{"title":"ТЕОРІЯ ОЦІНКИ НА ОСНОВІ SFL ЯК ЕФЕКТИВНИЙ МЕТОД ВИЯВЛЕННЯ ЕМОЦІЙ У ПУБЛІЧНОМУ ДИСКУРСІ","authors":"Анастасія Скічко","doi":"10.32782/folium/2023.3.20","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Статтю присвячено емоційному аналізу мотиваційних промов як важливого підтипу публічного дискурсу, який характеризується емоційною спрямованістю та наявністю стратегічних мовних засобів, котрі впливають на залучення та мотивацію аудиторії. У цьому дослідженні особлива увага приділяється розкриттю складних аспектів виразності емоцій, які проявляються через низку лексичних одиниць та граматичних структур, що корелюють у різних галузях, таких як політика, освіта та бізнес. Для систематичної обробки та аналізу даних у ході роботи використовуються передові програми комп’ютерного забезпечення – UAM Corpus Tool (O’Donnell, 2008), котра містить вбудовані схеми для ручної анотації, та AntConc (Anthony, 2005), котра має вбудований метод аналізу KWIC (Key-Word-In-Context). Це дослідження ефективно ідентифікує та виокремлює повний спектр емоційних виразів у мотиваційних виступах за допомогою взаємодії корпусного підходу, що тісно пов’язаний із теоретичними засадами Теорії оцінки, вибудованої на основі системно-функціональної лінгвістики (SFL). Теорія оцінки на основі SFL слугує як найбільш ефективний метод розкриття багатогранного емоційного пласту, використаного у мотиваційних виступах. Вона має багатошарову будову та складається із низки категорій, таких як Affect, Attitude, Engagement, and Graduation. Зокрема, у ході роботи було виявлено, що слово “feel” є найбільш активним та поширеним серед усіх елементів категорії Affect і найчастіше вступає у лінгвістичні варіації з прикметниками, іменниками та іншими частинами мови. Також результати свідчать про те, що саме ці мовні конструкції впливають на виразність мовлення та інтерпретацію емоцій у мотиваційних промовах. Відповідно, отримані дані поглиблюють розуміння особливостей стратегій переконання у публічному дискурсі.","PeriodicalId":479807,"journal":{"name":"FOLIUM","volume":"131 45","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-11-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"FOLIUM","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.32782/folium/2023.3.20","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Статтю присвячено емоційному аналізу мотиваційних промов як важливого підтипу публічного дискурсу, який характеризується емоційною спрямованістю та наявністю стратегічних мовних засобів, котрі впливають на залучення та мотивацію аудиторії. У цьому дослідженні особлива увага приділяється розкриттю складних аспектів виразності емоцій, які проявляються через низку лексичних одиниць та граматичних структур, що корелюють у різних галузях, таких як політика, освіта та бізнес. Для систематичної обробки та аналізу даних у ході роботи використовуються передові програми комп’ютерного забезпечення – UAM Corpus Tool (O’Donnell, 2008), котра містить вбудовані схеми для ручної анотації, та AntConc (Anthony, 2005), котра має вбудований метод аналізу KWIC (Key-Word-In-Context). Це дослідження ефективно ідентифікує та виокремлює повний спектр емоційних виразів у мотиваційних виступах за допомогою взаємодії корпусного підходу, що тісно пов’язаний із теоретичними засадами Теорії оцінки, вибудованої на основі системно-функціональної лінгвістики (SFL). Теорія оцінки на основі SFL слугує як найбільш ефективний метод розкриття багатогранного емоційного пласту, використаного у мотиваційних виступах. Вона має багатошарову будову та складається із низки категорій, таких як Affect, Attitude, Engagement, and Graduation. Зокрема, у ході роботи було виявлено, що слово “feel” є найбільш активним та поширеним серед усіх елементів категорії Affect і найчастіше вступає у лінгвістичні варіації з прикметниками, іменниками та іншими частинами мови. Також результати свідчать про те, що саме ці мовні конструкції впливають на виразність мовлення та інтерпретацію емоцій у мотиваційних промовах. Відповідно, отримані дані поглиблюють розуміння особливостей стратегій переконання у публічному дискурсі.