Agrarnì ìnnovacìï最新文献

{"title":"Контролювання забур’яненості посівів сої агротехнічними заходами в умовах Правобережного Лісостепу України","authors":"Л.А. Правдива, М.Б. Грабовський, М.В. Лозінський, Л.М. Качан","doi":"10.32848/agrar.innov.2023.20.10","DOIUrl":"https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2023.20.10","url":null,"abstract":"Метою наших досліджень було вивчення впливумеханічних заходів контролювання чисельності бур’янів на забур’яненість посівів сої за органічного вирощування. Методи. Польовий, аналітичний та статистичний.Дослідження проводилися в 2021–2022 рр. в умовахНавчально-виробничого центру Білоцерківського національного аграрного університету за наступною схемою:1. Без заходів контролювання чисельності бур’янів (контроль) 2. Досходове боронування + боронування посівів пружиним агрегатом General Strigel 3. Досходовеборонування General Strigel + післясходове застосування роторної борони Hatzenbichler Striegel у міжряддях 4. Комбіноване застосування для післясходовогообробітку пружинної борони General Strigel і роторної Hatzenbichler Striegel у міжряддях. Технологіяв досліді відповідала вимогам органічного виробництва.Результати. За результатами досліджень встановлено,що у агрофітоценозі сої переважав малорічний типзабур’яненості з домінуванням злакових однорічних(37,6%) і дводольних малорічних видів (37,1%). Середзлакових компонентів найбільшу частку займали мишійсизий (19,1%) і плоскуха звичайна (15,3%), а дводольних – щириця звичайна (18,6%) і лобода біла (14,3%).У фазу першого трійчастого листка кількість злаковиходнорічних видів бур’янів становила в середньому подосліду 76,8 шт./м2, а дводольних – 70,5 шт./м2. Передзбиранням культури – 79,8 і 87,8 шт./м2, відповідно. Припроведенні заходів контролювання чисельності бур’яніву посівах сої більшою мірою знищуються злакові однорічні види, ніж дводольні малорічні. Найменшу кількістьбур’янів (133,0 шт./м2) та їх масу (343,0 г/м2) перед збиранням сої отримано на варіанті післясходового використання пружинної борони General Strigel і роторноїHatzenbichler Striegel. Висновки. Найбільш ефективним агротехнічним заходом контролювання чисельності бур’янів виявилося післясходове застосування пружинної борони General Strigel і роторної HatzenbichlerStriegel, що дозволяє на 54,1% зменшити кількістьбур’янів і на 59,4% їх масу, порівняно з контрольнимваріантом.","PeriodicalId":474328,"journal":{"name":"Agrarnì ìnnovacìï","volume":"32 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135535736","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Застосування Agricultural Stress Index для динамічної оцінки посухи на орних землях","authors":"Р.А. Вожегова, П.В. Лиховид, О.Л. Рудік","doi":"10.32848/agrar.innov.2023.20.3","DOIUrl":"https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2023.20.3","url":null,"abstract":"Мета. Завданням роботи було оцінити динаміку ASI на теренах України для весняно-літнього сезону в період 1984–2022 років за офіційними даними ФАО, представленими на платформі ArcGIS Online та співставити відповідність між вразливістю до посухи та прямими агрометеорологічними індикаторами посухи, такими як евапотранспірація та індекс аридності. Методи. Застосування просторових даних щодо ASI, представлені ФАО на ГІС-платформі ArcGIS Online. Метеорологічні показники евапотранспірації та індексу аридності відповідно до статистичних даних регіональних гідрометеорологічних центрів України та бази даних meteoblue. Статистична оцінка із залученням методів кореляційного аналізу за Пірсоном та аналізу тренду за Манн-Кендалом. Результати. Встановлено, що найбільшого негативного впливу на стан сільськогосподарських угідь в Україні за період 1984–2022 рр. було завдано у 1986, 2007 та 2003 роках, коли ASI становив 36,7, 34,3 та 29,5%, відповідно. Найбільш посушливими регіонами за період досліджень були Крим, Запорізька, Миколаївська та Херсонська області, де величина ASI в середньому склала, відповідно, 17,30, 15,68, 15,27 та 15,07%. Взаємозв’язок між метеорологічними показниками та ASI практично відсутній або дуже слабкий (коефіцієнт кореляції Пірсона в межах -0,28… 0,34 для евапотранспірації та -0,26…0,20 для індексу аридності). Тест Манн-Кендала не виявив статистично достовірного тренду у динаміці величини ASI в Україні. Висновки. За результатами дослідження встановлено, що найбільш посушливими роками в Україні за період 1984–2022 рр. були 1986, 2007 та 2003 роки. Найбільше потерпають від негативних ефектів посухи Крим, Запорізька, Миколаївська, Херсонська області. Не було встановлено статистично значущого взаємозв’язку між величиною ASI та метеорологічними індикаторами посухи, такими як евапотранспірація та індекс аридності. Оцінка тренду не виявила статистичного достовірної тенденції до зміни площ, що будуть потерпати від негативних наслідків посухи.","PeriodicalId":474328,"journal":{"name":"Agrarnì ìnnovacìï","volume":"77 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135535914","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Продуктивність сої залежно від попередників та системи удобрення в сівозмінах короткої ротації Cтепової зони України","authors":"Ю.В. Мащенко, І.М. Соколовська","doi":"10.32848/agrar.innov.2023.20.8","DOIUrl":"https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2023.20.8","url":null,"abstract":"Важливими елементами в технології вирощування сої є оптимізація вибору попередника та агротехнічних умов вирощування, зокрема системи удобрення, а багаторічні дослідження культури доводять, що соя досить вимоглива до цих факторів. На сьогоднішній день недостатньо вивчена реакція сучасних сортів сої на комплексне застосування різних видів добрив у різних ґрунтово-кліматичних зонах України, особливо враховуючи швидкі зміни клімату. Тому важливого значення в умовах сьогодення набуває наукове обґрунтування використання технологічних заходів вирощування культури, які повинні спрямовуватися на підвищення врожайності і якості насіння в конкретних ґрунтово-кліматичних умовах і сприяти підвищенню якості продукції, отриманої з урожаю сої. Метою наших досліджень було встановити залежність рівня продуктивності сої за її вирощування по різних попередниках, в сівозмінах короткої ротації та від систем удобрення. Польові дослідження проводилися протягом 2013–2022 рр. в лабораторії землеробства Інституту сільського господарства Степу НААН. Сою сортів Медея (2013–2020 рр.) та Златослава (2021–2022 рр.) ранньої групи стиглості вирощували у короткоротаційних зернопросапних сівозмінах з різним насиченням соєю. Вирощування сої по попередниках кукурудза на зерно, гречка та соя не мало істотного впливу на урожайність сої, встановлено лише тенденцію, що повторне вирощування сої призводило до отримання меншої врожайності а після попередника гречка – сприяло отриманню дещо більшого рівня врожайності. Використання мінеральної та органо-мінеральної систем удобрення сприяло отриманню істотних прибавок врожайності за всіх досліджуваних попередників. Найбільші прибавки були по попереднику гречка і становили 0,36 т/га (19,9%) за мінеральної системи удобрення та 0,45 т/га (24,9%) – за органо-мінеральної системи удобрення. Попередня культура при вирощуванні сої істотно не впливала на показники продуктивності. Більший вихід поживних речовин отримали за вирощування сої після гречки – 4,27 т/га зернових, 3,38 т/га – кормових одиниць, 0,66 т/га – перетравного протеїну. Найбільший показників продуктивності сої був по попереднику гречка за органо-мінеральною системою удобрення – 0,85 т/га (24,9%), 0,73 т/га (24,9%), 0,14 т/га (24,9%) відповідно. Повторні посіви сої не поступалися за продуктивністю тим, що вирощувалися по попередниках кукурудза на зерно та гречка.","PeriodicalId":474328,"journal":{"name":"Agrarnì ìnnovacìï","volume":"32 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135536035","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Вплив використання бактеріальних препаратів та мікродобрив при вирощуванні гороху посівного","authors":"О.М. Вуйко","doi":"10.32848/agrar.innov.2023.20.4","DOIUrl":"https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2023.20.4","url":null,"abstract":"Мета. Вивчення впливу обробки насіння гороху біологічними препаратами та мікродобривами на індивідуальну продуктивність та урожай зерна сортів гороху.