{"title":"乌克兰草原冬小麦品种耐旱性分析(第 2 部分 - 干旱年份)","authors":"В.М. Коновалова, А.В. Тищенко, Г.Г. Базалій, К.С. Фундират, О.Д. Тищенко, Н.Д. Резниченко, В.О. Коновалов","doi":"10.32848/agrar.innov.2023.20.13","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Метою наших досліджень було вивчення та аналіз посухостійкості сортів озимої пшениці селекції Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН та Селекційно-генетичного інституту Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення НААН в умовах Південного Степу України. Матеріали і методи досліджень. Реакцію 18 сортів озимої пшениці на різні умови вирощування вивчали на Асканійській державній сільськогосподарській дослідницькій станції у с. Тавричанка, Херсонська область (46°33’12»N; 33°49’13»E; 39 м над рівнем моря) протягом 2015/16–2019/20 рр. Дослідження проводилися за різних умов зволоження: при зрошенні та без зрошення. Аналіз стійкості сортів озимої пшениці до стресу проводили за допомогою 17 індексів посухостійкості. Результати дослідження та їх обговорення. Найбільшу продуктивність при зрошенні сформували сорти озимої пшениці Марія – 7,41 т/га та Щедрість одеська – 7,53 т/га. За стресових умов найбільшою урожайністю характеризувалися сорти Кохана – 5,24 т/га, Кошова – 5,23 т/га, Зиск – 5,25 т/га та Ліра одеська – 5,42 т/га. За більшою кількістю індексів (13), як найбільш посухостійкий, був виділений сорт Ліра одеська, сорти Кошова та Зиск виділилися за шістьома індексами, сорти Кохана та Ледя ‒ за п’ятьма індексами. Урожайність при стресі мала високу позитивну кореляцію (r = 0,748–1,000) з індексами YSI, YI, RDI, DI, M2STI, HMP, ISR та високу від’ємну кореляцію (r = -0,758) з індексом SSI. Натомість урожайність при зрошенні характеризувалася низькою (позитивною, або від’ємною) залежністю (r = -0,246–0,233) з індексами SSI, YSI, RDI, DI, ISR та середньою (r = 0,457–0,691) з індексами YI, M2STI, HMP. Індекси TOL і SSPI характеризувалися середньою позитивною залежністю з врожайністю при зрошенні (r = 0,485) та середньою від’ємною (r = -0,556) ‒ при стресі. Висновки. Виділено сім основних індексів: толерантності до посухи (TOL), сприйнятливості до стресу (SSI), стабільності урожаю (YSI), відносний індекс посухи (RDI), посухостійкості (DI), схильності до стресу (SSPI), стійкості до стресу (ISR) та три допоміжні індекси: урожайності (YI), другий модифікований індекс толерантності до стресу (M2STI) та гармонійної продуктивності (HMP). За індексами посухостійкості та біплот-аналізом, як найбільш посухостійкі виділені сорти Ліра одеська, Кохана, Зиск та Кошова. Сорти Марія, Нива одеська та Щедрість одеська виділилися як найбільш нестійкий до посухи.","PeriodicalId":474328,"journal":{"name":"Agrarnì ìnnovacìï","volume":"44 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-09-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":"{\"title\":\"Аналіз сортів озимої пшениці на посухостійкість в умовах Степу України (Ч. 2 ‒ посушливі роки)\",\"authors\":\"В.М. Коновалова, А.В. Тищенко, Г.Г. Базалій, К.С. Фундират, О.Д. Тищенко, Н.Д. Резниченко, В.О. Коновалов\",\"doi\":\"10.32848/agrar.innov.2023.20.13\",\"DOIUrl\":null,\"url\":null,\"abstract\":\"Метою наших досліджень було вивчення та аналіз посухостійкості сортів озимої пшениці селекції Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН та Селекційно-генетичного інституту Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення НААН в умовах Південного Степу України. Матеріали і методи досліджень. Реакцію 18 сортів озимої пшениці на різні умови вирощування вивчали на Асканійській державній сільськогосподарській дослідницькій станції у с. Тавричанка, Херсонська область (46°33’12»N; 33°49’13»E; 39 м над рівнем моря) протягом 2015/16–2019/20 рр. Дослідження проводилися за різних умов зволоження: при зрошенні та без зрошення. Аналіз стійкості сортів озимої пшениці до стресу проводили за допомогою 17 індексів посухостійкості. Результати дослідження та їх обговорення. Найбільшу продуктивність при зрошенні сформували сорти озимої пшениці Марія – 7,41 т/га та Щедрість одеська – 7,53 т/га. За стресових умов найбільшою урожайністю характеризувалися сорти Кохана – 5,24 т/га, Кошова – 5,23 т/га, Зиск – 5,25 т/га та Ліра одеська – 5,42 т/га. За більшою кількістю індексів (13), як найбільш посухостійкий, був виділений сорт Ліра одеська, сорти Кошова та Зиск виділилися за шістьома індексами, сорти Кохана та Ледя ‒ за п’ятьма індексами. Урожайність при стресі мала високу позитивну кореляцію (r = 0,748–1,000) з індексами