{"title":"ФОРМУВАННЯ ЦИФРОВОЇ ГРАМОТНОСТІ МАЙБУТНІХ ВИКЛАДАЧІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ","authors":"О.В. Тринус","doi":"10.35387/ucj.2(6).2022.98-115","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Розбудова інформаційного суспільства та цифрової економіки актуалізують питання цифрової грамотності людини. Його визначено пріоритетним на сучасному етапі економічного і соціального розвитку України та країн світу. Кожна людина сьогодні потребує широкого спектру цифрових знань, умінь, навичок з розумного використання новітніх технологій для навчання, професійної діяльності, участі у житті суспільства. У статті подано хронологію зарубіжних та українських нормативних документів з розвитку цифрової компетентності/цифрової грамотності. На основі теоретичного аналізу розробленості поняття «цифрова грамотність» з’ясовано, що відсутній єдиний підхід до його розуміння, але дослідники пов’язують цифрову грамотність з різними аспектами використання цифрових технологій та інструментів для досягнення визначених цілей – особистих, академічних, професійних тощо. Констатовано, що в умовах цифрових викликів важливого значення набуває роль викладача закладу вищої освіти як провайдера цифрових трансформацій, формування його цифрової грамотності. Це відбувається у процесі фахової підготовки та власної діяльності та передбачає набуття спеціальних знань, умінь, навичок для роботи в цифровому освітньому середовищі, використання різноманітного цифрового інструментарію, забезпечення комфортного та творчого функціонування. На основі вивчення й аналізу наукових праць розглянуто структурні компоненти цифрової грамотності майбутніх викладачів, що повязані зі здатністю використовувати цифрові технології в роботі і житті; критично і творчо здійснювати академічну й професійну комунікацію; безперервно оволодівати новими цифровими уміннями; навичками, що гарантують безпеку в цифровому світі. Розроблено цифровий профіль майбутнього викладача закладу вищої освіти, що охоплює цифрові знання, уміння, навички, якими має володити випускник закладу вищої освіти та які можуть бути використані в якості показників сформованості його цифрової грамотності.","PeriodicalId":354356,"journal":{"name":"UNESCO Chair Journal \"Lifelong Professional Education in the XXI Century\"","volume":"22 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"UNESCO Chair Journal \"Lifelong Professional Education in the XXI Century\"","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.35387/ucj.2(6).2022.98-115","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Розбудова інформаційного суспільства та цифрової економіки актуалізують питання цифрової грамотності людини. Його визначено пріоритетним на сучасному етапі економічного і соціального розвитку України та країн світу. Кожна людина сьогодні потребує широкого спектру цифрових знань, умінь, навичок з розумного використання новітніх технологій для навчання, професійної діяльності, участі у житті суспільства. У статті подано хронологію зарубіжних та українських нормативних документів з розвитку цифрової компетентності/цифрової грамотності. На основі теоретичного аналізу розробленості поняття «цифрова грамотність» з’ясовано, що відсутній єдиний підхід до його розуміння, але дослідники пов’язують цифрову грамотність з різними аспектами використання цифрових технологій та інструментів для досягнення визначених цілей – особистих, академічних, професійних тощо. Констатовано, що в умовах цифрових викликів важливого значення набуває роль викладача закладу вищої освіти як провайдера цифрових трансформацій, формування його цифрової грамотності. Це відбувається у процесі фахової підготовки та власної діяльності та передбачає набуття спеціальних знань, умінь, навичок для роботи в цифровому освітньому середовищі, використання різноманітного цифрового інструментарію, забезпечення комфортного та творчого функціонування. На основі вивчення й аналізу наукових праць розглянуто структурні компоненти цифрової грамотності майбутніх викладачів, що повязані зі здатністю використовувати цифрові технології в роботі і житті; критично і творчо здійснювати академічну й професійну комунікацію; безперервно оволодівати новими цифровими уміннями; навичками, що гарантують безпеку в цифровому світі. Розроблено цифровий профіль майбутнього викладача закладу вищої освіти, що охоплює цифрові знання, уміння, навички, якими має володити випускник закладу вищої освіти та які можуть бути використані в якості показників сформованості його цифрової грамотності.