Методи. Польовий, лабораторний,математично-статистичний. Результати. Дослідження показали, що всі використані нами препарати в технології вирощуваннягороху є досить ефективним. Бактеризація вказаними вище препаратами стимулювали ростові процеси як на початку проростання насіння, так і протягом вегетаційного періоду бобової культури, щопідтверджується біометричними вимірюваннями,що до врожайності сортів гороху, то вона залежалавід сумісного застосування бактеріальних препаратів, комплексних мікродобрив для позакореневогопідживлення та погодних умов в роки проведеннядосліджень.У середньому за 2021–2023 роки урожайністьнасіння сортів гороху коливалась в межах 2,05–3,61 т/гау соту Гайдук та 2,28–3,94 т/га у сорту Карені.Середня урожайність залежно від досліджуванихелементів технології вирощування становила 2,90 т/гау сорту Гайдук та 3,05 т/га у сорту Карені.В роки дослідження за бактеризації насіння препаратами показник врожайності в середньому підвищився на0,15–0,24 т/га в усіх сортів. Застосування мінеральнихдобрив в нормі N30P60K60 підсилило дію бактеріальних препаратів. Отже, збільшення врожайності на цихваріантах спостерігалося на 0,77–0,86 т/га, відповіднодо контролю.Висновки. За результатами досліджень встановлено, що використання мінеральних добрив сприяє кращому засвоєнню бактеріальних препаратів, в результатіпідвищенні продуктивності гороху.Найкращий показник урожайності гороху був отриманий у варіанті із застосуванням передпосівноїобробки посівного матеріалу біологічним препаратом Оптимай Пульс на фоні мінерального удобренняN30P60K60 та проведенні позакореневого підживленняпосівів у фазі бутонізації добривом Вуксал Мікроплант,що становила 3,61 т/га у сорту Гайдук та у сортуКарені – 3,94 т/га.Отримані дані експериментальних дослідженьможуть бути використані при розробці системи застосування бактеріальних препаратів та мікродобрив насортах гороху, на сірих лісових ґрунтах, що дозволить повною мірою розкрити біологічний потенціалвирощуваної культури і стабілізувати високий рівеньпродуктивності.","PeriodicalId":474328,"journal":{"name":"Agrarnì ìnnovacìï","volume":"75 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135535918","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Морфологічні параметри грибів печериці двоспорової залежно від виду біопрепаратів та термінів їхзастосування","authors":"М.М. Ковальов, Л.В. Коломієць, В.В. Савченко","doi":"10.32848/agrar.innov.2023.20.7","DOIUrl":"https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2023.20.7","url":null,"abstract":"Вид біопрепарату і термін їх застосування при вирощуванні печериці двоспорової на субстраті, приготованому як у зимовий, так і літній період часу, чинилизначний вплив на морфологічні особливості будови плодових тіл. Метою роботи полягає у вдосконалення технологічних прийомів промислового вирощування грибівпечериці двоспорової на основі застосування біопрепаратів та підвищення їхньої продуктивності та екологічноїякості. Методи. В процесі виконання роботи використовувались загальнонаукові та спеціальні методи досліджень: теоретичні – обробка результатів дослідженьметодами статистичного, кореляційного аналізу; емпіричні – досліди в умовах кліматичної камери, графічнета табличне відображення результатів. Результати.Застосування біопрепаратів при вирощуванні грибівз поливом покривного ґрунту довжина ніжки за всімаваріантами за першу хвилю плодоношення коливаласяв межах від 36,2 до 40,1 мм, діаметр ніжки від 15,9 до19,0 мм, висота шапинки від 12,7 до 13,1 мм, а діаметршапинки від 45,5 до 53,4 мм. При поливі ж покривногоґрунту за другу хвилю плодоношення розмір плодовихтіл відрізнявся від грибів, отриманих з першої хвилі.