{"title":"Вплив рубок догляду на формування конструктивних властивостей полезахисних лісових смуг в умовах НДГ «Агрономічне»","authors":"С.А. Вдовенко, М.В. Матусяк, О.П. Тисячний","doi":"10.32848/agrar.innov.2023.20.2","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Правильний підхід до проведення рубок доглядудопомагає оптимізувати формування конструктивнихвластивостей полезахисних лісових смуг. Проведеннясвоєчасного догляду дозволяє створити стійкі, функціональні та екологічно цінні захисні ліси, які здатні виконувати важливу роль у збереженні природи, захистіґрунту, зменшенні ризику стихійних лих і покращенніякості прилеглих сільськогосподарських земель.Мета. Провести аналіз різних методів зрідження припроведенні рубок догляду на формування та зміну конструктивних властивостей полезахисних лісових смугрізних конструкцій.Методи. Дослідження проводилися шляхом оцінкилісівничих і меліоративних показників полезахиснихлісових в умовах НДГ «Агрономічне»Результати. Встановлено, що лісові смуги ажурноїконструкції (ПП № 1,2,4) мають різні величини освітленості ґрунту, що в першу чергу пов’язано з їх породнимскладом та величиною вибірки. Найменше вплинули наосвітленість рубки догляду в дубових-кленових (кленсріблястий) насадженнях, де освітленість становить260 лк (ПП № 3) та дубово-кленових (клен-явір) – 280 лк(ПП № 7). Значних змін у надґрунтовому покриві ажурних лісових смуг різного породного складу після проведених заходів не спостерігається.У пошуках ефективніших методів боротьбиз пеньковою поросллю позитивні результати булоотримано в дослідах із застосування хімічних речовин.Найпоказовіший результат із застосуванням гербіцидів,а саме раундапу, було отримано на обліковій площадці№ 2, де частка сухостійної (відмерлої) порослі знаходилася в межах 69–91% від її загальної кількості.Незадовільний результат зафіксовано на обліковій площадці № 4, де частка відмерлої порослі склала51–71% від загальної кількості. Висновки. Освітленість під пологом насадженьзалежить від породного складу, конструкції, інтенсивності зрідження та ажурності вертикального профілюлісових смуг. Якщо ажурність вертикального профілюсмуги становить до 20%, освітленість різко зростає, алепотім стабілізується на рівні 14,3–19,8% від відкритогополя, що приблизно дорівнює 280–370 лк. Застосуванняраундапу в одноразовій обробці з дозою внесення 7 л/гаможе призвести до знищення до 69% порослі кленапольового, який проявляє певну стійкість до цього гербіциду, та більш ніж 80% інших деревних і чагарниковихпорід.","PeriodicalId":474328,"journal":{"name":"Agrarnì ìnnovacìï","volume":"68 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-09-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Agrarnì ìnnovacìï","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2023.20.2","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Правильний підхід до проведення рубок доглядудопомагає оптимізувати формування конструктивнихвластивостей полезахисних лісових смуг. Проведеннясвоєчасного догляду дозволяє створити стійкі, функціональні та екологічно цінні захисні ліси, які здатні виконувати важливу роль у збереженні природи, захистіґрунту, зменшенні ризику стихійних лих і покращенніякості прилеглих сільськогосподарських земель.Мета. Провести аналіз різних методів зрідження припроведенні рубок догляду на формування та зміну конструктивних властивостей полезахисних лісових смугрізних конструкцій.Методи. Дослідження проводилися шляхом оцінкилісівничих і меліоративних показників полезахиснихлісових в умовах НДГ «Агрономічне»Результати. Встановлено, що лісові смуги ажурноїконструкції (ПП № 1,2,4) мають різні величини освітленості ґрунту, що в першу чергу пов’язано з їх породнимскладом та величиною вибірки. Найменше вплинули наосвітленість рубки догляду в дубових-кленових (кленсріблястий) насадженнях, де освітленість становить260 лк (ПП № 3) та дубово-кленових (клен-явір) – 280 лк(ПП № 7). Значних змін у надґрунтовому покриві ажурних лісових смуг різного породного складу після проведених заходів не спостерігається.У пошуках ефективніших методів боротьбиз пеньковою поросллю позитивні результати булоотримано в дослідах із застосування хімічних речовин.Найпоказовіший результат із застосуванням гербіцидів,а саме раундапу, було отримано на обліковій площадці№ 2, де частка сухостійної (відмерлої) порослі знаходилася в межах 69–91% від її загальної кількості.Незадовільний результат зафіксовано на обліковій площадці № 4, де частка відмерлої порослі склала51–71% від загальної кількості. Висновки. Освітленість під пологом насадженьзалежить від породного складу, конструкції, інтенсивності зрідження та ажурності вертикального профілюлісових смуг. Якщо ажурність вертикального профілюсмуги становить до 20%, освітленість різко зростає, алепотім стабілізується на рівні 14,3–19,8% від відкритогополя, що приблизно дорівнює 280–370 лк. Застосуванняраундапу в одноразовій обробці з дозою внесення 7 л/гаможе призвести до знищення до 69% порослі кленапольового, який проявляє певну стійкість до цього гербіциду, та більш ніж 80% інших деревних і чагарниковихпорід.