Agrarnì ìnnovacìï最新文献

{"title":"ОСОБЛИВОСТІ УСПАДКУВАННЯ КІЛЬКОСТІ КОЛОСКІВ У F1 ЗА ВИКОРИСТАННЯ У ГІБРИДИЗАЦІЇ МАТЕРИНСЬКОЮ ФОРМОЮ РАННЬОСТИГЛИХ СОРТІВ ПШЕНИЦІ М'ЯКОЇ ОЗИМОЇ","authors":"Г.Л. УСТИНОВА, М.В. ЛОЗІНСЬКИЙ, М.Б. ГРАБОВСЬКИЙ","doi":"10.32848/agrar.innov.2022.14.27","DOIUrl":"https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2022.14.27","url":null,"abstract":"Мета досліджень – встановлення особливостей успадкування кількості зерен з головного колоса у гібридів першого покоління, отриманих за гібридизації материнською формою ранньостиглих сортів пшениці м’якої озимої. Методи. В умовах дослідного поля науково виробничого центру Білоцерківського НАУ у 2018–2020 рр. досліджували 20 комбінацій отриманих від схрещування ранньостиглих сортів: Миронівська ранньостигла, Кольчуга, Білоцерківська напівкарликова; середньоранніх: Золотоколоса, Чорнява; середньостиглих: Столична, Відрада, Антонівка, Єдність; середньопізніх: Добірна і Вдала. Насіння F1 і батьківських форм висівали за схемою ♀–F1–♂. Біометричний аналіз досліджуваного матеріалу проводили за середнім зразком 25 рослин у триразовій повторності. Статистичну обробку отриманих біометричних даних здійснювали за методикою Е. Р. Ермантраута (2018). Ступінь фенотипового домінування визначали за B. Griffing (1950), а отримані дані класифікували за G. M. Beil, R. E. Atkins (1965). Результати. Впродовж трьох років лише в Миронівська ранньостигла / Золотоколоса, Білоцерківська напівкарликова / Золотоколоса, Білоцерківська напівкарликова / Чорнява, Миронівська ранньостигла / Антонівка, Миронівська ранньостигла / Єдність і Білоцерківська напівкарликова / Антонівка, комбінаціях схрещування ознака успадковувалася за позитивним наддомінуванням. Одинадцять гібридів детермінували ознаку за від’ємним наддомінуванням (hр = -1,1–11,0), чотири – за проміжним успадкуванням і одна за частковим позитивним домінуванням. Висновки. Встановлено значний вплив батьківських компонентів гібридизації і умов року на формування кількості колосків головного колоса, показника ступеню фенотипового домінування у гібридів першого покоління. Найбільш поширеним типом успадкування кількості колосків із головного колоса в F1 за гібридизації ранньостиглих сорті пшениці м’якої озимої з ранньостиглими, середньоранніми, середньостиглими та середньопізніми встановлено позитивне наддомінування, яке визначено у 75,0 % гібридів. Виділені комбінації схрещування Миронівська ранньостигла / Золотоколоса, Білоцерківська напівкарликова / Золотоколоса, Білоцерківська напівкарликова / Чорнява, Миронівська ранньостигла / Антонівка, Миронівська ранньостигла / Єдність, Білоцерківська напівкарликова / Антонівка в яких успадкування кількості колосків із головного колоса у 2018–2020 рр. відбувалося за позитивним наддомінуванням.","PeriodicalId":474328,"journal":{"name":"Agrarnì ìnnovacìï","volume":"10 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136033352","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Вплив підживлення азотними добривами на елементи структуриурожаю та продуктивність ячменю ярого","authors":"В.Д. Паламарчук, О.М. Колісник","doi":"10.32848/agrar.innov.2023.20.9","DOIUrl":"https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2023.20.9","url":null,"abstract":"Мета досліджень: провести оцінку продуктивностірізних сортів ячменю ярого в умовах господарства тавстановити оптимальні дози азотних добрив для підживлення. Методи досліджень: лабораторний, польовий, лабораторно-польовий математично-статистичний. Зміна клімату, дефіцит органічних добрив та високавартість мінеральних ще раз підтверджує важливістьпитання оптимального живлення рослин ячменю ярого.Дослідження вивчення ефективності азотного підживлення для формування високої продуктивності ячменюярого проводились протягом 2021–2022 рр. в умовахТОВ «Органік-Д» на сірих лісових, середньо-суглинкових ґрунтах, із слабо кислою реакцією ґрунтовогорозчину. У дослідженнях використовували середньо-стиглі сорти ячменю ярого вітчизняної селекції Лофант,Гетьман, Вакула та Геліос. Результати досліджень.