{"title":"Мовна репрезентація гендеру на сторінках журналу «Кур’єр Кривбасу»","authors":"Nataliya Poplavska, Tetiana Oleksandrivna Tsepkalo","doi":"10.15421/292301","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/292301","url":null,"abstract":"У статті наголошено, що медіа є чи не основним каталізатором гендерних проблем, обгрутовано необхідність їх дослідження. Схарактеризовано українські літературно-художні часописи як медійні платформи для обговорення літературних процесів та книговидавання, які презентували читачам широку палітру нових письменницьких постатей, заборонених творів, стали репрезентантами стану у сфері продукування художніх текстів. На основі моніторингу художніх творів, опублікованих на сторінках літературно-мистецького журналу «Кур’єр Кривбасу» початку ХХІ ст., доведено, що мовна репрезентація гендеру відзначена відповідною стереотипізацією. Звернено увагу на явище сексизму в текстах, який оприявнено через родові іменники та займенники, що використовуються в чоловічому роді на позначення представників обох статей, спрощення мовних виявів та економію лінгвістичного ресурсу, стереотипний опис фізіологічних та психологічних якостей жінок, лексеми, що принижують їх гідність, та слова зневажливого характеру. Виокремлено лексичні лакуни та безеквівалентні слова на позначення професій чоловіків і жінок стосовно відсутності відповідника в іншій родовій приналежності, процес фемінітивізму як спосіб делакунізації, встановлено роль використання фемінітивів для закріплення соціального статусу жінок, способи їх творення (суфіксальний, словоскладання, калькування тощо). \u0000У статті для проведення аналізу лінгвістичної репрезентації гендеру використано системно-структурний аналіз, функціональний підхід — до вивчення мовної специфіки художніх текстів, описовий метод — для інтерпретації маскулінних та фемінних стереотипів і їх прояву в мові, а також методи систематизації та узагальнення, контент-аналіз. ","PeriodicalId":360057,"journal":{"name":"Communications and Communicative Technologies","volume":"30 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"121755789","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Формування безпекових компетентностей студентів спеціальності 061 Журналістика у фокусі викликів російсько-української війни","authors":"Tetiana Reshetukha, O. Kushnir","doi":"10.15421/292303","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/292303","url":null,"abstract":"У статті виокремлено фізичний, психологічний, цифровий, правовий складники безпекової парадигми сучасної вищої освіти, обґрунтовано нові вимоги до формування безпекових компетентностей здобувачів вищої освіти відповідно до змін у медійній практиці. Актуалізовано важливість безпекових компетентностей у процесі підготовки випускників спеціальності 061 Журналістика з огляду на виклики російсько-української війни, окреслено потребу їх переосмислення, а відтак унесення змін до освітньо-професійних програм, робочих навчальних програм та наповнення окремих фахових дисциплін. За результатами контент-аналізу освітніх та робочих програм підготовки бакалаврів журналістики в ТНПУ ім. В. Гнатюка упродовж 2019–2022 н. р. простежено тенденцію до поетапного збільшення аудиторної форми роботи в структурі окремих фахових дисциплін. Наголошено, що в її сегменті збільшено частку практичних занять, під час яких студенти в наближених до виробничих умов реаліях мають змогу глибше засвоїти теоретичний матеріал та відпрацювати фахові навички; з метою вироблення в студентів-журналістів навичок критичного мислення, введено медіаосвітній комплекс вибіркових дисциплін («Медіаосвіта» / «Інфомедійна грамотність» / «Інформаційна гігієна»); а також внесено зміни до чинних робочих програм окремих курсів, які спрямовані на відпрацювання алгоритму підготовки журналіста виконувати професійні завдання з урахуванням безпекового складника як на особистому, так і загальнодержавному рівнях. Виділено безпекові компетентності окремих дисциплін, які формуються наскрізно впродовж реалізації структури ОПП «Журналістика» та спрямовані на розвиток фахових компетентностей (hard skills) та соціально-психологічних умінь і навичок (soft skills), необхідних для оперативного реагування на актуальні потреби в майбутній професійній діяльності, запропоновано уточнення окремих із них.","PeriodicalId":360057,"journal":{"name":"Communications and Communicative Technologies","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125832294","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Шоктейнмент