{"title":"黑人教育学的后果以及发展其亲切对立面的希望","authors":"Богуслав Сліверскі","doi":"10.35387/ucj.1(5).2022.67-74","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Предметом аналізу є необхідність посилення в гуманітарних і соціальних науках досліджень у галузі чорної педагогіки, негативної педагогіки, антипедагогіки, клінічної психології та критичної філософії, які розкривають механізми насильства в побутовій соціалізації що ведуть до відкладеного відтворення насильства в міжособистісних стосунках і політиці. Автор вказує на розвиток напрямів у гуманістичній та персоналістичній педагогіці, як-от педагогіка серця, творці якої в Польщі та Україні підтверджують своїми науковими працями можливість зміни парадигми виховання молодих поколінь для розвитку цивілізації любові і миру. Війна в Україні, розпочата російською федерацією, оприлюднює кризу гуманізму та демократії, тож маємо стати на захисті як України, так і культури виховання, яка представлена в Україні у працях таких вчених, як Василь Сухомлинський – автор педагогіки серця, а також Василь Кремень – філософ освіти для миру; в Польщі – в працях Януша Корчака та Марії Лопаткової. Звернено увагу, на те, що польські науковці переконуються у високому рівні наукового розвитку українського суспільства не лише в рамках двосторонніх форм науково-освітнього співробітництва обох наукових комітетів, але й завдяки співпраці технічних, медичних, економічних та аграрних університетів і освітніх закладів. Показано, як освіта і наука допомогли українцям не скоритися під час вторгнення російських військ, розпочати боротьбу зі значно сильнішим з військової точки зору ворогом. На завершення, автор зробив висновок, що необхідно підтримувати розвиток творчих, самомислячих, рефлексивних, психічно незалежних і водночас просоціальних, законослухняних людей. Зазначено, що свобода вчителя має бути непорушною для будь-якої державної влади, щоб відчуваючи відповідальність за розвиток довірених йому учнів, він міг навчати їх на благо всього суспільства.","PeriodicalId":354356,"journal":{"name":"UNESCO Chair Journal \"Lifelong Professional Education in the XXI Century\"","volume":"76 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":"{\"title\":\"ПРО НАСЛІДКИ ЧОРНОЇ ПЕДАГОГІКИ ТА НАДІЮ НА РОЗВИТОК ЇЇ КОРДІАЛЬНОЇ АНТИТЕЗИ\",\"authors\":\"Богуслав Сліверскі\",\"doi\":\"10.35387/ucj.1(5).2022.67-74\",\"DOIUrl\":null,\"url\":null,\"abstract\":\"Предметом аналізу є необхідність посилення в гуманітарних і соціальних науках досліджень у галузі чорної педагогіки, негативної педагогіки, антипедагогіки, клінічної психології та критичної філософії, які розкривають механізми насильства в побутовій соціалізації що ведуть до відкладеного відтворення насильства в міжособистісних стосунках і політиці. Автор вказує на розвиток напрямів у гуманістичній та персоналістичній педагогіці, як-от педагогіка серця, творці якої в Польщі та Україні підтверджують своїми науковими працями можливість зміни парадигми виховання молодих поколінь для розвитку цивілізації любові і миру. Війна в Україні, розпочата російською федерацією, оприлюднює кризу гуманізму та демократії, тож маємо стати на захисті як України, так і культури виховання, яка представлена в Україні у працях таких вчених, як Василь Сухомлинський – автор педагогіки серця, а також Василь Кремень – філософ освіти для миру; в Польщі – в працях Януша Корчака та Марії Лопаткової. Звернено увагу, на те, що польські науковці переконуються у високому рівні наукового розвитку українського суспільства не лише в рамках двосторонніх форм науково-освітнього співробітництва обох наукових комітетів, але й завдяки співпраці технічних, медичних, економічних