UNESCO Chair Journal "Lifelong Professional Education in the XXI Century"最新文献

{"title":"КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ВИКЛАДАЧІВ ПЕДАГОГІЧНОГО ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ СУСПІЛЬСТВА","authors":"Лариса Михайлівна Петренко","doi":"10.35387/ucj.1(7).2023.140-151","DOIUrl":"https://doi.org/10.35387/ucj.1(7).2023.140-151","url":null,"abstract":"У статті висвітлено результати аналізу сучасних концепцій підготовки майбутніх викладачів педагогічних закладів вищої освіти в умовах цифрової трансформації суспільства. З великого обсягу нормативних документів, прийнятих на європейському рівні, напрацювань українських і зарубіжних учених виокремлено контекстно зумовлені концепції, зокрема відкритої освіти, яка спрямована на створення більш демократичної та конкурентоспроможної системи освіти та покращення доступу різних верств населення до освітніх послуг; інтеграцію освітніх програм у повсякденну діяльність у межах навчання упродовж усього життя; здатність до сучасного розвитку культури навчання, обміну досвідом і співпраці у швидкозмінному суспільстві. Актуалізовано необхідність упровадження рамкової концепції відкритої науки, яка ґрунтується на таких ключових принципах: відкриті наукові знання, відкрита наукова інфраструктура, наукова комунікація, відкрита участь соціальних суб'єктів та відкритий діалог з іншими системами знань. Зосереджено увагу на ролі цифрової трансформації на всіх етапах процесу пізнання, що вимагає від майбутнього викладача педагогічного закладу вищої освіти володіння цифровою компетентністю на високому рівні, оскільки в майбутній професійній діяльності йому доведеться широко застосовувати цифрові інструменти для організації командної роботи як в освітньому процесі, так і в науково-дослідній роботі. Автором виокремлено роль і місце концепції свободи у становленні галузевого працівника Industry 5.0., формування якого має здійснювати висококваліфікований викладач-вихователь 5.0, здатний навчити мотивувати й застосовувати людський інтелект й мислення у колоборації роботів і людей в цифровому суспільстві. Наголошується на важливому значенні впровадження концепції академічної свободи в умовах інституційної автономії закладів вищої освіти як складової якісного навчання та досліджень і, водночас, як умови продукування та передачі знань.","PeriodicalId":354356,"journal":{"name":"UNESCO Chair Journal \"Lifelong Professional Education in the XXI Century\"","volume":"17 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124303237","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА МАГІСТРІВ ОСВІТИ В УНІВЕРСИТЕТАХ УГОРЩИНИ: ВИКЛИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ","authors":"К.В. Годлевська","doi":"10.35387/ucj.1(7).2023.114-121","DOIUrl":"https://doi.org/10.35387/ucj.1(7).2023.114-121","url":null,"abstract":"Стаття присвячена детальному вивченню особливостей підготовки магістрів освіти в провідних університетах Угорщини. Метою дослідження є глибокий аналіз освітніх програм, їх структури, змісту та специфіки, а також визначення основних викликів та перспектив у цій сфері. Для досягнення цієї мети було використано комплекс методів, включаючи аналіз освітніх програм, контент-аналіз, SWOT-аналіз. \u0000Результати дослідження вказують на наявність глибокого системного підходу до підготовки магістрів освіти в Угорщині. Освітні програми комбінують теоретичні знання і практичні навички, з великим акцентом на науково-дослідницьку роботу та практичну підготовку. Особлива увага приділяється адаптації до міжнародних стандартів, подоланню мовних бар'єрів, інтеграції новітніх технологій та забезпеченню якісної практичної підготовки. \u0000Практичне значення дослідження полягає в можливості використання отриманих результатів для вдосконалення освітніх програм не тільки в Угорщині, але й в інших країнах, що прагнуть до модернізації своєї системи вищої освіти, зокрема і України. \u0000Висновки дослідження підкреслюють важливість глибокого розуміння освітнього процесу, адаптації до сучасних викликів та постійного пошуку інноваційних підходів. Майбутні наукові розвідки можуть бути спрямовані на глибше вивчення конкретних методів підготовки, їх ефективності в реальних умовах та можливостей для міжнародної інтеграції. Зокрема, акцент може бути зроблений на розробці нових методик, які