Довжина ніжки за варіантами застосування біопрепаратів становила 35,8–38,2 мм, діаметр ніжки 15,9–18,4 мм,висота шапинки 11,2–12,9 мм, а діаметр капелюшкадорівнював 45,0‑48,6 мм. Таким чином, можна зробити висновок про те, що полив покривного ґрунтубіопрепаратами позитивно впливав на морфологічніособливості будови плодових тіл печериці двоспорової. Висновки. Отримані результати мають важливе практичне значення для господарств, що здійснюють вирощування грибів. Результати дослідженнядають змогу рекомендувати застосування біопрепарату «ЕМ Компост» та «Гумат калію» за дворазового поливу покривного ґрунту, що забезпечує підвищення врожайності грибів печериці двоспорової на19%. Їх застосування сприяє зростанню врожайностіта якості. Для досягнення максимальної врожайності,підвищення енергетичної цінності грибів гливи звичайної доцільно здійснювати дворазовий полив покривногоґрунту 0,05% розчином біопрепарату «ЕМ Компост».","PeriodicalId":474328,"journal":{"name":"Agrarnì ìnnovacìï","volume":"19 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135536037","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Мутагенна депресія у пшениці озимої при дії високоактивнихсупермутагенів","authors":"Р.О. Кришин, М.М. Назаренко","doi":"10.32848/agrar.innov.2023.20.15","DOIUrl":"https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2023.20.15","url":null,"abstract":"Використання хімічних супермутагенів дозволяєсуттєво пришвидшити процес генетичного поліпшенняіснуючих вихідних форм, але натикається на проблемувиникнення явища мутагенної депресії. Мета. Метоюдосліджень було виявити особливості генотип-мутагенної взаємодії двох контрастних генотипів пшениці озимоїпри дії хімічних супермутагенів з високою ушкоджувальною активністю при загальноприйнятому для генетичного поліпшення діапазоні концентрацій. Методи. Насіння двох сортів пшениці озимої Алтіго та Співанкаобробляли водним розчином хімічних мутагенів азидунатрію у концентраціях 0,01%, 0,025%, 0,05%, 0,1% таетилметансульфонату (тут та далі ЕМС) у концентраціях 0,025%, 0,05%, 0,1%. Для кожної обробки буливикористані 1000 зерен пшениці озимої. Експозиціядії мутагену становила 24 години. Для контролю використовували необроблені вихідні форми (зерна сортів,замочені у воді). Стерильність пилку визначали світловим мікроскопуванням пофарбованих ацетокарміномзразків (20–25 препаратів). Проводили структурнийаналіз рослин. Результати. За показниками онтогенезусорт Співанка виявився значно більш стійким до депресивних впливів у першому поколінні, ніж французькийсорт. У свою чергу, як мутаген, азид натрію виявлявсвою дію в цілому сильніше за аналогічних концентрацій, ніж EMС. Діапазон застосованих концентрацій досягнапівлетальних значень. У результаті факторного аналізу виявлено значущий вплив генотипу (сорту) та підвищення концентрації мутагенів у всіх випадках. Різницяпо перезимівлі також цілком достовірна. В усіх випадках для усіх сортів стерильність статистично значимопідвищувалася при дії усіх концентрацій. Генотиповаваріанса була достовірною при дії вищих концентраціяхна користь більш сильної дії у азиду натрію. Значимумутагену депресію при кожному підвищені концентраціїпоказали параметри висоти стебла, ваги зерна з головного голосу, озерненість рослини та маса тисячі зерен.Різниця між генотипами є не для всіх концентрацій, алев цілому значима. Випадків стимуляції не зафіксовано.Дискримінантний аналіз показав, що високомінливимибули схожість, виживання, фертильність, вага зерназ головного колосу та з рослини, МТЗ, що достовірновідтворювали мутагенну депресію. Висновки. Азиднатрію викликає суттєво вищий рівень мутагенноїдепресії ніж етилметансульфонат, а сорт Алтіго за своїми генетичними потенціями більш вразливий ніж сортСпіванка. Застосування третьої концентрації ЕМС татретьої-четвертої азиду натрію призводить до суттєвої загибелі рослинного матеріалу, та не є бажаним.Більш оптимальним по рівню депресії є використанняЕМС у концентраціях 0,025% та 0,05% та азиду натріюу концентраціях 0,01% та 0,025%. Високу мінливість припідвищені концентрацій мутагенів мають ознаки схожість, виживання, фертильність, вага зерна з головногоколосу та з рослини, МТЗ, що є моніторинговими длядепресійних ефектів.","PeriodicalId":474328,"journal":{"name":"Agrarnì ìnnovacìï","volume":"41 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135535733","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Енергетична ефективність удосконаленої технології вирощуванняміскантусу гігантського для отримання біомаси","authors":"В.