{"title":"Масмедійний hate-speech, або як медіа конструюють нову реальність ненависті","authors":"T. Kuznietsova","doi":"10.15421/292210","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/292210","url":null,"abstract":"Стаття присвячена дослідженню особливостей вияву мови ворожнечі в інформаційному просторі південного регіону України до початку широкомасштабної війни. Увагу зосереджено на якісному аналізі дискурсу ненависті, який формується завдяки активному тиражуванню в масмедіа мови ворожнечі. Під час проведеного моніторингу матеріалів популярних онлайн-видань міста Одеси («Таймер», «УСІ online», «048», «Думська»), Херсона («Херсон online», «Херсонці», «Херсон daily», «Kherson.net.ua») і Миколаєва («Преступности.net», «НикВести», «0512.com.ua», «Вечерний Николаев») за період з 1 червня 2016 р. до 1 червня 2020 р. виявлено наявність порівняно стійкого дискурсу ненависті стосовно таких об’єктів, як етнічні групи (роми, грузини, чеченці, молдавани, азербайджанці тощо), соціальні групи (люди з інвалідністю, без постійного місця проживання, представники ЛГБТ-спільноти), окремі регіони України (Донбас), гендер, мовне питання. Формування дискурсу ворога в ЗМІ передбачає тиражування негативно-оцінних контекстів про представників зазначених груп, конструювання образів ворога, позиціонування групи як джерела загроз (у тому числі тверджень про її кримінальність, приписування ворожих дій та небезпечних намірів), необґрунтовану актуалізацію належності людини до певної групи, твердженню про її неповноцінність, моральні недоліки, цитування без збалансованого коментаря, згадці групи та її представників в принизливому й образливому контексті. Виявлені масмедійні тенденції, на наш погляд, є досить потужним інструментом для створення нових агентів негативних цінностей та умовних «псевдоворогів». Адже масмедійна мова ворожнечі задіяна, як правило, у маніпулятивних процесах, у яких не відображає реальність, а створює нову, досить агресивну псевдореальність.","PeriodicalId":360057,"journal":{"name":"Communications and Communicative Technologies","volume":"43 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122722135","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Візуалізація інформації в журналістиці даних: бібліометричний аналіз наукових досліджень","authors":"Dmytro Solodovnyk","doi":"10.15421/292215","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/292215","url":null,"abstract":"Удосконалення в умовах цифрового прогресу механізмів та інструментів візуалізації в журналістиці даних зумовлює зростання наукового інтересу до цього аспекту. Стаття має на меті здійснити комплексний бібліометричний аналіз наукових досліджень, що стосуються візуалізації інформації в журналістиці даних, та виявити нові тренди в цьому медійному сегменті. Емпіричною базою дослідження було обрано наукові публікації, проіндексовані в наукометричній базі Scopus. Загалом було проаналізовано 179 статті, опубліковані в період з 2008 по 2022 рр. Для забезпечення методологічної основи застосовано багаторівневий бібліометричний (інструменти Scopus), компаративний (Google Trands), кластерний (VOSviewer) аналізи. Отримані результати дослідження демонструють поступальне збільшення кількості наукових публікацій, що стосуються візуалізації в журналістиці даних, пік наукової активності припадає на 2020 р. Під час дослідження було виявлено значний інтерес до понять «visualization», «journalism», «big data», «open data» та досліджено характер зв’язку між ними. Аналітичними інструментами програмного забезпечення VOSviewer було проведено аналіз співцитувань за ключовими словами, що дозволило побудувати мапу мережевого зв’язку між основними поняттями візуалізації в журналістиці даних та виділити кластери (наукові напрямки) досліджень цієї тематики. Еволюційно-часовий аналіз та аналіз міжкластерних зав’язків дозволив ідентифікувати нові та малодосліджені напрямки наукового пошуку. Результати бібліометричного аналізу можуть бути використані як методологічна основа для подальших наукових досліджень або застосовані для побудови сучасних візуальних об’єктів у журналістиці даних.","PeriodicalId":360057,"journal":{"name":"Communications and Communicative Technologies","volume":"88 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124999564","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Особливості функціонування медіаринку України в умовах війни (лютий-вересень 2022 року)","authors":"O. Hotsur","doi":"10.15421/292205","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/292205","url":null,"abstract":"У науковій розвідці здійснено аналіз стану медіаринку в Україні, зокрема ринку друкованих медіа останніх двадцяти років. Виокремлено кризові періоди розвитку медіа, особливу увагу звернено на пандемію COVID-19 та на період сучасності, який переживає держава з 24 лютого 2022 р., — повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Війна обумовила нову конфігурацію масмедійного ринку України, на якому змогли втриматися не всі друковані видання та, навіть, потужні медіагрупи, наприклад, «Медіа Група