Нами встановлено, що внесення азотних добрив істотновпливає на формування елементів структури врожаюта продуктивності досліджуваних сортів ячменю ярого.Характеристика елементів структури врожаю, таких яккількість зерен у колосі та маса 1000 зерен залежитьвід біологічних особливостей сортів, умов вирощуваннята застосування підживлень азотними добривами.Найбільше значення маси 1000 зерен відмічено на варіанті із внесення азотних добрив нормою 60 кг. д.р. у фазукущення ячменю ярого – Лофант – 42,1 г, Гетьман – 41,8 г,Вакула – 41,0 г та Геліос – 42,5 г. Кількість зерен у колосідосліджуваних сортів ячменю ярого у середньому задва роки склала у Лофант – 20,9 шт., Гетьман – 21,0 шт.,Вакула – 22,0 шт. та Геліос – 23,4 шт. Застосування підживлення азотними добривами у нормі N35 забезпечилозростання кількості зерен у колосі на 1,0 шт., 1,1 шт.,1,1 та 2,3 шт., у нормі N45 на – 1,6 шт., 2,9 шт., 2,5 та4,4 шт., а у нормі N60 на – 2,5 шт., 3,8 шт., 4,2 та 5,8 шт.,порівняно із контрольним варіантом (без підживлень).Висновки. Отже, застосування азотного підживленняна посівах ячменю ярого дозволяє поліпшити комплексгосподарсько-цінних ознак та суттєво збільшити урожайність. Найбільший приріст урожайності зерна (1,96 т/га)досліджуваних сортів ячменю ярого порівняно із контролем (без підживлень) отримано на варіанті із застосуванням підживлення азотними добривами нормою 60 кгд.р. на 1 га. Рівень урожайності досліджуваних сортівна даному варіанті удобрення, в середньому за два роки досліджень склав Лофант – 3,85 т/га, Гетьман –4,78 т/га, Вакула – 4,62 т/га та Геліос – 4,84 т/га.","PeriodicalId":474328,"journal":{"name":"Agrarnì ìnnovacìï","volume":"13 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135535911","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Система допосівного обробітку гунту під кавун","authors":"В.І. Книш, О.С. Шабля, В.В. Книш","doi":"10.32848/agrar.innov.2023.20.6","DOIUrl":"https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2023.20.6","url":null,"abstract":"Мета. Визначити вплив різних систем обробітку на фізичні властивості та поживний режим ґрунту; дослідити особливості формування запасів вологи в ґрунті залежно від строків проведення основного обробітку ґрунту; виявити вплив систем обробітку ґрунту на формування врожаю плодів кавуна. Розробити найбільш ефективну систему допосівного обробітку ґрунту під кавун для незрошуваних умов південного Степу України. Методи. Польовий, лабораторний, вимірювально-розрахунковий, порівняльний, математично-статистичний аналіз. Результати. Встановлено, що строк проведення основного обробітку ґрунту впливав на вміст та розподілення елементів живлення по горизонтам орного шару ґрунту. В середньому, за роки досліджень, найбільша кількість азоту нітратів та рухомих форм фосфатів в орному шарі ґрунту перед сівбою кавуна містилась після проведення зяблевої оранки ґрунту. Аналіз структурного стану ґрунту показав, що вміст агрономічно цінних агрегатів (0,25–7,0 мм) в орному шарі майже не залежав від способів до посівного обробітку ґрунту під кавун при відповідних строках оранки. Проте, при більш пізніх строках оранки, відмічено збільшення кількості цих агрегатів на 2–3%, ніж в контролі. Найбільш впливовим фактором досліду за роки досліджень були строки проведення основного обробітку ґрунту. Найвищий врожай плодів, як по окремим рокам, так і в середньому за роки досліджень, одержано на варіантах із зяблевим основним обробітком ґрунту. Де середня урожайність кавуна склала 20,4–23,4 т/га, що на 2,1–5,1 т/га більше, ніж при оранці в “зимові вікна” та на 2,9–5,9 т/га, ніж при весняній оранці. Зменшення кількості технологічних операцій в комплексі робіт по допосівному обробітку ґрунту, у варіантах 3 та 4, дозволило скоротити прямі витрати виробництва на 75 та 125 грн/га, відповідно, у порівнянні з контролем. Проте таке зменшення призвело до одержання більш низького врожаю, ніж у контролі, що в свою чергу вплинуло на показники економічної