{"title":"ФРАНЦУЗЬКІ ОЦІННО-РОЗМОВНІ ЗАСОБИ ПЕРСОНАЖНОГО МОВЛЕННЯ В УКРАЇНСЬКОМУ ПЕРЕКЛАДІ","authors":"Андрій Білас","doi":"10.32782/folium/2023.3.3","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"У статті розглядаються питання оцінного функціонування французьких розмовних одиниць у мовленні персонажа та їх відтворення у перекладному просторі. Увагу зосереджено на висвітленні проблематики збереження оцінного заряду розмовного компонента французького художнього тексту засобами української мови. Встановлено, що перекладацькі заміни, які нейтралізують оцінне маркування розмовних елементів в українському перекладі роману А. Мартен-Люган «Щасливі люди читають книжки і п’ють каву» не є лексично домінантними. Чинником, що сприяє такій ситуації на лексичному рівні, є прогресуюча розмовна мова українських перекладів французької прози зі значним насиченням просторозмовної лексики. Оцінюється внесок конкретного перекладача в розширення діапазону прийомів перекладу для збереження усного-розмовного характеру вихідних текстів, наповнених ненормативними лексичними елементами з оцінним зарядом. Явний пейоративний характер оригінальних коловіалізмів вимагає від перекладача добору адекватного відповідника для відтворення яскравого оцінного відтінку ознаки предмета чи явища, особливо якщо він доповнює надзвичайно емоційне спілкування героїв у художньому тексті. Доведено переважання негативної оцінки у семантиці французьких розмовних аксіологем та їх українських перекладацьких відповідників, але є й позитивне конотативне навантаження розмовних словоформ як в оригіналі, так і в перекладі. З’ясовано, що перевага аксіологічного конотативного аспекту над сигніфікативним у семантиці французької розмовної мови створює перед перекладачем дилему: застосувати в перекладі прийоми стандартизації оригінальних оцінних розмовних одиниць чи підібрати функціонально адекватні аксіологічні засоби в багатих ресурсах української розмовної мови. Визначено ймовірний набір перекладацьких способів і прийомів зі збереження оцінного компонента семантики французьких розмовних одиниць в українському перекладі. Окреслено перспективи розробки методики перекладу розмовних елементів різнорегістрового характеру у франко-українському міжмовному просторі.","PeriodicalId":479807,"journal":{"name":"FOLIUM","volume":"124 4","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-11-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"FOLIUM","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.32782/folium/2023.3.3","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
У статті розглядаються питання оцінного функціонування французьких розмовних одиниць у мовленні персонажа та їх відтворення у перекладному просторі. Увагу зосереджено на висвітленні проблематики збереження оцінного заряду розмовного компонента французького художнього тексту засобами української мови. Встановлено, що перекладацькі заміни, які нейтралізують оцінне маркування розмовних елементів в українському перекладі роману А. Мартен-Люган «Щасливі люди читають книжки і п’ють каву» не є лексично домінантними. Чинником, що сприяє такій ситуації на лексичному рівні, є прогресуюча розмовна мова українських перекладів французької прози зі значним насиченням просторозмовної лексики. Оцінюється внесок конкретного перекладача в розширення діапазону прийомів перекладу для збереження усного-розмовного характеру вихідних текстів, наповнених ненормативними лексичними елементами з оцінним зарядом. Явний пейоративний характер оригінальних коловіалізмів вимагає від перекладача добору адекватного відповідника для відтворення яскравого оцінного відтінку ознаки предмета чи явища, особливо якщо він доповнює надзвичайно емоційне спілкування героїв у художньому тексті. Доведено переважання негативної оцінки у семантиці французьких розмовних аксіологем та їх українських перекладацьких відповідників, але є й позитивне конотативне навантаження розмовних словоформ як в оригіналі, так і в перекладі. З’ясовано, що перевага аксіологічного конотативного аспекту над сигніфікативним у семантиці французької розмовної мови створює перед перекладачем дилему: застосувати в перекладі прийоми стандартизації оригінальних оцінних розмовних одиниць чи підібрати функціонально адекватні аксіологічні засоби в багатих ресурсах української розмовної мови. Визначено ймовірний набір перекладацьких способів і прийомів зі збереження оцінного компонента семантики французьких розмовних одиниць в українському перекладі. Окреслено перспективи розробки методики перекладу розмовних елементів різнорегістрового характеру у франко-українському міжмовному просторі.