{"title":"ОСОБЛИВОСТІ СТВОРЕННЯ ЕФЕКТУ ДРАМАТИЧНОЇ НАПРУГИ В РОМАНІ “NEVER LET ME GO” ТА ЇХ ВІДТВОРЕННЯ В ПЕРЕКЛАДІ","authors":"Ірина Малишівська, Христина Ріпа","doi":"10.32782/folium/2023.3.15","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Стаття присвячена дослідженню лінгвостилістичних особливостей створення ефекту драматичної напруги в творі Кадзуо Ішіґуро “Never Let Me Go” та їх відтворення в українському варіанті твору «Не відпускай мене». Сучасний літературний простір насичений творами, які вирізняються різноманітністю жанрово-композиційних рішень і одночасно задовольняють індивідуальну потребу читача в пошуку відповідей на вічні екзистенційні питання, створюючи ірраціональний образ навколишнього світу. У цьому контексті доречно розглядати творчість британського письменника японського походження Кадзуо Ішіґуро, автора роману “Never Let Me Go”, в якому поряд з багатими психологічними портретами героїв присутні диспути на важливі морально-етичні проблеми. Незважаючи на значну кількість досліджень творчості Ішіґуро, лінгвостилістичні особливості його творів та їх відтворення у перекладі залишаються менше дослідженими. Зважаючи на жанрову специфіку твору, який відносимо до сучасних антиутопій, драматична напруга в ньому відіграє особливу роль, оскільки допомагає підтримувати цікавість читача як до глобальної проблеми клонування, так і до внутрішніх переживань героїв. Застосовуючи комплексний методологічний підхід, було з’ясовано, що драматична напруга у творі проявляється здебільшого на трьох рівнях: обговорення таємничих подій серед студентів, суперечки щодо джерела цих таємниць та роздуми, присвячені загальному становищу героїв-клонів. Вербалізація драматичного напруження в оригіналі та перекладі роману в основному досягається за допомогою таких номінативних одиниць, як mystery / таємниця, danger / небезпека та fear / страх у різних варіативних лексичних комбінаціях. В українському перекладі твору авторства Софії Андрухович відчуття драматичної напруги не поступається оригіналу, що дає підстави говорити про його високий мистецький рівень. Подальше дослідження може бути спрямоване на докладний порівняльний аналіз лексично-стилістичних особливостей творів автора, зокрема враховуючи їхню жанрову природу.","PeriodicalId":479807,"journal":{"name":"FOLIUM","volume":"132 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-11-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"FOLIUM","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.32782/folium/2023.3.15","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Стаття присвячена дослідженню лінгвостилістичних особливостей створення ефекту драматичної напруги в творі Кадзуо Ішіґуро “Never Let Me Go” та їх відтворення в українському варіанті твору «Не відпускай мене». Сучасний літературний простір насичений творами, які вирізняються різноманітністю жанрово-композиційних рішень і одночасно задовольняють індивідуальну потребу читача в пошуку відповідей на вічні екзистенційні питання, створюючи ірраціональний образ навколишнього світу. У цьому контексті доречно розглядати творчість британського письменника японського походження Кадзуо Ішіґуро, автора роману “Never Let Me Go”, в якому поряд з багатими психологічними портретами героїв присутні диспути на важливі морально-етичні проблеми. Незважаючи на значну кількість досліджень творчості Ішіґуро, лінгвостилістичні особливості його творів та їх відтворення у перекладі залишаються менше дослідженими. Зважаючи на жанрову специфіку твору, який відносимо до сучасних антиутопій, драматична напруга в ньому відіграє особливу роль, оскільки допомагає підтримувати цікавість читача як до глобальної проблеми клонування, так і до внутрішніх переживань героїв. Застосовуючи комплексний методологічний підхід, було з’ясовано, що драматична напруга у творі проявляється здебільшого на трьох рівнях: обговорення таємничих подій серед студентів, суперечки щодо джерела цих таємниць та роздуми, присвячені загальному становищу героїв-клонів. Вербалізація драматичного напруження в оригіналі та перекладі роману в основному досягається за допомогою таких номінативних одиниць, як mystery / таємниця, danger / небезпека та fear / страх у різних варіативних лексичних комбінаціях. В українському перекладі твору авторства Софії Андрухович відчуття драматичної напруги не поступається оригіналу, що дає підстави говорити про його високий мистецький рівень. Подальше дослідження може бути спрямоване на докладний порівняльний аналіз лексично-стилістичних особливостей творів автора, зокрема враховуючи їхню жанрову природу.