{"title":"在与早熟冬季面包小麦品种母本杂交时，F1 小穗数的遗传特性","authors":"Г.Л. УСТИНОВА, М.В. ЛОЗІНСЬКИЙ, М.Б. ГРАБОВСЬКИЙ","doi":"10.32848/agrar.innov.2022.14.27","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Мета досліджень – встановлення особливостей успадкування кількості зерен з головного колоса у гібридів першого покоління, отриманих за гібридизації материнською формою ранньостиглих сортів пшениці м’якої озимої. Методи. В умовах дослідного поля науково виробничого центру Білоцерківського НАУ у 2018–2020 рр. досліджували 20 комбінацій отриманих від схрещування ранньостиглих сортів: Миронівська ранньостигла, Кольчуга, Білоцерківська напівкарликова; середньоранніх: Золотоколоса, Чорнява; середньостиглих: Столична, Відрада, Антонівка, Єдність; середньопізніх: Добірна і Вдала. Насіння F1 і батьківських форм висівали за схемою ♀–F1–♂. Біометричний аналіз досліджуваного матеріалу проводили за середнім зразком 25 рослин у триразовій повторності. Статистичну обробку отриманих біометричних даних здійснювали за методикою Е. Р. Ермантраута (2018). Ступінь фенотипового домінування визначали за B. Griffing (1950), а отримані дані класифікували за G. M. Beil, R. E. Atkins (1965). Результати. Впродовж трьох років лише в Миронівська ранньостигла / Золотоколоса, Білоцерківська напівкарликова / Золотоколоса, Білоцерківська напівкарликова / Чорнява, Миронівська ранньостигла / Антонівка, Миронівська ранньостигла / Єдність і Білоцерківська напівкарликова / Антонівка, комбінаціях схрещування ознака успадковувалася за позитивним наддомінуванням. Одинадцять гібридів детермінували ознаку за від’ємним наддомінуванням (hр = -1,1–11,0), чотири – за проміжним успадкуванням і одна за частковим позитивним домінуванням. Висновки. Встановлено значний вплив батьківських компонентів гібридизації і умов року на формування кількості колосків головного колоса, показника ступеню фенотипового домінування у гібридів першого покоління. Найбільш поширеним типом успадкування кількості колосків із головного колоса в F1 за гібридизації ранньостиглих сорті пшениці м’якої озимої з ранньостиглими, середньоранніми, середньостиглими та середньопізніми встановлено позитивне наддомінування, яке визначено у 75,0 % гібридів. Виділені комбінації схрещування Миронівська ранньостигла / Золотоколоса, Білоцерківська напівкарликова / Золотоколоса, Білоцерківська напівкарликова / Чорнява, Миронівська ранньостигла / Антонівка, Миронівська ранньостигла / Єдність, Білоцерківська напівкарликова / Антонівка в яких успадкування кількості колосків із головного колоса у 2018–2020 рр. відбувалося за позитивним наддомінуванням.","PeriodicalId":474328,"journal":{"name":"Agrarnì ìnnovacìï","volume":"10 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-10-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":"{\"title\":\"ОСОБЛИВОСТІ УСПАДКУВАННЯ КІЛЬКОСТІ КОЛОСКІВ У F1 ЗА ВИКОРИСТАННЯ У ГІБРИДИЗАЦІЇ МАТЕРИНСЬКОЮ ФОРМОЮ РАННЬОСТИГЛИХ СОРТІВ ПШЕНИЦІ М'ЯКОЇ ОЗИМОЇ\",\"authors\":\"Г.Л. УСТИНОВА, М.В. ЛОЗІНСЬКИЙ, М.