Communications and Communicative Technologies最新文献

{"title":"Архітектоніка копірайтингового тексту","authors":"N. Pidmohylna, O. Levshchanova","doi":"10.15421/292105","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/292105","url":null,"abstract":"Український ринок копірайтингу наразі перебуває на етапі остаточного становлення та активного розвитку, і на ньому відчувається велика потреба саме в україномовних копірайтингових текстах, оскільки на державному рівні ухвалено низку документів, у яких зазначено, що будь-який інтернет-ресурс у межах України повинен функціонувати українською або мати повноцінну україномовну версію. Законодавча підтримка суттєво розширила межі українського копірайтингу та сформувала попит на кваліфікованих професіоналів у сфері текстотворення. Сьогодні світові тенденції та інновації в царині копірайтингу поширюються в українському медіапросторі безпосередньо — без посередництва чи запозичення зі сфери російського копірайтингу. \u0000Пропонуємо визначати «копірайтинг» як вид професійної діяльності, спрямований на створення оригінальних текстів інформаційного, іміджевого, рекламного характеру в текстовому, аудіо- та відеоформаті. Копірайтинговий текст — оригінальний текст, створений професійним копірайтером, що має рекламні, інформаційні, презентаційні, іміджеві та маркетингові функції й виконує функцію просування творів/послуг/компаній/осіб, спрямований на певну цільову аудиторію. \u0000Мережа Інтернет — середовище, що сприяє виникненню комунікації чи певної взаємодії між замовниками та виконувачами, щодня зростає кількість спеціалізованих/тематичних/інформаційних ресурсів, які мають бути наповнені відповідним контентом. Для створення та ефективного функціонування будь-якої платформи необхідні знання щодо видів копірайтингових текстів, їх призначення, функцій, особливостей побудови та подальшої оптимізації задля якісного просування в мережі.","PeriodicalId":360057,"journal":{"name":"Communications and Communicative Technologies","volume":"10 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-11-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114097279","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Mediatisation of alternative energy issues in European mass media","authors":"M. Butyrina , Y. Harkavenko","doi":"10.15421/292101","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/292101","url":null,"abstract":"The study presents the results of content monitoring of the European press on the subject of alternative energy. The data collected from the current newspaper articles and selected by keywords “alternative energy sources”, “diversification of energy sources”, “energy transition” and “energy markets” are summarised. Trends, problems and prospects of energy transition are revealed. Both pan-European trends and the dynamics of transition in specific countries (Germany, France and Great Britain) are presented. It is noted that the triangle of sustainable development, which is “economy — ecology — society”, needs a powerful media component to ensure public discussion and social approval of the latest energy technologies. It has been proved that the energy turn provides sufficient information support for society to adapt to alternative energy sources and allows key actors to make informed policy decisions. \u0000The role of solutions journalism in the implementation of sustainable development goals, including the transition of the society to renewable energy, is pointed out. It is noted that solutions journalism, as a new direction of media activity, corresponds to the interpretive contextual function of journalism, which provides coverage of productive precedents for solving social problems in different countries. The role of the media in popularisation of such precedents is shown. The tools of solutions journalism used in the European countries are indicated, namely engaging the expert community, providing positive forecasts, appealing to the productive experience of other countries, covering the political side of the issue and opportunities for savings through the transition to alternative energy sources, and promotion of green technologies.","PeriodicalId":360057,"journal":{"name":"Communications and Communicative Technologies","volume":"48 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-11-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116704836","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Lesia Ukrainka and Mykhailo Hrushevskyi: creative connections and sociopolitical views","authors":"O. Tur, V. Krot , V. Shabunina","doi":"10.15421/292107","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/292107","url":null,"abstract":"The article is devoted to the study of little-known pages of Ukrainian journalism, in particular, the critical socio-historical and epistolary heritage of Lesya Ukrainka and M. Hrushevsky as iconic figures of Ukrainian culture. It is pointed out that the insufficient study of creative contacts between the writer Lesya Ukrainka and the political and public figure, the historian, the publicist M. Hrushevsky, is caused by ideological factors, which in Soviet times led to the withdrawal of information about the contacts of these figures from scientific communication. It was emphasized that the dominant direction of the \"Great Ukrainian\" and \"Daughter of Prometheus\", as evidenced not only by their literary-critical, journalistic works but also their correspondence, was the departure from the traditional Little Russian type of thinking, formation of European spiritual landmarks and values, reflection on Ukrainian \"Historical\" fate. The use of the historical method revealed the common socio-political views of Lesya Ukrainka and M. Hrushevsky on the role of the Ukrainian intellectuals, the development of Ukrainian culture, the formation of the European vector of development, bridging the gap and returning