ефективності. Так, чистий прибуток при цьому в варіанті 3 був на 3600 грн/га меншим, а собівартість плодів на 46,3 грн/т вища, ніж в контролі. Висновки. Встановлено, що на чорноземах південних малогумусних супіщаних в незрошуваних умовах південного Степу України для забезпечення стабільно високих урожаїв плодів кавуна та створення умов для збереження родючості ґрунту, накопичення і раціонального використання вологи ґрунту необхідно застосовувати систему допосівного обробітку ґрунту, яка поєднує зяблеву оранку на глибину 25–27 см та осінню культивацію на глибину 10–12 см. Весняний комплекс робіт по допосівному обробітку ґрунту під кавун складається з боронування зябу в 2 сліди важкими боронами та передпосівної культивації на глибину заробляння насіння з одночасним боронуванням.","PeriodicalId":474328,"journal":{"name":"Agrarnì ìnnovacìï","volume":"69 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135535916","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Залежність продуктивності капусти кольрабі від густоти розміщення рослин","authors":"Є.В. Щербина, К.В. Васильковська, О.О. Андрієнко, М.І. Мостіпан","doi":"10.32848/agrar.innov.2023.20.12","DOIUrl":"https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2023.20.12","url":null,"abstract":"В статті представлено результати дослідженнязалежності продуктивності капусти кольрабі від схеми розміщення рослин. Важливе значення у формуванніврожаю капусти кольрабі має густота розміщення рослин. У зріджених насадженнях рослини добре освітлюються, покращуються умови ґрунтового живлення,в результаті врожай кожної рослини зростає.Однак зі збільшенням площі живлення урожай,зазвичай, підвищується повільніше, ніж при збільшеннірослин на одиниці площі. Таким чином, питання густоти рослин капусти кольрабі є актуальним та потребуєвивчення.Метою написання статті є аналіз схем розміщеннярослин капусти кольрабі та їх вплив на продуктивностістеблеплодів.Методи. Дослідження проводились на дослідному полі кафедри плодоовочівництва та зберіганняХарківського національного аграрного університету ім.В. Докучаєва протягом 2012–2014 рр. відповідно до«Методики дослідної справи в овочівництві і баштанництві». Об’єктом дослідження є капуста кольрабі сортуСніжана, ранньостиглий, занесений до Державногореєстру сортів рослин, придатних для поширенняв Україні.Результати. Висадка розсади розпочиналась у фазу утворення 3–4 листків. Таким чином,з моменту висіву насіння до висадки розсади проходило 28–30 діб. Тривалість вегетаційного періоду відпосіву насіння до технічної стиглості в середньомупо варіантам з густотою 47,6 та 71,4 тис. шт./га складала 78 діб. При загущенні рослин капусти кольрабі до107,5, 142,8 та 212,7 тис. шт./га фаза технічної стиглості наставала в середньому на п’ять діб раніше,оскільки рослини швидше переходили до фази формування стеблоплоду.Встановлено пряму залежність між урожайністю тагустотою рослин – чим вища густота тим вища урожайність. Однак, слід враховувати, що при значному збільшенні густоти частково знижується товарність врожаю.Найвища товарна врожайність була отримана намипри схемах розміщення рослин (40+40+60) х 10 см та70х10 см, 26,2 та 21,9 т /га відповідно. Відсоток стандартної продукції був вищим за схеми розміщення70х10 см – 87%, в перерахунку на врожайність стандартної продукції – 17,4 т/га.Висновки. Проведені дослідження показали, щов середньому за три роки досліджень за усіх досліджуваних густот вирощування рослини капусти кольрабі сформували стандартні як за розмірами, такі за масою стеблоплоди, але вихід їх був різний. Зарезультатами дослідження кращими схемами розміщення рослин капусти кольрабі є (40+40+60)х10 смта 70х10 см, які забезпечили найбільший вихід товарного врожаю.","PeriodicalId":474328,"journal":{"name":"Agrarnì ìnnovacìï","volume":"19 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135536044","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Динаміка висоти рослин кукурудзи залежно від форм і норм внесення азотних добрив в умовах Північного Сходу України","authors":"І.