Agrarnì ìnnovacìï最新文献

{"title":"СОРТИ ФУНДУКУ ЯК ДЖЕРЕЛО ОТРИМАННЯ ЦІННИХ ХАРЧОВИХ ЕЛЕМЕНТІВ В УМОВАХ ПІВНОЧІ СТЕПУ УКРАЇНИ","authors":"О.О. СІМЧЕНКО, М.М. НАЗАРЕНКО","doi":"10.32848/agrar.innov.2023.17.28","DOIUrl":"https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2023.17.28","url":null,"abstract":"У світі продовжується активний дискурс щодо питання забезпечення повноцінним харчуванням людства, перш за все з урахуванням потреб в деяких критично важливих мікроелемента (селен, цинк, кобальт, тощо) та вітамінах. Традиційні, широко розповсюджені сільськогосподарські культури не забезпечують надходження їх в необхідній кількості. Мета. Метою досліджень було показати цінність за окремими необхідними в харчуваннями корисними речовинами горіхів фундуку сортів, на основі котрих можливе створення промислових насаджень цієї культури (з метою інтродукції в зону нестійкого зволоження) для вирішення проблеми повноцінного харчування. Методи. Досліджували чотири сорти фундуку Барселонський, Каталонський, Косфорд, Галле на придатність до впровадження в промислові насадження на Півночі України. Визначення вмісту мінеральних речовин проводилося з використанням атомно-емісійного спектрометра з індуктивно-зв’язаною плазмою Agilent 5110 за інтенсивністю емісії світла з характерними довжинами хвиль. Результати. Таким чином за вмістом цінних органогенних елементів та мікроелементів відзначився сорт Косфорд (вміст кальцію, сірки, магнію, калію, молібдену, кобальту, марганцю, насичені жирних кислот та вітаміну Е, але з достовірно нижчим вмістом міді за всі інші сорти), другим є сорт Галле (вміст сірки, цинку, насичених жирних кислот, харчових волокон, вітамінів А та С), потім сорт Каталонський (вміст фосфору, цинку, марганцю, вітаміну С) і найгіршим комплексно сорт Барселонський (високий вміст міді та вітаміну С). Не знайдено суттєвої варіативності за вмістом вітаміну РР. Фактор генотипа був значущим в більшості випадків, тобто вміст усіх елементів крім вітаміну РР, котрий не варіював в залежності від сорту. Кліматичні умови значимо не вплинули, за виключенням вмісту калію. Посадки сорту Косфорд з компенсацією за рахунок додаткових посадок сорту Галле слід визначити більш перспективним поєднанням. Жоден сорт не забезпечую харчової повноцінності в комплексі. Висновки. За підсумком можна відзначити найбільш вдалим за комплексним вмістом речовин, цінних для харчового раціону людини сорт Косфорд, органічно доповнює йото сорт Галле. Вирощування сорту Каталонський з огляді на формування високого рівня харчової цінності фундуку під питанням, вирощування сорту Барселонський недоцільне.","PeriodicalId":474328,"journal":{"name":"Agrarnì ìnnovacìï","volume":"137 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136001566","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ВПЛИВ АЗОТНОГО ЖИВЛЕННЯ ТА КОМБІНОВАНИХ ПРЕПАРАТІВ НА ОСОБЛИВОСТІ ВОДОСПОЖИВАННЯ РІПАКУ ОЗИМОГО ЗА РІЗНИХ УМОВ ВИРОЩУВАННЯ","authors":"Є.О. ДОМАРАЦЬКИЙ","doi":"10.32848/agrar.innov.2023.17.7","DOIUrl":"https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2023.17.7","url":null,"abstract":"Мета статті – встановлення впливу різних норм азотного живлення в поєднанні з позакореневими обробками рослин комбінованими препаратами на динамічність процесу водоспоживання ріпаку озимого, а також інтенсивність реакції рослин на ці чинники. Методи. Для характеристики водного режиму посівів ріпаку озимого впродовж весняно-літньої вегетації проводили трьохразове визначення вологості ґрунту для розрахунку запасу продуктивної вологи. Експериментальні дані обробляли методом багатофакторного дисперсійного аналізу за Ушкаренко В.