Дидактика最新文献

{"title":"СУТНІСТЬ ОСВІТИ ТА ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ ТА МОЛОДІ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ","authors":"Світлана Грищенко","doi":"10.58407/didactics.23.6-7.6","DOIUrl":"https://doi.org/10.58407/didactics.23.6-7.6","url":null,"abstract":"У статті визначено, що метою освіти дітей з особливими освітніми потребами є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, її талантів, інтелектуальних, творчих і фізичних здібностей, формування цінностей і необхідних для успішної самореалізації компетентностей. Визначено, що виховання відповідальних громадян, які здатні до свідомого суспільного вибору та спрямування своєї діяльності на користь іншим людям є актуальної потребою українського суспільства.\u0000Доведено, що в процесі освіти та виховання дітей з особливими освітніми потребами необхідно створювати інклюзивне освітнє середовище як сукупність умов, способів і засобів їх реалізації для спільного навчання, виховання та розвитку здобувачів освіти з урахуванням їхніх потреб та можливостей.\u0000Мета статті – охарактеризувати сутність освіти та виховання дітей з особливими освітніми потребами у вітчизняних закладах освіти.\u0000Обґрунтовано, що створення безпечного освітнього середовища як сукупності умов у закладі освіти, що унеможливлюють заподіяння учасникам освітнього процесу фізичної, майнової та/або моральної шкоди є необхідною складовою освіти та виховання дітей з особливими освітніми потребами. Висвітлено, що освіта і виховання дітей з особливими освітніми потребами є основою інтелектуального, духовного, фізичного і культурного розвитку особистості, її успішної соціалізації.\u0000Висновки. 1. Освіта і виховання дітей з особливими освітніми потребами є основою інтелектуального, духовного, фізичного і культурного розвитку особистості, її успішної соціалізації. 2. В освітньому середовищі для дітей з особливими освітніми потребами також необхідно створювати середовище фізичної та емоційної безпеки. 3. В процесі освіти та виховання важливо спрямовувати дитину з особливими освітніми потребами на включення в суспільне життя. 4.Існує необхідність удосконалення правил реабілітації дітей з особливими освітніми потребами. 5. Рідним та людям, що знаходяться у безпосередньому контакті з дитиною з особливими освітніми потребами, потрібно сприймати її такою, якою вона є, підтримувати і заохочувати її до пізнання нового, стимулювати до дії. 6. Організацію інклюзивного навчання здобувачів середньої освіти забезпечує асистент вчителя.","PeriodicalId":507497,"journal":{"name":"Дидактика","volume":"74 16","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139611243","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"НАПИСАННЯ КУРСОВИХ РОБІТ ЗДОБУВАЧАМИ ВИЩОЇ ОСВІТИ СПЕЦІАЛЬНОСТІ 081 «ПРАВО»","authors":"Олена Єфремова","doi":"10.58407/didactics.23.6-7.7i","DOIUrl":"https://doi.org/10.58407/didactics.23.6-7.7i","url":null,"abstract":"У статті визначено основні етапи написання курсових робіт у закладах вищої освіти. Виокремлено, що курсова робота є певним завершеним етапом підготовки майбутнього юриста, що має виразний дослідницький характер.\u0000Доведено, що науково-дослідна робота здобувачів вищої освіти – обов’язкова складова професійної підготовки майбутніх юристів. Обґрунтовано, що одним із шляхів формування загальних та фахових компетентностей майбутнього юриста є залучення здобувачів вищої освіти спеціальності 081 «Право» до науково-дослідної роботи в процесі написання курсових, бакалаврських та магістерських досліджень. Констатовано, що для написання та захисту курсових робіт необхідно дотримуватися політики академічної доброчесності.\u0000Мета статті – охарактеризувати процес написання курсових робіт у вітчизняних закладах вищої освіти.\u0000Висновки. 1. Науково-дослідна робота здобувачів вищої освіти – обов’язкова складова професійної підготовки майбутніх юристів. 2. Курсову роботу доцільно виконувати в такій послідовності: вибір теми; визначення об’єкта і предмета дослідження; визначення мети й завдань дослідження; пошук і відбір джерел та літератури з досліджуваної теми; складання попереднього змісту роботи; виклад теорії та методики; вивчення досвіду роботи; проведення експерименту (якщо необхідно); формулювання висновків і рекомендацій; написання вступу; оформлення списку використаних джерел і додатків. 