Б. ГРАБОВСЬКИЙ\",\"doi\":\"10.32848/agrar.innov.2022.14.27\",\"DOIUrl\":null,\"url\":null,\"abstract\":\"Мета досліджень – встановлення особливостей успадкування кількості зерен з головного колоса у гібридів першого покоління, отриманих за гібридизації материнською формою ранньостиглих сортів пшениці м’якої озимої. Методи. В умовах дослідного поля науково виробничого центру Білоцерківського НАУ у 2018–2020 рр. досліджували 20 комбінацій отриманих від схрещування ранньостиглих сортів: Миронівська ранньостигла, Кольчуга, Білоцерківська напівкарликова; середньоранніх: Золотоколоса, Чорнява; середньостиглих: Столична, Відрада, Антонівка, Єдність; середньопізніх: Добірна і Вдала. Насіння F1 і батьківських форм висівали за схемою ♀–F1–♂. Біометричний аналіз досліджуваного матеріалу проводили за середнім зразком 25 рослин у триразовій повторності. Статистичну обробку отриманих біометричних даних здійснювали за методикою Е. Р. Ермантраута (2018). Ступінь фенотипового домінування визначали за B. Griffing (1950), а отримані дані класифікували за G. M. Beil, R. E. Atkins (1965). Результати. Впродовж трьох років лише в Миронівська ранньостигла / Золотоколоса, Білоцерківська напівкарликова / Золотоколоса, Білоцерківська напівкарликова / Чорнява, Миронівська ранньостигла / Антонівка, Миронівська ранньостигла / Єдність і Білоцерківська напівкарликова / Антонівка, комбінаціях схрещування ознака успадковувалася за позитивним наддомінуванням. Одинадцять гібридів детермінували ознаку за від’ємним наддомінуванням (hр = -1,1–11,0), чотири – за проміжним успадкуванням і одна за частковим позитивним домінуванням. Висновки. Встановлено значний вплив батьківських компонентів гібридизації і умов року на формування кількості колосків головного колоса, показника ступеню фенотипового домінування у гібридів першого покоління. Найбільш поширеним типом успадкування кількості колосків із головного колоса в F1 за гібридизації ранньостиглих сорті пшениці м’якої озимої з ранньостиглими, середньоранніми, середньостиглими та середньопізніми встановлено позитивне наддомінування, яке визначено у 75,0 % гібридів. Виділені комбінації схрещування Миронівська ранньостигла / Золотоколоса, Білоцерківська напівкарликова / Золотоколоса, Білоцерківська напівкарликова / Чорнява, Миронівська ранньостигла / Антонівка, Миронівська ранньостигла / Єдність, Білоцерківська напівкарликова / Антонівка в яких успадкування кількості колосків із головного колоса у 2018–2020 рр. відбувалося за позитивним наддомінуванням.\",\"PeriodicalId\":474328,\"journal\":{\"name\":\"Agrarnì ìnnovacìï\",\"volume\":\"10 1\",\"pages\":\"0\"},\"PeriodicalIF\":0.0000,\"publicationDate\":\"2023-10-17\",\"publicationTypes\":\"Journal Article\",\"fieldsOfStudy\":null,\"isOpenAccess\":false,\"openAccessPdf\":\"\",\"citationCount\":\"0\",\"resultStr\":null,\"platform\":\"Semanticscholar\",\"paperid\":null,\"PeriodicalName\":\"Agrarnì ìnnovacìï\",\"FirstCategoryId\":\"1085\",\"ListUrlMain\":\"https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2022.14.27\",\"RegionNum\":0,\"RegionCategory\":null,\"ArticlePicture\":[],\"TitleCN\":null,\"AbstractTextCN\":null,\"PMCID\":null,\"EPubDate\":\"\",\"PubModel\":\"\",\"JCR\":\"\",\"JCRName\":\"\",\"Score\":null,\"Total\":0}","platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Agrarnì ìnnovacìï","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2022.14.27","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
摘要