О. Моделювання формування урожайності здійснювалося із застосуванням ліцензійного програмного інструменту «Statistica 8.0». Результати. Польові досліди проводили впродовж 2012–2020 рр. в незрошуваних умовах Вознесенського району Миколаївської області на чорноземах звичайних малогумусні з вмістом гумусу – 3,2%. В дослідах вивчали гібрид ріпаку озимого Кронос та сорт Чорний велетень. Дослідні ділянки розташовували у трьох повтореннях послідовно. Площа дослідної ділянки становила 2520 м2, а облікової – 600 м2. Сівбу проводили у період 1 – 10 вересня з нормою висіву 1,0 млн. схожих насінин на 1 га. Попередником виступав чорний пар. Схема дослідів включала варіанти з проведенням ранньо-весняного підживлення азотними добривами дозою N60 т а N 90, та позакореневі підживлення препаратом Вуксал Мікроплант® (мікродобриво німецької компанії «Аглюкон») та комплексним рістрегулюючим препаратом Хелафіт Комбі® двічи в період вегетації рослин ріпаку озимого. Висновки. Результатами досліджень доведено, що азотні підживлення та застосування комбінованих препаратів помітно збільшують показник загального водоспоживання, різниця між крайніми варіантами за величиною загального водоспоживання становила 328 м3/га, або на 14,4% більше. За окремими факторами зростання загального водоспоживання мало вигляд: підживлення N60 – на 5,2%; N90 – на 11,1%; препарат Вуксал – на 1,8%; препарат Хелафіт Комбі за дворазового внесення – на 2,1%. Результати досліджень свідчать, що коефіцієнт водоспоживання при зростанні загальних витрат вологи мав тенденцію до зниження. Встановлено, що при дозі внесених добрив N60 коефіцієнт водоспоживання зменшувався до 212–220, а при N90 – до 202–203 м3/т біомаси. За такого сполучення факторів кращі результати було досягнуто за комбінації азотного підживлення N90 з дворазовим внесенням препарату Хелафіт Комбі. У такій комбінації величина коефіцієнту водоспоживання зменшилась на 35 м3/т сухої біомаси (18%). Відповідно, проведення азотного підживлення дозою N90 у комбінації з внесенням багатофункціонального рістрегулюючого препарату Хелафіт Комбі дозволяє помітно економніше витрачати вологу для утворення органічної біомаси.","PeriodicalId":474328,"journal":{"name":"Agrarnì ìnnovacìï","volume":"77 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136222599","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Урожайні властивості насіння сортів проса прутоподібного залежно від умов вирощування","authors":"М.І. Кулик, Л.Г. Білявська, І.І. Рожко, А.В. Ритченко","doi":"10.32848/agrar.innov.2022.16.18","DOIUrl":"https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2022.16.18","url":null,"abstract":"Метою роботи є виявлення оптимальних градацій елементів технології вирощування материнських рослин сортів проса прутоподібного на поліпшення врожайних властивостей насіння. Методи. Дослідження проводили впродовж 2015–2021 рр. на середньогумусних типових чорноземах у стаціонарному досліді, який розміщений у центральній частині Лісостепу України. Матеріалом для експерименту слугували сорти проса прутоподібного: Зоряне, Кейв-ін-рок і Морозко. Досліди закладали згідно загальноприйнятих методик дослідної справи. У двофакторному та багатофакторному польовому експерименті варіанти розміщували рендомізованим способом у чотириразовій повторності. Результати. За результатами проведених досліджень виявлено мінливість врожайності материнських рослин проса прутоподібного протягом 2015–2019 рр. (перший дослід). Визначено, що застосування комплексу агрозаходів оптимізованої технології вирощування материнських рослин проса прутоподібного, порівняно із звичайною, дозволяє суттєво збільшити врожайність насіння сорту Зоряне до 0,71 т/га (прибавка 0,06 т/га), Кейв-ін-рок – до 0,45 т/га (прибавка 0,11 т/га), Морозко – до 0,32 т/га (прибавка 0,04 т/га). У другому досліді, протягом 2020-2022 рр. досліджували врожайні властивості насіння, отриманого з материнських рослин, які вирощували за різних елементів технології. Встановлено, що оптимізована технологія вирощування проса прутоподібного впливає на поліпшення врожайних властивостей дочірніх рослин досліджуваних сортів. Виявлено, що застосування оптимізованої технології за вирощування материнських рослин проса прутоподібного сприяє підвищенню врожайності насіння у дочірніх