{"title":"西瓜播前栽培系统","authors":"В.І. Книш, О.С. Шабля, В.В. Книш","doi":"10.32848/agrar.innov.2023.20.6","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Мета. Визначити вплив різних систем обробітку на фізичні властивості та поживний режим ґрунту; дослідити особливості формування запасів вологи в ґрунті залежно від строків проведення основного обробітку ґрунту; виявити вплив систем обробітку ґрунту на формування врожаю плодів кавуна. Розробити найбільш ефективну систему допосівного обробітку ґрунту під кавун для незрошуваних умов південного Степу України. Методи. Польовий, лабораторний, вимірювально-розрахунковий, порівняльний, математично-статистичний аналіз. Результати. Встановлено, що строк проведення основного обробітку ґрунту впливав на вміст та розподілення елементів живлення по горизонтам орного шару ґрунту. В середньому, за роки досліджень, найбільша кількість азоту нітратів та рухомих форм фосфатів в орному шарі ґрунту перед сівбою кавуна містилась після проведення зяблевої оранки ґрунту. Аналіз структурного стану ґрунту показав, що вміст агрономічно цінних агрегатів (0,25–7,0 мм) в орному шарі майже не залежав від способів до посівного обробітку ґрунту під кавун при відповідних строках оранки. Проте, при більш пізніх строках оранки, відмічено збільшення кількості цих агрегатів на 2–3%, ніж в контролі. Найбільш впливовим фактором досліду за роки досліджень були строки проведення основного обробітку ґрунту. Найвищий врожай плодів, як по окремим рокам, так і в середньому за роки досліджень, одержано на варіантах із зяблевим основним обробітком ґрунту. Де середня урожайність кавуна склала 20,4–23,4 т/га, що на 2,1–5,1 т/га більше, ніж при оранці в “зимові вікна” та на 2,9–5,9 т/га, ніж при весняній оранці. Зменшення кількості технологічних операцій в комплексі робіт по допосівному обробітку ґрунту, у варіантах 3 та 4, дозволило скоротити прямі витрати виробництва на 75 та 125 грн/га, відповідно, у порівнянні з контролем. Проте таке зменшення призвело до одержання більш низького врожаю, ніж у контролі, що в свою чергу вплинуло на показники економічної ефективності. Так, чистий прибуток при цьому в варіанті 3 був на 3600 грн/га меншим, а собівартість плодів на 46,3 грн/т вища, ніж в контролі. Висновки. Встановлено, що на чорноземах південних малогумусних супіщаних в незрошуваних умовах південного Степу України для забезпечення стабільно високих урожаїв плодів кавуна та створення умов для збереження родючості ґрунту, накопичення і раціонального використання вологи ґрунту необхідно застосовувати систему допосівного обробітку ґрунту, яка поєднує зяблеву оранку на глибину 25–27 см та осінню культивацію на глибину 10–12 см. Весняний комплекс робіт по допосівному обробітку ґрунту під кавун складається з боронування зябу в 2 сліди важкими боронами та передпосівної культивації на глибину заробляння насіння з одночасним боронуванням.","PeriodicalId":474328,"journal":{"name":"Agrarnì ìnnovacìï","volume":"69 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-09-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":"{\"title\":\"Система допосівного обробітку гунту під кавун\",\"authors\":\"В.І. Книш, О.С. Шабля, В.В. Книш\",\"doi\":\"10.32848/agrar.innov.2023.20.6\",\"DOIUrl\":null,\"url\":null,\"abstract\":\"Мета. Визначити вплив різних систем обробітку на фізичні властивості та поживний режим ґрунту; дослідити особливості формування запасів вологи в ґрунті залежно від строків проведення основного обробітку ґрунту; виявити вплив систем обробітку ґрунту на формування врожаю плодів кавуна. Розробити найбільш ефективну систему допосівного обробітку ґрунту під кавун для незрошуваних умов південного Степу України. Методи. Польовий, лабораторний, вимірювально-розрахунковий, порівняльний, математично-статистичний аналіз. Результати. Встановлено, що строк проведення основного обробітку ґрунту впливав на вміст та розподілення елементів живлення по горизонтам орного шару ґрунту. В середньому, за роки досліджень, найбільша кількість азоту нітратів та рухомих форм фосфатів в орному шарі ґрунту перед сівбою кавуна містилась після проведення зяблевої оранки ґрунту. Аналіз структурного стану ґрунту показав, що вміст агрономічно цінних агрегатів (0,25–7,0 мм) в орному шарі майже не залежав від способів до посівного обробітку ґрунту під кавун при відповідних строках оранки. Проте, при більш пізніх строках оранки, відмічено збільшення кількості цих агрегатів на 2–3%, ніж в контролі. Найбільш впливовим фактором досліду за роки досліджень були строки проведення основного обробітку ґрунту. Найвищий врожай плодів, як по окремим рокам, так і в середньому за роки досліджень, одержано на варіантах із зяблевим основним обробітком ґрунту. Де середня урожайність кавуна склала 20,4–23,4 т/га, що на 2,1–5,1 т/га більше, ніж при оранці в “зимові вікна” та на 2,9–5,9 