研究的目的是确定早熟冬小麦品种母本杂交获得的第一代杂交种每主穗粒数的遗传特性。研究方法2018-2020年，在北大比拉采克瓦研究与生产中心的试验田里，对杂交获得的20个早熟品种组合进行了研究：Myronivska早熟、Kolchuga、Bilotserkivska半矮；中早熟：Zolotokolosa、Chernyava；中季：Stolichnaya、Vidrada、Antonovka、Unity；中晚熟：中晚熟：Dobirnaya 和 Udachnaya。F1 和亲本的种子按照♀-F1-♂方案播种。对所研究材料的生物测定分析以平均 25 株植物为样本，一式三份。所得生物计量数据的统计处理按照 E. R. Ehrmantraut（2018 年）的方法进行。表型优势度由 B．Griffing (1950)的方法确定表型显性程度，并根据 G. M. Beil、R. E. M. M.M. Beil, R. E.阿特金斯（1965 年）进行分类。结果。在三年中，只有 Myronivska 早熟/Zolotokolosa、Bilotserkivska 半矮/Zolotokolosa、Bilotserkivska 半矮/Chorniava、Myronivska 早熟/Antonivka、Myronivska 早熟/Ednist 和 Bilotserkivska 半矮/Antonivka 杂交组合的性状是通过正超显性遗传的。11 个杂交种的性状由负显性（hp =-1.1-11.0）决定，4 个由中间遗传决定，1 个由部分正显性决定。结论作为第一代杂交种表型显性程度的指标，杂交亲本成分和年份条件对主穗小穗数的形成有重要影响。在早熟冬小麦品种与早熟、中早熟、中晚熟和晚熟品种杂交的 F1 中，每头小穗数最常见的遗传类型是正显性，这在 75.0% 的杂交种中得到确定。确定了以下杂交组合：Myronivska 早熟 / Zolotokolosa、Bilotserkivska 半矮 / Zolotokolosa、Bilotserkivska 半矮 / Chorniava、Myronivska 早熟 / Antonivka、Myronivska 早熟 / Yednist、Bilotserkivska 半矮 / Antonivka，其中 2018-2020 年主穗小穗数的遗传为正显性。
ОСОБЛИВОСТІ УСПАДКУВАННЯ КІЛЬКОСТІ КОЛОСКІВ У F1 ЗА ВИКОРИСТАННЯ У ГІБРИДИЗАЦІЇ МАТЕРИНСЬКОЮ ФОРМОЮ РАННЬОСТИГЛИХ СОРТІВ ПШЕНИЦІ М'ЯКОЇ ОЗИМОЇ
Мета досліджень – встановлення особливостей успадкування кількості зерен з головного колоса у гібридів першого покоління, отриманих за гібридизації материнською формою ранньостиглих сортів пшениці м’якої озимої. Методи. В умовах дослідного поля науково виробничого центру Білоцерківського НАУ у 2018–2020 рр. досліджували 20 комбінацій отриманих від схрещування ранньостиглих сортів: Миронівська ранньостигла, Кольчуга, Білоцерківська напівкарликова; середньоранніх: Золотоколоса, Чорнява; середньостиглих: Столична, Відрада, Антонівка, Єдність; середньопізніх: Добірна і Вдала. Насіння F1 і батьківських форм висівали за схемою ♀–F1–♂. Біометричний аналіз досліджуваного матеріалу проводили за середнім зразком 25 рослин у триразовій повторності. Статистичну обробку отриманих біометричних даних здійснювали за методикою Е. Р. Ермантраута (2018). Ступінь фенотипового домінування визначали за B. Griffing (1950), а отримані дані класифікували за G. M. Beil, R. E. Atkins (1965). Результати. Впродовж трьох років лише в Миронівська ранньостигла / Золотоколоса, Білоцерківська напівкарликова / Золотоколоса, Білоцерківська напівкарликова / Чорнява, Миронівська ранньостигла / Антонівка, Миронівська ранньостигла / Єдність і Білоцерківська напівкарликова / Антонівка, комбінаціях схрещування ознака успадковувалася за позитивним наддомінуванням. Одинадцять гібридів детермінували ознаку за від’ємним наддомінуванням (hр = -1,1–11,0), чотири – за проміжним успадкуванням і одна за частковим позитивним домінуванням. Висновки. Встановлено значний вплив батьківських компонентів гібридизації і умов року на формування кількості колосків головного колоса, показника ступеню фенотипового домінування у гібридів першого покоління. Найбільш поширеним типом успадкування кількості колосків із головного колоса в F1 за гібридизації ранньостиглих сорті пшениці м’якої озимої з ранньостиглими, середньоранніми, середньостиглими та середньопізніми встановлено позитивне наддомінування, яке визначено у 75,0 % гібридів. Виділені комбінації схрещування Миронівська ранньостигла / Золотоколоса, Білоцерківська напівкарликова / Золотоколоса, Білоцерківська напівкарликова / Чорнява, Миронівська ранньостигла / Антонівка, Миронівська ранньостигла / Єдність, Білоцерківська напівкарликова / Антонівка в яких успадкування кількості колосків із головного колоса у 2018–2020 рр. відбувалося за позитивним наддомінуванням.
求助内容：
应助结果提醒方式：
京公网安备 11010802042870号
