{"title":"АНГЛІЙСЬКІ ТА УКРАЇНСЬКІ ФРАЗЕОЛОГІЧНІ ОДИНИЦІ З ҐЕНДЕРНИМ КОМПОНЕНТОМ У РАКУРСІ ПРОБЛЕМИ СЕКСИЗМУ","authors":"Ольга Кульчицька, Роксолана Дречевич","doi":"10.32782/folium/2023.3.12","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"У цій студії розглядається проблема лінгвістичного сексизму в англомовній та україномовній культурах. Об’єктом дослідження є фразеологічні одиниці з ґендерним компонентом, які мають ознаки сексизму – спрямованість на вивищення однієї статі та приниження іншої. Матеріал аналізу добирався з лексикографічних джерел, сама студія є результатом першого етапу дослідження взаємодії мови і соціальної свідомості у процесі сприйняття й оцінки осіб чоловічої і жіночої статі. У майбутньому планується проведення аналізу дискурсу соціальних медіа з метою отримати більш повне уявлення про функціонування фразеологічних одиниць з ґендерним компонентом, їх роль в утвердженні/ подоланні сексистських стереотипів мислення і мовлення. Інтерпретація зазначених англійських і українських фразеологічних одиниць дозволила встановити наявність ознак, за якими характеризуються представники двох статей: соціальна роль, відповідність її вимогам, зовнішність, поведінка, риси характеру, фізичні властивості, розумові здібності. Зіставний аналіз англійських і українських фразеологічних одиниць засвідчив, що в обидвох мовах здебільшого стереотипні уявлення і форми мовлення мають сексистське спрямування – від легкої насмішки до в’їдливого сарказму. Спільним для обидвох мов є також наявність пластів фразеологічних одиниць, у яких дається позитивна оцінка особам однієї чи іншої статі і які, відповідно, не є проявом сексизму. І в англійській, і в українській мовах є фразеологічні одиниці, в яких робиться протиставлення в межах одної ґендерної категорії і висловлюється позитивна/негативна оцінка. Питання сексистського спрямування таких одиниць вимагає додаткового дослідження. У нашому матеріалі відмінності між англійськими і українськими фразеологічними одиницями з ґендерним компонентом полягають у більш критичному ставленні в українській культурі до чоловіків, більшій увазі до проблем сімейного устрою, ролі жінки в родині, у гумористичному забарвленні значної частини українських фразеологічних одиниць, у їх своєрідній «демократичності», коли критиці рівною мірою піддаються і жінки, і чоловіки.","PeriodicalId":479807,"journal":{"name":"FOLIUM","volume":"131 50","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-11-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"FOLIUM","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.32782/folium/2023.3.12","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
У цій студії розглядається проблема лінгвістичного сексизму в англомовній та україномовній культурах. Об’єктом дослідження є фразеологічні одиниці з ґендерним компонентом, які мають ознаки сексизму – спрямованість на вивищення однієї статі та приниження іншої. Матеріал аналізу добирався з лексикографічних джерел, сама студія є результатом першого етапу дослідження взаємодії мови і соціальної свідомості у процесі сприйняття й оцінки осіб чоловічої і жіночої статі. У майбутньому планується проведення аналізу дискурсу соціальних медіа з метою отримати більш повне уявлення про функціонування фразеологічних одиниць з ґендерним компонентом, їх роль в утвердженні/ подоланні сексистських стереотипів мислення і мовлення. Інтерпретація зазначених англійських і українських фразеологічних одиниць дозволила встановити наявність ознак, за якими характеризуються представники двох статей: соціальна роль, відповідність її вимогам, зовнішність, поведінка, риси характеру, фізичні властивості, розумові здібності. Зіставний аналіз англійських і українських фразеологічних одиниць засвідчив, що в обидвох мовах здебільшого стереотипні уявлення і форми мовлення мають сексистське спрямування – від легкої насмішки до в’їдливого сарказму. Спільним для обидвох мов є також наявність пластів фразеологічних одиниць, у яких дається позитивна оцінка особам однієї чи іншої статі і які, відповідно, не є проявом сексизму. І в англійській, і в українській мовах є фразеологічні одиниці, в яких робиться протиставлення в межах одної ґендерної категорії і висловлюється позитивна/негативна оцінка. Питання сексистського спрямування таких одиниць вимагає додаткового дослідження. У нашому матеріалі відмінності між англійськими і українськими фразеологічними одиницями з ґендерним компонентом полягають у більш критичному ставленні в українській культурі до чоловіків, більшій увазі до проблем сімейного устрою, ролі жінки в родині, у гумористичному забарвленні значної частини українських фразеологічних одиниць, у їх своєрідній «демократичності», коли критиці рівною мірою піддаються і жінки, і чоловіки.