І. Сеник, В.І. Оничко, Є.О. Наумов","doi":"10.32848/agrar.innov.2023.20.11","DOIUrl":"https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2023.20.11","url":null,"abstract":"У статті наведено результати досліджень щодо вивчення впливу різних форм та норм внесення азотних добрив на динаміку висоти кукурудзи в умовах північного сходу України. Виявлено найкращі параметри використання мінеральних добрив в удобренні кукурудзи. Мета – встановити вплив удобрення на динаміку лінійного росту кукурудзи в умовах північного сходу України. Методи. Дослідження проводилось відповідно до загальноприйнятих методик в польовому досліді, на полях Писарівського відділення Сумського регіонального управління СТОВ «Дружба-Нова» Сумської області, де впродовж 2019–2021 років вивчалися технологічні заходи вирощування кукурудзи на зерно. Результати. Встановлено, що висота рослин кукурудзи за фазами вегетацї змінювалася залежно від форм мінерального азоту. На початкових етапах органогенезу (фаза V8) лінійні розміри рослин кукурудзи найбільшими були при використанні добрива КАС-32, в якому азот міститься у трьох формах, одна з яких нітратна, є найбільш швидкодіючою. Висота рослин при цьому становила 80,9–88,5 см залежно від норми внесення мінерального азоту. У більш пізніх фазах вегетації VT та R6 найбільшою висотою відзначилися варіанти із використанням в якості азотного добрива безводного аміаку, на яких зазначений показник знаходився на рівні Найбільші лінійні розміри рослин кукурудзи у фазі VТ відмічено при використанні безводного аміаку 250,0–266,1 см. Варіанти із внесенням карбаміду забезпечили висоту рослин на рівні 248,8–263,3 см, а при використанні КАС-32 вони становили 242,5–249,3 см залежно від норми внесення мінерального азоту. На основі проведених трирічних досліджень, встановлено, що висота рослин кукурудзи перебувала у прямій кореляційній залежності від норми внесення мінерального азоту. Найбільшою вона була на варіантах із максимальними нормами нітрогену – 210 кг/га. При внесенні безводного аміаку на зазначеному варіанті досліду вона становила 6,12 см у фазу V3, 87,1 см у фазу V8, 266,1 см VT та 268,9 см у період молочно-воскової стиглості. При використанні карбаміду зазначені показники знаходилися на рівні відповідно 6,01 см, 86,6 см, 263,3 та 266,0 см. На варіантах із внесенням КАС-32 висота рослин у фазі V3 становила 6,25 см, у фазі V8 – 87,5 см, у фазі VT – 249,3 см та 251,5 см у фазі R6. Висновки. На основі проведених трирічних досліджень, встановлено, що висота рослин кукурудзи перебувала у прямій кореляційній залежності від норми внесення мінерального азоту. Найбільшою вона була на варіантах із максимальними нормами нітрогену – 210 кг/га, а найменшою при застосуванні 90 кг/га д.р. азоту.","PeriodicalId":474328,"journal":{"name":"Agrarnì ìnnovacìï","volume":"111 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135535732","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Формування насіннєвої продуктивності рослин помідора за краплинного зрошення на Півдні України","authors":"Н.П. Косенко, В.І. Книш","doi":"10.32848/agrar.innov.2023.20.14","DOIUrl":"https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2023.20.14","url":null,"abstract":"Мета. Визначити вплив схеми і густоти рослин промислових сортів помідорів на формування врожайності і якості насіння за краплинного зрошення на Півдні України. Методи. Польовий, лабораторний, вимірювально-розрахунковий, порівняльний, математично-статистичний аналіз. Результати. Встановлено, що елементи безрозсадної технології вирощування насінників детермінантних сортів помідора Кумач і Ювілейний суттєво впливають на біометричні показники насіннєвих рослин, формування врожайності і якості насіння. Визначено, що за густоти з 30 до 50 тис. шт./га відзначено збільшення висоти рослин на 5,7% та зменшення числа бокових пагонів. Найбільшою насіннєвою продуктивністю характеризувався сорт Кумач (108,0 кг/га), що на 5,8% більше, ніж урожайність насіння сорту