to a one-stage life with the Western world.","PeriodicalId":360057,"journal":{"name":"Communications and Communicative Technologies","volume":"7 7 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-11-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122706786","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Інфодемія як метод маніпуляції на телеканалах 1+1, СТБ, ICTV, ІНТЕР","authors":"I. Putsyata","doi":"10.15421/292106","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/292106","url":null,"abstract":"Розвідка присвячена вивченню національних аспектів формування інфодемії у зв’язку з суспільно-політичною ситуацією в країні, що виникла на тлі пандемії COVID-19. Це явище розглянуто як основа маніпулятивного впливу на суспільну свідомість. Сучасні телеканали є структурами, які оперативно отримують інформацію, аналізують її на предмет актуальності, можуть «дозувати» її обсяги та коригувати зміст. Контроль за інформацією та спосіб її інтерпретації дозволяє маніпулювати масовою свідомістю, створювати модель суспільної поведінки, що запрограмована та бажана для окремих груп, які прагнуть досягти різних цілей, як правило, політико-економічного характеру. \u0000Маніпулятивні технології (посилання на анонімний авторитет, емоційний резонанс, буденна розповідь, ефект присутності, стереотипізація тощо), а також соціально-психологічна природа поширення інформації, дозволяють говорити про високий потенціал телебачення як інструменту управління суспільством і небезпеки недостовірної інформації, а також її «ангажованого трактування». \u0000У такий спосіб, саме політичний компонент інфодемії визначає суть її національної версії та свідчить про соціальну безвідповідальність олігархічних сил та телеканалів, які їх обслуговують, транслюючи дезінформацію про поширення вірусу та боротьбу українського уряду за здоров’я громадськості. \u0000Для ефективної боротьби з поширенням цього явища держава повинна вжити відповідних заходів, сприяти створенню справді незалежного ЗМК, здатного об’єктивно оцінювати та подавати новину, формувати в Україні інформаційний простір, в основі якого лежить вимога правдивості, об’єктивності, плюралізму щодо достовірності фактів та аргументів, переданих суспільній свідомості. \u0000У результаті дослідження зроблено висновок, що унікальність українського варіанту інфодемії полягає в тому, що цей інструмент всеукраїнські телевізійні канали використовують не для підвищення власних рейтингів та прибутків, а для маніпуляції свідомістю громадян та отримання електоральної підтримки в політичній боротьбі, яку ведуть у країні олігархічні клани.","PeriodicalId":360057,"journal":{"name":"Communications and Communicative Technologies","volume":"69 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-11-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132977550","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Коммуникация: проблема снижения качества понимания","authors":"S. Ivanova, S. Abelseitova","doi":"10.15421/292104","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/292104","url":null,"abstract":"В статье рассмотрен феномен «коммуникация» как селекция трех составляющих: информация, сообщение, понимание. Внимание уделено раскрытию феномена «понимание», которое появляется/не появляется в коммуникативном акте. Статья рассматривает особенности коммуникативного акта как такового и вычленяет его наиболее специфичные характеристики. Также рассмотрены различные факторы влияния на передачу информации, а именно кратко представлены коммуникативные барьеры, которые, собственно, и обеспечивают определенное качество передачи информации. Наглядно показано, что невозможно передать и принять одну и ту же информацию без искажения. Фактически общая вариабельность «зашита» в процесс коммуникации. Процесс коммуникации не до конца изучен, и изменить общую вариабельность человеку будет достаточно сложно. Зато с помощью формулы смысла можно найти варианты уменьшения специальной вариабельности. В современном мире специальная вариабельность за счет различных информационных процессов в социуме приобретает невиданные масштабы. Смыслы теряются, и не происходит понимание между людьми в коммуникационных актах. Учитывая же, что современный мир накопил тома заблуждений и ошибочных установок, вероятно, необходимо серьезно отнестись к задаче формирования нового механизма проверки данных, который будет способен найти общее в рассуждениях, вписать данные в единые, но индивидуальные модели понимания и познания. Также необходимо разработать новые системы самопроверок и коллективных сверок полученных результатов с целью повышения запаса смысловой прочности и повышения качества понимания информации. \u0000Так, в статье рассмотрены механизмы улучшения качества понимания через применение алгоритмов инфоведения с целью снижения специальной (особой) вариабельности коммуникации. Подобная работа направлена на повышение запаса смысловой прочности как основного фактора повышения качества понимания. Задачи, связанные с повышением смыслового запаса прочности, могут решаться как с помощью сугубо индивидуальной работы, так и в коллективных моделях обучения. ","PeriodicalId":360057,"journal":{"name":"Communications and Communicative Technologies","volume":"42 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-11-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133779720","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Історія журналістики в часи презентизму: досвід США","authors":"O. Hudoshnyk","doi":"10.15421/292102","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/292102","url":null,"abstract":"Дослідження змін темпоральних уявлень останнім часом актуалізувалися в межах технічних наук, у комунікативістиці, історії, психології, культурології та мистецтвознавстві. Поширеними стали практики переосмислення часу історичного, як результат — звернення до явища презентизму, у якому «суспільство переорієнтовується