FOLIUM最新文献

{"title":"МЕТАФОРИЧНА РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ БІНАРНИХ КОНЦЕПТІВ OBLIVION-MEMORY (НА МАТЕРІАЛІ РОМАНУ ДЖОНА ҐРІНА “THE FAULT IN OUR STARS”)","authors":"Наталія Іванотчак, Марія Базів","doi":"10.32782/folium/2023.3.8","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/folium/2023.3.8","url":null,"abstract":"У статті розглянуто особливості вираження бінарних концептів за допомогою теорії концептуальних метафор Дж. Лакоффа та М. Джонсона, щоб поглибити розуміння того, як художній дискурс відображає фундаментальні аспекти людського досвіду за допомогою мовних засобів. З’ясовано особливості метафоричної об’єктивації художніх бінарних концептів OBLIVION-MEMORY, вербалізованих у романі Дж. Ґріна “The fault in our stars”. Проаналізовано останні дослідження та публікації з цієї проблематики, зокрема праці провідних західноєвропейських дослідників П. Рікера, А. Ассмана, Ф. Анкерсміта. У статті наводяться приклади концептуальних метафор пам’яті та забуття: MEMORY IS A SIGN/MARK/SCAR, CONSCIOUSNESS IS A SHIP, OBLIVION IS A SEA та CONSCIOUSNESS IS A SHORE. Ці метафори виражають те, що спогади можуть бути видимими і відчутними як знаки або шрами, що вони можуть слугувати нагадуванням про минулий досвід. Особливу увагу приділено використанню теорії концептуальної інтеграції Дж. Фоконьє та М. Тернера, яка поєднує дві різні концепції для створення нового розуміння того, як два домени пов’язані між собою. Теорія базується на ідеї, що концептуальна система, яка формує наші думки та дії, має значною мірою метафоричну природу. Багато когнітивних операцій, включаючи метафору, передбачають інтеграцію різних ментальних структур в єдину репрезентацію. У статті наведено приклади того, як метафори використовуються в романі для опису переживання болю головною героїнею та її бажання втекти від нього. Метафори підкреслюють контраст між досвідом забуття і свідомістю, а також важливість останньої для забезпечення стабільності та безперервності існування.","PeriodicalId":479807,"journal":{"name":"FOLIUM","volume":"130 13","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-11-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136352127","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПАРАДИГМА ФОРМ ДІЄСЛОВА НІМЕЦЬКОЇ МОВИ У СВІТЛІ КОНЦЕПЦІЇ ТЕМПОРАЛЬНОЇ КОНСТРУКЦІЇ","authors":"Наталія Ткачук, Олег Остапович","doi":"10.32782/folium/2023.3.23","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/folium/2023.3.23","url":null,"abstract":"У статті представлено парадигму німецького дієслова з огляду на концепт темпоральної конструкції. Відповідно до цієї концепції не часова форма виражає часову інтерпретацію речень, а радше темпоральна конструкція. Стаття обґрунтовує суворе розмежування між часовою формою та темпоральною конструкцією на основі аналогії часової інтерпретації підрядних фінітних та підрядних інфінітних речень. Ця аналогія свідчить, що часова форма дієслова не має вирішального значення для часової інтерпретації речень. Таким чином, парадигма німецького дієслова включає лише фінітні форми, які мають ознаки часу та способу, і форми, які не мають цих ознак, а мають ознаку статусу. Представлена парадигма із загальною кількістю 29 дієслівних форм містить меншу кількість дієслівних форм порівняно з традиційними дієслівними парадигмами. Однак нова система є зрозумілою, якщо часову форму дієслова розглядати лише як формальну ознаку, а не як ознаку зі значенням. У статті також наведено флексійні морфеми, які містять дієслівні форми. Ці морфеми включають флективні префікси та флективні суфікси.","PeriodicalId":479807,"journal":{"name":"FOLIUM","volume":"131 49","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-11-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136351409","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"МЕДІАДИСКУРС ТА ЙОГО ВПЛИВ НА