Ювілейний. Урожайність за схеми 50+90 см була на 4,8%, за 50+160 см – на 10,5% більше порівняно з широкорядною схемою з міжряддям 140 см. Вирощування насінників помідора за густоти рослин 40 тис. шт./га сприяє збільшенню насіннєвої продуктивності на 20,7%, за густоти рослин 50 тис. шт./га – на 40,8% порівняно з густотою 30 тис. шт./га. Серед варіантів досліду найбільшу врожайність насіння отримано у сорту Кумач (132,9 кг/га) за схеми сівби 50+160 см і густоти 50 тис. шт./га. Виявлена сильна прямофункціональна кореляційна залежність між урожайністю насіння з одиниці площі та виходом насіння з однієї тонни плодів (коефіцієнт кореляції становив 0,82). За збільшення густоти рослин з 30 до 50 тис. шт./га відмічено зниження енергії проростання на 4,0%, схожості насіння – на 3,2%. Висновки. У насінництві промислових сортів помідора збільшення густоти рослин промислових сортів Кумач і Ювілейний за схеми сівби 50+160 см сприяє підвищенню врожайності насіння. На посівні якості насіння схеми сівби і густота вирощування насіннєвих рослин не мають істотного впливу.","PeriodicalId":474328,"journal":{"name":"Agrarnì ìnnovacìï","volume":"2022 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135535735","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Вплив рубок догляду на формування конструктивних властивостей полезахисних лісових смуг в умовах НДГ «Агрономічне»","authors":"С.А. Вдовенко, М.В. Матусяк, О.П. Тисячний","doi":"10.32848/agrar.innov.2023.20.2","DOIUrl":"https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2023.20.2","url":null,"abstract":"Правильний підхід до проведення рубок доглядудопомагає оптимізувати формування конструктивнихвластивостей полезахисних лісових смуг. Проведеннясвоєчасного догляду дозволяє створити стійкі, функціональні та екологічно цінні захисні ліси, які здатні виконувати важливу роль у збереженні природи, захистіґрунту, зменшенні ризику стихійних лих і покращенніякості прилеглих сільськогосподарських земель.Мета. Провести аналіз різних методів зрідження припроведенні рубок догляду на формування та зміну конструктивних властивостей полезахисних лісових смугрізних конструкцій.Методи. Дослідження проводилися шляхом оцінкилісівничих і меліоративних показників полезахиснихлісових в умовах НДГ «Агрономічне»Результати. Встановлено, що лісові смуги ажурноїконструкції (ПП № 1,2,4) мають різні величини освітленості ґрунту, що в першу чергу пов’язано з їх породнимскладом та величиною вибірки. Найменше вплинули наосвітленість рубки догляду в дубових-кленових (кленсріблястий) насадженнях, де освітленість становить260 лк (ПП № 3) та дубово-кленових (клен-явір) – 280 лк(ПП № 7). Значних змін у надґрунтовому покриві ажурних лісових смуг різного породного складу після проведених заходів не спостерігається.У пошуках ефективніших методів боротьбиз пеньковою поросллю позитивні результати булоотримано в дослідах із застосування хімічних речовин.Найпоказовіший результат із застосуванням гербіцидів,а саме раундапу, було отримано на обліковій площадці№ 2, де частка сухостійної (відмерлої) порослі знаходилася в межах 69–91% від її загальної кількості.Незадовільний результат зафіксовано на обліковій площадці № 4, де частка відмерлої порослі склала51–71% від загальної кількості. Висновки. Освітленість під пологом насадженьзалежить від породного складу, конструкції, інтенсивності зрідження та ажурності вертикального профілюлісових смуг. Якщо ажурність вертикального профілюсмуги становить до 20%, освітленість різко зростає, алепотім стабілізується на рівні 14,3–19,8% від відкритогополя, що приблизно дорівнює 280–370 лк. Застосуванняраундапу в одноразовій обробці з дозою внесення 7 л/гаможе призвести до знищення до 69% порослі кленапольового, який проявляє певну стійкість до цього гербіциду, та більш ніж 80% інших деревних і чагарниковихпорід.","PeriodicalId":474328,"journal":{"name":"Agrarnì ìnnovacìï","volume":"68 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135536278","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Аналіз сортів озимої пшениці на посухостійкість в умовах Степу України (Ч. 2 ‒ посушливі роки)","authors":"В.