відповідають сучасним вимогам глобалізованого світу, а також на вивченні впливу культурних та соціальних факторів на підготовку магістрів освіти. Це дослідження також акцентує увагу на необхідності забезпечення рівного доступу до якісної вищої освіти для всіх категорій студентів, незалежно від їх соціального статусу або фінансових можливостей.","PeriodicalId":354356,"journal":{"name":"UNESCO Chair Journal \"Lifelong Professional Education in the XXI Century\"","volume":"11 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132012636","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ТРАНСФОРМАЦІЯ ОСВІТИ ДЛЯ ДОСЯГНЕННЯ ЦІЛЕЙ СТАЛОГО РОЗВИТКУ – 2030: НОВА ПЕДАГОГІЧНА ПАРАДИГМА","authors":"Наталія Внукова, Г.І. Сотська","doi":"10.35387/ucj.1(7).2023.7-21","DOIUrl":"https://doi.org/10.35387/ucj.1(7).2023.7-21","url":null,"abstract":"Сучасне суспільство стикається з безпрецедентними викликами, пов'язаними з глобальним зростанням населення, екологічними кризами, технологічним революціями та соціальною нерівністю. Для забезпечення сталого розвитку планети до 2030 року, Організація Об'єднаних Націй визначила 17 глобальних Цілей сталого розвитку, що створюють потужний каркас для забезпечення процвітання людства і збереження планети. Цілі сталого розвитку не можна досягти без трансформації освіти. Саме освіта визначає, які знання, цінності та навички отримує молоде покоління, і як вони зможуть сприяти побудові стабільного та екологічно збалансованого суспільства. Ця стаття присвячена аналізу теоретичних засад трансформації освіти з метою досягнення Цілей сталого розвитку - 2030. Міжнародні звіти ЮНЕСКО, ООН та інших організацій, визначають ключові принципи освіти для сталого розвитку. За допомогою методу аналітичного аналізу проаналізоване проблемне питання різниці між академічною вищою освітою та професійною; детально проаналізовано Ціль сталого розвитку 4 «Якісна освіта», а також цілі і задачі що мають вирішити широке коло професіоналів для створення нової адекватної педагогічної парадигми, яка забезпечить мобільну трансформацію глобального освітнього простору; проаналізовано ключові міждисциплінарні компетенції, необхідні для досягнення всіх Цілей сталого розвитку; розглянуто один із розроблених та запропонованих ЮНЕСКО прикладів завдань Цілей сталого розвитку 4 «Якісна освіта» для  забезпечення якісної освіти та заохочення можливості навчання упродовж всього життя, що детально представлені у таблиці 3 (додаток 3). Для досягнення цілей сталого розвитку - 2030 необхідне спільне зусилля педагогічної спільноти, державних структур, батьків та учнів. Загалом, автори дослідження пропонують вивчення нової педагогічної парадигми та інноваційних підходів, які можуть забезпечити досягнення Цілей сталого розвитку - 2030 через перетворення освіти, готуючи нове покоління до викликів та можливостей майбутнього. \u0000Ключові слова: ЮНЕСКО, Цілі сталого розвитку, професійна освіта, академічний та професійний освітній простір, трансформація, педагогічна парадигма.","PeriodicalId":354356,"journal":{"name":"UNESCO Chair Journal \"Lifelong Professional Education in the XXI Century\"","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128569795","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"РОЗВИТОК КАЛІГРАФІЇ В ОСВІТНІЙ ПРАКТИЦІ ЗАРУБІЖЖЯ","authors":"Ольга Шпак","doi":"10.35387/ucj.1(7).2023.53-65","DOIUrl":"https://doi.org/10.35387/ucj.1(7).2023.53-65","url":null,"abstract":"У статті проаналізовано закордонний історико-педагогічний досвід розвитку каліграфії в освітній практиці шрифтового мистецтва та графічного дизайну, що є одним із напрямів дизайн-освіти та важливим засобом національної ідентифікації народу, країни. З’ясовано, що у зарубіжній педагогічній теорії й освітній практиці науковці, педагоги обґрунтовують міждисциплінарні, інтегративні засади розвитку дизайну, акцентуючи увагу на комунікативній сутності, історичній обумовленості, національній специфіці графічного дизайну, каліграфії, шрифтотворення. Виявлено, що цінний досвід використання каліграфії, графіки в освітній практиці, що уможливлює означення націєзберігаючих функцій каліграфії, шрифтового дизайну у сучасному інформаційному просторі, зокрема:  використання різних технік каліграфії – від далекосхідної каліграфії до аборигенної графіки та західної технології друку та гравюри – у сучасній