на поточний момент» (Д. Рашкофф), контекстність відтворюється через повсякденний приватний досвід, а емоційність/емпатичність є своєрідним посередником для розуміння минулого. Метод «дослідження життєвих історій» запропонований автором як спосіб представлення історико-журналістського контексту через взаємодію між індивідуальним досвідом і узагальненими практиками та як можливий варіант виходу з неподоланої досі кризи ідентичності дисципліни «Історія журналістики». В американському журналістикознавстві такий міждисциплінарний підхід зреалізовано в діяльності Асоціації освіти в галузі журналістики та масових комунікацій, у просторі академічних дискусій: відповідну тематичну підбірку проаналізовано в журналах Journalism & Mass Communication Educator (JMCE) та American Journalism. Історія журналістики як дискурс пам’яті очевидців та свідків у статті проілюстрований трьома видами усноісторичних матеріалів: класичні традиційні архіви медіаеліти (колекції Колумбійського університету Columbia University’s Oral History Research Office, Інституту медіадосліджень Пойнтера); архіви журналістських об’єднань та спільнот (Фонд «Усні історії» Вашингтонського пресклубу, проєкт пенсільванських журналістів Newspaper Journalists Oral History Program, журналістів Айови Iowa Journalists Oral Histories) з окремішнім проєктом «Жінки в журналістиці»; на прикладі ресурсу Riptide представлені осучаснені варіанти подання історико-журналістської інформації.","PeriodicalId":360057,"journal":{"name":"Communications and Communicative Technologies","volume":"10 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-11-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128810154","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Вимірювання ефективності PR-діяльності: варіативність критеріїв та підходів","authors":"V. Myrоnenkо","doi":"10.15421/292016","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/292016","url":null,"abstract":"Оцінка ефективності зв’язків з громадськістю є багатоплановим об’єктом досліджень, оскільки саме поняття ефективності PR-діяльності не є однозначним, а процес оцінки охоплює реалізацію програми від початку до кінця. Процес оцінки ефективності PR-діяльності визначається його етапами та факторами, що в ньому оцінюються, які, у свою чергу, описуються конкретними критеріями. Для сучасних теоретиків та практиків розробка та прийняття професійних стандартів вимірювання та оцінки є одним з найперспективніших підходів до розвитку зв’язків з громадськістю. Незважаючи на активізацію зусиль щодо розробки стандартів для вимірювання та оцінки, прийняття, а, надто, застосування їх у практичній діяльності, істотно варіюється. У сучасній практиці не існує стандартного підходу до вимірювання ефективності діяльності у сфері зв’язків з громадськістю, який би сприймався спеціалістами-практиками.У статті розглянуто актуальну на сьогодні проблему оцінки ефективності зв’язків з громадськістю, методи та моделі вимірювання ефективності PR-діяльності. Здійснено ретроспективний аналіз еволюції вимірювання та оцінки зв’язків з громадськістю, характерних для минулого століття. Ця еволюція відбувалась разом із розвитком зв’язків з громадськістю, які поступово виокремлювались у самостійну наукову дисципліну. Акцентується увага на зміні у підходах до оцінки PR-діяльності: від елементів соціологічних досліджень, опитувань думок громадськості, акцентуванні на ролі рекламу у ЗМІ до медіааналізу, кількісних та якісних досліджень та появи нових методів і підходів до досліджуваної проблеми. Проаналізовано сучасні погляди на ефективність PR-діяльності, існуючі методи та моделі оцінки зв’язків з громадськістю у вітчизняній та зарубіжній практиці, визначено їх переваги та недоліки. Окреслено тенденції щодо застосування у сучасній практиці зв’язків з громадськістю.","PeriodicalId":360057,"journal":{"name":"Communications and Communicative Technologies","volume":"81 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-02-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123844628","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Immersive journalism: the factors of effective functioning","authors":"O. Kyrylova","doi":"10.15421/291907","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/291907","url":null,"abstract":"The main approaches to the definition of the “immersive journalism” phenomenon is considered and its working definition is derived. This working definition incorporates both traditional and newest approaches to the structure-forming, technological and functional factors of the production of VR-content. There are the levels of immersion into the story are analyzed on the example of video–360 ° scenes (posted on the official YouTube channel of t The New York Times) in this study. The factors influencing the formation of the system of user preferences are studied. The results of vidIQ analysis of five the most popular immersive scenes are compared and presented. It tried to measure the presence in the virtual environment by the of the Witmer-Singer’s method. The study also used the methodology of actor-network theory and the approaches of Maria-Laure Ryan. The object of study are the most popular vidIQ assessment immersive video of “The New York Times” (2015–2017): “Walking New York”, “The Atomic Bombing of Hiroshima”, “The Fight for Falluja”, “Seeking Pluto's Frigid Heart” and “The Displaced” as the one of the most resonant immersive publications. In this empirical material, the components of the VR effect are highlighted: presence, involvement, immersion. Each of the components is built up by the functioning of a few factors from the Witmer-Singer model. It’s determined that the components of the VR effect are not equivalent. The basis of the immersive narration is the effect of presence, supported either by immersion in the storu, or by involvement into the environment. The results indicate that it’s