FOLIUMPub Date : 2023-11-13DOI: 10.32782/folium/2023.3.10
Юрій Ковбаско
{"title":"ФУНКЦІОНАЛЬНА ТРАНСПОЗИЦІЯ ACROSS В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ","authors":"Юрій Ковбаско","doi":"10.32782/folium/2023.3.10","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/folium/2023.3.10","url":null,"abstract":"Стаття є самобутньою спробою проаналізувати взаємозв’язок між прийменником та прислівником ACROSS як вихідної та транспонованої категорій в англійській мові. Дослідження відстежує еволюцію прийменника та прислівника ACROSS починаючи з кінця середньоанглійського періоду, коли були зареєстровані перші приклади одиниці ACROSS, і протягом періоду сучасної англійської мови. Тож, дослідження охоплює 9 історичних часових проміжків та базується на 3 прикладах середньоанглійського періоду, 25 прикладах ранньо-новоанглійського періоду, 4 059 прикладах пізньо-новоанглійського періоду, що були проаналізовані за допомогою програми Lancsbox, та статистичних даних 275 093 прикладів сучасної англійської мови, що були отримані шляхом аналізу Британського національного корпусу та Корпусу американської історичної англійської мови. Дослідження свідчить, що лексична одиниця ACROSS сформувалася в мові як прислівник наприкінці середньоанглійського періоду (1420–1500). Прислівник ACROSS виник шляхом лексикалізації та словоскладення морфем A/IN/ON and CROSS(E), що утворили конструкцію A/IN/ON(-) CROSS(E), а згодом її сучасну форму ACROSS. На наступному етапі (1500–1570) прислівник ACROSS зазнав функціональної транспозиції в категорію прийменника. Статистичні дані транспонованої категорії прийменника в ранньо-новоанглійському періоді – 44,4%, його подальший розвиток, який вказує на поступове зростання прийменника, що досягає свого піку (93,1%) в пізньо-новоанглійському періоді, а також той факт, що з того часу категорія прийменника досягла плато, а поточне співвідношення вихідної категорії прислівника та транспонованої категорії прийменника становить 8,2% та 91,8% відповідно, засвідчують, що функціональна транспозиція була більш ніж обґрунтованою.","PeriodicalId":479807,"journal":{"name":"FOLIUM","volume":"132 2","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-11-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136351571","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
FOLIUMPub Date : 2023-11-13DOI: 10.32782/folium/2023.3.5
Юрій Великорода, Даніела Тороній
{"title":"ВІДТВОРЕННЯ АВТОРСЬКОЇ КАРТИНИ СВІТУ В АУДІОВІЗУАЛЬНОМУ ПЕРЕКЛАДІ: ДУБЛЮВАННЯ ТА СУБТИТРУВАННЯ (НА МАТЕРІАЛІ ПЕРЕКЛАДУ СЕРІАЛУ «ВІДЬМАК»)","authors":"Юрій Великорода, Даніела Тороній","doi":"10.32782/folium/2023.3.5","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/folium/2023.3.5","url":null,"abstract":"У статті порівнюються підходи до відтворення авторської картини світу в перекладі з англійської мову на українську на матеріалі серіалу «Відьмак». Проводиться аналіз підходів до аудіовізуального перекладу та аналізуються відмінності у теоретичних обґрунтуваннях субтитрування та дублювання як способів аудіовізуального перекладу. Зокрема, визначаються обмеження до кожного з типів аудіовізуального перекладу. Так, субтитрування має обмеження стосовно часу та місця, яке субтитри займають на екрані (не більше двох рядків, не більше 42 символів у кожному рядку, швидкість читання не повинна перевищувати 17 символів на секунду). У випадку дублювання перекладачам слід дотримуватися фонетичної синхронії (синхронія губ), кінетичної синхронії (відповідність діалогу до зображення) та ізохронії (тривалість перекладених діалогів має відповідати тривалості оригінальних висловлень). На основі тактик перекладу, визначених Ж. Віне та Ж. Дарбеньє, аналізуються перекладацькі рішення до обраного матеріалу дослідження. У вибірку матеріалу дослідження увійшла 121 одиниця. Ці одиниці поділено на чотири категорії відповідно до їх функцій та ознак в обраному матеріалі дослідження: міфозооніми, топоніми, антропоніми та реалії. Поетапно проводиться аналіз тактик перекладу у кожній групі одиниць з визначенням ключових перекладацьких рішень як у субтитрованому перекладі, так і в дублюванні. Визначено, що домінантними тактиками при перекладі міфозоонімів були еквіваленція та запозичення. При перекладі топонімів та антропонімів домінантною тактикою була тактика запозичення: транскрибування або транслітерація. При перекладі реалій домінантною була тактика дослівного перекладу. На загал в сукупній вибірці основною тактикою перекладу виявилася тактика запозичення (понад дві третини перекладацьких рішень віднесено до цієї тактики), що пояснюється особливостями та унікальністю номінацій, які є вираженнями мовної картини світу у фентезійному жанрі.","PeriodicalId":479807,"journal":{"name":"FOLIUM","volume":"123 7","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-11-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136352157","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
