Herald of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine最新文献

{"title":"ПІДГОТОВКА ВЧИТЕЛЯ: ВИКЛИКИ І ВІДПОВІДІ","authors":"Vasyl Kremen","doi":"10.37472/v.naes.2023.5104","DOIUrl":"https://doi.org/10.37472/v.naes.2023.5104","url":null,"abstract":"У статті представлено основні тези наукової доповіді на засіданні Стратегічної сесії керівників закладів вищої освіти, ініційованої Міністерством освіти і науки України, яка відбулася 1 березня 2023 року у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича. Поруч з позитивною оцінкою української освіти в цілому та зокрема вітчизняного досвіду підготовки вчителів, окреслено головні виклики, з-поміж яких: необхідність модернізації освіти, недостатній престиж вчительської професії, нижчі від загальноєвропейських показників кількість учнів на одного вчителя, потреби соціальної підтримки вчителів і підвищення якості підготовки вчителів та шляхи їх вирішення, особливо в умовах повоєнного відновлення.Визначено світові тенденції цивілізаційного розвитку, які необхідно враховувати у навчанні і вихованні учнів, в освітній моделі, зокрема в підготовці вчителя на інноваційній, високотехнологічній та високовмотивованій основі.","PeriodicalId":305867,"journal":{"name":"Herald of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine","volume":"16 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-03-06","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"121531159","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗВИТОК ВИКЛАДАЧІВ УНІВЕРСИТЕТУ ЯК ЧИННИК ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ПІДГОТОВКИ МАГІСТРІВ СОЦІОГУМАНІТАРНОГО ПРОФІЛЮ (НА ПРИКЛАДІ СТАЖУВАННЯ В ІНСТИТУТІ ВИЩОЇ ОСВІТИ НАПН УКРАЇНИ)","authors":"Svitlana Kopylova","doi":"10.37472/v.naes.2023.5103","DOIUrl":"https://doi.org/10.37472/v.naes.2023.5103","url":null,"abstract":"У статті висвітлено роль стажування науково-педагогічних працівників у підвищенні якості професійної підготовки магістрів соціогуманітарного профілю. Соціальна робота розглядається насамперед як чинник соціального розвитку громади, а не тільки як спосіб надання соціальних послуг. Така особливість знайшла відображення в освітній програмі підготовки магістрів соціальної роботи в Херсонському державному університеті. Розвиток викладацької майстерності, оновлення змістової та джерельної баз навчально-методичних матеріалів освітніх компонент розглядаються як чинники підвищення якості вищої освіти. Виділено три основні аспекти стажування як рушійної сили професійного розвитку викладачів: науковий, науково-педагогічний, прогностичний. Розкрито можливості оновлення змісту й методичного забезпечення освітніх компонент освітньої програми «Соціальна робота» другого (магістерського) освітнього рівня спеціальності «231 Соціальна робота». Продемонстровано прикладне значення сучасних досліджень, що їх здійснюють науковці Інституту вищої освіти НАПН України. Окреслено перспективи розвитку співпраці закладів вищої освіти і наукових установ.","PeriodicalId":305867,"journal":{"name":"Herald of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine","volume":"12 1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-03-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124619012","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"АКТУАЛІТЕТИ РІДНОМОВНОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ ВОЄННОГО ЧАСУ (ПРО РЕЗУЛЬТАТИ ПРОВЕДЕННЯ ЩОРІЧНОГО ВЕБІНАРУ «РІДНОМОВНА І БАГАТОМОВНА ОСВІТА У КОНТЕКСТІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ» ДО МІЖНАРОДНОГО ДНЯ РІДНОЇ МОВИ 2023)","authors":"M. Vovk","doi":"10.37472/v.naes.2023.5102","DOIUrl":"https://doi.org/10.37472/v.naes.2023.5102","url":null,"abstract":"У повідомленні представлено результати проведення щорічного вебінару «Рідномовна і багатомовна освіта у контексті сталого розвитку суспільства», присвяченого Міжнародному дню рідної мови (15 лютого 2023 р). Співорганізатором заходу виступили Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України, кафедра ЮНЕСКО «Неперервна професійна освіта ХХІ століття», Інститут української мови НАН України, Інститут літератури імені Тараса Шевченка НАН України, Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка, первинний осередок товариства в Інституті. Метою вебінару є просвітницька місія партнерства наукових установ, закладів фахової передвищої і вищої освіти, закладів загальної освіти у дієвій реалізації політики україномовного навчання та раціональної підтримки багатомовної освіти; утвердження цінності мови як маркера української ідентичності в умовах воєнних реалій.