ЗОБРАЖЕННЯ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ: КРИТИЧНИЙ АНАЛІЗ ДИСКУРСИВНИХ СТРАТЕГІЙ І МАНІПУЛЯТИВНИХ ТЕХНІК","authors":"Ольга Білик, Валерій Ганзін","doi":"10.32782/folium/2023.3.4","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/folium/2023.3.4","url":null,"abstract":"У статті розглянуто особливості вживання дискурсивних стратегій на основі статті видання The New York Times ‘The War in Ukraine May Be Impossible to Stop. And the U.S. Deserves Much of the Blame’. Досліджено вплив на читача та зображення російсько-української війни предикативної / номінативної стратегії, стратегії посилення / послаблення та стратегії преспективізації. Окремої уваги приділено лінгвістичним реалізаціям згаданих стратегій. Методом дослідження виступає Критичний дискурс-аналіз та його підвид – Дискурсивно-історичний підхід. Медіадискурс відіграє важливу роль у зображенні російсько-української війни. Актори конфлікту використовують медіа як один з елементів інформаційного впливу. Саме тому з медіа часто пов’язують такі поняття, як маніпуляція, інформаційно-психологічна операція та пропаганда. Низка дискурсивних стратегій допомагають авторам дискурсу впливати на читача. Виявлено, що предикативна / номінативна стратегія та стратегія посилення / послаблення відповідають за позитивне чи негативне зображення соціальних акторів та процесів дискурсу. Головними лінгвістичними реалізаціями цих стратегій є атрибути, імплікатури та когнітивні метафори. Стратегія преспективізації є головним засобом вираження власної думки автора. Саме з її допомогою автори дискурсу маніпулюють споживачем дискурсу та насаджують власні наративи. Реалізацію стратегії помічаємо у підміні понять, використанні багатозначних термінів, імплікатурах, фразах-дисклеймерах та актах інтертекстуальності. Разом згадані стратегії можуть мати достатньо серйозний вплив на читача дискурсу та кардинально змінити його ставлення до головних соціальних акторів та процесів російсько-української війни. Таким чином, медіа відіграють ключову роль у висвітленні подій російсько-української війни та можуть впливати на її хід. Подальше дослідження медіадискурсу є важливим для якнайкращого розуміння процесів війни та дій її акторів.","PeriodicalId":479807,"journal":{"name":"FOLIUM","volume":"129 17","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-11-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136351841","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ВІДТВОРЕННЯ АЛЮЗІЇ В УКРАЇНСЬКОМУ ПЕРЕКЛАДІ РОМАНУ МАЙКЛА КАННІНГЕМА «ГОДИНИ»","authors":"Яків Бистров, Катерина Кобута","doi":"10.32782/folium/2023.3.2","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/folium/2023.3.2","url":null,"abstract":"Стаття присвячена дослідженню алюзії як засобу вираження інтертекстуальності у художньому дискурсі, а також способам та стратегіям її відтворення в українськомовному перекладі роману Майкла Каннінгема «Години». Оперування авторським та «запозиченим текстом» у межах єдиної текстової формації не є дивиною для епохи постмодернізму у літературознавстві, втім в останні десятиріччя спостерігається стрімка тенденція аналізу засобів вираження інтертекстуальності у річищі перекладознавства, зокрема у пошуку релевантних способів та стратегій їх відтворення у перекладі, що й зумовлює актуальність дослідження. У статті з’ясовано специфіку використання алюзії та її місце в художньому тексті поруч з іншими інтертекстемами, ключові характерні риси та відмінності від ‘побратимів’ та проаналізовано найефективніші способи її відтворення. У дослідженні виявлено та проаналізовано найпопулярніші способи та стратегії відтворення алюзій у перекладі, до уваги бралися й інші чинники впливу, зокрема частотність, контекст, авторські та перекладацькі інтенції, впізнаваність, експліцитне маркування. У статті висвітлено вплив перекладача на конвертацію інтертекстем у перекладі, а також доведено, що