т/га, ніж при весняній оранці. Зменшення кількості технологічних операцій в комплексі робіт по допосівному обробітку ґрунту, у варіантах 3 та 4, дозволило скоротити прямі витрати виробництва на 75 та 125 грн/га, відповідно, у порівнянні з контролем. Проте таке зменшення призвело до одержання більш низького врожаю, ніж у контролі, що в свою чергу вплинуло на показники економічної ефективності. Так, чистий прибуток при цьому в варіанті 3 був на 3600 грн/га меншим, а собівартість плодів на 46,3 грн/т вища, ніж в контролі. Висновки. Встановлено, що на чорноземах південних малогумусних супіщаних в незрошуваних умовах південного Степу України для забезпечення стабільно високих урожаїв плодів кавуна та створення умов для збереження родючості ґрунту, накопичення і раціонального використання вологи ґрунту необхідно застосовувати систему допосівного обробітку ґрунту, яка поєднує зяблеву оранку на глибину 25–27 см та осінню культивацію на глибину 10–12 см. Весняний комплекс робіт по допосівному обробітку ґрунту під кавун складається з боронування зябу в 2 сліди важкими боронами та передпосівної культивації на глибину заробляння насіння з одночасним боронуванням.\",\"PeriodicalId\":474328,\"journal\":{\"name\":\"Agrarnì ìnnovacìï\",\"volume\":\"69 1\",\"pages\":\"0\"},\"PeriodicalIF\":0.0000,\"publicationDate\":\"2023-09-27\",\"publicationTypes\":\"Journal Article\",\"fieldsOfStudy\":null,\"isOpenAccess\":false,\"openAccessPdf\":\"\",\"citationCount\":\"0\",\"resultStr\":null,\"platform\":\"Semanticscholar\",\"paperid\":null,\"PeriodicalName\":\"Agrarnì ìnnovacìï\",\"FirstCategoryId\":\"1085\",\"ListUrlMain\":\"https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2023.20.6\",\"RegionNum\":0,\"RegionCategory\":null,\"ArticlePicture\":[],\"TitleCN\":null,\"AbstractTextCN\":null,\"PMCID\":null,\"EPubDate\":\"\",\"PubModel\":\"\",\"JCR\":\"\",\"JCRName\":\"\",\"Score\":null,\"Total\":0}","platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Agrarnì ìnnovacìï","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2023.20.6","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
Мета. Визначити вплив різних систем обробітку на фізичні властивості та поживний режим ґрунту; дослідити особливості формування запасів вологи в ґрунті залежно від строків проведення основного обробітку ґрунту; виявити вплив систем обробітку ґрунту на формування врожаю плодів кавуна. Розробити найбільш ефективну систему допосівного обробітку ґрунту під кавун для незрошуваних умов південного Степу України. Методи. Польовий, лабораторний, вимірювально-розрахунковий, порівняльний, математично-статистичний аналіз. Результати. Встановлено, що строк проведення основного обробітку ґрунту впливав на вміст та розподілення елементів живлення по горизонтам орного шару ґрунту. В середньому, за роки досліджень, найбільша кількість азоту нітратів та рухомих форм фосфатів в орному шарі ґрунту перед сівбою кавуна містилась після проведення зяблевої оранки ґрунту. Аналіз структурного стану ґрунту показав, що вміст агрономічно цінних агрегатів (0,25–7,0 мм) в орному шарі майже не залежав від способів до посівного обробітку ґрунту під кавун при відповідних строках оранки. Проте, при більш пізніх строках оранки, відмічено збільшення кількості цих агрегатів на 2–3%, ніж в контролі. Найбільш впливовим фактором досліду за роки досліджень були строки проведення основного обробітку ґрунту. Найвищий врожай плодів, як по окремим рокам, так і в середньому за роки досліджень, одержано на варіантах із зяблевим основним обробітком ґрунту. Де середня урожайність кавуна склала 20,4–23,4 т/га, що на 2,1–5,1 т/га більше, ніж при оранці в “зимові вікна” та на 2,9–5,9 т/га, ніж при весняній оранці. Зменшення кількості технологічних операцій в комплексі робіт по допосівному обробітку ґрунту, у варіантах 3 та 4, дозволило скоротити прямі витрати виробництва на 75 та 125 грн/га, відповідно, у порівнянні з контролем. Проте таке зменшення призвело до одержання більш низького врожаю, ніж у контролі, що в свою чергу вплинуло на показники економічної ефективності. Так, чистий прибуток при цьому в варіанті 3 був на 3600 грн/га меншим, а собівартість плодів на 46,3 грн/т вища, ніж в контролі. Висновки. Встановлено, що на чорноземах південних малогумусних супіщаних в незрошуваних умовах південного Степу України для забезпечення стабільно високих урожаїв плодів кавуна та створення умов для збереження родючості ґрунту, накопичення і раціонального використання вологи ґрунту необхідно застосовувати систему допосівного обробітку ґрунту, яка поєднує зяблеву оранку на глибину 25–27 см та осінню культивацію на глибину 10–12 см. Весняний комплекс робіт по допосівному обробітку ґрунту під кавун складається з боронування зябу в 2 сліди важкими боронами та передпосівної культивації на глибину заробляння насіння з одночасним боронуванням.