Україна». Визначено специфіку загального стану медіаринку, відстежено зміни його розвитку в умовах російсько-української війни. Звернено увагу на роль соціальних мереж та інтернет-медіа в загальній конфігурації інформаційного ринку. За допомогою проведеного опитування, де ключовим було питання «Звідки отримують споживачі інформацію під час війни», з’ясовано, що саме соціальні мережі стали основним джерелом інформації для українців після 24 лютого 2022 р. При цьому перевірка інформації є обов’язковою діяльністю для споживачів. Необхідність перевірки інформації зумовлена чинниками, що викристалізувалися внаслідок відповідної державної інформаційної політики в час війни: 1) активна централізована інформаційна кампанія держави; 2) позиціювання спільного марафону телеканалів «Єдині новини» як рупора офіційних повідомлень та єдиного джерела правдивих новин; 3) на всіх офіційних державних ресурсах, українських громадських освітніх платформах, в «Єдиних новинах» були проведені інформаційно-просвітницькі кампанії, мета яких — навчити громадян виявляти фейки, неправдиві повідомлення; 4) уперше за історію незалежності у воєнних умовах створено Центр протидії дезінформації, який збирає й спростовує неправдивий текстовий та аудіовідеоконтент.","PeriodicalId":360057,"journal":{"name":"Communications and Communicative Technologies","volume":"12 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128281400","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Історія пишеться нами","authors":"O. Hudoshnyk","doi":"10.15421/292217","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/292217","url":null,"abstract":"Рецензія на книгу: Ябченко М. Коротка історія українського фемінізму: мальопис / ілюстрації Юлії Вус та Івана Кипібіди. — Київ: «Видавництво», 2022. — 104 с.)","PeriodicalId":360057,"journal":{"name":"Communications and Communicative Technologies","volume":"30 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127630790","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Стилістично знижені мовні новотвори в комунікації противників вакцинації та коронаскептиків в українському YouTube","authors":"Petro Zubar","doi":"10.15421/292209","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/292209","url":null,"abstract":"Під час епідемії COVID-19 в Україні з’явився антивакцинаторський рух, завданням якого стало поширення на масову аудиторію неправдивої інформації щодо хвороби та запобіжних засобів від неї. Противники вакцинації об’єднуються навколо блогерів, що активно генерують фейки та маніпулюють думкою аудиторії. Швидке просування теорій ковід-дисидентів призвело до високих рівнів суспільної шкоди, а саме зриву кампанії вакцинації, через що Україна має високу смертність від коронавірусу. Ще одним важливим аспектом шкоди поширення антивакцинаторського руху є те, що вже доведений його зв’язок з інформаційною операцією країни-агресора, спрямованою на максимальне зменшення рівня вакцинації. Перед суспільством постала проблема протистояння маніпулятивним технологіям та поширення дезінформації. Тому метою статті стало простежити феномен використання стилістично знижених мовних новотворів як елементів маніпуляції та комунікації коронаскептиків у мережі YouTube. Використовуючи методи аналітичного моніторингу та контекстуального аналізу контенту противників вакцинації, автори з’ясували, що блогери YouTube каналів із метою усунення модерації та блокування медіаконтенту створили низку мовних новотворів на позначення понять, пов’язаних як із самим захворюванням, так і з заходами протидії ньому — вакцинації, масковому режиму тощо. Виявлені під час дослідження неологізми було класифіковано та розділено за принципом позначуваних ними реальних термінів та явищ, проаналізовано їхній словотвір та емоційний вплив. Зокрема з’ясувалося, наприклад, що для позначення самої хвороби ковід-дисиденти використовують зневажливі пароніми та перифрази, таким чином закріплюючи в аудиторії меседж про те, що SARS-CoV–2 є не більш загрозливим, ніж будь-який інший вірус. У результаті розвідки зроблено висновок про використання стилістично знижених новотворів для применшення загрози COVID-19, натяку на штучність хвороби, а також для уникнення автоматичної модерації з боку YouTube.","PeriodicalId":360057,"journal":{"name":"Communications and Communicative Technologies","volume":"135 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126972579","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Інфотейнмент у регіональному новинному теледискурсі","authors":"Y. Nahorna","doi":"10.15421/292211","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/292211","url":null,"abstract":"Стаття присвячена дослідженню особливостей інфотейнменту в телевізійних випусках новин регіональних телеканалів «Тернопіль 1», «ТВ7+», «Галичина», окреслено його основні засоби, форми і способи у підсумкових телевізійних випусках новин за червень 2022-го року. Розглянуто особливості візуалізації інформації в новинних сюжетах. Наголошено, що інфотейнмент сьогодні став тим засобом, завдяки якому медійники можуть як інформувати свою аудиторію, так