та інфотейнмент як методи подачі інформації на українському телебаченні","authors":"I. Putsyata","doi":"10.15421/292214","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/292214","url":null,"abstract":"Метою наукової розвідки є дослідження шляхів трансформації прийомів інфотейнменту в шоктейнмент. У роботі розкрито сутність цього поширеного та ефективного методу подання інформації на телебаченні. Розглянуто чинники виникнення шоктейнменту, вказано на особливості та специфіку його впливу на аудиторію через новинні репортажі та публікації сюжетів, присвячені висвітленню воєнних дії в Україні. Аналіз здійснено на матеріалі сюжетів і новинних передач всеукраїнських телеканалів («UA:Перший», «24 Канал», «Громадське» та ін). Проаналізовано й покласифіковано найпоширеніші прийоми шоктейнменту. Звернено увагу, що на думку дослідників, явище інфотейнменту та шоктейнменту, пов’язано із «постмодерним обіграванням дійсності». Методологія дослідження ґрунтована на пошуку, вивченні та узагальненні теоретичного розуміння явища «інфотейнмент» і «шоктейнмент» у науковій літературі; використанні реферативно-аналітичного, індуктивно-дедуктивного та порівняльного методів із метою структурування зібраного теоретичного матеріалу. Розглянуто шоктейнмент у контексті інфотейнменту як методу подання інформації; виокремлено описовий метод при характеристиці прийомів шоктейнменту в новинній журналістиці. Результатами дослідження є опис прийомів шоктейнменту, а також визначення перспектив розвитку цього напряму. У практичному аспекті цей метод постійно трансформується, створюючи нові форми подання та отримання інформації. У зв'язку з цим шоктейнмент містить ряд прийомів, які утворюють досліджуване явище, перетворюючи його в соціально-комунікативний феномен, що виявляє форму і зміст сучасного новинного телевізійного дискурсу. Компоненти новизни проявляються в класифікації та описі форм представлення новинних матеріалів, що виникли в результаті трансформації інфотейнменту, а також визначенні шляхів їх подальшого розвитку в українському телевізійному просторі новин.","PeriodicalId":360057,"journal":{"name":"Communications and Communicative Technologies","volume":"60 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122999655","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Технології інтернет-маркетингу в інформаційній політиці підприємства","authors":"N. Pidmohylna, V. Starkov","doi":"10.15421/292213","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/292213","url":null,"abstract":"У статті здійснено спробу визначити основні критерії ефективності застосування інтернет-маркетингу як інструменту формування та реалізації інформаційної політики підприємства та вдосконалення його практичної діяльності. Успішна діяльність та розвиток сучасного підприємства багато в чому залежить від впровадження та ефективного застосування технологій інтернет-маркетингу в його інформаційній політиці. Процеси глобального розвитку Інтернету активно сприяли запровадженню інструментарію мережі як важливого маркетингового чинника діяльності підприємств. Конкуренція між різними підприємствами та установами не лише маніфестується, а й виявляється в активній боротьбі за реалізацію власних продукції та послуг, отримання прибутків, що зумовлено колосальним збільшенням кількості споживачів товарів і послуг, і це явище набуває актуальності в дедалі активнішому інтегруванні та використанні модерних технологій інтернет-маркетингу. Упродовж останніх десятиліть питання запровадження комунікаційних технологій в інформаційній політиці підприємств привертають увагу й активно досліджуються вітчизняними та зарубіжними науковцями. Сучасні дослідники розглядають ефективність роботи підприємства саме через призму використання мережі Інтернет в його діяльності. Активне вивчення та залучення інформаційних технологій дозволяє профільним фахівцям панорамно побачити їхні можливості, що позитивно впливають і вдосконалюють діяльність підприємств, окреслюючи новітні тенденції їхньої інформаційної політики. Оперативне отримання даних щодо покупців, користувачів і конкурентів впливає на прийняття виважених і грамотних управлінських рішень. Інтернет-маркетинг — говорячи узагальнено — це комплекс сучасних підходів до процесу реалізації товарів і послуг, пошуку необхідної корисної інформації, забезпечуючи ефективну діяльність підприємства та комунікаційну взаємодію, що забезпечує основну мету, тобто реалізацію послуг і товарів.","PeriodicalId":360057,"journal":{"name":"Communications