3. У вступі курсової роботи обґрунтовується актуальність дослідження, що вивчається, його практична значущість; визначається об’єкт, предмет, мета й завдання дослідження; розглядаються методи, за допомогою яких воно проводилось; розкривається структура роботи, її основний зміст. 4. Процес написання курсової роботи поділяється на три основні етапи: підготовчий; етап роботи над змістом; завершальний етап. 5. Згідно з вимогами навчального плану написання курсових робіт є обов’язковим, їхнє невиконання вважається академічною заборгованістю.","PeriodicalId":507497,"journal":{"name":"Дидактика","volume":"63 20","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139611400","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"СТРУКТУРА ПРОФЕСІЙНОЇ УСПІШНОСТІ ВИКЛАДАЧІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ","authors":"Анжеліка Семененко, Луїза Котлярова, Віталій Юденок","doi":"10.58407/didactics.23.6-7.4","DOIUrl":"https://doi.org/10.58407/didactics.23.6-7.4","url":null,"abstract":"У статті охарактеризовано структуру професійної успішності викладачів закладів вищої освіти. Виокремлено уміння від яких залежить професійна успішність викладачів: стратегічні та самоорганізації. Доведено, що професійна успішність викладача закладу вищої освіти залежить від професійного гуманістичного спрямування (ціннісне ставлення до професії й суб’єктів навчання, повага до колег, прагнення до підвищення знань, потреба творчої діяльності). Обґрунтовано потребу в сформованості професійно важливих якостей викладачів: педагогічні здібності, високий рівень самодисципліни, організованість, відповідальність.\u0000Мета статті – висвітлити структуру професійної успішності викладачів вітчизняних закладів вищої освіти.\u0000Висновки. Структуру професійної успішності викладача закладу вищої освіти складають: соціально-педагогічна спрямованість особистості (гуманістична спрямованість, деонтологічна компетентність, мотивація досягнення (мотиви самодетермінації), стійкий інтерес до педагогічної викладацької діяльності); педагогічна компетентність (предметна, психолого-педагогічна, методична); професійно важливі якості викладача (любов до здобувачів освіти, гуманність, цілеспрямованість, толерантність, вимогливість, демократизм); професійно значущі психо-фізіологічні властивості викладача (педагогічні здібності, емоційний інтелект, працездатність); найбільш значущі для викладацької праці soft skills (соціальний інтелект викладача університету) (вміння полагоджувати конфлікти, працювати в команді, управляти своїм часом, розуміння важливості deadline). Вітчизняна освітянська спільнота акцентує увагу на орієнтації вищої професійної освіти щодо формування «гнучких» (soft skills) і «твердих» (hard skills) навичок в їх єдності.\u0000Професійна успішність викладача закладу вищої освіти залежить від професійногуманістичного спрямування (ціннісне ставлення до професії й суб’єктів навчання, повага до колег, прагнення до підвищення знань, потреба творчої діяльності), сформованістю професійно важливих якостей (педагогічні здібності, високий рівень самодисципліни, організованість, відповідальність) та професійною ефективністю діяльності, які вимагають високої здатності до самоорганізації професійної викладацької діяльності.","PeriodicalId":507497,"journal":{"name":"Дидактика","volume":"14 4","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139610622","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"РОЛЬОВА ГРА В ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ І ЛІТЕРАТУРИ","authors":"Світлана Жила","doi":"10.58407/didactics.23.6-7.8","DOIUrl":"https://doi.org/10.58407/didactics.23.6-7.8","url":null,"abstract":"У статті зроблено спробу проаналізувати особливості застосування методу рольової гри в професійній підготовці майбутніх учителів української мови і літератури. Констатовано, що ділова гра (дидактична, ситуативно-рольова, проблемнорольова, дискусійна, творча, навчальна) – це моделювання реальної діяльності за певними правилами ігрових взаємодій у спеціально створеній проблемній ситуації. Вона передбачає реалізацію низки взаємопов’язаних видів навчальної діяльності: аналіз і пошук розв’язання проблем, навчання, розвиток, дослідження, консультування, формування колективної діяльності.\u0000Обґрунтовано, що на філологічних факультетах найбільш доцільними є рольові ігри, які будуються на основі ігрового сюжету, виконанню завдання надають форми ігрової дії. Рольові ігри стимулюють навчання студентів, створюють умови для творчого пошуку, позаяк це завжди колективна постановка і розв’язання проблеми через виконання студентами певних ролей.\u0000Запропоновано методичні рекомендації щодо використання методу рольової гри за драматичною поемою «Бояриня» Лесі Українки, зокрема запропоновано завдання, спрямовані на перевірку рівня знань змісту літературного твору, встановлення міжпредметних взаємозв’язків з театральним, музичним, образотворчим мистецтвами, виконання творчих завдань.\u0000Доведено, що рольові ігри, які застосовуються в процесі професійної підготовки майбутніх учителів української мови і літератури, мають сприяти формуванню фахових компетентностей, зокрема забезпечити поглиблене сприйняття навчального матеріалу, а також створити позитивну мотивацію до навчання в цілому та опанування обраного фаху, дають можливість поуправлятися у різних типах рольової поведінки, вчать контролювати почуття і емоції і виражати їх, дозволяють відтворити і змоделювати ситуації з реальної професійної діяльності вчителя української мови і літератури, розширити і поглибити процес професійного самовизначення, самовдосконалення і творчого розвитку студентів.","PeriodicalId":507497,"journal":{"name":"Дидактика","volume":"74 5","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139611288","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"РЕСУРСНІ КІМНАТИ У ЗАКЛАДАХ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ ЯК СКЛАДОВІ ІНКЛЮЗИВНОГО НАВЧАННЯ","authors":"Олександр Іванович Грищенко","doi":"10.58407/didactics.23.6-7.1","DOIUrl":"https://doi.org/10.58407/didactics.23.6-7.1","url":null,"abstract":"У статті визначено, що інклюзивне навчання є способом організації освітнього процесу для осіб дітей з особливими освітніми потребами в закладі загальної середньої освіти. Виокремлено базові цінності, що лежать в основі інклюзивного навчання. Доведено, що створення інклюзивного середовища, в якому всі діти мають можливість брати активну участь в освітньому процесі, одержувати якісну освіту та успішно інтегруватись у суспільство, є одним із ключових пріоритетів сучасної освіти. Обґрунтовано, що ресурсні кімнати в закладах загальної середньої освіти створюються як новий освітній простір відповідно до принципів інклюзивності. Доведено, що ресурсна кімната може використовуватися всіма учнями закладу освіти, а не лише учнями з особливими освітніми потребами.\u0000Мета статті – охарактеризувати ресурсні кімнати у закладах загальної середньої освіти як складові інклюзивного навчання.\u0000Висновки. 1.Інклюзивна освіта має пріоритетне значення для забезпечення якісної освіти усіх дітей, у тому числі дітей з особливими освітніми потребами. 2. Інклюзивне навчання є способом організації освітнього процесу для осіб дітей з особливими освітніми потребами в закладі загальної середньої освіти. 3. Створення інклюзивного середовища, в якому всі діти мають можливість брати активну участь в освітньому процесі, одержувати якісну освіту та успішно інтегруватись у суспільство, є одним із ключових пріоритетів сучасної освіти. 4. Ресурсні кімнати в закладах загальної середньої освіти створюються як новий освітній простір відповідно до принципів інклюзивності. 5. Про наявність ресурсної кімнати у закладі загальної середньої освіти, її основні завдання, особливості обладнання та зонування мають бути ознайомлені всі працівники закладу освіти та батьки учнів. 6. Ресурсна кімната може використовуватися всіма учнями закладу освіти, а не лише учнями з особливими освітніми потребами. 