Телеграм як середовище просування російських дезінформаційних наративів: канали, методи, фрейми

Abstract

У дослідженні проблематизовано окупацію Телеграм-простору Росією з метою системного деструктивного впливу на українське суспільство, що інтерпретовано нами як складник гібридної війни. З’ясовано роль інституту воєнкорів (Телеграм-канал «СлежуЗа») у системі російської пропаганди, які формують альтернативний дискурс для російської аудиторії, нечутливої до офіційної пропаганди. Схарактеризовано мережеві принципи організації роботи та подання інформації в тематичних Телеграм-каналах. Доведено, що поширенню пропагандистських наративів та створенню кумулятивного ефекту сприяють механізми самореференції та інореференції, а також загальна інтердискурсивність повідомлень. Розглянуто хвилеподібний характер дезінформаційних вкидів у інфопростір залежно від коливань загальної інформаційної політики. Розкрито комунікаційно-технологічну специфіку Телеграм-середовища в аспекті пропагандистського впливу. Звернено увагу на поєднання традиційних засобів радянської пропаганди (візуальні коди, риторичні фігури, стилістичні прийоми, порівняння, цитування) та новітніх маніпулятивних технологій, що забезпечують діахронію дискурсивного впливу. Ідентифіковано ключові пропагандистські фрейми: «світ охоплений русофобією», «усі українці — укронацисти», «історія потребує ревізіоністського погляду», «США спонсорує народні “хвилювання” та кольорові революції”», які утворюють альтернативну картину світу та забезпечують функціонування контрфактуальної спільноти підписників каналу. Продемонстровано, що визначена нами мова війни межує з жорстким рівнем hate speech. Вказано на мовні формули, що використовують воєнкори, для розгортання таких фреймів: тенденційне ототожнення, ксенетноніми, квазіантропоніми, апологізація війни тощо. Зазначено, що лінійна спрямованість пропагандистського впливу на таких каналах забезпечена відсутністю механізмів зворотного зв’язку.