відсутність єдиної класифікації засобів вираження інтертекстуальності та уніфікованої системи визначення та вибору способу перекладу є швидше закономірною, аніж випадковою. Згідно з аналізом, підбір функціонального/контекстуального еквівалента, опущення/додавання, узагальнення/уточнення стають найчастішими способами відтворення алюзій, проте не простежується єдина тенденція вибору, щоб можна було визначити серед згаданих домінантний спосіб.","PeriodicalId":479807,"journal":{"name":"FOLIUM","volume":"125 50","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-11-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136351862","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"КОРПУСНЕ ВИВЧЕННЯ ПОТЕНЦІАЛУ ЗНАЧЕННЯ АНГЛІЙСЬКИХ ДІЄСЛІВ","authors":"Ірина Ділай","doi":"10.32782/folium/2023.3.6","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/folium/2023.3.6","url":null,"abstract":"У статті розглянуто та апробовано методику побудови поведінкових профілів дієслів англійської мови на основі корпусних даних. Теоретичною основою препарованої методики є поняття потенціалу значення, введене в лінгвістичний обіг представниками системної функційної граматики (М. Геллідеєм) та розвинуте послідовниками, зокрема сучасними корпусними та когнітивними лінгвістами. Потенціал значення розуміємо як «усю інформацію, яку виражає слово, вжите або індивідом, або на соціальному рівні мовною спільнотою» (Allwood, 2003). Попередні спроби розробки та застосування методики поведінкових профілів на основі корпусних даних здійснено П. Генксом, С. Ґрісом, Д. Дівяк, Д. Ґлинном, Л. Фонтейн та ін. Методика побудови поведінкових профілів англійських дієслів включає кілька етапів:1) видобування усіх випадків вживання леми з корпусу, 2) всебічний аналіз характерних ознак словоформ, 3) побудову таблиці сполучуваності (колоструктивний аналіз), 4) опрацювання отриманих результатів за допомогою експланаторних та статистичних прийомів. Відповідно до сформульованих завдань у статті обґрунтовано теоретичні та методологічні передумови дослідження, здійснено спробу побудови поведінкового профілю англійського дієслова sweep на основі корпусних даних, визначено переваги пропонованого підходу до вивчення дієслівної семантики. Особливістю дослідження потенціалу значення та побудови поведінкових профілів дієслів є важливість ідентифікації усіх патернів їх комплементації та встановлення їх питомої ваги за допомогою статистичних прийомів. Емпіричний аналіз дієслів полягає у встановленні їх типових суб’єктів, об’єктів, адвербіалів та групування лексичних одиниць у відповідні сети в межах цих ролей. Корпусні дані дають можливість визначити, які патерни вживання відповідають нормі, є прототипними (центральними, типовими та найчастотнішими), а які є атиповими «експлуатаціями». Таким чином, корпусний аналіз дієслівних вживань дозволяє простежити контекстуально детерміновану когнітивну активацію потенціалу їх значення.","PeriodicalId":479807,"journal":{"name":"FOLIUM","volume":"130 32","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-11-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136352111","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ВЕРБАЛІЗАЦІЯ МАНІПУЛЯТИВНИХ СТРАТЕГІЙ У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ FACEBOOK І TWITTER","authors":"Ольга Довбуш, Тетяна Гарасим, Ірина Скорейко-Свірська","doi":"10.32782/folium/2023.3.7","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/folium/2023.3.7","url":null,"abstract":"У статті розглянуто особливості вербалізації маніпулятивних стратегій і тактик, які використовуються у мережах Facebook і Twitter. Актуальність започаткованої наукової розвідки визначається, перш за все, сучасною дослідницькою парадигмою лінгвістики, яка акцентує особливу увагу на витлумаченні масової комунікації як лінгвістичного, так і як психологічного явища. Основним викликом у цьому контексті є недостатнє