and Communicative Technologies","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122820310","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Районна преса Тернопільщини у медійному дискурсі України: становлення та функціонування","authors":"O. Peleshok","doi":"10.15421/292212","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/292212","url":null,"abstract":"В умовах сучасного інформаційного простору, коли активно відбувається перехід до цифрових масмедіа, зменшується кількість традиційної друкованої газетної періодики. У статті аналізується процес становлення та функціонування районної преси Тернопільщини, концептуально осмислюється її місце в загальноукраїнському інформаційному просторі. Запропоновано умовний поділ території Тернопільської області на три медіарайони: північний, центральний і південний. Північний медіарайон ‒ це районні газети «Народне слово», «Голос Лановеччини», «Новини Шумщини», «Діалог». До складу центрального входять «Зборівська дзвіниця», «Бережанське віче», «Вільне слово», «Земля Підгаєцька», «Воля», «Подільське слово», «Гомін волі», «Вісник Надзбруччя». Південний включає районні газети «Галицький вісник», «Нова доба», «Колос», «Вісті Придністровʼя» і «Голос народу». На основі моніторингу проаналізовано їх комунікативний потенціал, висвітлено динаміку історичного розвитку кожного видання та схарактеризовано структуру. Наголошено, що регіональна преса є унікальним масовокомунікаційним і соціокультурним феноменом, посідає важливе місце в духовному, громадсько-політичному, історичному та культурному житті України. Районна періодика як один із її сегментів належить до інформаційних джерел, які сьогодні набувають особливого значення і потребують усебічного вивчення. Зроблено висновок, що районні газети Тернопільщини початку ХХІ ст. є суттєвим сегментом інформаційного простору України, чи не єдиним документальним «супроводом» знакових подій у регіоні та важливим джерелом інформації про історію, культуру, етнографію краю, функціонування місцевих державних установ тощо. Місцева преса досліджуваного періоду є специфічним історичним джерелом, опрацювання якого вимагає детальної верифікації.","PeriodicalId":360057,"journal":{"name":"Communications and Communicative Technologies","volume":"36 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116945130","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Комікс як інструмент сучасної наукової комунікації","authors":"O. Hudoshnyk","doi":"10.15421/292206","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/292206","url":null,"abstract":"Серед дескрипторів сучасного світу візуальність та доступність стають найпоказовішими. Наука сьогодні використовує різні інструментарії для контекстуалізації знань та поширення результатів дослідження не тільки в межах наукової спільноти, але й для широкої аудиторії. Найвідомішим прикладом такої взаємодії стали освітянські та науково-популярні комікси; їх активне залучення до навчання розглядають як важливий фактор становлення наукової комунікації. Разом із тим, практики об’єднання коміксу як графічного наративу і науки, успільнені завданнями поширення знань, сьогодні формують новітні нестандартні алгоритми співпраці. У статті запропонована оглядова характеристика одного з таких напрямів — дослідження на основі коміксів (comics-based research (CBR). Подано аналіз різних практик використання коміксових технік, графічного сторітелінгу з прикладною метою в різнотематичних наукових адаптаціях. Унаочнення складників алгоритму створення такого коміксу зроблено на основі дата-коміксу. Дискусійність у визначеннях актуалізувала різні підходи до зреалізованих практик. Метою роботи було представити головні напрями цих дискусій, опредметнити поняття прикладного коміксу як структурованого тексту візуальної оповіді й звернути увагу на виникнення новітніх наукових кластерів, в яких комікс потужно інтегрований у міждисциплінарний простір (графічна медицина, етнографія, наративна географія). Дуже умовний розподіл між цими видами CBR пов’язується з використанням коміксу як методу дослідження чи засобу поширення інформації. Така умовність — результат мультимодальної природи коміксу, що об’єднує зображення і текст в єдину історію, а ця наративність суголосна різним дисциплінам і галузям, візуальним технікам і форматам.","PeriodicalId":360057,"journal":{"name":"Communications and Communicative Technologies","volume":"27 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114648306","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Нейромаркетинг