quite difficult to consider the whole complex of factors in the production of journalistic materials. In full, they work in making and consuming of not immersive, but VR-content. For the media, the VR technology is not yet a priority, and therefore they prefer to create a presence effect through the possibilities of influencing the algorithm of narrative deployment and the realism presented environment.","PeriodicalId":360057,"journal":{"name":"Communications and Communicative Technologies","volume":"205 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-05-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115971112","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Quantitative methods of studying the consumer needs and behavior in the context of modern marketing communications","authors":"M. Demchenko","doi":"10.15421/291906","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/291906","url":null,"abstract":"The factors which resulted in not only changes in basic consumers’ requirements to the goods, but also in changes in their preferences and expectations and, moreover, in their value orientations, are determined. Today, the consumer has an opportunity to choose a variety of goods on a shelf, a place of a purchase, a convenient channel of communication and also a way of life. The development of digital technologies has led to a decrease in the dependence and physical commitment of a consumer to a place of work, residence or communication channel. For a successful business marketing strategy, one needs to identify these changes quickly and reliably, analyze them, and, based on the analysis, formulate their marketing strategy, both in terms of assortment policies and in terms of marketing communications. An example of instrumental consumer research conducted by well-known brands of the FMCG segment analyzes the techniques of studying consumers’ behavior and the preferences that they give to one or another product, and the possibility of targeted influence on the adoption of relevant decisions. Problems with the reliability of data obtained by traditional methods of quantitative research are revealed. Since modern methods are extremely simplistic, they often do not take into account the peculiarities of the mentality of the consumers of a particular region, their behavioral and value settings, which determine their answers during surveys. Even with an individual approach to developing a questionnaire that takes into account the characteristics of respondents, there is no guarantee of the reliability of the data. However, management decisions are made and marketing strategies are developed being based on these data. Similar errors, typical for traditional methods of research, make it necessary to look for alternative solutions. Such an alternative would be Big Data, a tool that has already proven itself as an effective technology of sociological research during the presidential campaign of D. Trump in the United States and Brexit in the UK.","PeriodicalId":360057,"journal":{"name":"Communications and Communicative Technologies","volume":"4 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-05-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125114877","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Journalism as a synergistic object","authors":"M. Butyrina","doi":"10.15421/291902","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/291902","url":null,"abstract":"The study highlights the latest mass-media trends and constructs in the context of the synergetic paradigm. Journalism is described as an open, non-linear, unbalanced, dynamic system which is capable of self-organization. The components of the synergetic cycle of the presented system are identified. Its actual phase of development is defined as post-journalism. The most typical phenomena with fractal features are determined. They include participative and amateur journalism. Manifestations of the holistic principle in the functioning of the system are also traced at the level of individual factors of the communication system - sender, recipient, message and code. Powerful influence of fluctuations of the external for journalism systems is outlined. \u0000Media picture of the world, which integrates not only information, but also pseudo-information elements that are also part of the functional field of journalistic influence, is defined as a systematic result of the «work» of the given system. The author outlines the transformation of the two-stage communication model, the complementation of the communication system with such factors as «bubble filter» and «content aggregators», expansion of the functional and role position of the sender.It is stated that the increase in the level of entropy in the journalism system is due to the non-compliance with professional standards, ethical norms, and accepted functional roles from the fractal phenomena that are currently only beginning to be formed within the system. From the standpoint of synergetics, the phenomenon of mediatization, which is the result of self-organization of the journalism system in interaction with the actors of the environment, is disclosed.Methodological features of the synergetic approach to the study of journalism are also revealed. They include metaphorization of the synergetic terminology; discreteness in the application of the synergetic paradigm, which foresees emphasis on some regularities in the development of the system while levelling the others; implementation of the synergetic approach in a simplified version through the analysis of the objects as a set of the system features.","PeriodicalId":360057,"journal":{"name":"Communications and Communicative Technologies","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-05-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127637074","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}