М. Коновалова, А.В. Тищенко, Г.Г. Базалій, К.С. Фундират, О.Д. Тищенко, Н.Д. Резниченко, В.О. Коновалов","doi":"10.32848/agrar.innov.2023.20.13","DOIUrl":"https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2023.20.13","url":null,"abstract":"Метою наших досліджень було вивчення та аналіз посухостійкості сортів озимої пшениці селекції Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН та Селекційно-генетичного інституту Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення НААН в умовах Південного Степу України. Матеріали і методи досліджень. Реакцію 18 сортів озимої пшениці на різні умови вирощування вивчали на Асканійській державній сільськогосподарській дослідницькій станції у с. Тавричанка, Херсонська область (46°33’12»N; 33°49’13»E; 39 м над рівнем моря) протягом 2015/16–2019/20 рр. Дослідження проводилися за різних умов зволоження: при зрошенні та без зрошення. Аналіз стійкості сортів озимої пшениці до стресу проводили за допомогою 17 індексів посухостійкості. Результати дослідження та їх обговорення. Найбільшу продуктивність при зрошенні сформували сорти озимої пшениці Марія – 7,41 т/га та Щедрість одеська – 7,53 т/га. За стресових умов найбільшою урожайністю характеризувалися сорти Кохана – 5,24 т/га, Кошова – 5,23 т/га, Зиск – 5,25 т/га та Ліра одеська – 5,42 т/га. За більшою кількістю індексів (13), як найбільш посухостійкий, був виділений сорт Ліра одеська, сорти Кошова та Зиск виділилися за шістьома індексами, сорти Кохана та Ледя ‒ за п’ятьма індексами. Урожайність при стресі мала високу позитивну кореляцію (r = 0,748–1,000) з індексами YSI, YI, RDI, DI, M2STI, HMP, ISR та високу від’ємну кореляцію (r = -0,758) з індексом SSI. Натомість урожайність при зрошенні характеризувалася низькою (позитивною, або від’ємною) залежністю (r = -0,246–0,233) з індексами SSI, YSI, RDI, DI, ISR та середньою (r = 0,457–0,691) з індексами YI, M2STI, HMP. Індекси TOL і SSPI характеризувалися середньою позитивною залежністю з врожайністю при зрошенні (r = 0,485) та середньою від’ємною (r = -0,556) ‒ при стресі. Висновки. Виділено сім основних індексів: толерантності до посухи (TOL), сприйнятливості до стресу (SSI), стабільності урожаю (YSI), відносний індекс посухи (RDI), посухостійкості (DI), схильності до стресу (SSPI), стійкості до стресу (ISR) та три допоміжні індекси: урожайності (YI), другий модифікований індекс толерантності до стресу (M2STI) та гармонійної продуктивності (HMP). За індексами посухостійкості та біплот-аналізом, як найбільш посухостійкі виділені сорти Ліра одеська, Кохана, Зиск та Кошова. Сорти Марія, Нива одеська та Щедрість одеська виділилися як найбільш нестійкий до посухи.","PeriodicalId":474328,"journal":{"name":"Agrarnì ìnnovacìï","volume":"44 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135535513","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Дослідження лінійпшениці озимої м’якої від парних схрещувань місцевих сортів з лініями донорами гена GPC-B1","authors":"М.А. Литвиненко, Я.С. Фанін","doi":"10.32848/agrar.innov.2023.20.16","DOIUrl":"https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2023.20.16","url":null,"abstract":"Вступ. На даному етапі селекція стоїть перед влазливим і складним питанням як підвищити білковість зерна пшениці не втративши врожайності. Як відомо, за останні півстоліття врожайність пшениці збільшилась у 2–2,5 раза, але через негативну кореляцію між врожайністю та білковістю зерна, якість зерна була втрачена в порівнянні зі стародавніми екстенсивними сортами. Новим етапом селекції на якість зерна озимої пшениці може стати ген GPC-B1. Враховуючи успішний досвіт створення сортів у світі з використанням цього гена у світі, також у відділі селекції й насінництва пшениці СГІ-НСНЦ була розпочата селекційна програма з поліпшенням якості зерна пшениці з залученням гена GPC-B1. Мета. Установити ефективність добору за вмістом білка в зерні