Communications and Communicative Technologies最新文献

{"title":"Трансформація функцій новинних телеграм-каналів під час війни","authors":"I. Tonkikh","doi":"10.15421/292313","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/292313","url":null,"abstract":"У статті розглянуто трансформаційні процеси, що спостерігаються у функціонуванні публічних телеграм-каналів під час повномасштабного російського вторгнення. Запропоновано класифікацію сучасних напрямів розвитку телеграму, як-то: сервіс обміну миттєвими повідомленнями, додаткова платформа медіадіяльності, канал кросмедіа та самостійна медіаплатформа. Відповідно до ідентифікованих напрямів визначено функції різних видів новинних телеграм-каналів, зареєстрованих у розділі «Новини і ЗМІ» професійних журналістських (корпоративних та персональних) й аматорських, верифікованих та анонімних. Акцентовано на особливостях реалізації інформаційної функції під час війни, зокрема трансформації стандартів новинної журналістики, схарактеризовано специфіку комунікативної функції, а також функцій формування порядку денного та генерації трафіку на інші платформи кросмедіа в професійних журналістських телеграм-каналах (на прикладі «УП. Стрічка», «Радіо Свобода» та «Суспільне Новини»). З’ясовано перспективи використання публічних телеграм-каналів як самостійної медіаплатформи та каналу кросмедіа. Розглянуто особливості реалізації функцій формування громадської думки, соціальної організації (стимуляції суспільної активності) й громадянської самоорганізації в персональних журналістських та аматорських новинних телеграм-каналах у період повномасштабного вторгнення. Проаналізовано вплив аматорських каналів («Лачен пише», «Sternenko», «Николаевский Ванек») на зміну функцій новинних ресурсів у месенджері. Звернено увагу на деформацію стандартів новинної журналістики в неверифікованих анонімних телеграм-каналах. Схарактеризовано співмірність інформаційної, розважальної та психотерапевтичної функцій аматорських новинних ресурсів (на прикладі телеграм-каналів «Труха Украина», «Украина Сейчас», «Ukraine Now»).","PeriodicalId":360057,"journal":{"name":"Communications and Communicative Technologies","volume":"5 2 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"117045902","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Телеграм як середовище просування російських дезінформаційних наративів: канали, методи, фрейми","authors":"Mariya Butyrina, Lilia Тemchenko","doi":"10.15421/292311","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/292311","url":null,"abstract":"У дослідженні проблематизовано окупацію Телеграм-простору Росією з метою системного деструктивного впливу на українське суспільство, що інтерпретовано нами як складник гібридної війни. З’ясовано роль інституту воєнкорів (Телеграм-канал «СлежуЗа») у системі російської пропаганди, які формують альтернативний дискурс для російської аудиторії, нечутливої до офіційної пропаганди. Схарактеризовано мережеві принципи організації роботи та подання інформації в тематичних Телеграм-каналах. Доведено, що поширенню пропагандистських наративів та створенню кумулятивного ефекту сприяють механізми самореференції та інореференції, а також загальна інтердискурсивність повідомлень. Розглянуто хвилеподібний характер дезінформаційних вкидів у інфопростір залежно від коливань загальної інформаційної політики. Розкрито комунікаційно-технологічну специфіку Телеграм-середовища в аспекті пропагандистського впливу. Звернено увагу на поєднання традиційних засобів радянської пропаганди (візуальні коди, риторичні фігури, стилістичні прийоми, порівняння, цитування) та новітніх маніпулятивних технологій, що забезпечують діахронію дискурсивного впливу. Ідентифіковано ключові пропагандистські фрейми: «світ охоплений русофобією», «усі українці — укронацисти», «історія потребує ревізіоністського погляду», «США спонсорує народні “хвилювання” та кольорові революції”», які утворюють альтернативну картину світу та забезпечують функціонування контрфактуальної спільноти підписників каналу. Продемонстровано, що визначена нами мова війни межує з жорстким рівнем hate speech. Вказано на мовні формули, що використовують воєнкори, для розгортання таких фреймів: тенденційне ототожнення, ксенетноніми, квазіантропоніми, апологізація війни тощо. Зазначено, що лінійна спрямованість пропагандистського впливу на таких каналах забезпечена відсутністю механізмів