Учасники вебінару (170 осіб): громадські діячі, науковці, студенти, магістранти, аспіранти, докторанти, викладачі закладів фахової передвищої і вищої освіти, викладачі й методисти інститутів післядипломної педагогічної освіти, учителі загальноосвітніх закладів (Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, Ізмаїльський державний гуманітарний університет, Український державний університет імені М.П. Драгоманова, Державна науково-педагогічна бібліотека імені В.О. Сухомлинського НАПН України, Державний ліцей «Міжнародна українська школа» та ін.). Проблематика вебінару охоплювала такі проблеми: україномовна освіта як пріоритет національного поступу в умовах воєнного й повоєнного часу; проблеми розвитку багатомовної і рідномовної освіти в сучасному українському суспільстві — авторитетна думка; європейські тенденції багатомовної освіти; досвід багатомовного й рідномовного навчання у закладах фахової передвищої і вищої педагогічної освіти; утвердження традицій рідномовної освіти в умовах закладів середньої освіти; збереження культурної спадщини в музейному просторі.","PeriodicalId":305867,"journal":{"name":"Herald of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine","volume":"36 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-03-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115283767","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПРО РЕЗУЛЬТАТИ ВИКОНАННЯ У 2022 РОЦІ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ДЛЯ ПІДТРИМКИ МОЛОДИХ ВЧЕНИХ","authors":"Olena Chykhantsova, Viktoria Predko","doi":"10.37472/v.naes.2023.5120","DOIUrl":"https://doi.org/10.37472/v.naes.2023.5120","url":null,"abstract":"Представлено основні результати завершених у 2022 р. двох прикладних наукових досліджень, які виконувалися молодими вченими наукових установ НАПН України. Дослідження здійснювалися за результатами конкурсного відбору в січні 2022 р. з метою підтримки та активізації наукової діяльності молодих вчених НАПН України, сприяння розвитку їх професійних якостей і творчого потенціалу. Здобуті молодими вченими академії результати досліджень спрямовані на науково-методичне забезпечення психологічного супроводу системи освіти, зокрема у кризових умовах воєнного стану в країні, з урахуванням завдань для освітньої та наукової сфер, пов’язаних з повоєнним відновленням та інтеграцією до Європейського дослідницького простору. Наукові результати проведених досліджень упроваджено у закладах освіти різних рівнів, а також в органах державної влади та органах місцевого самоврядування.","PeriodicalId":305867,"journal":{"name":"Herald of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine","volume":"7 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-18","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"134508566","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"РЕАЛІЗАЦІЯ НАЦІОНАЛЬНОЮ АКАДЕМІЄЮ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ ПРІОРИТЕТНИХ НАПРЯМІВ РОЗВИТКУ НАУКИ І ТЕХНІКИ ТА ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ","authors":"Василь Григорович Кремень, Володимир Іларіонович Луговий, Олег Михайлович Топузов","doi":"10.37472/v.naes.2023.5101","DOIUrl":"https://doi.org/10.37472/v.naes.2023.5101","url":null,"abstract":"Проаналізовано реалізацію Національною академією педагогічних наук України пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки та інноваційної діяльності впродовж 2010-2022 рр., відповідність отриманих результатів пріоритетам і актуальним завданням державної освітньо-наукової політики. Показано значущий соціально-економічний вплив на прогрес країни наукового і методичного забезпечення академією вітчизняної сфери освіти, особливо в умовах сучасних викликів і загроз. Обґрунтовано, що НАПН України відіграє ключову роль у модернізації освітньої сфери на інноваційних засадах, науково-методичному супроводі оновлення освітнього законодавства, створенні стандартів, програм, підручників, іншого концептуального і програмно-методичного забезпечення функціонування і розвитку всіх ланок сфери освіти, навчання людини впродовж життя від народження. Аргументовано, що пріоритетні напрями розвитку науки і техніки мають бути доповнені напрямом «розвиток людини, формування конкурентоспроможного людського капіталу», який важливий для забезпечення перемоги у нав’язаній війні та повоєнного відновлення України на інноваційній, високотехнологічній і високовмотивованій основі, європейської інтеграції.","PeriodicalId":305867,"journal":{"name":"Herald of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine","volume":"42 