7. Ресурсна кімната містить функціональні зони – навчальну і побутово-практичну.","PeriodicalId":507497,"journal":{"name":"Дидактика","volume":"63 4","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139611468","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"СПЕЦИФІКА ЗМІШАНОГО НАВЧАННЯ В ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ","authors":"Анжеліка Семененко, Олена Максименко, Олександр Ворохаєв","doi":"10.58407/didactics.23.4-5.2","DOIUrl":"https://doi.org/10.58407/didactics.23.4-5.2","url":null,"abstract":"У статті розглядаються різні аспекти використання змішаного навчання в закладах вищої освіти України. Охарактеризовано, що термін «змішане навчання» запроваджено у ХХ столітті. З’ясовано, що змішане навчання варто розуміти як різновид гібридної методики, коли відбувається поєднання традиційного (оффлайн навчання, в аудиторіях, віч-на-віч), онлайн та самостійного навчання. Доведено, що змішане навчання має більшу ефективність порівняно з онлайн-навчанням. Специфіка використання змішаного навчання у закладах вищої освіти України доводить існування його різних аспектів. Якісно оцінити роботу здобувачів вищої освіти та рівень їх компетентності дозволяє організація змішаного навчання на основі інформаційного освітнього середовища з використанням електронних комплексів освітніх компонентів, застосування сучасних інформаційних технологій інтерактивного навчання.Мета статті полягає в аналізі специфіки змішаного навчання в закладах вищої освіти України.Методологія базується на загальних принципах філософії, соціології, базових сучасних положеннях педагогічної науки, психології, і відображає взаємозв’язок методологічних підходів до вивчення поняття «змішане навчання» в освітньому процесі закладів вищої освіти України.Наукова новизна. Розкрито специфіку змішаного та дистанційного навчання закладів вищої освіти. Схарактеризовано термін «змішане навчання». Стаття доповнила методологію та інструментарій подальших емпіричних досліджень деяких аспектів специфіки використання змішаного навчання у вищій освіті.Висновки. 1. Змішане навчання використовується в процесі професійної підготовки майбутніх фахівців різних спеціальностей. 2. За останні 5 років вітчизняними науковцями висвітлено досвід змішаного навчання у підготовці фахівців різних спеціальностей. 3. Необхідно планувати навчальний процес закладів вищої освіти в умовах застосування змішаного навчання на основі сучасних педагогічних методів та інформаційних та комунікаційних технологій, що дає змогу в будь-який час бути учасником освітнього процесу.","PeriodicalId":507497,"journal":{"name":"Дидактика","volume":"93 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139185671","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ФОРМУВАННЯ ЛІТЕРАТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТАРШОКЛАСНИКІВ ЗАСОБАМИ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ","authors":"Ольга Лілік","doi":"10.58407/didactics.23.4-5.4","DOIUrl":"https://doi.org/10.58407/didactics.23.4-5.4","url":null,"abstract":"Автор статті досліджує проблему формування літературної компетентності старшокласників засобами інноваційних технологій. На основі аналізу нормативноправової бази, що регулює зміст сучасної шкільної літературної освіти, вона розглядає літературну компетентність як готовність і здатність працювати з текстами різних художньо-естетичних систем, культурно-історичних епох, світоглядних орієнтирів, традицій і стилів: розуміти зміст прочитаного, з’ясовувати авторську позицію і художні засоби донесення її до читача, творити на основі прочитаного власні смисли щодо порушених проблем, висловлювати власну (подеколи критичну) позицію стосовно прочитаного, сприймати художній твір як чинник формування життєвого досвіду та соціально-психологічного й соціокультурного становлення. Автор статті характеризує складники літературної компетентності, зокрема емоційно-ціннісну, літературознавчу, культурологічну та компаративну компетентності особистості. Водночас на основі аналізу наукової літератури з проблеми дослідження вона констатує наявність нерозв’язаної наукової проблеми щодо визначення місця літературної компетентності в системі суміжних явищ, а також її складових елементів. Вона обґрунтовує доцільність застосування інноваційних