КОМУНІКАТИВНО-ПРАГМАТИЧНА РЕЛЕВАНТНІСТЬ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ АНТИЧНОГО ПОХОДЖЕННЯ В ПОЛІТИЧНОМУ МЕДІАДИСКУРСІ (НА МАТЕРІАЛІ УКРАЇНСЬКОЇ, АНГЛІЙСЬКОЇ ТА НІМЕЦЬКОЇ МОВ)

Стаття присвячена питанню вживання фразеологізмів античного походження та їх комунікативно-прагматичної релевантності в політичному медіадискурсі. Дослідження здійснюється на медійних текстах різної жанрової належності, причому на матеріалі трьох мов – української, англійської та німецької. Вибірка текстів та фактичного фразеологічного матеріалу охоплює період з січня 2022 року по червень 2023 року, тобто період особливого загострення війни Росії проти України. Об’єктом дослідження є найбільш вживані фразеологізми античного походження як узуального, так і оказіонального характеру, причому різної структурно-семантичної організації та різного ступеня переосмислення, які тяжіють до вживання у політичній сфері комунікації і референтно корелюють з політичними подіями цієї війни. В об’єкт дослідження не входять фразеологізми біблійного походження, оскільки їх обсяг є доволі обширним, а їхня семантика має здебільшого загальновживаний характер. На противагу цим мовним знакам фразеологізми античності, незважаючи на своє древнє походження, є широко вживаними у сучасному політичному дискурсі, оскільки часто є здатними своєю семантикою вербалізувати певне явище чи ситуацію політичного життя і виконати тим самим свою комунікативно-інформативну функцію. Проте основна увага в статті зосереджена на здатності досліджуваних одиниць завдяки їх структурно-семантичним особливостям та трансформаційним механізмам виступати не тільки засобом комунікації, але й інструментом прагматичного впливу на реципієнта політичної інформації. Особливу роль при цьому відіграє політична оцінка як складник їх семантичної структури, яка зазвичай є узуально обумовлена конкретними міфологічними сюжетами, історичними подіями, власними античними іменами. Крім цього ця оцінка може й посилюватися безпосередньо в дискурсі за рахунок різних структурно-семантичних трансформацій цих одиниць, зокрема, таких як редукція, вклинювання, нарощення, субституція тощо.