вивчення специфічних особливостей виявлення маніпулятивного потенціалу в дискурсі соціальних мереж. Мета статті полягає у виявленні, систематизуванні та аналізі провідних стратегій і тактик мовного маніпулювання та засобів їх реалізації у соціальних мережах Twitter і Facebook, які впродовж останніх десятиліть займають провідні позиції серед комунікативних платформ у світі. Об’єктом дослідження є процес функціонування стратегій і тактик мовного впливу, які використовуються у дискурсах досліджуваних мереж, а предметом – лінгвістичні засоби реалізації цих стратегій і тактик. Матеріалом дослідження слугувало 365 текстових фрагментів різного змісту, таких як записи в хроніках користувачів, коментарі, відповіді, репости, ретвіти, інформація за хештегами та ключовими словами, публікації зі спільнот, вилучених з текстів мереж Twitter і Facebook засобами суцільної вибірки. Як показали результати проведеного лінгвістичного аналізу, у соціальних мережах Twitter і Facebook автори повідомлень використовують у своїх дописах маніпулятивні стратегії різного типу, серед яких, як домінанті, виокремлюємо стратегії переконання, позитиву, викривлення/спотворення інформації, агітації, самопрезентації, ідентифікації та дискредитації. Для реалізації цих стратегій мовної сугестії адресанти послуговуються численними тактиками, а саме: підвищення значущості співрозмовника, вихваляння, екземпліфікація, самопросування, солідаризація із співрозмовником, вуалізація, переакцентування, «сяючі узагальнення», навішування ярликів, посилання на авторитет, опис позитивної перспективи, гіперболізація, апеляція до почуттів, гра в простонародність, критика, звинувачення, образа, погроза, створення опозиції «свій-чужий», заклик та обіцянка.","PeriodicalId":479807,"journal":{"name":"FOLIUM","volume":"123 21","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-11-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136352145","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПУНКТУАЦІЯ ЯК ЗАСІБ ПЕРЕДАЧІ ГРАМАТИЧНОЇ КОГЕЗІЇ В ПЕРЕКЛАДАХ УКРАЇНСЬКИХ ПОСТМОДЕРНІСТСЬКИХ ТЕКСТІВ АНГЛІЙСЬКОЮ МОВОЮ","authors":"Ольга Мазур","doi":"10.32782/folium/2023.3.14","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/folium/2023.3.14","url":null,"abstract":"Когезія як структурно-граматичний різновид зв’язності тексту є однією з основних ознак лінгвістики тексту. Традиційно виокремлюють чотири способи реалізації граматичної когезії – кореферентність, субституція, еліпсис та парцеляція. Проте граматична зв’язність тексту забезпечується й пунктуаційними знаками, адже пунктуація – це і система одиниць, що слугує засобом зв’язності частин тексту. Використовуючи описовий (фіксування максимально вичерпних відомостей про об’єкт) і зіставний (опис мови через її системне порівняння з іншою мовою) методи, у статті проаналізовано особливості відтворення у пунктуації як засобу передачі граматичної когезії у перекладі роману Юрія Винничука «Танго смерті», здійснений Майклом Найданом і Ольгою Титаренко. Простежуються два способи передачі засобів когезії у разі зіставлення двох текстів – збереження засобів і їх трансформація. Для максимального наближення тексту перекладу до оригіналу не тільки на формальному рівні, а й на сприйняттєвому, перекладач може трансформувати засоби когезії, мотивуючись як відмінностями в граматичних системах обох мов, так і власним баченням тексту. У статті використовується чотирирівнева класифікація способів перекладацьких трансформацій: перестановка, заміна, додавання й опущення. Найбільш уживаним способом трансформацій є заміна пунктуаційних знаків. Найчастіше перекладач замінює пунктуаційні знаки задля «спрощення» тексту і поділу великих речень на менші. Також задля створення драматичного ефекту і максимального впливу на читача часто сурядні сполуки розділяються крапкою з комою, щоб показати на письмі довші паузи. Основна функція перекладача – не просто відтворити ідеї автора, а й відобразити спосіб їх втілення у тексті, передати образність оригіналу, його зв’язність і цілісність. Саме пунктуаційні знаки є провідником до правильного прочитання написаного й передачі авторської картини світу.","PeriodicalId":479807,"journal":{"name":"FOLIUM","volume":"127 8","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-11-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136352243","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ФРАНЦУЗЬКІ ОЦІННО-РОЗМОВНІ ЗАСОБИ ПЕРСОНАЖНОГО МОВЛЕННЯ В УКРАЇНСЬКОМУ ПЕРЕКЛАДІ","authors":"Андрій Білас","doi":"10.32782/folium/2023.3.3","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/folium/2023.3.3","url":null,"abstract":"У статті розглядаються питання оцінного функціонування французьких розмовних одиниць у мовленні персонажа та їх відтворення у перекладному просторі. Увагу зосереджено на висвітленні проблематики збереження оцінного заряду розмовного компонента французького художнього тексту засобами української мови. Встановлено, що перекладацькі заміни, які нейтралізують оцінне маркування розмовних елементів в українському перекладі роману А. Мартен-Люган «Щасливі люди читають книжки і п’ють каву» не є лексично домінантними. Чинником, що сприяє такій ситуації на лексичному рівні, є прогресуюча розмовна мова українських перекладів французької прози зі значним насиченням просторозмовної лексики. Оцінюється внесок конкретного перекладача в розширення діапазону прийомів перекладу для збереження усного-розмовного характеру вихідних текстів, наповнених ненормативними лексичними елементами з оцінним зарядом. Явний пейоративний характер оригінальних коловіалізмів вимагає від перекладача добору адекватного відповідника для відтворення яскравого оцінного відтінку ознаки предмета чи явища, особливо якщо він доповнює надзвичайно емоційне спілкування героїв у художньому тексті. Доведено переважання негативної оцінки у семантиці французьких розмовних аксіологем та їх українських перекладацьких відповідників, але є й позитивне конотативне навантаження розмовних словоформ як в оригіналі, так і в перекладі. З’ясовано, що перевага аксіологічного конотативного аспекту над сигніфікативним у семантиці французької розмовної мови створює перед перекладачем дилему: застосувати в перекладі прийоми стандартизації оригінальних оцінних розмовних одиниць чи підібрати функціонально адекватні аксіологічні засоби в багатих ресурсах української розмовної мови. Визначено ймовірний набір перекладацьких способів і прийомів зі збереження оцінного компонента семантики французьких розмовних одиниць в українському перекладі. Окреслено перспективи розробки методики перекладу розмовних елементів різнорегістрового характеру у франко-українському міжмовному просторі.","PeriodicalId":479807,"journal":{"name":"FOLIUM","volume":"124 4","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-11-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136351325","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ФУНКЦІОНАЛЬНА ТРАНСПОЗИЦІЯ ACROSS В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ","authors":"Юрій Ковбаско","doi":"10.32782/folium/2023.3.10","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/folium/2023.3.10","url":null,"abstract":"Стаття є самобутньою спробою проаналізувати взаємозв’язок між прийменником та прислівником ACROSS як вихідної та транспонованої категорій в англійській мові. Дослідження відстежує еволюцію прийменника та прислівника ACROSS починаючи з кінця середньоанглійського періоду, коли були зареєстровані перші приклади одиниці ACROSS, і протягом періоду сучасної англійської мови. Тож, дослідження охоплює 9 історичних часових проміжків та базується на 3 прикладах середньоанглійського періоду, 25 прикладах ранньо-новоанглійського періоду, 4 059 прикладах пізньо-новоанглійського періоду, що були проаналізовані за допомогою