О. Дековець, М.І. Кулик","doi":"10.32848/agrar.innov.2023.20.5","DOIUrl":"https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2023.20.5","url":null,"abstract":"Залучення до використання альтернативних джерел енергії наразі є актуальним питанням для України.Враховуючи значні площі маргінальних земель танаявні енергетичні культури, цілком можливо підвищитиенергонезалежність територіальних громад нашої країни. При цьому важливим є удосконалення технологіївирощування енергетичних культур, в т. ч. і міскантусугігантського, як однієї із високопродуктивних енергокультур. Що дозволить отримувати сталу врожайністьбіомаси (енергоємна сировина для біопалив) за енергоефективної технології вирощування, та збільшитиенергопродуктивність виробництва біомаси рослин.Саме вивченню цих питань і присвячена дана публікація. Метою досліджень було встановлення врожайності, енергетичної ефективності удосконаленої технологіївирощування міскантусу гігантського та енергопродуктивності біомаси. Методи. Експеримент проведено протягом 2018–2022 років в умовах центральної частиниЛісостепу України. Застосовували загальноприйнятіта спеціальні методи дослідження. Варіанти досліду поєднували: варіант 1 (контроль) – звичайна технологіявирощування міскантусу гігантського; варіант 2 – удосконалена технологія вирощування міскантусу гігантського.Звичайна технологія вирощування міскантусу поєднувала: основний і весняний обробіток ґрунту, висаджування ризом та догляд за рослинами. Удосконаленняданої технології, окрім перелічених заходів, містила:висаджування культури за найбільш оптимальною схемою, вирощування культури сумісно з люпином в міжряддях та позакоренева обробка мікоризним препаратом(Мікофренд) навесні. Результати. За результати досліджень встановлено, що врожайність сухої біомаси будесуттєво більшою на варіантах удосконаленої технологіявирощування міскантусу гігантського (20,7 т/га) порівняно із звичайною (11,8 т/га). Окрім цього визначенощорічне збільшення врожаю біомаси – від першого потретій рік вегетації на обох варіантах досліду, але з істотною перевагою на 2 варіанті. Встановлено коефіцієнтенергетичної ефективності вирощування міскантусугігантського на біопаливо на 2 варіанті (Кее = 4,5), щона 1,1 пункт перевищує 1 варіант (Кее = 3,4). Визначено,що у середньому за роки дослідження найбільша енергопродуктивність біомаси міскантусу формується засумісного вирощування з люпином та застосуванняМікофренду для підживлення енергонасаджень (удосконалена технологія вирощування культури) – на рівні82,5 ГДж/га. Висновки. Для збільшення врожайності таенергопродуктивності біомаси міскантусу гігантськогорекомендовано застосовувати удосконалену технологію вирощування культури. Що передбачає: основнийі весняний обробіток ґрунту, висаджування ризом занайбільш оптимальною схемою (70 × 70 см), вирощування міскантусу сумісно з люпином та позакореневаобробка мікоризним препаратом (Мікофренд) у весняному підживленні. При цьому, порівняно із звичайноютехнологією вирощування відмічено: зростання врожайності сухої біомаси (до 20,7 т/га), збільшення енергетичної ефективності (Кее = 4,5) та енергопродуктивностінасаджень (до 82,5 ГДж/га).","PeriodicalId":474328,"journal":{"name":"Agrarnì ìnnovacìï","volume":"1655 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135536277","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ЕФЕКТИВНІСТЬ ДІЇ РІСТРЕГУЛЮЮЧИХ РЕЧОВИН І МІКРОДОБРИВ НА ПРОЦЕСИ ФОРМУВАННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ СОНЯШНИКУ В УМОВАХ ПІВНІЧНОГО СТЕПУ УКРАЇНИ","authors":"С.М. ЛЕМІШКО, С.