дизайн-освіті; застосування моделі віртуального пензля, інших інтерактивних засобів навчання в сучасному мистецтві шрифтотворення; доцільність вивчення дизайну, опанування технологіями графічного дизайну у старшій школі за такими темами, як: комерційне мистецтво, дизайн календаря, дизайн плаката, каліграфію, дизайн вивісок, ілюстрацію, архітектурний дизайн, декоративне мистецтво, промисловий дизайн, дизайн упаковки, карикатуру та книжкова ілюстрація;  врахування у розвитку каліграфії і шрифтового мистецтва релігії, стану економіки, національної специфіки та  створення шкіл каліграфії, графічного дизайну та образотворчого мистецтва з урахуванням запитів промисловості, виробництва; реалізація етнографічно-культурологічного підходу до дизайн-освіти, структурування змісту освіти на основі вивчення етнічної специфіки культури певного народу у підготовці дизайнерів; використання каліграфії в дизайні як метод зображення історії та культури, вираженої через характер літер, які будуть використовуватися на меблях, колонах, стелі, архітектурних будівлях тощо; як джерело натхнення для дизайнерів, які інтегрують мистецтво каліграфії в сучасний дизайн; визначення каліграфії як важливої практичної традиції етносу, адже дитина долучається до надбань культури, у неї формується почуття етнічної приналежності; каліграфія визначається як форма відображення індивідуальності художника, митця, дизайнера і пов’язане з мистецтвом авторської інтерпретації мистецьких технік у різних сферах, зокрема у дизайні.","PeriodicalId":354356,"journal":{"name":"UNESCO Chair Journal \"Lifelong Professional Education in the XXI Century\"","volume":"119 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"121355068","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ЗМІСТ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАСАДИ ПРАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ: РЕЗУЛЬТАТИ МОНІТОРИНГОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ","authors":"Мирослава Петрівна Вовк, С.О. Соломаха, Ю. В. Грищенко","doi":"10.35387/ucj.1(7).2023.22-38","DOIUrl":"https://doi.org/10.35387/ucj.1(7).2023.22-38","url":null,"abstract":"У статті представлено аналіз змісту й організаційних засад проведення практик на різних освітніх рівнях у 2016-2022 рр. (бакалаврському, магістерському, докторському) на основі визначених критеріїв (мета практичної підготовки; зміст проведення практик; методичні засади; особливості організації практик) та окреслено можливості якісних змін у практичній підготовці педагогів. Дослідницький пошук відбувався науковцями відділу змісту і технологій педагогічної освіти Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України у межах наукового дослідження «Обґрунтування змісту і методики проведення практики у закладах вищої педагогічної освіти» (РK 0120U100228, 2020 – 2022 рр.). Акцентовано увагу на тому, що основним викликом проведення різних видів практик у закладах вищої педагогічної освіти є суперечність, зумовлена наявністю змін у педагогічній освіті, задекларованих законодавчо-нормативними документами та реальною неефективністю практичної підготовки (відсутність належного фінансування, дискретність педагогічного партнерства, недостатність ресурсів для проведення практик в умовах змішаного і дистанційного навчання тощо). Схарактеризовано види, зміст, особливості організації практик у закладах вищої педагогічної освіти. На бакалаврському освітньому рівні у закладах вищої педагогічної освіти освітньо-професійними програмами передбачено проведення 3 основних видів практики (педагогічна, виробнича, виховна). \u0000Залежно від спеціальності також проводяться навчальні практики з урахуванням специфіки педагогічного фаху (їх різноманітність, особливості визначаються на основі автономії закладу, спрямованості на формування необхідних предметних результатів навчання, компетентностей). На магістерському освітньому рівні найчастіше проводять асистентську або виробничу практику у закладах вищої освіти, виробничу практику у ЗЗСО, позашкільних, спеціалізованих закладах освіти, науково-дослідну практику, що відповідає специфіці підготовки викладачів, що мають бути готовими успішної викладацької і дослідницької діяльності у вищій школі. На докторському освітньому рівні найчастіше організовується асистентська виробнича і асистентська педагогічна практики, спостерігається