і впливати на неї, а таке апелювання до емоцій глядачів через розважальний фактор дозволяє журналістам створити модель індивідуальної подачі матеріалу. Враховуючи стрімкий розвиток новітніх технологій, а також глобалізаційні процеси, зазначено, що візуальна комунікація відіграє важливу роль у медіасистемі. Проаналізовано використання звукових і монтажних спецефектів, а також знімальних прийомів у телевізійних сюжетах. Здійснено також аналіз способів деталізації в підсумкових випусках новин, виокремлено такі основні її види: вербальна, візуальна, вербально-візуальна. Застосування цих прийомів знаходимо в підводках ведучих, стендапів журналістів, синхронів тощо. Досліджено, що використання вербально-візуальної деталізації у телевізійному дискурсі досягається за допомогою поєднання закадрового тексту і відеоряду. Виокремлено персоналізацію, де на передній план у відеоматеріалі виходить авторське «я», а також персоніфікацію, що виявляє себе в акцентах на життєвих історіях головних героїв. Зроблено висновок, що залучення нетипових методів подачі інформації при створенні інформаційних сюжетів дозволяє заохочувати аудиторію до переглядів, проте надмірне зловживання такими методами може призвести до втрати у неї аналітичних навичок.","PeriodicalId":360057,"journal":{"name":"Communications and Communicative Technologies","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124965258","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Новітні дидактичні засоби в медіаосвіті (на прикладі мультимедійного лонгріду)","authors":"Mariya Butyrina, Lilia Тemchenko","doi":"10.15421/292203","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/292203","url":null,"abstract":"У статті представлено мультимедійний лонгрід як засіб здійснення ефективної медіаосвітньої практики. Обґрунтовано ідею використання цієї мультимедійної технології для формування медіакомпетенції здобувачів медіаосвіти. Акцентовано на таких її складниках — інформаційні, аналітичні навички; історико-журналістські знання; творчі якості. Доведено, що мультимедійний лонгрід є ефективним комунікаційним інструментом, що має значний інформацієтвірний та сугестивний потенціал. Схарактеризовано ключові мультимедійні елементи (аудіо, відео, інфографіка, ігрові техніки, засоби зворотного зв’язку) в аспекті застосування їх у медіаосвітній діяльності. Запропоновано архітектоніку і варіанти змістового наповнення лонгріду, присвяченого видатним українським публіцистам. Обґрунтовано доцільність вибору й вагомість заявлених постатей для медіаосвітнього студіювання. Значну увагу в статті приділено сучасному стану медіаосвіти, висвітленню викликів глобалізованого інфопростору, які змушують медіапедагогів переглядати освітні завдання та інструментарій. Зроблено висновок про ефективність застосування в медіаосвіті інноваційних медіазасобів, що відповідають особливостям «цифрового» сприйняття інформації новим поколінням, характеризуються багатоканальністю рецепції та можливостями інтерактивної взаємодії. Вказано, що звернення до публіцистичного доробку В’ячеслава Чорновола дозволить актуалізувати в медіаосвітніх практиках цінності національної культури, підвищити престижність україномовного спілкування, залучити здобувачів до ознайомлення із кращими зразками публіцистики, що можуть стати визначальними для оцінювання поточних комунікаційних процесів. Зазначено, що медіакомпетентність як цільовий результат медіаосвіти дозволить фахівцям різних галузей орієнтуватися в інноваційному медіасередовищі та продуктивно застосовувати його здобутки.","PeriodicalId":360057,"journal":{"name":"Communications and Communicative Technologies","volume":"7 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131362569","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Специфіка презентації громадсько-політичної проблематики в соціальних медіа традиційними новинними ЗМІ під час війни в Україні","authors":"A. Bakhmetieva, Oksana Kyrylova","doi":"10.15421/292201","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/292201","url":null,"abstract":"Розглянуто зміни, які відбулися в стратегії поширення громадсько-політичного контенту традиційними медіа в соціальних мережах після початку повномасштабної війни в Україні. На прикладі кросмедійної діяльності ресурсу «Громадське телебачення» проаналізовано ефективність використання офіційних акаунтів у фейсбуці, твіттері, інстаграмі, ютубі, телеграмі та ТікТоці для поширення подієвої інформації. Порівняно активність зазначених видів медіадіяльності «Громадського» в довоєнний період (січень–лютий 2022 р.) та в перші 7 місяців військового вторгнення РФ на територію України (березень–жовтень 2022 р.). Канал обрано об’єктом дослідження з огляду на той факт, що «Інститут масової інформації» (Україна) відніс його до сайтів із найвищим рівнем дотримання професійних журналістських стандартів. Основним методом дослідження став компаративний аналіз, який дозволив зіставити публікації на громадсько-політичну тематику на виокремлених каналах, відстежити темпоритм публікацій, вивчити обсяги та активність аудиторії. Методи