зворотного зв’язку.","PeriodicalId":360057,"journal":{"name":"Communications and Communicative Technologies","volume":"34 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132234817","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Фанкоїни в системі глобальних комунікацій між фанатами та спортивними клубами","authors":"Artem Rossinskyі, A. Bakhmetieva","doi":"10.15421/292309","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/292309","url":null,"abstract":"Стрімка диджиталізація, що позначилася на всіх галузях функціонування суспільства, суттєво трансформувала комунікаційні процеси, платформи і засоби. Досліджуючи медіатизацію спорту, ми розглядаємо не тільки різновекторний вплив масмедіа на спортивних фанатів, клуби, спортсменів та суспільство загалом, а вивчаємо складний у синергетичній взаємодії комплекс різних комунікативних технологій у галузі спорту. Сьогодні комунікативна стратегія соціальної інституції, якою є спортивна галузь, вибудовується на основі інструментарію масових та індивідуальних, інформаційних та маркетингових, міжособистісних та міжінституціональних комунікацій. \u0000В інформаційному суспільстві існує пряма залежність економічних показників діяльності спортивного клубу як від спортивних перемог, так і від його комунікативної стратегії, управління нематеріальними активами включно з іміджевим капіталом, вартістю бренда тощо. Допінговий скандал, договірний матч або девіантна поведінка здатні зруйнувати імідж спортсменів, знецінити вартість бренда скасувати рекламні контракти, особливо з огляду на глобалізацію спорту й медіа. Комунікації клубів та спортсменів із фанатами приділена особлива увага, постійно впроваджуються трендові комунікативні практики із використанням усього наявного інструментарію цифрових платформ та офлайнових майданчиків. \u0000Цифрова революція додала до спортивної індустрії 4.0 кіберспорт і криптовалюту. Міжнародний олімпійський комітет анонсував проведення в 2023 р. Olympic Esports Week, а президент МОК Томас Бах висловився на підтримку віртуального спорту в рамках олімпійського руху. Разом із віртуальним спортом у суспільстві стрімко популяризуються й віртуальні гроші. У центрі нашого дослідження — фанкоїн, різновид криптовалюти. \u0000Фанкоїн як частина фінансової системи криптовалют став новим інструментом у комунікативних практиках спортивних клубів. Аналізуючи тренди медіатизації спорту в цифрову добу, використання фанкоїнів залишається мало вивченим комунікативістами. У статті зроблена спроба визначити економічну та комунікативну сутність фанкоїна та природу їх популяризації, прогнозуються перспективи поширення фанкоїна в Європі та Україні.","PeriodicalId":360057,"journal":{"name":"Communications and Communicative Technologies","volume":"84 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116254599","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Мережа Reddit у системі соціально-комунікативної взаємодії","authors":"Anton Chornobylskyi","doi":"10.15421/292306","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/292306","url":null,"abstract":"У статті розглянута соціальна мережа Reddit та її структурні й функціональні особливості з позицій системної теорії. Метою дослідження був аналіз мережі Reddit з перспектив теорії систем з акцентом на її структурі та системотворчих факторах. \u0000Задля досягнення поставленої мети та завдань було застосовано характерні для соціальних комунікацій методи. Для узагальнення та опису предмета дослідження, вивчення його закономірностей застосовано емпіричний аналіз та узагальнення. За допомогою системного методу та порівняння проаналізовано платформу Reddit та її складники в контексті системної теорії. Загальнонаукові методи такі, як аналіз, синтез, індукція та дедукція, дали змогу сформулювати висновки проведеного дослідження. \u0000Доведено, що соціальна мережа Reddit — це організована ієрархічна система, ключовими елементами якої є користувачі. Вони об’єднуються в спільноти, щоб публікувати та обговорювати різні види вмісту. Як і для інших систем, для Reddit характерна синергія та ізольованість від навколишнього середовища. \u0000У результаті дослідження на Reddit було виділено три функціональні підсистеми — індивідуальну, діадичну та групову. Індивідуальна та групова зосереджують значну кількість системних можливостей платформи, у той час, як роль діадичної, що реалізує міжособистісну