FOLIUMPub Date : 2023-11-13DOI: 10.32782/folium/2023.3.24
Євгенія Тягнирядно
{"title":"ОСОБЛИВОСТІ ҐЕНДЕРНОГО СПІЛКУВАННЯ У СФЕРІ ДІЯЛЬНОСТІ ПОЛІЦІЇ","authors":"Євгенія Тягнирядно","doi":"10.32782/folium/2023.3.24","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/folium/2023.3.24","url":null,"abstract":"Ця наукова стаття розглядає важливі аспекти ґендерного спілкування у сфері діяльності поліції, вказуючи на його вплив на професійні та міжособистісні відносини у зазначеній сфері. Дослідження висвітлює питання ґендерної рівності, мовного аспекту ґендерного спілкування, взаємодії між поліцейськими та громадянами, а також внутрішніх відносин між співробітниками поліції. Стаття акцентує увагу на важливості ґендерної чутливості в контексті сучасних реформ поліцейської служби. Автор розглядає історію і структурні особливості ґендерного спілкування в поліції, наголошуючи на тому, що неправильне розуміння та ігнорування ґендерних питань може призвести до дискримінації, непорозумінь та погіршення робочого клімату. Особлива увага приділяється необхідності професійного навчання з ґендерної чутливості для правоохоронців. Таке навчання може допомогти у розбудові довіри громадян, зокрема вразливих груп населення, до поліції. Автор звертає увагу на те, як соціокультурні фактори та стереотипи впливають на сприйняття і взаємодію поліції з громадянами, особливо коли йдеться про жертв насильства або дискримінації. Крім того, реформа поліцейської служби, яка інтегрує ґендерні питання, відкриває двері для активнішої участі жінок у правоохоронній діяльності. Автор наголошує, що залучення жінок не тільки сприяє ґендерній рівності, але і може зробити поліцейську службу більш ефективною, професійною та відкритою для потреб громадян. У підсумку стаття підкреслює важливість ґендерної чутливості у роботі поліції, наголошуючи на потребі продовження реформ та навчання з метою покращення взаємодії із громадськістю та внутрішнього робочого середовища.","PeriodicalId":479807,"journal":{"name":"FOLIUM","volume":"131 48","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-11-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136351410","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
FOLIUMPub Date : 2023-11-13DOI: 10.32782/folium/2023.3.11
Сергій Колонюк
{"title":"ВПЛИВ ЕТИМОЛОГІЇ КОНЦЕПТУ TRAVEL (JOURNEY) АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ НА ЙОГО СУЧАСНУ СМИСЛОВУ СТРУКТУРУ","authors":"Сергій Колонюк","doi":"10.32782/folium/2023.3.11","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/folium/2023.3.11","url":null,"abstract":"Концепт TRAVEL (JOURNEY) віддзеркалює ментальність англійського етносу, а зазначена своєрідність формувалася паралельно з виникненням і запозиченням мовних одиниць відповідно до потреб носіїв англійської лінгвокультури. Смислова структура концепту TRAVEL сформувалася раніше за смислову структуру його аналога JOURNEY. Розглянуто смислову структуру концепту TRAVEL (JOURNEY), що відображена в тлумачних словниках сучасної англійської мови, показано, що смислова структура концепту TRAVEL (укр. ПОДОРОЖ) (JOURNEY) (укр. ПОДОРОЖ) містить субконцепти ROAD (укр. ДОРОГА), WAY (укр. ШЛЯХ). Етимологійний аналіз словникових статей, що відображають актуалізований концепт та його субконцепти, дає змогу простежити процес розвитку та становлення смислових компонентів аналізованого концепту та уточнити його структуру. Висновкуємо, що: 1) на формування смислів концепту TRAVEL (JOURNEY) (укр. ПОДОРОЖ) вплинуло становлення англійської мови як мови британського етносу; 2) запозичені з давньофранцузької мови лексеми travel (укр. подорож), journey (укр. подорож), tour (укр. коротка подорож, поїздка) та trip (укр. поїздка) адаптовані в дискурсивній практиці; 3) структура лексичного значення слів-презентантів розглядуваного концепту та його субконцептів поповнилася новими лексико-семантичними варіантами, створивши своєрідну структуру смислового поля розглядуваного концепту; 4) слова road (укр. дорога) та way (укр. шлях) належать до споконвічних англійських лексем, тому вони продукували смисли, пов’язані з традиційним для англійської лінгвокультури розумінням процесу подорожування в просторі та часі.","PeriodicalId":479807,"journal":{"name":"FOLIUM","volume":"130 36","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-11-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136352232","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
FOLIUMPub Date : 2023-11-13DOI: 10.32782/folium/2023.3.15
Ірина Малишівська, Христина Ріпа