А. ЧЕРНИХ","doi":"10.32848/agrar.innov.2023.17.12","DOIUrl":"https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2023.17.12","url":null,"abstract":"Мета роботи – виявлення дії препаратів, що мають впливову дію на рівень продуктивності рослин соняшнику сорту Епікур в зоні з нестійким зволоженням (Північний Степ України). Методи. Впродовж вегетційного періоду 2021– 2022 рр. виконані на ділянках польові експериментальні дослідження в умовах Науково-освітнього центру практичної підготовки ДДАЕУ та поля ТОВ «Дубрава» (Дніпровський район Дніпропетровська область). Методи досліджень – загальнонаукові (епмиричні), теоретичні та системні. Агротехніка вирощування соняшника – загальноприйнята для умов Степу України (Північної частини), окрім факторів, що досліджувались. Результати. Застосування на новому перспективному середньоранньому високоолійному гібриді соняшника Епікур регуляторів росту рослин та біопрепаратів з діючими речовинами різного походження, що підвищило стійкість до несприятливих зовнішніх чинників, характеризується чітко вираженим антистресовим впливом та зростанням вегетативної маси та насіннєвої продуктивності. Проведення обробітку виявило суттєвий вплив на площу листкової поверхні (зростання на 10,62–12,84 % порівняно із контролем), що позначилось на збільшенні фотосинтетичного потенціалу посіву соняшника. Формування листкової поверхні більших розмірів у фазу вегетації цвітіння відзначено за обробки гібриду препаратами АКМ, РК, 0,2 л/т (82,8 тис.м²/га), Трептолем, в.р.с., 20 мл/т (84,9 тис.м²/га) та Вінкропс Антистрес, в.р., 1,0 л/га (85,4 тис.м²/га). Вищі показники врожайності (на 0,13; 0,18 та 0,24 т/га) були сформовані за рахунок стійкості до несприятливих умов вегетації та створення ценозу з вищою висотою рослин (на 3,6–9,1 см) та діаметром кошика (на 8,46–10,76% відносно контролю) на варіантах за проведення обробітку із застосуванням полімерного плівкоутворюючого регулятору росту рослин АКМ, РК (0,2 л/т), композиції природних стимуляторів розвитку і комплексу 2,6–диметилпіридин-1-оксиду з бурштинової кислотою Трептолем, в.р.с. (20 мл/т), комплексного мікродобрива Вінкропс Антистрес, в.р. (1,0 л/га). На варіантах з досліджуваними препаратами Ярос, в.р.к. (12 л/га), Квадростим, в.р.к. (500 г/т), Лідер плюс, в.с.р. (0,05 л/га), АГРІНОС А, р. (1,5 л/га) вплив на продуктивність соняшнику виявився менш виразним, прибавка врожайності насіння по роках коливалась в межах 0,03–0,1 т/га. Висновки. Вивчення впливу показали що, задля вирощування високих врожаїв соняшнику необхідно оптимізувати процеси формування вегетативних та генеративних органів, наростання надземної маси рослин і площі листкової поверхні, а також фотосинтетичну активність посівів. Слід враховувати реакцію гібрида Епікур при вирощуванні в умовах Степу України на дію регуляторів росту з антистресовою дією для збирання максимального врожаю і рекомендується застосування обробітку регулятором росту природного походження Вінкропс Антистрес, в.р. нормою 1,0 л на 1 га з метою більш ефективного процесу мобілізації можливостей соняшнику в періоди несприятливої дії кліматичного впливу.","PeriodicalId":474328,"journal":{"name":"Agrarnì ìnnovacìï","volume":"75 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136001601","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ПОТЕНЦІАЛЬНОЇ ПРОДУКТИВНОСТІ ТА ЯКОСТІ ЗЕРНА СОРТІВ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ","authors":"М.М. НАЗАРЕНКО, О.О. ІЖБОЛДІН, В.В. ПОЗНЯК","doi":"10.32848/agrar.innov.2023.17.25","DOIUrl":"https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2023.17.25","url":null,"abstract":"Нерівновага у впливі різних природно-сільськогосподарських факторів та їх взаємодії регіону визначають відмінності сумарної в різних генотипах продуктивності та якості зерна. Мета. Метою було виявити межи мінливості по генотипах в залежності від екологічних умов середовища з нестабільнім проявом кліматичних умов в аспекті формування врожайності та якості зерна. Методи: В умовах науково-дослідного поля науково- освітнього центру практичної підготовки Дніпровського державного аграрно-економічного університету проводили оцінку 8 сортів пшениці озимої української селекції від різних науково-дослідних установ Подолянка, Господарка, Сотниця, Аргумент, Bodycek, Azano, Daria, Balitus. Ділянки випробування досліду були розміщенні регулярним чином зі схемою посіву у трикратній повторності, площа 10 м2 кожної. Оцінювали врожайність, її структуру, вміст білку в зерні, вміст білкових компонентів. Результати. Провели оцінку господарської придатності за перевагами цієї ознаки у сортів Bodycek, Azano, Daria, Balitus. значно перевищували стандарт