класифікації та аналогії застосовано під час підготовки рекомендацій для ресурсу «Громадське телебачення» задля підвищення ефективності його роботи в цьому медіасекторі. У процесі дослідження зроблено висновок, що міцне підґрунтя для ефективного протистояння російській агресії на інформаційному фронті закладено в довоєнний період, коли ЗМІ на кшталт «Громадського» проводили систематичну ефективну презентацію громадсько-політичних новин у соціальних мережах, формували навколо власного бренду стабільну аудиторію, спонукали користувачів до взаємодії тощо.","PeriodicalId":360057,"journal":{"name":"Communications and Communicative Technologies","volume":"49 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-15","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124583455","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Локалізація сайту: функціональний та лінгвістичний аспекти","authors":"Nelya Blynova, Viktoriia Pavlenko","doi":"10.15421/292202","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/292202","url":null,"abstract":"Однією з вимог до сучасного бізнесу є наявність вебресурсу, який би розповідав про роботу компанії, надавав новини про її діяльність, функціонував як інтернет-магазин, якщо компанія є виробником певних матеріальних артефактів. У тому ж разі, якщо компанія орієнтована не лише на внутрішній, але і на зовнішні ринки, необхідний багатомовний сайт, який міг би задовольнити потреби цільової аудиторії різних локальних спільнот. Сайт ТОВ «Артмаш» отримав 6 мовних версій (румунською, російською, українською, англійською, польською, литовською). Такий значний обсяг робіт потребував зусиль цілої команди спеціалістів: вебмайстрів, перекладачів, редакторів, тестувальників, спеціалістів із SEO-просування та SEO-оптимізації. Відтак, локалізація сайту не може розглядатись лише як лінгвістична проблема, адже необхідно враховувати і суто функціональні моменти. Вебресурс створений на платформі Lavarel. Вебдизайнерам вдалось без втрат змісту і візуальної естетики передати усі особливості оригінального ресурсу, всі архітектонічні елементи та їх позначення були адекватно передані усіма мовами. Через унікальність ніші та оригінальність продукції, яку пропонує український виробник ТОВ «Артмаш» не виникло необхідності у додаткових заходах із SEO-оптимізації. Всі ключі біли просто перекладені локальними мовами. Відеоконтент як повноцінна складова ресурсу не отримав іншомовних версій і представлений здебільшого україномовними відеороликами. У процесі роботи було отримано на 100 % перекладені мовні версії, тобто було зроблено дубляж сайту. Автори дослідження були задіяні у процесі підготовки україно- та англомовної версій сайту. Особливої уваги потребували терміни й багатокомпонентні термінологічні сполучення, характерні для сільськогосподарського обладнання, машин та механізмів, які виробляє ТОВ «Артмаш». Під час перекладу англійською доводилось вдаватись до роботи з графікою та відео, щоб надати адекватний відповідник певної реалії. Україномовний контент вимагав вибору з кількох наявних варіантів.","PeriodicalId":360057,"journal":{"name":"Communications and Communicative Technologies","volume":"27 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-15","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126416145","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Маркетингова комунікація в пострекламну епоху та українська практика","authors":"M. Demchenko","doi":"10.15421/292103","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/292103","url":null,"abstract":"Розвиток цифрових технологій та Інтернету, особливо мобільного, вимагає зміни підходу до маркетингової комунікації. Традиційні канали й форми комунікації вже не такі ефективні, як раніше. Вони поступово втрачають авторитет і увагу аудиторії. Це зумовлено не тільки появою альтернативних джерел інформації, але й стрімким розвитком горизонтальних зв’язків і взаємопов’язаності завдяки соціальним мережам, що зруйнувало авторитет брендів на користь кола спілкування кожного споживача. Тепер він більше довіряє друзям, родичам або блогерам. Змінився також характер комунікації, вона більше не одностороння. Новий формат спілкування передбачає співробітництво й обмін, під час якого споживач очікує отримати дружню пораду, рекомендацію чи допомогу у вирішенні проблеми, яка його турбує особисто, або просто розважитися. Він прагне індивідуального ставлення до себе та можливості змінюватися за допомогою бренда. Все це вимагає перегляду підходів до маркетингової комунікації, що полягає не тільки у використанні цифрових технологій і даних, але й у зміні концепції взаємин бренда і споживача. У статті розглянуто новий підхід у сучасній маркетинговій комунікації та його реалізація в українській практиці.","PeriodicalId":360057,"journal":{"name":"Communications and Communicative Technologies","volume":"7 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-11-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116347228","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
求助内容：
应助结果提醒方式：
京公网安备 11010802042870号