{"title":"ОСОБЛИВОСТІ СТВОРЕННЯ ЕФЕКТУ ДРАМАТИЧНОЇ НАПРУГИ В РОМАНІ “NEVER LET ME GO” ТА ЇХ ВІДТВОРЕННЯ В ПЕРЕКЛАДІ","authors":"Ірина Малишівська, Христина Ріпа","doi":"10.32782/folium/2023.3.15","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/folium/2023.3.15","url":null,"abstract":"Стаття присвячена дослідженню лінгвостилістичних особливостей створення ефекту драматичної напруги в творі Кадзуо Ішіґуро “Never Let Me Go” та їх відтворення в українському варіанті твору «Не відпускай мене». Сучасний літературний простір насичений творами, які вирізняються різноманітністю жанрово-композиційних рішень і одночасно задовольняють індивідуальну потребу читача в пошуку відповідей на вічні екзистенційні питання, створюючи ірраціональний образ навколишнього світу. У цьому контексті доречно розглядати творчість британського письменника японського походження Кадзуо Ішіґуро, автора роману “Never Let Me Go”, в якому поряд з багатими психологічними портретами героїв присутні диспути на важливі морально-етичні проблеми. Незважаючи на значну кількість досліджень творчості Ішіґуро, лінгвостилістичні особливості його творів та їх відтворення у перекладі залишаються менше дослідженими. Зважаючи на жанрову специфіку твору, який відносимо до сучасних антиутопій, драматична напруга в ньому відіграє особливу роль, оскільки допомагає підтримувати цікавість читача як до глобальної проблеми клонування, так і до внутрішніх переживань героїв. Застосовуючи комплексний методологічний підхід, було з’ясовано, що драматична напруга у творі проявляється здебільшого на трьох рівнях: обговорення таємничих подій серед студентів, суперечки щодо джерела цих таємниць та роздуми, присвячені загальному становищу героїв-клонів. Вербалізація драматичного напруження в оригіналі та перекладі роману в основному досягається за допомогою таких номінативних одиниць, як mystery / таємниця, danger / небезпека та fear / страх у різних варіативних лексичних комбінаціях. В українському перекладі твору авторства Софії Андрухович відчуття драматичної напруги не поступається оригіналу, що дає підстави говорити про його високий мистецький рівень. Подальше дослідження може бути спрямоване на докладний порівняльний аналіз лексично-стилістичних особливостей творів автора, зокрема враховуючи їхню жанрову природу.","PeriodicalId":479807,"journal":{"name":"FOLIUM","volume":"132 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-11-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136351406","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
FOLIUMPub Date : 2023-11-13DOI: 10.32782/folium/2023.3.17
Анна Матіїшин
{"title":"ЛІНГВОПОЕТИКА ВІЗУАЛЬНИХ ЧАСТИН ПСИХОНАРАТИВУ (НА МАТЕРІАЛІ ГРАФІЧНОГО РОМАНУ ВІЛЛА АЙСНЕРА «ЖИТТЯ НА ІНШІЙ ПЛАНЕТІ»","authors":"Анна Матіїшин","doi":"10.32782/folium/2023.3.17","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/folium/2023.3.17","url":null,"abstract":"У статті розглядається питання лінгвопоетики як окремої науки та застосування лінгвопоетичного аналізу в графічному романі Вілла Айснера «Життя на іншій планеті». Розкрито поняття психонаративу та показано його прояв на прикладі головних героїв графічного тексту. Проведено аналіз взаємозв’язку вербальних та невербальних компонентів у художньому творі та з’ясовано їх функції у забезпеченні естетичного впливу на читача. У статті наведено конкретні приклади фрагментів лінгвопоетичного аналізу візуально-графічного роману. Усі основні моменти аналізу супроводжуються ілюстративним матеріалом. Доведено, що саме завдяки поєднанню візуальних та вербальних елементів відбувається лінгвопоетичне наповнення тексту. Задля більшої емоційності та експресії Вілл Айснер капіталізує свій текст та в окремих рядках збільшує гарнітуру шрифтів для кращої акцентуалізації. Доведено, що надзвичайно важливу роль у сприйнятті та розумінні мультимодального тексту відіграє невербальний канал комунікації. У графічних романах можна краще інтерпретувати настрої автора та героїв, ніж у звичайних текстах, тому що відбувається постійна взаємодія з кольорами, розміщенням тексту на сторінці, шрифтами. Саме це дає змогу зауважити другорядні елементи, про які автор не має наміру говорити. Саме така взаємодія візуального аспекту з вербальним і навпаки дають читачеві повне розуміння того, що хотів донести до аудиторії автор твору. Доведено, що саме завдяки таким компонентам читачі можуть максимально наблизитися до реальності, зображеній у графічному романі, не будучи її безпосереднім учасником. Читач повинен володіти візуальною грамотністю, щоб правильно сприйняти та інтерпретувати мультимодальний текст. Лише в такому разі можливе продуктивне декодування.","PeriodicalId":479807,"journal":{"name":"FOLIUM","volume":"132 11","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-11-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136351566","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}