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-01-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123453856","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ГЕРМЕНЕВТИЧНЕ ВИХОВАННЯ ЯК ЧИННИК САМОПРОЄКТУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ ФАХІВЦЯ","authors":"Наталія Василівна Чепелєва","doi":"10.37472/v.naes.2022.4233","DOIUrl":"https://doi.org/10.37472/v.naes.2022.4233","url":null,"abstract":"Статтю присвячено характеристиці герменевтичного виховання як вагомого чинника розвитку особистості фахівця. Герменевтичне виховання має бути спрямованим на розвиток в особистості здатності до самопроєктування, розуміння та інтерпретації власного життєвого та професійного досвіду, вибудовування суб’єктивної психічної реальності, тобто створення умов для розвитку в особистості відповідального, авторського ставлення як до себе (насамперед) та власного життя, так і до оточення.Самопроєктування визначається як здатність особистості діяти за власним задумом, проєктом і базується на інтерпретації та осмисленні попереднього особистого та соціокультурного досвіду, що здійснюється шляхом занурення у соціокультурний дискурсивний простір та створення власного смислового простору, який виступає як вагомий чинник особистісного зростання. Запропоновано тлумачення особистісного проєкту як осмисленої версії людського буття. Будучи втіленим у дискурсивній формі, він дає змогу особистості усвідом-лювати себе та вибудовувати траєкторію свого розвитку, яка відповідає власним цілям і завданням.","PeriodicalId":305867,"journal":{"name":"Herald of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine","volume":"45 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"117184291","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"РОЗВИТОК ІНТЕЛЕКТУ І СУБ’ЄКТНОСТІ СУЧАСНОГО ФАХІВЦЯ","authors":"Maryna Smulson","doi":"10.37472/v.naes.2022.4239","DOIUrl":"https://doi.org/10.37472/v.naes.2022.4239","url":null,"abstract":"Показано, що розвиток інтелекту і суб’єктності у дорослому віці є провідною засадою професійного становлення сучасного фахівця. Цьому сприяє інтегративний інтелект, який ґрунтується на системі когніцій та інтелектуальних метакогніцій, серед яких інтелектуальна ініціація, тобто здатність фахівця самостійно вбачати проблемну ситуацію у потоці діяльності, а також рефлексія, децентрація, стратегічність. З високим рівнем інтелектуальної ініціації найтісніше пов’язана суб’єктність фахівця, його самостійний погляд на світ і власну активність, здатність до цілепокладання, творчого проєктування власної діяльності і життєдіяльності. Рефлексія як інтелектуальна метакогніція сприяє побудові й розвитку адекватної ментальної моделі фахівця (тобто системи професійних ставлень до світу, інших та себе), а децентрація не дає можливості цій ментальній моделі втратити здатність до саморозвитку. Стратегічність як інтелектуальна метакогніція впливає на всі професійні ситуації, які містять необхідність вибору, тому розвинена інтелектуальна стратегічність поряд з проаналізованими вище метакогніціями разом із суб’єктністю як особистісною властивістю відповідають за професійний розвиток особистості.","PeriodicalId":305867,"journal":{"name":"Herald of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine","volume":"66 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127126267","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПРОФОРІЄНТАЦІЙНА РОБОТА НА ПЕДАГОГІЧНІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ: КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ТА ЇХ РЕАЛІЗАЦІЯ","authors":"Yu. D. Boichuk, Nataliia Ponomarova","doi":"10.37472/v.naes.2022.4229","DOIUrl":"https://doi.org/10.37472/v.naes.2022.4229","url":null,"abstract":"Особливої значущості проблема розроблення теоретичних і методичних засад професійної орієнтації в умовах сьогодення набула через початок реформи Нової української школи. У статті розкрито методологічні підходи (компетентнісний, особистісно орієнтований, аксіологічний, акмеологічний, діяльнісний, системний, синергетичний) та встановлено принципи (систематичності, науковості й актуальності, системності, свідомості, активності й самостійності, інтегрованості, прогностичності, інноваційності, врахування власного практичного досвіду) профорієнтаційної роботи зі школярами та молоддю в сучасних умовах. Розглянуто практичну реалізацію зазначених концептуальних засад з точки зору учасників середовища професійної орієнтації на педагогічні спеціальності. Проаналізовано проблеми здійснення профорієнтаційної роботи закладів вищої педагогічної освіти, закладів та установ управління середньої освіти, освітянських спільнот та громадських організацій, державної підтримки педагогічних спеціальностей. Виокремлено перспективні завдання всіх учасників середовища профорієнтаційної роботи на педагогічні спеціальності (інформаційно-просвітницька допомога школярам та молоді у професійному самовизначенні; формування мотивації школярів та молоді до здобуття вищої освіти (зокрема педагогічної); консультаційна підтримка школярів та молоді з питань вступу до закладів вищої освіти (зокрема педагогічних); збільшення кількості та покращення якості контингенту абітурієнтів закладів вищої педагогічної освіти; сприяння професійній кар'єрі педагогічних працівників).","PeriodicalId":305867,"journal":{"name":"Herald of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine","volume":"9 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124878220","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"НОРВЕЗЬКО-УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВИЙ СЕМІНАР З ІСТОРІЇ ОСВІТИ","authors":"Larysa Berezivska, Oleksandr Mikhno","doi":"10.37472/v.naes.2022.4230","DOIUrl":"https://doi.org/10.37472/v.naes.2022.4230","url":null,"abstract":"У статті висвітлено особливості підготовки й проведення норвезько-українського наукового семінару з історії освіти, який відбувся 13 грудня 2022 р. у форматі онлайн-зустрічі на платформі Zoom з ініціативи норвезької вченої Бріт Марі Говланд (Brit Marie Hovland), професорки VID Specialized University (Осло, Норвегія). Констатовано, що науковим імпульсом до проведення семінару стала участь українських учених — істориків освіти Лариси Березівської і Олександра Міхна у Міжнародній конференції «Histories of Educational Technologies: Cultural and Social Dimensions of Pedagogical Objects» / «Історії освітніх технологій. Культурні та соціальні виміри педагогічних об'єктів» (31 серпня — 6 вересня 2022 р., Мілан, Італія). Аргументовано, що міжнародна діяльність ДНПБ України імені В.О. Сухомлинського і Педагогічного музею України в умовах воєнного стану є складником протидії російській агресії. Адже українські науковці, висвітлюючи теми у своїх виступах, інформують зарубіжних колег про стан освіти і культурної спадщини в Україні, про зміни у тематиці досліджень з історії освіти, про особливості діяльності українських учених під час війни. Відзначено, що окреслена міжнародна діяльність відбувається у межах багаторічної творчої співпраці ДНПБ України імені В.О. Сухомлинського і Педагогічного музею України й спрямована на реалізацію Стратегії інтернаціоналізації НАПН України на 2021-2025 рр.","PeriodicalId":305867,"journal":{"name":"Herald of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine","volume":"21 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122287037","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ ВИХОВАННЯ НАПН УКРАЇНИ У СОЦІАЛЬНИХ ЗАПИТАХ І ДОСЯГНЕННЯХ","authors":"Ivan Bekh","doi":"10.37472/v.naes.2022.4226","DOIUrl":"https://doi.org/10.37472/v.naes.2022.4226","url":null,"abstract":"Мета статті полягає у розкритті фундаментальної проблеми функціонування та особливостей становлення особистості, яка зростає, у складних і різних за своїми соціокультурними пріоритетними умовами та способами спрямованого її формування. Таке особистісно-тематичне поле витлумачено крізь призму організованого пошуку, репрезентованого науково-дослідною структурою — Інститутом проблем виховання НАПН України. Наголошено, що означений пошук у його цільових межах припав на досить складні умови пандемії COVID-19 та російсько-української війни, що змусило створювати й використовувати адекватні засоби педагогічної взаємодії, у центрі якої перебуває вихованець у своїй індивідуальній неповторності.До принципових досягнень, передбачених окресленою узагальненою метою-проблемою, віднесено: 1) створення моделей як теоретичних конструктів про оптимальний процес виховання; 2) пропонування оптимальних форм організації суб’єкт-суб’єктної взаємодії; 3) пропонування гуманістично орієнтованих особистісно розвивальних технологій.Індикаторами реальних досягнень у цьому контексті є понад 1,7 тис. наукових та освітніх ресурсів, спожитих більше 63 тис. респондентів, зокрема створено 11 монографій, 13 методичних посібників, опубліковано 264 статті. Дослідницькі результати впроваджено в освітню діяльність 386 об’єктів.","PeriodicalId":305867,"journal":{"name":"Herald of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine","volume":"28 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124355219","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}