YSI, YI, RDI, DI, M2STI, HMP, ISR та високу від’ємну кореляцію (r = -0,758) з індексом SSI. Натомість урожайність при зрошенні характеризувалася низькою (позитивною, або від’ємною) залежністю (r = -0,246–0,233) з індексами SSI, YSI, RDI, DI, ISR та середньою (r = 0,457–0,691) з індексами YI, M2STI, HMP. Індекси TOL і SSPI характеризувалися середньою позитивною залежністю з врожайністю при зрошенні (r = 0,485) та середньою від’ємною (r = -0,556) ‒ при стресі. Висновки. Виділено сім основних індексів: толерантності до посухи (TOL), сприйнятливості до стресу (SSI), стабільності урожаю (YSI), відносний індекс посухи (RDI), посухостійкості (DI), схильності до стресу (SSPI), стійкості до стресу (ISR) та три допоміжні індекси: урожайності (YI), другий модифікований індекс толерантності до стресу (M2STI) та гармонійної продуктивності (HMP). За індексами посухостійкості та біплот-аналізом, як найбільш посухостійкі виділені сорти Ліра одеська, Кохана, Зиск та Кошова. Сорти Марія, Нива одеська та Щедрість одеська виділилися як найбільш нестійкий до посухи.\",\"PeriodicalId\":474328,\"journal\":{\"name\":\"Agrarnì ìnnovacìï\",\"volume\":\"44 1\",\"pages\":\"0\"},\"PeriodicalIF\":0.0000,\"publicationDate\":\"2023-09-27\",\"publicationTypes\":\"Journal Article\",\"fieldsOfStudy\":null,\"isOpenAccess\":false,\"openAccessPdf\":\"\",\"citationCount\":\"0\",\"resultStr\":null,\"platform\":\"Semanticscholar\",\"paperid\":null,\"PeriodicalName\":\"Agrarnì ìnnovacìï\",\"FirstCategoryId\":\"1085\",\"ListUrlMain\":\"https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2023.20.13\",\"RegionNum\":0,\"RegionCategory\":null,\"ArticlePicture\":[],\"TitleCN\":null,\"AbstractTextCN\":null,\"PMCID\":null,\"EPubDate\":\"\",\"PubModel\":\"\",\"JCR\":\"\",\"JCRName\":\"\",\"Score\":null,\"Total\":0}","platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Agrarnì ìnnovacìï","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2023.20.13","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
Аналіз сортів озимої пшениці на посухостійкість в умовах Степу України (Ч. 2 ‒ посушливі роки)
Метою наших досліджень було вивчення та аналіз посухостійкості сортів озимої пшениці селекції Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН та Селекційно-генетичного інституту Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення НААН в умовах Південного Степу України. Матеріали і методи досліджень. Реакцію 18 сортів озимої пшениці на різні умови вирощування вивчали на Асканійській державній сільськогосподарській дослідницькій станції у с. Тавричанка, Херсонська область (46°33’12»N; 33°49’13»E; 39 м над рівнем моря) протягом 2015/16–2019/20 рр. Дослідження проводилися за різних умов зволоження: при зрошенні та без зрошення. Аналіз стійкості сортів озимої пшениці до стресу проводили за допомогою 17 індексів посухостійкості. Результати дослідження та їх обговорення. Найбільшу продуктивність при зрошенні сформували сорти озимої пшениці Марія – 7,41 т/га та Щедрість одеська – 7,53 т/га. За стресових умов найбільшою урожайністю характеризувалися сорти Кохана – 5,24 т/га, Кошова – 5,23 т/га, Зиск – 5,25 т/га та Ліра одеська – 5,42 т/га. За більшою кількістю індексів (13), як найбільш посухостійкий, був виділений сорт Ліра одеська, сорти Кошова та Зиск виділилися за шістьома індексами, сорти Кохана та Ледя ‒ за п’ятьма індексами. Урожайність при стресі мала високу позитивну кореляцію (r = 0,748–1,000) з індексами YSI, YI, RDI, DI, M2STI, HMP, ISR та високу від’ємну кореляцію (r = -0,758) з індексом SSI. Натомість урожайність при зрошенні характеризувалася низькою (позитивною, або від’ємною) залежністю (r = -0,246–0,233) з індексами SSI, YSI, RDI, DI, ISR та середньою (r = 0,457–0,691) з індексами YI, M2STI, HMP. Індекси TOL і SSPI характеризувалися середньою позитивною залежністю з врожайністю при зрошенні (r = 0,485) та середньою від’ємною (r = -0,556) ‒ при стресі. Висновки. Виділено сім основних індексів: толерантності до посухи (TOL), сприйнятливості до стресу (SSI), стабільності урожаю (YSI), відносний індекс посухи (RDI), посухостійкості (DI), схильності до стресу (SSPI), стійкості до стресу (ISR) та три допоміжні індекси: урожайності (YI), другий модифікований індекс толерантності до стресу (M2STI) та гармонійної продуктивності (HMP). За індексами посухостійкості та біплот-аналізом, як найбільш посухостійкі виділені сорти Ліра одеська, Кохана, Зиск та Кошова. Сорти Марія, Нива одеська та Щедрість одеська виділилися як найбільш нестійкий до посухи.