Halyna Shapovalova, Yaroslava Shebeshtyan, V. Putrashyk
{"title":"Засади лінгвістичного аналізу медіатексту","authors":"Halyna Shapovalova, Yaroslava Shebeshtyan, V. Putrashyk","doi":"10.15421/292305","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"У статті йдеться про засади лінгвістичного аналізу медіатексту, з’ясовано своєрідність вивчення журналістського твору як центрального поняття підготовки професійного мовця; зосереджено увагу на базових для відповідної методики поняттях (ознаках, одиницях, компонентах та ін.), які є визначальними як для самого процесу вивчення медіатексту, так і для виокремлення різних типів аналізу журналістського твору. У розвідці враховано, що одними з найважливіших в опануванні професійних компетенцій є навички читати – аналізувати – говорити / писати, а текстознавство як навчальний курс і галузь знань має інтегральний характер, логічні структурні зв’язки майже з усіма журналістикознавчими дисциплінами. Найбільш адекватне розуміння медіатексту дає його комплексний аналіз, зокрема культуромовний або структурний (з урахуванням усіх компонентів: тематичного, логіко-поняттєвого, інформаційного, емоційно-експресивного, архітектонічного та ін.). Запропоновані теоретико-практичні розробки можна задіювати під час опанування студентами різних фахових дисциплін, що сприятиме свідомому використанню всіх лінгвально-паралінгвальних засобів текстотворення, а отже, забезпечить і ефективність професійної діяльності. Доведено: багатоаспектне, вдумливе опрацювання медіатексту на підставі методики лінгвістичного аналізу – дієвий інструмент опанування журналістики у вищій школі. Цей підхід апробовано під час вдосконалення освітньої програми в межах міжнародного проєкту Еразмус+ КА2 “Journalism Education for Democracy in Ukraine: Developing Standards, Integrity and Professionalism / DESTIN”, а орієнтація на фундаментальне осмислення медіатворчості, вироблення критичного мислення майбутнього фахівця (що справді є результатом послідовного систематичного читання й аналізу різноманітних журналістських текстів) схвально оцінені й закордонними експертами.","PeriodicalId":360057,"journal":{"name":"Communications and Communicative Technologies","volume":"98 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-04-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Communications and Communicative Technologies","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.15421/292305","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
У статті йдеться про засади лінгвістичного аналізу медіатексту, з’ясовано своєрідність вивчення журналістського твору як центрального поняття підготовки професійного мовця; зосереджено увагу на базових для відповідної методики поняттях (ознаках, одиницях, компонентах та ін.), які є визначальними як для самого процесу вивчення медіатексту, так і для виокремлення різних типів аналізу журналістського твору. У розвідці враховано, що одними з найважливіших в опануванні професійних компетенцій є навички читати – аналізувати – говорити / писати, а текстознавство як навчальний курс і галузь знань має інтегральний характер, логічні структурні зв’язки майже з усіма журналістикознавчими дисциплінами. Найбільш адекватне розуміння медіатексту дає його комплексний аналіз, зокрема культуромовний або структурний (з урахуванням усіх компонентів: тематичного, логіко-поняттєвого, інформаційного, емоційно-експресивного, архітектонічного та ін.). Запропоновані теоретико-практичні розробки можна задіювати під час опанування студентами різних фахових дисциплін, що сприятиме свідомому використанню всіх лінгвально-паралінгвальних засобів текстотворення, а отже, забезпечить і ефективність професійної діяльності. Доведено: багатоаспектне, вдумливе опрацювання медіатексту на підставі методики лінгвістичного аналізу – дієвий інструмент опанування журналістики у вищій школі. Цей підхід апробовано під час вдосконалення освітньої програми в межах міжнародного проєкту Еразмус+ КА2 “Journalism Education for Democracy in Ukraine: Developing Standards, Integrity and Professionalism / DESTIN”, а орієнтація на фундаментальне осмислення медіатворчості, вироблення критичного мислення майбутнього фахівця (що справді є результатом послідовного систематичного читання й аналізу різноманітних журналістських текстів) схвально оцінені й закордонними експертами.