанням наратології, зокрема ненадійності та ненадійного наратора. У типології Я. Яке визначаються п’ять типів ненадійності (фактуальна ненадійність висловлення, когнітивно-фактуальна ненадійність, оцінна ненадійність висловлення, когнітивно-ціннісна ненадійність, поведінково-ціннісна ненадійність) і чотири типи нараторів (гетеродієгетичний, безособовий, всезнаючий, зумовлюючий). Аналіз змісту, структури, лінгвістичних особливостей оповідання “The Tell-Tale Heart” показав, що його наратора можна класифікувати як гомодієгетичного і зумовлюючого. Розповідь ведеться від першої особи у формі прямої мови, наратор є головним персонажем у оповіданні, у розповіді відсутні дейктичні параметри та експлікований/імплікований адресат (слідчий? психіатр? відвідувач в’язниці чи клініки?). Ці характеристики дискурсу уможливлюють припущення, що історія може бути створена самим наратором і розгортатися у процесі розповіді. Я. Яке співвідносить п’ять типів ненадійності з чотирма типами нараторів і доходить висновку, що зумовлюючий наратор може бути одним з найбільш ненадійних; однак дослідниця зазначає, що його ненадійність за параметрами перших чотирьох типів ненадійності потребує додаткових досліджень. Наша розвідка доводить, що наратор у “The Tell-Tale Heart” визначається як ненадійний за параметрами всіх п’яти типів ненадійності. Основними висновками нашої студії є, по-перше, підтвердження на матеріалі оповідання Е.А. По гіпотези Я. Яке про визнання зумовлюючого наратора ненадійним за всіма параметрами ненадійності; по-друге, припущення можливості альтернативної інтерпретації відомого твору: ненадійність наратора зумовлена тим, що описувані ним події не мали місця у художній дійсності, а є вигадкою його хворої свідомості.","PeriodicalId":479807,"journal":{"name":"FOLIUM","volume":"123 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-11-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"FOLIUM","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.32782/folium/2023.3.13","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
У статті розглядається проблема ступеня ненадійності наратора у містичному детективному оповіданні Едґара Аллана По “The Tell-Tale Heart”. Теоретичною базою дослідження слугували праці М. Яна (Jahn, 2005), Ш. Ріммон-Кенан (Rimmon-Kenan, 2002), Я. Яке (Jacke, 2018), присвячені питанням наратології, зокрема ненадійності та ненадійного наратора. У типології Я. Яке визначаються п’ять типів ненадійності (фактуальна ненадійність висловлення, когнітивно-фактуальна ненадійність, оцінна ненадійність висловлення, когнітивно-ціннісна ненадійність, поведінково-ціннісна ненадійність) і чотири типи нараторів (гетеродієгетичний, безособовий, всезнаючий, зумовлюючий). Аналіз змісту, структури, лінгвістичних особливостей оповідання “The Tell-Tale Heart” показав, що його наратора можна класифікувати як гомодієгетичного і зумовлюючого. Розповідь ведеться від першої особи у формі прямої мови, наратор є головним персонажем у оповіданні, у розповіді відсутні дейктичні параметри та експлікований/імплікований адресат (слідчий? психіатр? відвідувач в’язниці чи клініки?). Ці характеристики дискурсу уможливлюють припущення, що історія може бути створена самим наратором і розгортатися у процесі розповіді. Я. Яке співвідносить п’ять типів ненадійності з чотирма типами нараторів і доходить висновку, що зумовлюючий наратор може бути одним з найбільш ненадійних; однак дослідниця зазначає, що його ненадійність за параметрами перших чотирьох типів ненадійності потребує додаткових досліджень. Наша розвідка доводить, що наратор у “The Tell-Tale Heart” визначається як ненадійний за параметрами всіх п’яти типів ненадійності. Основними висновками нашої студії є, по-перше, підтвердження на матеріалі оповідання Е.А. По гіпотези Я. Яке про визнання зумовлюючого наратора ненадійним за всіма параметрами ненадійності; по-друге, припущення можливості альтернативної інтерпретації відомого твору: ненадійність наратора зумовлена тим, що описувані ним події не мали місця у художній дійсності, а є вигадкою його хворої свідомості.