{"title":"КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ВИКЛАДАЧІВ ПЕДАГОГІЧНОГО ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ СУСПІЛЬСТВА","authors":"Лариса Михайлівна Петренко","doi":"10.35387/ucj.1(7).2023.140-151","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"У статті висвітлено результати аналізу сучасних концепцій підготовки майбутніх викладачів педагогічних закладів вищої освіти в умовах цифрової трансформації суспільства. З великого обсягу нормативних документів, прийнятих на європейському рівні, напрацювань українських і зарубіжних учених виокремлено контекстно зумовлені концепції, зокрема відкритої освіти, яка спрямована на створення більш демократичної та конкурентоспроможної системи освіти та покращення доступу різних верств населення до освітніх послуг; інтеграцію освітніх програм у повсякденну діяльність у межах навчання упродовж усього життя; здатність до сучасного розвитку культури навчання, обміну досвідом і співпраці у швидкозмінному суспільстві. Актуалізовано необхідність упровадження рамкової концепції відкритої науки, яка ґрунтується на таких ключових принципах: відкриті наукові знання, відкрита наукова інфраструктура, наукова комунікація, відкрита участь соціальних суб'єктів та відкритий діалог з іншими системами знань. Зосереджено увагу на ролі цифрової трансформації на всіх етапах процесу пізнання, що вимагає від майбутнього викладача педагогічного закладу вищої освіти володіння цифровою компетентністю на високому рівні, оскільки в майбутній професійній діяльності йому доведеться широко застосовувати цифрові інструменти для організації командної роботи як в освітньому процесі, так і в науково-дослідній роботі. Автором виокремлено роль і місце концепції свободи у становленні галузевого працівника Industry 5.0., формування якого має здійснювати висококваліфікований викладач-вихователь 5.0, здатний навчити мотивувати й застосовувати людський інтелект й мислення у колоборації роботів і людей в цифровому суспільстві. Наголошується на важливому значенні впровадження концепції академічної свободи в умовах інституційної автономії закладів вищої освіти як складової якісного навчання та досліджень і, водночас, як умови продукування та передачі знань.","PeriodicalId":354356,"journal":{"name":"UNESCO Chair Journal \"Lifelong Professional Education in the XXI Century\"","volume":"17 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-08-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"UNESCO Chair Journal \"Lifelong Professional Education in the XXI Century\"","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.35387/ucj.1(7).2023.140-151","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
У статті висвітлено результати аналізу сучасних концепцій підготовки майбутніх викладачів педагогічних закладів вищої освіти в умовах цифрової трансформації суспільства. З великого обсягу нормативних документів, прийнятих на європейському рівні, напрацювань українських і зарубіжних учених виокремлено контекстно зумовлені концепції, зокрема відкритої освіти, яка спрямована на створення більш демократичної та конкурентоспроможної системи освіти та покращення доступу різних верств населення до освітніх послуг; інтеграцію освітніх програм у повсякденну діяльність у межах навчання упродовж усього життя; здатність до сучасного розвитку культури навчання, обміну досвідом і співпраці у швидкозмінному суспільстві. Актуалізовано необхідність упровадження рамкової концепції відкритої науки, яка ґрунтується на таких ключових принципах: відкриті наукові знання, відкрита наукова інфраструктура, наукова комунікація, відкрита участь соціальних суб'єктів та відкритий діалог з іншими системами знань. Зосереджено увагу на ролі цифрової трансформації на всіх етапах процесу пізнання, що вимагає від майбутнього викладача педагогічного закладу вищої освіти володіння цифровою компетентністю на високому рівні, оскільки в майбутній професійній діяльності йому доведеться широко застосовувати цифрові інструменти для організації командної роботи як в освітньому процесі, так і в науково-дослідній роботі. Автором виокремлено роль і місце концепції свободи у становленні галузевого працівника Industry 5.0., формування якого має здійснювати висококваліфікований викладач-вихователь 5.0, здатний навчити мотивувати й застосовувати людський інтелект й мислення у колоборації роботів і людей в цифровому суспільстві. Наголошується на важливому значенні впровадження концепції академічної свободи в умовах інституційної автономії закладів вищої освіти як складової якісного навчання та досліджень і, водночас, як умови продукування та передачі знань.