часто проведення науково-викладацької практики на базі закладу вищої педагогічної освіти, де реалізується освітньо-наукова програма. Зіставлення співвідношення теоретичної і практичної підготовки майбутніх педагогів у закладах вищої педагогічної освіти засвідчило тенденцію до збільшення або стабільності кредитів на практику, що становить орієнтовно на бакалаврському освітньому рівні 44%, на магістерському освітньому рівні – 25%, на докторському освітньому рівні – 26%. Викладено пропозиції щодо удосконалення змісту і методичних засад проведення практик у закладах вищої педагогічної освіти у процесі підготовки учителів-бакалаврів, викладачів-магістрів, майбутніх докторів філософії на різних рівнях (законодавчо-нормативному, управлінському, організаційному).","PeriodicalId":354356,"journal":{"name":"UNESCO Chair Journal \"Lifelong Professional Education in the XXI Century\"","volume":"101 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114612443","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"СУЧАСНИЙ СТАН ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ У ГАЛУЗІ НАНОМАТЕРІАЛОЗНАВСТВА: КОРОТКИЙ ОГЛЯД ОСВІТНІХ ПРОГРАМ ТА ШЛЯХИ ПОКРАЩЕННЯ","authors":"Сергій Ковачов, Яна Олександрівна Сичікова, Анастасія Попова, Ігор Тимофійович Богданов","doi":"10.35387/ucj.1(7).2023.66-85","DOIUrl":"https://doi.org/10.35387/ucj.1(7).2023.66-85","url":null,"abstract":"Галузь наук про нанотехнології зазнала величезного зростання в останні роки, що призвело до зростання попиту на висококваліфікованих спеціалістів у цій галузі. Однак, незважаючи на стрімкий розвиток галузі, освітні програми для майбутніх наноінженерів не встигають за розвитком ринку праці та потребами роботодавців. У статті подано короткий огляд сучасного стану підготовки майбутніх фахівців у галузі наноматеріалознавства. Схарактериховано, що підготовка фахівців у галузі наноматеріалознавства повинна спиратися на модель потрійної спіралі, яка концентрується на аналізі міцності відносин між університетом, промисловістю та урядом (UIG), як однієї з найважливіших сфер для розуміння та вдосконалення процесу інновацій протягом тривалого часу. У статті висвітлено основні проблеми, з якими стикаються навчальні заклади при підготовці майбутніх наноінженерів до професійної діяльності, включаючи обмежену інтеграцію теоретичних знань і практичних навичок, відставання освітніх програм від швидкого розвитку галузі та обмежений доступ до ресурсів і обладнання. \u0000Крім того, у статті розглядаються етичні та соціальні наслідки використання нанотехнологій, а також обмежене залучення промисловості та зацікавлених сторін до реалізації освітніх програм. У статті підкреслюється важливість включення обговорень цих етичних і соціальних питань в освітні програми, оскільки майбутні наноінженери повинні бути готові орієнтуватися в складному ландшафті ризиків і переваг, пов’язаних з використанням наноматеріалів. Насамкінець, у статті розглядаються перспективи подальших досліджень підготовки наноінженерів до професійної діяльності з урахуванням екологічних наслідків використання нанотехнологій. \u0000Метою статті є комплексний огляд сучасного стану підготовки майбутніх фахівців у галузі наноматеріалознавства, визначення проблем і шляхів удосконалення, а також обговорення перспектив подальших досліджень у цій галузі. Стаття призначена для професіоналів у галузі наноматеріалознавства, педагогів, політиків та всіх, хто цікавиться розвитком та підготовкою майбутніх фахівців у цій галузі.","PeriodicalId":354356,"journal":{"name":"UNESCO Chair Journal \"Lifelong Professional Education in the XXI Century\"","volume":" 9","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114051263","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ЗАКОНОМІРНОСТІ РУХУ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЙСНОСТІ","authors":"Віктор Мозговий","doi":"10.35387/ucj.1(7).2023.39-52","DOIUrl":"https://doi.org/10.35387/ucj.1(7).2023.39-52","url":null,"abstract":"У статті запропоновано теоретичне обґрунтування закономірностей руху педагогічної дійсності. На основі теоретичних методів дослідження проаналізовано взаємозв’язок та взаємозалежність знаннєвого та компетентнісного компонентів у творенні педагогічної дійсності як найвищої форми освітнього процесу. Встановлено, що на результативність вибудови педагогічної