програми Lancsbox, та статистичних даних 275 093 прикладів сучасної англійської мови, що були отримані шляхом аналізу Британського національного корпусу та Корпусу американської історичної англійської мови. Дослідження свідчить, що лексична одиниця ACROSS сформувалася в мові як прислівник наприкінці середньоанглійського періоду (1420–1500). Прислівник ACROSS виник шляхом лексикалізації та словоскладення морфем A/IN/ON and CROSS(E), що утворили конструкцію A/IN/ON(-) CROSS(E), а згодом її сучасну форму ACROSS. На наступному етапі (1500–1570) прислівник ACROSS зазнав функціональної транспозиції в категорію прийменника. Статистичні дані транспонованої категорії прийменника в ранньо-новоанглійському періоді – 44,4%, його подальший розвиток, який вказує на поступове зростання прийменника, що досягає свого піку (93,1%) в пізньо-новоанглійському періоді, а також той факт, що з того часу категорія прийменника досягла плато, а поточне співвідношення вихідної категорії прислівника та транспонованої категорії прийменника становить 8,2% та 91,8% відповідно, засвідчують, що функціональна транспозиція була більш ніж обґрунтованою.","PeriodicalId":479807,"journal":{"name":"FOLIUM","volume":"132 2","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-11-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136351571","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ВІДТВОРЕННЯ АВТОРСЬКОЇ КАРТИНИ СВІТУ В АУДІОВІЗУАЛЬНОМУ ПЕРЕКЛАДІ: ДУБЛЮВАННЯ ТА СУБТИТРУВАННЯ (НА МАТЕРІАЛІ ПЕРЕКЛАДУ СЕРІАЛУ «ВІДЬМАК»)","authors":"Юрій Великорода, Даніела Тороній","doi":"10.32782/folium/2023.3.5","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/folium/2023.3.5","url":null,"abstract":"У статті порівнюються підходи до відтворення авторської картини світу в перекладі з англійської мову на українську на матеріалі серіалу «Відьмак». Проводиться аналіз підходів до аудіовізуального перекладу та аналізуються відмінності у теоретичних обґрунтуваннях субтитрування та дублювання як способів аудіовізуального перекладу. Зокрема, визначаються обмеження до кожного з типів аудіовізуального перекладу. Так, субтитрування має обмеження стосовно часу та місця, яке субтитри займають на екрані (не більше двох рядків, не більше 42 символів у кожному рядку, швидкість читання не повинна перевищувати 17 символів на секунду). У випадку дублювання перекладачам слід дотримуватися фонетичної синхронії (синхронія губ), кінетичної синхронії (відповідність діалогу до зображення) та ізохронії (тривалість перекладених діалогів має відповідати тривалості оригінальних висловлень). На основі тактик перекладу, визначених Ж. Віне та Ж. Дарбеньє, аналізуються перекладацькі рішення до обраного матеріалу дослідження. У вибірку матеріалу дослідження увійшла 121 одиниця. Ці одиниці поділено на чотири категорії відповідно до їх функцій та ознак в обраному матеріалі дослідження: міфозооніми, топоніми, антропоніми та реалії. Поетапно проводиться аналіз тактик перекладу у кожній групі одиниць з визначенням ключових перекладацьких рішень як у субтитрованому перекладі, так і в дублюванні. Визначено, що домінантними тактиками при перекладі міфозоонімів були еквіваленція та запозичення. При перекладі топонімів та антропонімів домінантною тактикою була тактика запозичення: транскрибування або транслітерація. При перекладі реалій домінантною була тактика дослівного перекладу. На загал в сукупній вибірці основною тактикою перекладу виявилася тактика запозичення (понад дві третини перекладацьких рішень віднесено до цієї тактики), що пояснюється особливостями та унікальністю номінацій, які є вираженнями мовної картини світу у фентезійному жанрі.","PeriodicalId":479807,"journal":{"name":"FOLIUM","volume":"123 7","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-11-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136352157","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}