Застосування Agricultural Stress Index для динамічної оцінки посухи на орних землях

Р.А. Вожегова, П.В. Лиховид, О.Л. Рудік
{"title":"Застосування Agricultural Stress Index для динамічної оцінки посухи на орних землях","authors":"Р.А. Вожегова, П.В. Лиховид, О.Л. Рудік","doi":"10.32848/agrar.innov.2023.20.3","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Мета. Завданням роботи було оцінити динаміку ASI на теренах України для весняно-літнього сезону в період 1984–2022 років за офіційними даними ФАО, представленими на платформі ArcGIS Online та співставити відповідність між вразливістю до посухи та прямими агрометеорологічними індикаторами посухи, такими як евапотранспірація та індекс аридності. Методи. Застосування просторових даних щодо ASI, представлені ФАО на ГІС-платформі ArcGIS Online. Метеорологічні показники евапотранспірації та індексу аридності відповідно до статистичних даних регіональних гідрометеорологічних центрів України та бази даних meteoblue. Статистична оцінка із залученням методів кореляційного аналізу за Пірсоном та аналізу тренду за Манн-Кендалом. Результати. Встановлено, що найбільшого негативного впливу на стан сільськогосподарських угідь в Україні за період 1984–2022 рр. було завдано у 1986, 2007 та 2003 роках, коли ASI становив 36,7, 34,3 та 29,5%, відповідно. Найбільш посушливими регіонами за період досліджень були Крим, Запорізька, Миколаївська та Херсонська області, де величина ASI в середньому склала, відповідно, 17,30, 15,68, 15,27 та 15,07%. Взаємозв’язок між метеорологічними показниками та ASI практично відсутній або дуже слабкий (коефіцієнт кореляції Пірсона в межах -0,28… 0,34 для евапотранспірації та -0,26…0,20 для індексу аридності). Тест Манн-Кендала не виявив статистично достовірного тренду у динаміці величини ASI в Україні. Висновки. За результатами дослідження встановлено, що найбільш посушливими роками в Україні за період 1984–2022 рр. були 1986, 2007 та 2003 роки. Найбільше потерпають від негативних ефектів посухи Крим, Запорізька, Миколаївська, Херсонська області. Не було встановлено статистично значущого взаємозв’язку між величиною ASI та метеорологічними індикаторами посухи, такими як евапотранспірація та індекс аридності. Оцінка тренду не виявила статистичного достовірної тенденції до зміни площ, що будуть потерпати від негативних наслідків посухи.","PeriodicalId":474328,"journal":{"name":"Agrarnì ìnnovacìï","volume":"77 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-09-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Agrarnì ìnnovacìï","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2023.20.3","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0

Abstract

Мета. Завданням роботи було оцінити динаміку ASI на теренах України для весняно-літнього сезону в період 1984–2022 років за офіційними даними ФАО, представленими на платформі ArcGIS Online та співставити відповідність між вразливістю до посухи та прямими агрометеорологічними індикаторами посухи, такими як евапотранспірація та індекс аридності. Методи. Застосування просторових даних щодо ASI, представлені ФАО на ГІС-платформі ArcGIS Online. Метеорологічні показники евапотранспірації та індексу аридності відповідно до статистичних даних регіональних гідрометеорологічних центрів України та бази даних meteoblue. Статистична оцінка із залученням методів кореляційного аналізу за Пірсоном та аналізу тренду за Манн-Кендалом. Результати. Встановлено, що найбільшого негативного впливу на стан сільськогосподарських угідь в Україні за період 1984–2022 рр. було завдано у 1986, 2007 та 2003 роках, коли ASI становив 36,7, 34,3 та 29,5%, відповідно. Найбільш посушливими регіонами за період досліджень були Крим, Запорізька, Миколаївська та Херсонська області, де величина ASI в середньому склала, відповідно, 17,30, 15,68, 15,27 та 15,07%. Взаємозв’язок між метеорологічними показниками та ASI практично відсутній або дуже слабкий (коефіцієнт кореляції Пірсона в межах -0,28… 0,34 для евапотранспірації та -0,26…0,20 для індексу аридності). Тест Манн-Кендала не виявив статистично достовірного тренду у динаміці величини ASI в Україні. Висновки. За результатами дослідження встановлено, що найбільш посушливими роками в Україні за період 1984–2022 рр. були 1986, 2007 та 2003 роки. Найбільше потерпають від негативних ефектів посухи Крим, Запорізька, Миколаївська, Херсонська області. Не було встановлено статистично значущого взаємозв’язку між величиною ASI та метеорологічними індикаторами посухи, такими як евапотранспірація та індекс аридності. Оцінка тренду не виявила статистичного достовірної тенденції до зміни площ, що будуть потерпати від негативних наслідків посухи.
应用农业压力指数对耕地进行动态干旱评估
目的。本研究的目的是根据 ArcGIS 在线平台上提供的联合国粮农组织官方数据,评估 1984-2022 年间乌克兰春夏季节 ASI 的动态,并比较干旱脆弱性与蒸散量和干旱指数等干旱直接农业气象指标之间的对应关系。方法。使用粮农组织在地理信息系统平台 ArcGIS Online 上提供的有关旱情指数的空间数据。根据乌克兰地区水文气象中心和 meteoblue 数据库的统计数据得出蒸散量和干旱指数等气象指标。使用皮尔逊相关分析和曼-肯德尔趋势分析进行统计评估。结果。研究表明,1984-2022 年期间,对乌克兰农业用地状况造成最大负面影响的年份分别是 1986 年、2007 年和 2003 年,当时的 ASI 分别为 36.7%、34.3% 和 29.5%。研究期间最干旱的地区是克里米亚州、扎波罗热州、米科廖夫州和赫尔松州,其 ASI 平均值分别为 17.30%、15.68%、15.27%和 15.07%。气象指标与 ASI 之间几乎不存在相关性或相关性很弱(蒸散量的皮尔逊相关系数范围为-0.28...0.34,干旱指数为-0.26...0.20)。曼-肯德尔(Mann-Kendall)检验没有发现乌克兰人工湿地指数的动态有显著的统计趋势。结论研究发现,1984-2022 年期间乌克兰最干旱的年份是 1986 年、2007 年和 2003 年。克里米亚、扎波罗热、米科廖夫和赫尔松地区受干旱的负面影响最大。从统计学角度看,ASI 与干旱的气象指标(如蒸散量和干旱指数)之间没有明显的关系。趋势评估没有发现将遭受干旱负面影响的地区有明显的统计趋势。
本文章由计算机程序翻译,如有差异,请以英文原文为准。
求助全文
约1分钟内获得全文 求助全文
来源期刊
自引率
0.00%
发文量
0
×
引用
GB/T 7714-2015
复制
MLA
复制
APA
复制
导出至
BibTeX EndNote RefMan NoteFirst NoteExpress
×
提示
您的信息不完整,为了账户安全,请先补充。
现在去补充
×
提示
您因"违规操作"
具体请查看互助需知
我知道了
×
提示
确定
请完成安全验证×
copy
已复制链接
快去分享给好友吧!
我知道了
右上角分享
点击右上角分享
0
联系我们:info@booksci.cn Book学术提供免费学术资源搜索服务,方便国内外学者检索中英文文献。致力于提供最便捷和优质的服务体验。 Copyright © 2023 布克学术 All rights reserved.
京ICP备2023020795号-1
ghs 京公网安备 11010802042870号
Book学术文献互助
Book学术文献互助群
群 号:604180095
Book学术官方微信