комунікацію користувачів, зменшена, порівняно з іншими соціальними мережами. \u0000Аналіз Reddit як соціально-технічної системи дозволяє виділити різні цілі, які мають її технічні складники: забезпечення прояву ідентичності користувача та конфіденційності, можливість створення стрічки, забезпечення кросплатформеного досвіду, організація групи, комунікація. Елементи стабільності, самоорганізації та ієрархізації гарантують ефективність Reddit як системи. Сталий рівень контролю активності користувачів у сабредитах та загальна модерація забезпечують стабільність системи. Самоорганізація Reddit виявлена в архітектурі платформи — мережа складається з сабредитів, що утворені групою людей, об’єднаних спільним інтересом.","PeriodicalId":360057,"journal":{"name":"Communications and Communicative Technologies","volume":"142 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-04","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114277238","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Структура редакції сучасного вітчизняного інтернет-видання: основні тенденції розвитку","authors":"V. Tarasiuk","doi":"10.15421/292307","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/292307","url":null,"abstract":"У статті проаналізовано склад редакцій інтернет-медіа з визначенням основних тенденцій у розвитку таких колективів. На підставі дослідження зроблено висновок про доцільність виокремлення чотирьох умовних груп редакцій: із мінімальним числом працівників (до 5–6 осіб), невеликі (до 10–15 членів колективу), середні (до 25–30 осіб) та великі – понад 30 працівників. На кількісний склад редакцій, формування їх відділів впливають фінансування, масштаб поширення, тематична спрямованість видань, специфіка новинного продукту, який медіа готують для своєї аудиторії, відсоток авторських та запозичених в інших ЗМІ матеріалів та інші чинники. \u0000Для мережевих медіа характерні риси як журналістських колективів  традиційних ЗМІ (керівна й виконавська ланки, система редакторів, кореспондентів, класичні назви відділів – новин, економіки, освіти, політики – тощо), так і власне пов’язаних з інтернет-середовищем та відповідними форматом функціонування і характером виробленої новинної продукції. Ідеться передусім про властиві лише  таким ЗМІ посади працівників (відповідальний за соцмережі, модератор, керівниця digital-напрямку тощо) і відділи редакції (техно, Youtube, SMM, блогів та інші). \u0000Середньостатистична редакція сучасного українського сайту постає у вигляді колективу в межах 10–20 осіб, але з урахуванням вузької спеціалізації, регіональних особливостей та всеукраїнського масштабу їх кількість може суттєво змінюватися. Найпоширенішими в редакціях інтернет-медіа є посади керівника (головного редактора, шеф-редактора, директора), його заступника, редакторів відділів, редакторів, кореспондентів. \u0000Роль редакцій у майбутньому посилюватиметься, оскільки їх діяльність безпосередньо має вплив на успішність медіа. Отож виникатиме потреба надалі ґрунтовно вивчати журналістський склад ЗМІ для отримання об’єктивних даних щодо природи та характеру функціонування медійних колективів. \u0000Загалом редакційні системи інтернет-медіа – рухомі, зазнають постійних трансформацій, щоб успішно долати виклики часу та ефективно конкурувати на медіаринку.","PeriodicalId":360057,"journal":{"name":"Communications and Communicative Technologies","volume":"110 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-04","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125287499","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Проєкт «Рік війни»: дискусійні питання медійної освіти та журналістської практики","authors":"O. Hudoshnyk, I. Bucharska, V. Myronenko, Lyudmila Khotyun","doi":"10.15421/292310","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/292310","url":null,"abstract":"Формування  професійних навичок   студентів-комунікативістів під час війни ускладнене не тільки зрозумілими  обмеженнями воєнного часу та 4-річним дистантом, але й унеможливленням спільнотворчості як наскрізної ідеї медійної освіти. Об’єднання студентів різних курсів факультету систем і засобів масової комунікації ДНУ в межах проєкту «Рік війни» стало мотиватором  обговорення цілого комплексу дискусійних питань науково-дослідної роботи та журналістської практики як під час його створення, так і на захистах  випускних робіт, на конференціях і семінарах. Одним із завдань проєкту спеціальності 061 Журналістика стало різнотематичне представлення студентства у непростих умовах воєнного повсякдення, еміграції; у пошуку відповідей на надскладні виклики трагічного року війни.  