рослин: у сорту Зоряне на 0,05 т/га (від 0,77 до 0,82 т/га), у Кейв-ін-рок – на 0,12 т/га (від 0,62 до 0,74 т/га), у Морозко – на 0,08 т/га (від 0,38 до 0,46 т/га). Порівняно із звичайною технологією врожайність насіння материнських рослин за оптимізованої підвищилися: на 0,06 т/га (Зоряне), на 0,11 т/га (Кейв- ін-рок) і на 0,04 т/га (Морозко). Урожайність насіння дочірніх росли зросла, відповідно за сортами: на 0,05; 0,12 і 0,08 т/га. Висновки. Встановлено, що на збільшення врожайності насіння проса прутоподібного (на 0,04…0,11 т/га) суттєвий вплив має культивування сортів за оптимізованої технології вирощування. Ця технологія поєднує весняну сівбу культури, визначеною нормою висіву насіння (для сорту Зоряне – 5,7 кг/га, для сорту Кейв-ін-рок – 7,6 кг/га, для сорту Морозко – 7,9 кг/га), широкорядний спосіб сівби (для усіх сортів – міжряддя 60 см) та застосування весняного азотного підживлення рослин розрахунковою дозою азотних добрив (N45) на фоні основного удобрення та (РК)60. Підвищення врожайних властивостей насіння проса прутоподібного можливо досягти застосуванням оптимізованих елементів технології вирощування материнських рослин. У сорту Зоряне прибавка становить 0,05 т/га (від 0,77 до 0,82 т/га), у Кейв-ін-рок – 0,12 т/га (від 0,62 до 0,74 т/га), Морозко – 0,08 т/га (від 0,38 до 0,46 т/га).","PeriodicalId":474328,"journal":{"name":"Agrarnì ìnnovacìï","volume":"64 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-03-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"134983741","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"СТРУКТУРА ВРОЖАЮ ГІБРИДІВ КУКУРУДЗИ ЗАЛЕЖНО ВІД ЕЛЕМЕНТІВ АГРОТЕХНОЛОГІЇ","authors":"В.М. СКАКУН, Т.Ю. МАРЧЕНКО","doi":"10.32848/agrar.innov.2022.16.21","DOIUrl":"https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2022.16.21","url":null,"abstract":"Мета. Удосконалення агротехнічних заходів технології вирощування нових вітчизняних гібридів кукурудзи в умовах Центрального Лісостепу України, в тому числі визначення показників структури качана, що впливають на продуктивність рослин гібридів кукурудзи різних груп ФАО. Методи. Двофакторний польовий дослід, методи математичної статистики. Результати. Актуальним напрямом сучасного аграрного виробництва є вирощування гібридів кукурудзи різних груп ФАО, що адаптовані до ґрунтово-кліматичних умов певної зони України. Об’єктом досліджень слугували процеси формування структури урожайності у новостворених вітчизняних гібридів: Зедан 26 (ФАО 240), Зедан 26 (ФАО 240) та Зедан 28 (ФАО 260). У гібридів кукурудзи середнє значення кількість зерен у ряді була у гібриду Зедан 26 – 38,9 шт., у гібриду Зедан 28 – 41,9 шт., у гібриду Зедан 32 – 44,9 шт. Максимальні показники кількості зерен у ряді качана кукурудзи від 42,3 до 48,4 шт. була на варіантах густоти рослин 70 тис. рослин/га. Максимальне значення довжини качана відзначили у гібриду Зедан 32 – 18,8 см. Максимальне значення довжини качана спостерігалось за густоти рослин 70 тис. росл./га від 17,3 до 19,0 см. Найбільшою озерненою довжиною качанів (у середньому за густотою) характеризується середньостиглий гібрид Зедан 32 (18,2 см). Показник діаметру качанів гібридів під впливом густоти рослин змінювались неоднаково, але спостерігалась тенденція збільшення його розмірів за густоти рослин 70 тис. росл./ га на 0,6–1,5 см в порівняні з густотою 100 тис. росл./га. Важливою ознакою зернової продуктивності кукурудзи є маса зерна з качана. Найбільш сприятливі умови для росту та розвитку рослин, а як наслідок і формування максимальних показників маси зерна з качана у досліді формувались на варіанті з густотою 70 тис. росл./ га і становили відповідно 153,8 г. у Зедан 26, 169,7 – у Зедан 28, 202,9 г – у Зедан 32. Встановлено, що довжина качана озернена позитивно корелює на високому рівні значущості у гібрида Зедан 32. Коефіцієнт кореляції становив 0,711, що вказує можливості підвищення урожайності зерна за збільшення озерненості качана. У гібриду Зедан 