АНГЛІЙСЬКІ ТА УКРАЇНСЬКІ ФРАЗЕОЛОГІЧНІ ОДИНИЦІ З ҐЕНДЕРНИМ КОМПОНЕНТОМ У РАКУРСІ ПРОБЛЕМИ СЕКСИЗМУ

У цій студії розглядається проблема лінгвістичного сексизму в англомовній та україномовній культурах. Об’єктом дослідження є фразеологічні одиниці з ґендерним компонентом, які мають ознаки сексизму – спрямованість на вивищення однієї статі та приниження іншої. Матеріал аналізу добирався з лексикографічних джерел, сама студія є результатом першого етапу дослідження взаємодії мови і соціальної свідомості у процесі сприйняття й оцінки осіб чоловічої і жіночої статі. У майбутньому планується проведення аналізу дискурсу соціальних медіа з метою отримати більш повне уявлення про функціонування фразеологічних одиниць з ґендерним компонентом, їх роль в утвердженні/ подоланні сексистських стереотипів мислення і мовлення. Інтерпретація зазначених англійських і українських фразеологічних одиниць дозволила встановити наявність ознак, за якими характеризуються представники двох статей: соціальна роль, відповідність її вимогам, зовнішність, поведінка, риси характеру, фізичні властивості, розумові здібності. Зіставний аналіз англійських і українських фразеологічних одиниць засвідчив, що в обидвох мовах здебільшого стереотипні уявлення і форми мовлення мають сексистське спрямування – від легкої насмішки до в’їдливого сарказму. Спільним для обидвох мов є також наявність пластів фразеологічних одиниць, у яких дається позитивна оцінка особам однієї чи іншої статі і які, відповідно, не є проявом сексизму. І в англійській, і в українській мовах є фразеологічні одиниці, в яких робиться протиставлення в межах одної ґендерної категорії і висловлюється позитивна/негативна оцінка. Питання сексистського спрямування таких одиниць вимагає додаткового дослідження. У нашому матеріалі відмінності між англійськими і українськими фразеологічними одиницями з ґендерним компонентом полягають у більш критичному ставленні в українській культурі до чоловіків, більшій увазі до проблем сімейного устрою, ролі жінки в родині, у гумористичному забарвленні значної частини українських фразеологічних одиниць, у їх своєрідній «демократичності», коли критиці рівною мірою піддаються і жінки, і чоловіки.