як сучасна технологія маркетингової комунікації: аналіз першоджерел","authors":"Maxym Demchenko","doi":"10.15421/292207","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/292207","url":null,"abstract":"Сучасні технологічна та цифрова революції зумовили глибинні зміни практично в усіх сферах життєдіяльності людини. Один із наукових проривів відбувся у сфері нейротехнологій. Тепер, завдяки сучасним методам вивчення людського мозку, з’явилася можливість впливати на нашу свідомість та поведінку. Безумовно, поява подібних технологій не могла залишитися непоміченою у сфері комунікацій. У результаті з’явився нейромаркетинг — новий напрямок у маркетинговій комунікації, який використовує технологію впливу на підсвідомість. Нейромаркетинг, як предмет вивчення, усе частіше постає в теоретичних роботах та практиці фахівців із маркетингу. Сотні компаній сьогодні спеціалізуються в цьому напрямі. Однак нейромаркетинг більшість учених розглядає як один із проявів сучасних нейротехнологій, іншими словами, як результат останніх досягнень нейробіології в галузі вивчення людського мозку та свідомості. Дослідницькі технології в галузі нейробіології використовуються для проведення маркетингових досліджень, результати яких дозволяють більш точно судити про людські реакції та поведінку. На цих даних потім ґрунтується маркетингова стратегія та комунікація. Такий погляд звужує уявлення про нейромаркетинг. У статті запропоновано розглядати нейромаркетинг як новий напрямок у маркетинговій комунікації, який базується на чотирьох складниках — маркетинг, сучасні цифрові технології, нейротехнології та сучасна поведінкова економіка. Саме комбінація методології, інструментів та результатів досліджень цих чотирьох галузей дозволяє ефективно впливати на рішення людини та змінювати її поведінку. Саме на стику цих чотирьох сфер викристалізований новий напрямок — нейромаркетинг — одна з найманіпулятивніших технологій ХХ століття.","PeriodicalId":360057,"journal":{"name":"Communications and Communicative Technologies","volume":"2 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116856116","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Засоби зацікавлення аудиторії в інтернет-інтерв’ю","authors":"V. Tarasiuk","doi":"10.15421/292216","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/292216","url":null,"abstract":"У пропонованому дослідженні автор здійснив спробу проаналізувати інтерв’ю в мережевих медіа з погляду зацікавлення аудиторії. Зокрема, на основі опрацювання матеріалів у зазначеному жанрі, розміщених на сайті «Українська правда», виокремлено ті засоби, до яких переважно вдаються автори з метою привернути якомога більшу увагу читачів. На підставі опрацювання понад п’ятдесяти інтерв’ю з різними героями на різні теми встановлено, що опубліковані на сайті зазначеного видання інтерв’ю впродовж 2018–2022 років є зрілими жанровими публікаціями. Для таких матеріалів характерна типова побудова. Вони постають у вигляді розлогої, чітко структурованої розмови, розподіленої на мікротеми, що слугує додатковим засобом зацікавлення аудиторії. Герої публікацій відповідають на важливі для неї запитання, висловлюють думки, дають оцінки стосовно актуальних, цікавих подій, процесів, явищ. Засобами зацікавлення читачів виступає фахова підготовка авторів до інтерв’ю (про що свідчать підготовлені запитання), обрані теми з підтемами для розмови. Використання інформаційних і цитатних врізів, заголовків, характерних у них слів і виразів, які своєю семантикою привертають увагу, професіонально зняті світлини, представлені малюнки, графіка, відео, підписи до них, текстові підзаголовки, — це все те, що посилює сприйняття авторських матеріалів у жанрі інтерв’ю. Інша визначальна риса цих публікацій — їх інформаційна насиченість, багатство фактів. Сукупно використані засоби зацікавлення аудиторії слугують хорошою основою для створення якісного творчого продукту. Воднораз за умов урізноманітнення видової палітри заголовків, використання в них основної ідеї розмови з акцентом на актуальності ще більше сприятиме популярності інтерв’ю серед відвідувачів сайту «Українська правда». Такі публікації є хорошим прикладом для журналістів-початківців, як потрібно робити інтерв’ю, готуватися до них, вибудовувати запитальну стратегію.","PeriodicalId":360057,"journal":{"name":"Communications and Communicative Technologies","volume":"179 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"117056203","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Комунікаційні