дійсності в контексті сучасного освітнього процесу суттєвий вплив має мотиваційна сфера особистості, яка спонукає учасників педагогічної взаємодії до репрезентації інтелектуального та практичного потенціалу. У межах дослідження закономірностей руху педагогічної дійсності означений інтелектуальний і практичний потенціал особистості пов’язано з певними надлишковими знаннями. Наведено низку припущень щодо можливих варіантів дієвості надлишкових знань суб’єктів педагогічної взаємодії у формуванні та матеріалізації педагогічної дійсності. Визначено та сформульовано три закономірності руху педагогічної дійсності, що пояснюють залежність досліджуваного явища від: 1) часово-просторової матеріалізації; 2) готовності суб’єктів педагогічної взаємодії використовувати всі доступні інструменти комунікації; 3) інтелектуальної синергії суб’єктів педагогічної взаємодії. Систематизація та логіко-послідовний аналіз фактів щодо природи педагогічної дійсності дозволили встановити відповідний рух закономірностей означеного явища, а саме: від надлишкових знань особистості через засоби обробки, фіксації та репрезентації інформації до інтелектуальної синергії учасників освітнього процесу. У висновках дослідження сформовано перспективи наукового розроблення закономірностей руху педагогічної дійсності в межах актуальних викликів у сфері освіти.","PeriodicalId":354356,"journal":{"name":"UNESCO Chair Journal \"Lifelong Professional Education in the XXI Century\"","volume":"105 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"134629886","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ФОРМУВАННЯ ЦИФРОВОЇ ГРАМОТНОСТІ МАЙБУТНІХ ВИКЛАДАЧІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ","authors":"О.В. Тринус","doi":"10.35387/ucj.2(6).2022.98-115","DOIUrl":"https://doi.org/10.35387/ucj.2(6).2022.98-115","url":null,"abstract":"Розбудова інформаційного суспільства та цифрової економіки актуалізують питання цифрової грамотності людини. Його визначено пріоритетним на сучасному етапі економічного і соціального розвитку України та країн світу. Кожна людина сьогодні потребує широкого спектру цифрових знань, умінь, навичок з розумного використання новітніх технологій для навчання, професійної діяльності, участі у житті суспільства. У статті подано хронологію зарубіжних та українських нормативних документів з розвитку цифрової компетентності/цифрової грамотності. На основі теоретичного аналізу розробленості поняття «цифрова грамотність» з’ясовано, що відсутній єдиний підхід до його розуміння, але дослідники пов’язують цифрову грамотність з різними аспектами використання цифрових технологій та інструментів для досягнення визначених цілей – особистих, академічних, професійних тощо. Констатовано, що в умовах цифрових викликів важливого значення набуває роль викладача закладу вищої освіти як провайдера цифрових трансформацій, формування його цифрової грамотності. Це відбувається у процесі фахової підготовки та власної діяльності та передбачає набуття спеціальних знань, умінь, навичок для роботи в цифровому освітньому середовищі, використання різноманітного цифрового інструментарію, забезпечення комфортного та творчого функціонування. На основі вивчення й аналізу наукових праць розглянуто структурні компоненти цифрової грамотності майбутніх викладачів, що повязані зі здатністю використовувати цифрові технології в роботі і житті; критично і творчо здійснювати академічну й професійну комунікацію; безперервно оволодівати новими цифровими уміннями; навичками, що гарантують безпеку в цифровому світі. Розроблено цифровий профіль майбутнього викладача закладу вищої освіти, що охоплює цифрові знання, уміння, навички, якими має володити випускник закладу вищої освіти та які можуть бути використані в якості показників сформованості його цифрової грамотності.","PeriodicalId":354356,"journal":{"name":"UNESCO Chair Journal \"Lifelong Professional Education in the XXI Century\"","volume":"22 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126634164","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ВИРВАНІ ВІЙНОЮ СТОРІНКИ…","authors":"Г.