технологій у процесі формування літературної компетентності старшокласників на уроках української літератури. З цією метою автор описує особливості застосування мультимедійних, хмарних, соціомедійних технологій у межах шкільного курсу української літератури. Вона доводить, що результатом використання описаних технологій стане не лише інтенсифікація формування досліджуваної компетентності, а й підвищення мотивації учнів до навчання на уроках української літератури, формування в них цифрової грамотності, розвиток особистісних якостей, а також формування навичок роботи в команді.","PeriodicalId":507497,"journal":{"name":"Дидактика","volume":"44 6","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139185473","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"СУТНІСТЬ ФОРМУВАННЯ ЛЮДСЬКОГО ПОТЕНЦІАЛУ ЧЕРЕЗ ОСВІТНЮ ПРИЗМУ ЗДОРОВ’ЯОРІЄНТОВАНОГО УПРАВЛІННЯ","authors":"Ольга Завидівська, Наталія Завидівська","doi":"10.58407/didactics.23.4-5.6","DOIUrl":"https://doi.org/10.58407/didactics.23.4-5.6","url":null,"abstract":"Статтю присвячено дослідженню проблем вдосконалення системи професійної освіти майбутніх менеджерів. Йдеться про необхідність здоров’яорієнтованої освітньої парадигми у процесі навчання майбутніх менеджерів, що сприятиме формуванню людського потенціалу. Мета статті – обґрунтувати сутність формування людського потенціалу через освітню призму здоров’яорієнтованого управління. Проаналізовано фактори, що впливають на рівень та якість життя особистості. Виявлено аспекти здоров’яорієнтованого менеджменту в контексті людського розвитку. Розкрито сутність освітньої парадигми здоров’яорієнтованого управління. Декларовано освітню парадигму навчання майбутніх менеджерів здоров’яорієнтованого управління як універсальність їхньої фахової підготовки. Зазначено, що від інтегративності процесу навчання у вищій школі, але найголовніше – від фундаменталізації і комплементарності змісту, залежить компетентність майбутніх менеджерів у питаннях здоров’яорієнтованого управління. Вказано на те, що конкурентоспроможність випускників-майбутніх менеджерів, їхня затребуваність на ринку праці залежить не лише від знань економічної складової змісту освіти, а й від їхніх креативних можливостей здоров’яорієнтованого управління. Головними пріоритетами змісту освіти про здоров’яорієноване управління визначено такі: вирішальна роль років здорового життя людини в суспільстві; поєднання соціальної, економічної і психофізіологічної індивідуальності людини в усіх життєвих проявах; свідомі трансформації у змісті професійної освіти майбутніх менеджерів для формування у них навичок здоров’яорієнованого управління.","PeriodicalId":507497,"journal":{"name":"Дидактика","volume":"13 6","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139185517","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"САМОСТІЙНА РОБОТА ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ (БАКАЛАВРАТ) СПЕЦІАЛЬНОСТІ 081 «ПРАВО» В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ","authors":"Олександр Іванович Грищенко","doi":"10.58407/didactics.23.4-5.5","DOIUrl":"https://doi.org/10.58407/didactics.23.4-5.5","url":null,"abstract":"Специфіка дистанційного навчання потребує зростання частки самостійної роботи здобувачів вищої освіти та застосування інформаційних комунікаційних технологій. Удосконалення самостійної роботи здобувачів вищої освіти є одним із шляхів підготовки кваліфікованого спеціаліста юридичної сфери. Мета статті – проаналізувати теоретичні засади самостійної роботи здобувачів вищої освіти бакалаврату спеціальності 081 «Право». У статті проаналізовано потребу майбутніх бакалаврів спеціальності 081 «Право» у самоосвіті, саморозвитку, самовдосконаленні, опануванні міцних і глибоких знань, що обумовлена правильною організацією самостійної роботи здобувачів вищої освіти. Висновки. 1. В умовах дистанційного навчання організація самостійної роботи здобувачів вищої освіти бакалаврату спеціальності 081 «Право» залежить від ряду факторів, зокрема: модернізації змісту освітніх компонентів; застосування сучасних освітніх технологій для формування юридичної комунікативної компетенції; створення умов для підвищення самостійності та відповідальності здобувачів із метою формування умінь і навичок самоосвіти. Окрім цього, індивідуалізація самостійної роботи здобувачів вищої освіти сприяє підвищенню успішності їх науково-дослідної діяльності, створює умови для самостійного вибору, самовизначення та самореалізації. 