прийоми і методи інформаційної підтримки мистецького проєкту","authors":"Kateryna Voloshyna, Olha Oblasova, V. Myronenko","doi":"10.15421/292204","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/292204","url":null,"abstract":"На сучасному етапі розвитку українського суспільства, на тлі глобалізації багатьох сфер діяльності, розвитку цифрової ери, інформаційно-комунікаційних технологій, змінюються погляди на місце культури, її роль в суспільстві та розуміння процесів розвитку культури й збереження культурної спадщини. Незаперечним є факт впливу культури на суспільне й мистецьке життя та соціально-економічні процеси країни загалом. Проблеми розвитку культурних та креативних індустрій, управління, взаємовідносин та партнерства, фінансування є актуальними для будь-якої держави, незалежно від рівня її розвиненості. Тому постає необхідність визначення соціальної ролі культури в суспільстві, формування нової політики щодо розвитку, фінансування, пошуку нових видів партнерства, взаємодії з неурядовими/громадськими організаціями, організаційної та інформаційної підтримки. У статті розглядається мета, завдання та методи комунікаційної підтримки мистецького проєкту «Легенди одеського лиману» — анімаційного серіалу, створеного за підтримки Українського культурного фонду. Ініціатива створення анімаційного серіалу про історичні події півдня України, а саме Одещини, пов’язана з актуальним питанням руйнації імперських міфів і наративів прорадянської історіографії і пропаганди про нібито заснування та розвиток Одеси, одеського регіону і півдня України виключно російською державою. Саме тому метою проєкту було створення за допомогою сучасних графічних анімаційних технологій короткого змістовного серіалу, розрахованого на дитячу, молодіжну й сімейну аудиторію, про маловідомі, але дуже важливі етапи становлення державності України на південних територіях Одещини. Аналіз і моніторинг результатів проєкту свідчить про достатньо ефективну модель побудови комплексу інформаційних технологій і методів медійної підтримки проєкту, яку можна запропонувати й іншим аналогічним культурно-мистецьким проєктам.","PeriodicalId":360057,"journal":{"name":"Communications and Communicative Technologies","volume":"92 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124132007","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Медійна активність та ставлення респондентів до української телерадіоаналітики","authors":"Yurii Yelisovenko, Maiia Nahorniak, B. Synchak","doi":"10.15421/292208","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/292208","url":null,"abstract":"У цій статті розглянуто результати анкетування української громадськості — реальних та потенційних телеглядачів і радіослухачів, щодо їхньої медійної активності та ставлення до телерадіоаналітики. Опитування проводилось у період перекодування телеканалів в Україні, починаючи з 28.01.2020 по 28.01.2021 рр. В анкетуванні взяли участь 1117 осіб різного вікового діапазону, різної соціальної, гендерної, професійної належності, до того ж, респонденти з різних місць проживання. Акцент зроблено на питаннях: загальний попит на телерадіоконтент та типи мовлення; частотність прослуховування / перегляду радіо та телепередач; розуміння респондентами суті медійної аналітики, основних її функцій; ставлення до журналістської етики, використання мультимедійних технологій на радіо, інтерактивних методів; порівняння кількісних показників попиту на контент телеканалів при вільному доступі до них упродовж 2019 р. та після їх закодування з 28.01.2020 р., а також попиту на контент українських радіостанцій у цей же період. Ціль дослідження — з’ясувати кількісні та якісні показники медійної активності та ставлення респондентів до радіо та телеаналітики. Соціологічна вибірка цього дослідження не передбачала особливих умов підбору респондентів, а тому формувалась випадково і хаотично, так само як зазвичай формується медійна авдиторія. За задумом авторів основна увага респондента спрямована на логіку питання, а не на логіку побудови анкетування, для цього в анкеті застосовано хаотичне розташування запитань, що дає змогу відволікти увагу респондентів від контрольних запитань. Посилання на анкету: https://forms.gle/D9vgHQW1nCkZqN668","PeriodicalId":360057,"journal":{"name":"Communications and Communicative Technologies","volume":"9 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123652175","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
求助内容：
应助结果提醒方式：
京公网安备 11010802042870号