у рекомбінантних лініях створених від гібридизації з донорськими лініями носіями гена GPC-B1. Методи. Дослідження проводилися на дослідних полях СГІ НЦНС у 2020–2022 рр. Методи досліджень: польові, лабораторні, статистичні. Результати. Був проведений добір експериментальних ліній створених від парних схрещувань місцевих сортів с лініями носіями гена GPC-B1. Добір проводився, з генерації F 3 селекційного розсадника (3200 лінії), за морфологічними ознаками й білковістю зерна. Добір продовжувався в попередньому сортовипробуванню F 4 (296 лінії) та сортовипробуванню F 5 (118 лінії) за показниками морфологічної однорідності, врожайністю, білковістю, рівень седиментації. В результаті ми отримали лінії з кожної гібридної популяції які ми більший рівень білковості зерна та хлібопекарських властивостей ніж у батьківських компонентів та врожайність на рівні зі стандартом. На жаль частота таких лінії в наших дослідженнях не висока також ці лінії ще потребують детального вивчення як в полових, так й лабораторних умовах. Висновки. Введення в місцевий генофонд м’якої озимої пшениці шляхом гібридизації гена GPC-B1 змінює показники вмісту білка в зерні. Вміст білка суттєво підвішується під впливом генна GPC-B1. Також він може позитивно впливати на хлібопекарські показники (седиментація). Кількість лінії, які б відповідали всім сучасним вимогам сорту, від початкової дорівнює 1,7–3,4%. Таким чином лінії проходять подальше в конкурсних екологічних сортовипробуваннях та на різних агрофонах, як можливі кандидати для передання нового сорту до Державного сорту випробування.","PeriodicalId":474328,"journal":{"name":"Agrarnì ìnnovacìï","volume":"47 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135535731","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Обгрунтування моніторингу південноамериканської томатної молі (Tuta absolutaMeyr.) феромонними пастками у Степу України","authors":"Т.В. Білоусова","doi":"10.32848/agrar.innov.2023.20.1","DOIUrl":"https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2023.20.1","url":null,"abstract":"Інноваційність дослідження полягає в обґрунтуванні сучасної стратегії моніторингу південноамериканської томатної молі Tuta absoluta Meyr. Висвітлено особливості біології та екології фітофага, який з’явився у регіоні досліджень в 2010 році. В 2012 році виявлено поширення шкідника на площі 79 га. в Херсонській області, а в останні роки відмічено на томатах у Миколаївській та Запорізькій областях Фітофаг виявлено на Півдні України, що свідчить про важливість розробки та впровадження у виробництво моніторингу молі із застосуванням сучасних феромонних пасток. Характерно, що у 2018 році Держпродспоживслужби (підпорядковуються Міністерству аграрної політики та продовольства) зафіксувала 18 випадків виявлення шкідників в імпортних плодах та овочах, які завозять в Україну із Туреччини, Іспанії, Єгипту та Марокко. Шкідник також поширюється з розсадою, пакувальним матеріалом, ґрунтом і тарою. Так, за даними Департаменту фітосанітарної безпеки, контролю у сфері насінництва та розсадництва, (Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів) станом на 01.12.2018 площа заселення томатної молі на території України становила 829,92 га. Метою дослідження було дослідити періоди найбільшого поширення шкідника, щоб вчасно відреагувати та вжити правильних заходів щодо захисту томатів і збереження якості врожаю. Для розробки карантинних заходів, вивчено особливості морфології та екології шкідника. За загальноприйнятою методикою проведено огляд, в першу чергу, ділянок томатів на ступінь їх пошкоджень шкідником. Визначена ступінь, пошкодження у верхніх і середніх ярусах формування генеративних органів. Особливу увагу за рівнем зосередження на цих частинах із використанням феромонного моніторингу: пастки «Дельта» та сучасного феромона.","PeriodicalId":474328,"journal":{"name":"Agrarnì ìnnovacìï","volume":"7 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135536273","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}