26 найбільша урожайність прогнозується за довжини качана 16,9–17,9 см. У гібриду Зедан 28 максимальний прояв урожайності зерна зафіксований за довжини качана озерненої в межах 16,0–16,5 см. Встановлені параметри показників структури качана, що впливають на продуктивність рослин гібридів кукурудзи різних груп ФАО (240–320) та інтенсивності, за варіювання щільності ценозу від 70 до 100 тис. рослин на гектарі посіву. Висновки. Встановлено, що досліджувані елементи структури продуктивності качана мали залежність від генотипу гібриду та варіантів технології вирощування і для реалізації генотипового потенціалу необхідно встановлювати індивідуальну реакцію на технологічні заходи. Гібрид кукурудзи інтенсивного типу Зедан 32 мав високу лінійну кореляцію урожайності зерна і маси качана (r=0,635). Проте, максимум урожайності був на рівні 170–190 г зерна з качана. Підвищення маси зе","PeriodicalId":474328,"journal":{"name":"Agrarnì ìnnovacìï","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-03-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135340145","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ОСОБЛИВОСТІ УСПАДКУВАННЯ ДОВЖИНИ ГОЛОВНОГО КОЛОСА ЗА ГІБРИДИЗАЦІЇ РІЗНИХ ЗА ВИСОТОЮ СОРТІВ ПШЕНИЦІ М'ЯКОЇ ОЗИМОЇ","authors":"О.О. ФІЛІЦЬКА","doi":"10.32848/agrar.innov.2022.16.22","DOIUrl":"https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2022.16.22","url":null,"abstract":"Мета дослідження. Вивчення характеру успадкування довжини головного колоса в F1 за гібридизації різних за висотою сортів пшениці м’якої озимої. Методи. В умовах дослідного поля науково-виробничого центру Білоцерківського НАУ у 2019−2022 рр. досліджували 36 комбінацій схрещування, отриманих за гібридизації різних за висотою сортів пшениці м’якої озимої: низькорослі (66−80 см) − Білоцерківська напівкарликова (Б.Ц. н/к.), Сонечко, Смуглянка; середньорослі І групи (81−95 см) – Донська напівкарликова (Донська н/к.), Лісова пісня, Олеся, Колос Миронівщини (Колос Мир.); середньорослі ІІ групи (96−110 см) − Столична, Писанка, Відрада, Альбатрос одеський (Альбатрос од.); високорослі (111−125 см) – Одеська 267, Ластівка одеська (Ластівка од.), Пилипівка і Чародійка білоцерківська (Чародійка б. ц.). Насіння F1 висівали ручною сівалкою за схемою: материнська форма, гібрид, чоловіча форма. З гібридним поколінням працювали за методом педігрі Структурний аналіз проводили за середнім зразком 25 рослин у трикратній повторності, відповідно до загальноприйнятих методик. Ступінь фенотипового домінування (hp) довжини головного колоса у F1 визначали за B. Griffing (1950). Отримані дані групували за класифікацією G. M. Beil, R. E. Atkins (1965). Результати. За використання в якості материнської форми місцевих сортів, а саме низькорослого ранньостиглого Білоцерківська напівкарликова і середньорослого середньораннього Лісова пісня в більшості гібридів у 2020–2022 рр. формувались одні з найбільших показники (8,6–11,0 см) довжини головного колоса. За гібридизації материнською формою низькорослого сорту Білоцерківська напівкарликова, середньорослих Донська напівкарликова, Лісова пісня з низькорослими, середньорослими ІІ групи, високорослими І в переважній більшості успадкування довжини головного колоса у роки досліджень відбувалося за позитивним наддомінуванням. Висновки. Формування довжини головного колоса у гібридів пшениці м’якої озимої залежить як від підбору компонентів схрещування, так і умов року, суттєво впливаючи на показник ступеня фенотипового домінування, змінюючи тип успадкування. Найбільш поширеним типом успадкування довжини головного колоса в гібридів першого покоління, отриманих від схрещування різних за висотою сортів визначено позитивне наддомінування – 85,4 %.","PeriodicalId":474328,"journal":{"name":"Agrarnì ìnnovacìï","volume":"19 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-03-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135339567","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}