Одночасно проводилася робота за декількома напрямами: соціологічне опитування (анкетування), дискурсивні практики, інтерв’ю під час війни, фоторепортаж (база даних), досвід еміграції (цикл подкастів). Закцентовано на практичних навичках студентів під час інтерв’ювання зарубіжних та українських воєнних кореспондентів, створенні довідникових архівів та напрацюванні алгоритмів їх зберігання, на медіатизації власного досвіду через творчі ініціативи та медіакритичні рефлексії. Як більшість колективних проєктів, «Рік війни» визначив ключові проблеми не тільки фахової освіти (організаційні, психологічні, фінансові чинники), але й  серйозні питання методології дослідницького пошуку. Так, наприклад, у запропонованій статті у простір наукової дискусії виносяться проблеми визначення стандартів та методик усноісторичних глибинних інтерв’ю,  технологій архівування свідчень, адаптації створених студентами баз даних до можливостей бібліотек та каталогів, апробації каналів поширення студентських досліджень. Пілотний факультетський  проєкт відкритий до обговорення, автори і куратори – до активної співпраці.","PeriodicalId":360057,"journal":{"name":"Communications and Communicative Technologies","volume":"21 2","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"120892332","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"До питання про ефективність радіослова в Україні 1926–1932 років","authors":"Maiia Nahorniak","doi":"10.15421/292302","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/292302","url":null,"abstract":"У статті розглянуто таке явище в історії українського національного інформаційного радіомовлення, як радіогазети. З’явившись у другій половині 20-х рр. ХХ ст., вони стали прообразом регулярного мовлення, становлення радіо як одного із засобів масової комунікації. Звернуто увагу на той факт, що ці найперші форми звернення до слухацької аудиторії, насамперед, задовольняли її потреби в забезпеченні вагомою суспільно-політичною інформацією, спричиняли результативну дію на слухачів, сприяли засвоєнню ними тогочасних соціальних цінностей. Наголошується на тім, що результативність мовленого в етері слова при його зверненні до масової аудиторії є однією із форм ефективності радіожурналістики. Окрему увагу присвячено започаткуванню інтерактивності мовлення радіогазет, що дістало розвиток у подальші роки й заклало підвалини для повноцінного інтерактивного мовлення ХХІ ст. Доведено, що завдяки активному залученню абсолютно всіх категорій і прошарків населення до оприлюднення критики та до простого прослуховування радіогазет влада встановлювала зворотний зв’язок із широкою аудиторією. Цьому слугувало чітке наповнення змістової частини радіогазет — йдеться про наявність матеріалів і програм різних типів мовлення, використання широкої жанрової палітри, розмаїта тематична спрямованість контенту задля задоволення інформаційних потреб різних категорій населення, розширення виховної функції радіогазет тощо. Простежуються чіткі паралелі між діяльністю радянської ідеологічної машини та тотальним контролем за радіомовленням На прикладі функціонування радіогазет здійснено спробу виокремити механізми досягнення ефективності радіослова в Україні.","PeriodicalId":360057,"journal":{"name":"Communications and Communicative Technologies","volume":"90 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129927545","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Засади лінгвістичного аналізу медіатексту","authors":"Halyna Shapovalova, Yaroslava Shebeshtyan, V. Putrashyk","doi":"10.15421/292305","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/292305","url":null,"abstract":"У статті йдеться про засади лінгвістичного аналізу медіатексту, з’ясовано своєрідність вивчення журналістського твору як центрального поняття підготовки професійного мовця; зосереджено увагу на базових для відповідної методики поняттях (ознаках, одиницях, компонентах та ін.), які є визначальними як для самого процесу вивчення медіатексту, так і для виокремлення різних типів аналізу журналістського твору. У розвідці враховано, що одними з найважливіших в опануванні професійних компетенцій є навички читати – аналізувати – говорити / писати, а текстознавство як навчальний курс і галузь знань має інтегральний характер, логічні структурні зв’язки майже з усіма журналістикознавчими дисциплінами. Найбільш адекватне розуміння медіатексту дає його комплексний аналіз, зокрема культуромовний або структурний (з урахуванням усіх компонентів: тематичного, логіко-поняттєвого, інформаційного, емоційно-експресивного, архітектонічного та ін.). Запропоновані теоретико-практичні розробки можна задіювати під час опанування студентами різних фахових дисциплін, що сприятиме свідомому використанню всіх лінгвально-паралінгвальних засобів текстотворення, а отже, забезпечить і ефективність професійної діяльності. Доведено: багатоаспектне, вдумливе опрацювання медіатексту на підставі методики лінгвістичного аналізу – дієвий інструмент опанування журналістики у вищій школі. Цей підхід апробовано під час вдосконалення освітньої програми в межах міжнародного проєкту Еразмус+ КА2 “Journalism Education for Democracy in Ukraine: Developing Standards, Integrity and Professionalism / DESTIN”, а орієнтація на фундаментальне осмислення медіатворчості, вироблення критичного мислення майбутнього фахівця (що справді є результатом послідовного систематичного читання й аналізу різноманітних журналістських текстів) схвально оцінені й закордонними експертами.","PeriodicalId":360057,"journal":{"name":"Communications and Communicative Technologies","volume":"98 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"117207355","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Особливості онлайн-комунікації сучасної української бібліотеки (регіональний аспект)","authors":"Maxym Demchenko, V. Myronenko","doi":"10.15421/292304","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/292304","url":null,"abstract":"Розвиток мобільного інтернету та соціальних платформ зробив персональні гаджети головним джерелом інформації, розваги та засобом комунікації. Без вибудовування архітектури представленості в Інтернеті та реалізації стратегії онлайн-комунікації сьогодні складно привернути увагу споживача та презентувати йому продукт. Більшість компаній і некомерційних організацій мають  сайти та акаунти в популярних соціальних мережах. Однак наявність власних онлайн-каналів не робить комунікацію автоматично ефективною. Якщо в комерційному секторі давно мають попит навички та компетентності професіоналів у сфері контент-маркетингу, SEO-оптимізації та SMM-менеджменту, то в некомерційній сфері спостерігаємо дефіцит таких фахівців. У статті проаналізована реалізація стратегії онлайн-комунікації регіональної бібліотеки, яка є характерною для більшості державних некомерційних організацій в Україні. Показники охоплення та залученості аудиторії онлайн-комунікації бібліотеки не відповідають унікальності та різноманітності контенту, наявного в її розпорядженні. Недолік ефективності онлайн-комунікації зазвичай пов’язують із дефіцитом фінансування, конкуренцією за кваліфікованого фахівця в комерційних компаній. Однак, автори доходять висновку, що основними драйверами підвищення ефективності онлайн-комунікації мають стати: практика вивчення  цільової аудиторії, у тому числі на основі цифрових даних, система підготовки професіоналів у сфері інтернет-маркетингу некомерційних організацій і система підвищення кваліфікації працівників бібліотек, які відповідають за ведення онлайн-комунікації. Останнє допомогло б нівелювати фінансовий фактор. Але насамперед, самі державні некомерційні організації мають усвідомлювати потребу в якісній зміні стратегії та реалізації своєї онлайн-комунікації.","PeriodicalId":360057,"journal":{"name":"Communications and Communicative Technologies","volume":"13 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126917496","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Український маркетинг: сьогодення та перспективи","authors":"Maxym Demchenko","doi":"10.15421/292308","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/292308","url":null,"abstract":"В рецензії на книгу О. Філановського «Карго-маркетинг і Україна» (Харків: Фабула, 2021) зосереджено увагу на практиках українського маркетингу, його стереотипах та забобонах","PeriodicalId":360057,"journal":{"name":"Communications and Communicative Technologies","volume":"15 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128456202","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}