{"title":"ОСОБЛИВОСТІ УСПАДКУВАННЯ КІЛЬКОСТІ КОЛОСКІВ У F1 ЗА ВИКОРИСТАННЯ У ГІБРИДИЗАЦІЇ МАТЕРИНСЬКОЮ ФОРМОЮ РАННЬОСТИГЛИХ СОРТІВ ПШЕНИЦІ М'ЯКОЇ ОЗИМОЇ","authors":"Г.Л. УСТИНОВА, М.В. ЛОЗІНСЬКИЙ, М.Б. ГРАБОВСЬКИЙ","doi":"10.32848/agrar.innov.2022.14.27","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Мета досліджень – встановлення особливостей успадкування кількості зерен з головного колоса у гібридів першого покоління, отриманих за гібридизації материнською формою ранньостиглих сортів пшениці м’якої озимої. Методи. В умовах дослідного поля науково виробничого центру Білоцерківського НАУ у 2018–2020 рр. досліджували 20 комбінацій отриманих від схрещування ранньостиглих сортів: Миронівська ранньостигла, Кольчуга, Білоцерківська напівкарликова; середньоранніх: Золотоколоса, Чорнява; середньостиглих: Столична, Відрада, Антонівка, Єдність; середньопізніх: Добірна і Вдала. Насіння F1 і батьківських форм висівали за схемою ♀–F1–♂. Біометричний аналіз досліджуваного матеріалу проводили за середнім зразком 25 рослин у триразовій повторності. Статистичну обробку отриманих біометричних даних здійснювали за методикою Е. Р. Ермантраута (2018). Ступінь фенотипового домінування визначали за B. Griffing (1950), а отримані дані класифікували за G. M. Beil, R. E. Atkins (1965). Результати. Впродовж трьох років лише в Миронівська ранньостигла / Золотоколоса, Білоцерківська напівкарликова / Золотоколоса, Білоцерківська напівкарликова / Чорнява, Миронівська ранньостигла / Антонівка, Миронівська ранньостигла / Єдність і Білоцерківська напівкарликова / Антонівка, комбінаціях схрещування ознака успадковувалася за позитивним наддомінуванням. Одинадцять гібридів детермінували ознаку за від’ємним наддомінуванням (hр = -1,1–11,0), чотири – за проміжним успадкуванням і одна за частковим позитивним домінуванням. Висновки. Встановлено значний вплив батьківських компонентів гібридизації і умов року на формування кількості колосків головного колоса, показника ступеню фенотипового домінування у гібридів першого покоління. Найбільш поширеним типом успадкування кількості колосків із головного колоса в F1 за гібридизації ранньостиглих сорті пшениці м’якої озимої з ранньостиглими, середньоранніми, середньостиглими та середньопізніми встановлено позитивне наддомінування, яке визначено у 75,0 % гібридів. Виділені комбінації схрещування Миронівська ранньостигла / Золотоколоса, Білоцерківська напівкарликова / Золотоколоса, Білоцерківська напівкарликова / Чорнява, Миронівська ранньостигла / Антонівка, Миронівська ранньостигла / Єдність, Білоцерківська напівкарликова / Антонівка в яких успадкування кількості колосків із головного колоса у 2018–2020 рр. відбувалося за позитивним наддомінуванням.","PeriodicalId":474328,"journal":{"name":"Agrarnì ìnnovacìï","volume":"10 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-10-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Agrarnì ìnnovacìï","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2022.14.27","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Мета досліджень – встановлення особливостей успадкування кількості зерен з головного колоса у гібридів першого покоління, отриманих за гібридизації материнською формою ранньостиглих сортів пшениці м’якої озимої. Методи. В умовах дослідного поля науково виробничого центру Білоцерківського НАУ у 2018–2020 рр. досліджували 20 комбінацій отриманих від схрещування ранньостиглих сортів: Миронівська ранньостигла, Кольчуга, Білоцерківська напівкарликова; середньоранніх: Золотоколоса, Чорнява; середньостиглих: Столична, Відрада, Антонівка, Єдність; середньопізніх: Добірна і Вдала. Насіння F1 і батьківських форм висівали за схемою ♀–F1–♂. Біометричний аналіз досліджуваного матеріалу проводили за середнім зразком 25 рослин у триразовій повторності. Статистичну обробку отриманих біометричних даних здійснювали за методикою Е. Р. Ермантраута (2018). Ступінь фенотипового домінування визначали за B. Griffing (1950), а отримані дані класифікували за G. M. Beil, R. E. Atkins (1965). Результати. Впродовж трьох років лише в Миронівська ранньостигла / Золотоколоса, Білоцерківська напівкарликова / Золотоколоса, Білоцерківська напівкарликова / Чорнява, Миронівська ранньостигла / Антонівка, Миронівська ранньостигла / Єдність і Білоцерківська напівкарликова / Антонівка, комбінаціях схрещування ознака успадковувалася за позитивним наддомінуванням. Одинадцять гібридів детермінували ознаку за від’ємним наддомінуванням (hр = -1,1–11,0), чотири – за проміжним успадкуванням і одна за частковим позитивним домінуванням. Висновки. Встановлено значний вплив батьківських компонентів гібридизації і умов року на формування кількості колосків головного колоса, показника ступеню фенотипового домінування у гібридів першого покоління. Найбільш поширеним типом успадкування кількості колосків із головного колоса в F1 за гібридизації ранньостиглих сорті пшениці м’якої озимої з ранньостиглими, середньоранніми, середньостиглими та середньопізніми встановлено позитивне наддомінування, яке визначено у 75,0 % гібридів. Виділені комбінації схрещування Миронівська ранньостигла / Золотоколоса, Білоцерківська напівкарликова / Золотоколоса, Білоцерківська напівкарликова / Чорнява, Миронівська ранньостигла / Антонівка, Миронівська ранньостигла / Єдність, Білоцерківська напівкарликова / Антонівка в яких успадкування кількості колосків із головного колоса у 2018–2020 рр. відбувалося за позитивним наддомінуванням.