за врожайністю такі сорти як Bodycek, Azano, які за результатами трьох років випробування стандарт по врожайності, проміжне положення займав сорт Balitus. Дані свідчать про ключову роль виконаності зерна при формуванні врожаю. У сортів Bodycek, Azano, Balitus вища врожайність формується за рахунок більш високої продуктивної кущистості. До сильних пшениць відносяться сорти Аргумент, Bodycek, Azano, Balitus. Bodycek, Azano формують і високу продуктивність, і високу якість. Як сорт з комплексом високої зернової продуктивності, але нестабільної в умовах регіону, та якості за всіма компонентами можна використовувати сорт Balitus, як джерело якості сорт Аргумент. Висновки. Досліджуваний набор з 8 сортів показав більш високу врожайність за сорт-стандарт Подолянка в умовах науково-дослідного поля у двох сортів Bodycek, Azano, причому за аналізом окремих років вирощування жоден з сортів стабільно не перевищував стандарт за будь-яких умов. Вищу зернову продуктивність сорти формували за рахунок високої ваги зерна з рослини та МТЗ. За поєднанням підвищення врожайності з високими хлібопекарськими якостями виділилися в першу чергу сорти Bodycek, Azano, що формують врожайність і якість на високому рівні.","PeriodicalId":474328,"journal":{"name":"Agrarnì ìnnovacìï","volume":"32 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136001563","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"НАРОСТАННЯ НАДЗЕМНОЇ МАСИ ТА ФОРМУВАННЯ ВРОЖАЙНОСТІ ЗЕРНА ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ В УМОВАХ ПІВДЕННОГО СТЕПУ УКРАЇНИ","authors":"А.В. ПАНФІЛОВА","doi":"10.32848/agrar.innov.2023.17.14","DOIUrl":"https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2023.17.14","url":null,"abstract":"Мета. Встановити вплив помірної дози мінеральних добрив та біопрепаратів на нагромадження надземної маси рослин та формування ними зернової продуктивності в умовах Південного Степу України. Методи. Польові та лабораторні дослідження виконувалися відповідно до сучасних вимог і стандартів дослідної справи в агрономії та землеробстві. Результати. Застосування сучасних біопрепаратів по фону внесення помірної дози мінеральних добрив під передпосівну культивацію сприяло посиленню ростових процесів рослин пшениці озимої у всі фази росту і розвитку. Збільшення лінійної висоти рослин пшениці озимої відбувається до фази колосіння, а максимального їх значення рослини досягли у фазу повної стиглості зерна. При цьому, найвищих показників висоти рослини пшениці озимої досягли у варіантах досліду фон + Азотофіт-р та фон + Органік-баланс. У фазі колосіння пшениці озимої відбулося помітне зростання виходу сирої біомаси з 1 м2 посіву порівняно з попередньою фазою розвитку рослин. При цьому, найбільшого значення 2109 та 2114 г/м2 досліджуваний показник сягнув у варіантах із внесенням N30P30 та передпосівної обробки насіння біопрепаратами Азотофіт-р та Органік-баланс. У роки досліджень чітко спостерігали позитивну дію основного допосівного внесення помірної дози мінеральних добрив та проведення передпосівної обробки насіння пшениці озимої сучасними біопрепаратами на формування урожайності зерна. Застосування Органік-балансу сприяло приросту врожайності зерна пшениці озимої порівняно до контролю на 0,57 т/га або на 9,2%, а Азотофіту-р – на 0,5 т/га або 8,1%. Висновки. В умовах Південного Степу України, у середньому за роки досліджень, внесення мінеральних добрив у дозі N30P30 під передпосівну культивацію та застосування передпосівної обробки насіння пшениці озимої біопрепаратами Азотофіт-р та Органік-баланс забезпечує формування максимальних лінійних розмірів і показників нагромадження сирої та сухої надземної маси рослин. Результати досліджень також показали, що найбільшу урожайність зерна пшениці озимої формували рослини за внесення мінеральних добрив у дозі N30P30 під передпосівну культивацію та обробки насіння Органіком-баланс – приріст до контролю склав 0,57 т/га або 9,2%.","PeriodicalId":474328,"journal":{"name":"Agrarnì ìnnovacìï","volume":"12 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136001568","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}