Г. Філіпчук","doi":"10.35387/ucj.1(5).2022.53-66","DOIUrl":"https://doi.org/10.35387/ucj.1(5).2022.53-66","url":null,"abstract":"В оглядовій статті висвітлено проблеми безпекового, гуманітарного, соціального, етичного характеру життєдіяльності України, Європи, Світу, спричинені загарбницькою війною росії проти Українського народу. Визначено екзистенційну сутність найбільш масштабної військової агресії з часів другої світової війни, що загрожує людству, існуванню української державності, суверенності, ідентичності, спрямованої проти цінностей свободи, гуманізму, демократії, прав людини, сталого розвитку світу.  Схарактеризовано світоглядні, політичні, морально-етичні оцінки, погляди, концептуальні рішення та дії стосовно російсько-української війни; реакції держав та народів на трагедію українців, причина якої міститься в людиноненависницькій ідеології, політиці та практиці «кремлівського рашизму». Приділено значну увагу мотиваційним аспектам героїчного спротиву Збройних Сил України, Українського народу московському агресору; політичній та правовій  позиції багатьох країн світу, їх лідерів щодо варварської, геноцидної політики росії; багаторівневій підтримці й допомозі воюючій Україні з боку союзників, країн західної демократії. Проаналізовано численні факти злочинної діяльності російських військових проти мирного населення, жінок, дітей; нищення і руйнування цивільної інфраструктури, шкіл, університетів, лікарень, дитячих садків, культурних установ, театрів, музеїв, бібліотек, пам’яток історичної, національно-культурної спадщини. Висвітлюються ті неймовірно складні умови, в яких навчаються мільйони українських дітей, школярів, студентів, особливо на окупованих територіях, де заборонено українську мову, літературу, історію, культуру, організовано навчально-виховний процес за освітніми стандартами «руzького міра». Характеризуються значимі для виховання та безпеки Людини етичні й гуманістичні аспекти позицій,  висловлювань, учинків особистостей, націй, провідних держав.","PeriodicalId":354356,"journal":{"name":"UNESCO Chair Journal \"Lifelong Professional Education in the XXI Century\"","volume":"5 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127425987","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПРО НАСЛІДКИ ЧОРНОЇ ПЕДАГОГІКИ ТА НАДІЮ НА РОЗВИТОК ЇЇ КОРДІАЛЬНОЇ АНТИТЕЗИ","authors":"Богуслав Сліверскі","doi":"10.35387/ucj.1(5).2022.67-74","DOIUrl":"https://doi.org/10.35387/ucj.1(5).2022.67-74","url":null,"abstract":"Предметом аналізу є необхідність посилення в гуманітарних і соціальних науках досліджень у галузі чорної педагогіки, негативної педагогіки, антипедагогіки, клінічної психології та критичної філософії, які розкривають механізми насильства в побутовій соціалізації що ведуть до відкладеного відтворення насильства в міжособистісних стосунках і політиці. Автор вказує на розвиток напрямів у гуманістичній та персоналістичній педагогіці, як-от педагогіка серця, творці якої в Польщі та Україні підтверджують своїми науковими працями можливість зміни парадигми виховання молодих поколінь для розвитку цивілізації любові і миру. Війна в Україні, розпочата російською федерацією, оприлюднює кризу гуманізму та демократії, тож маємо стати на захисті як України, так і культури виховання, яка представлена в Україні у працях таких вчених, як Василь Сухомлинський – автор педагогіки серця, а також Василь Кремень – філософ освіти для миру; в Польщі – в працях Януша Корчака та Марії Лопаткової. Звернено увагу, на те, що польські науковці переконуються у високому рівні наукового розвитку українського суспільства не лише в рамках двосторонніх форм науково-освітнього співробітництва обох наукових комітетів, але й завдяки співпраці технічних, медичних, економічних та аграрних університетів і освітніх закладів. Показано, як освіта і наука допомогли українцям не скоритися під час вторгнення російських військ, розпочати боротьбу зі значно сильнішим з військової точки зору ворогом. На завершення, автор зробив висновок, що необхідно підтримувати розвиток творчих, самомислячих, рефлексивних, психічно незалежних і водночас просоціальних, законослухняних людей. Зазначено, що свобода вчителя має бути непорушною для будь-якої державної влади, щоб відчуваючи відповідальність за розвиток довірених йому учнів, він міг навчати їх на благо всього суспільства.","PeriodicalId":354356,"journal":{"name":"UNESCO Chair Journal \"Lifelong Professional Education in the XXI Century\"","volume":"76 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"134187855","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}