2. Сучасні дистанційні освітні технології дозволяють створювати педагогічний супровід самостійної роботи здобувачів вищої освіти бакалаврату спеціальності 081 «Право», упроваджувати інтернет-тестування, розробляти електронні освітні ресурси для самостійного вивчення нормативно-правової бази, пропонувати алгоритм самостійної роботи з інтернет-ресурсами для удосконалення навичок вивчення правових дисциплін та правозастосування. 3. Ефективна організація самостійної роботи здобувачів в умовах дистанційного навчання сучасних закладів вищої освіти покликана підвищувати їхню мотивацію в опануванні правових дисциплін та подальшого правозастосування. Однак, ще особливої уваги потребують постійний контроль якості начальної інформації та методичні аспекти дистанційної освіти здобувачів вищої освіти спеціальності 081 «Право».","PeriodicalId":507497,"journal":{"name":"Дидактика","volume":"47 9","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139185584","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ДІЯЛЬНІСТЬ ЗАКЛАДІВ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ ЯК СУБ’ЄКТІВ ІНКЛЮЗИВНОГО НАВЧАННЯ","authors":"Світлана Владиславівна Грищенко","doi":"10.58407/didactics.23.4-5.8","DOIUrl":"https://doi.org/10.58407/didactics.23.4-5.8","url":null,"abstract":"У статті розглянуто діяльність закладів загальної середньої освіти як суб’єктів інклюзивного навчання. Охарактеризовано інклюзивне навчання як систему освітніх послуг, гарантованих державою, що базується на принципах недискримінації, врахування багатоманітності людини, ефективного залучення та включення до освітнього процесу всіх його учасників. Визначено, що організацію інклюзивного навчання здобувачів середньої освіти забезпечує асистент вчителя, посадові обов’язки якого визначаються його посадовою інструкцією, що затверджується керівником закладу освіти відповідно до вимог законодавства. Мета статті – проаналізувати процес діяльності закладів загальної середньої освіти як суб’єктів інклюзивного навчання. Визначено, що основними осередками інклюзивного навчання вважаємо заклади загальної середньої освіти. Висвітлено, що організаційні засади інклюзивного навчання осіб з особливими освітніми потребами за інституційною (очною (денною) формою здобуття освіти у закладах загальної середньої освіти, постійно потребують оновлення. Висновки. 1. Інклюзивне навчання здобувачів середньої освіти, у тому числі згідно з індивідуальним навчальним планом, здійснюється відповідно до освітньої програми закладу освіти з урахуванням їх особливих освітніх потреб та особистісно орієнтованого спрямування освітнього процесу. 2. Керівник закладу освіти на підставі заяви одного з батьків (інших законних представників) здобувача середньої освіти та висновку про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини, що надається інклюзивно-ресурсним центром, утворює інклюзивний клас та організовує інклюзивне навчання. 3. Для здобувачів середньої освіти може складатися індивідуальний навчальний план, який має містити, зокрема, інформацію про назву закладу освіти, прізвище та власне ім’я здобувача освіти; клас, в якому він навчається; цілі виконання та строк дії індивідуального навчального плану; загальний обсяг навчальногонавантаження та кількість годин на тиждень для вивчення навчального предмета; інформацію про адаптацію чи модифікацію змісту освітніх компонентів освітньої програми, послідовність, форму і темп їх засвоєння, очікувані результати навчання. 4. Заклад освіти не може відмовити в організації інклюзивного навчання здобувача освіти з особливими освітніми потребами та створенні інклюзивного класу.","PeriodicalId":507497,"journal":{"name":"Дидактика","volume":"47 6","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-12-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139185393","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}