та аграрних університетів і освітніх закладів. Показано, як освіта і наука допомогли українцям не скоритися під час вторгнення російських військ, розпочати боротьбу зі значно сильнішим з військової точки зору ворогом. На завершення, автор зробив висновок, що необхідно підтримувати розвиток творчих, самомислячих, рефлексивних, психічно незалежних і водночас просоціальних, законослухняних людей. Зазначено, що свобода вчителя має бути непорушною для будь-якої державної влади, щоб відчуваючи відповідальність за розвиток довірених йому учнів, він міг навчати їх на благо всього суспільства.\",\"PeriodicalId\":354356,\"journal\":{\"name\":\"UNESCO Chair Journal \\\"Lifelong Professional Education in the XXI Century\\\"\",\"volume\":\"76 1\",\"pages\":\"0\"},\"PeriodicalIF\":0.0000,\"publicationDate\":\"2022-12-30\",\"publicationTypes\":\"Journal Article\",\"fieldsOfStudy\":null,\"isOpenAccess\":false,\"openAccessPdf\":\"\",\"citationCount\":\"0\",\"resultStr\":null,\"platform\":\"Semanticscholar\",\"paperid\":null,\"PeriodicalName\":\"UNESCO Chair Journal \\\"Lifelong Professional Education in the XXI Century\\\"\",\"FirstCategoryId\":\"1085\",\"ListUrlMain\":\"https://doi.org/10.35387/ucj.1(5).2022.67-74\",\"RegionNum\":0,\"RegionCategory\":null,\"ArticlePicture\":[],\"TitleCN\":null,\"AbstractTextCN\":null,\"PMCID\":null,\"EPubDate\":\"\",\"PubModel\":\"\",\"JCR\":\"\",\"JCRName\":\"\",\"Score\":null,\"Total\":0}","platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"UNESCO Chair Journal \"Lifelong Professional Education in the XXI Century\"","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.35387/ucj.1(5).2022.67-74","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
ПРО НАСЛІДКИ ЧОРНОЇ ПЕДАГОГІКИ ТА НАДІЮ НА РОЗВИТОК ЇЇ КОРДІАЛЬНОЇ АНТИТЕЗИ
Предметом аналізу є необхідність посилення в гуманітарних і соціальних науках досліджень у галузі чорної педагогіки, негативної педагогіки, антипедагогіки, клінічної психології та критичної філософії, які розкривають механізми насильства в побутовій соціалізації що ведуть до відкладеного відтворення насильства в міжособистісних стосунках і політиці. Автор вказує на розвиток напрямів у гуманістичній та персоналістичній педагогіці, як-от педагогіка серця, творці якої в Польщі та Україні підтверджують своїми науковими працями можливість зміни парадигми виховання молодих поколінь для розвитку цивілізації любові і миру. Війна в Україні, розпочата російською федерацією, оприлюднює кризу гуманізму та демократії, тож маємо стати на захисті як України, так і культури виховання, яка представлена в Україні у працях таких вчених, як Василь Сухомлинський – автор педагогіки серця, а також Василь Кремень – філософ освіти для миру; в Польщі – в працях Януша Корчака та Марії Лопаткової. Звернено увагу, на те, що польські науковці переконуються у високому рівні наукового розвитку українського суспільства не лише в рамках двосторонніх форм науково-освітнього співробітництва обох наукових комітетів, але й завдяки співпраці технічних, медичних, економічних та аграрних університетів і освітніх закладів. Показано, як освіта і наука допомогли українцям не скоритися під час вторгнення російських військ, розпочати боротьбу зі значно сильнішим з військової точки зору ворогом. На завершення, автор зробив висновок, що необхідно підтримувати розвиток творчих, самомислячих, рефлексивних, психічно незалежних і водночас просоціальних, законослухняних людей. Зазначено, що свобода вчителя має бути непорушною для будь-якої державної влади, щоб відчуваючи відповідальність за розвиток довірених йому учнів, він міг навчати їх на благо всього суспільства.