Sučasnì ìnformacìjnì tehnologìï ta ìnnovacìjnì metodiki navčannâ v pìdgotovcì fahìvcìv: metodologìâ, teorìâ, dosvìd, problemi最新文献

{"title":"ОСОБЛИВОСТІ НАУКОВО-МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ У ЗАКЛАДАХ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ","authors":"Олександра Шикиринська, Тетяна Петришина","doi":"10.31652/2412-1142-2023-69-100-107","DOIUrl":"https://doi.org/10.31652/2412-1142-2023-69-100-107","url":null,"abstract":"У статті розкрито особливості науково-методичного забезпечення закладу дошкільної освіти. Нагальна необхідність внесення змін до науково-методичного забезпечення українських закладів дошкільної освіти викликані спочатку пандемією Covid-19, а потім воєнним станом, спричиненим російською агресією. У статті акцентовано на необхідності внесення змін до науково-методичного забезпечення закладу дошкільної освіти, зокрема, створення умов для опанування вихователями інформаційно-комунікаційними технологіями щодо забезпечення віддаленої взаємодії між учасниками освітнього процесу. Проаналізовано доробок сучасних українських науковців у вдосконаленні науково-методичного забезпечення закладу дошкільної освіти (Н. Гавриш, О. Коваленко, К. Крутій, Л. Пісоцької, Т. Пономаренко, Н. Фроленкової та ін.). Розглянуто принципи (принцип надання пріоритету самостійності, принцип корпоративної співпраці, принцип дорадницької підтримки, принцип актуалізації передового педагогічного досвіду, принцип розвитку освітніх потреб, принцип педагогічної креативності) та функції науково-методичного забезпечення освітнього процесу закладу дошкільної освіти (інформаційноаналітична, мотиваційно-цільова, планово-прогностична, організаційно-виконавча, регулятивнокорекційна, діагностично-узагальнювальна). Визначено завдання, щодо створення науковометодичного забезпечення в закладі дошкільної освіти. Такі завдання полягають у розробленні та впровадженні програмно-методичної бази закладу дошкільної освіти, створенні навчальнометодичних та навчально-наочних посібників, зокрема з опанування вихователями інформаційнокомунікаційних технологій щодо забезпечення віддаленої взаємодії з учасниками освітнього процесу, електронних навчально-методичних посібників для опанування вихователями вмінь створювати інтерактивний розвиваючий контент для розвитку дітей, навчально-виховних програм; поширенні та узагальненні передового педагогічного досвіду; організації співпраці з іншими навчальними закладами для підвищення ефективності впровадження програмно-методичного забезпечення; аналізу стану освітньої роботи та рівня розвитку дитини відповідно до завдань дошкільної освіти, Базового компонента дошкільної освіти; підготовці, перепідготовці та підвищенні кваліфікації педагогічних працівників системи дошкільної освіти, використання сучасних наукових досліджень у розвитку, навчанні та вихованні дітей раннього та дошкільного віку. Визначено такі форми методичної роботи: індивідуальні: практична порада, консультування, виявлення перспективного педагогічного досвіду, інформування, педагогічне наставництво, самоосвіта; колективні/групові: діяльність творчих груп, методичне об’єднання, діяльність педагогічної ради, семінари, семінари-практикуми, тренінги, майстер-класи, колективні перегляди, ділові ігри, кейс-технології, творчий міст. Розглянуто вимоги до наповнення методичного кабінету закладу дошкільної освіти:інформативності та змістовності, сучасності, доступності, задоволенні потреби педагогів у саморозвитк","PeriodicalId":472187,"journal":{"name":"Sučasnì ìnformacìjnì tehnologìï ta ìnnovacìjnì metodiki navčannâ v pìdgotovcì fahìvcìv: metodologìâ, teorìâ, dosvìd, problemi","volume":"7 12","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135366988","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"СУЧАСНІ ПІДХОДИ ТА ТЕНДЕНЦІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФІЛОЛОГІВ-ПЕРЕКЛАДАЧІВ У СИСТЕМІ ВИЩОЇ ОСВІТИ","authors":"Лариса Довгань","doi":"10.31652/2412-1142-2023-69-152-163","DOIUrl":"https://doi.org/10.31652/2412-1142-2023-69-152-163","url":null,"abstract":"У статті узагальнено досвід професійної підготовки майбутніх філологів-перекладачів у закладах вищої освіти. Висвітлено питання нормативно-правового регулювання професійної підготовки та діяльності філологів-перекладачів в Україні. Обґрунтовано, що зростання обсягу попиту на перекладацькі послуги та зміна вимог до перекладачів призвели до необхідності трансформацій у системі та процесі професійної підготовки майбутніх філологів-перекладачів у закладах вищої освіти. Наведено основні недоліки традиційної системи навчання майбутніх філологів-перекладачів в системі вищої освіти. Зазначено, що попри недоліки, традиційна система навчання накопичила значний позитивний потенціал та забезпечує високий рівень фундаментальної підготовки. Зосереджено увагу на тому, що успішність фахової реалізації філолога-перекладача залежить від рівня його професійної компетентності та наведено її складові. Охарактеризовано основні складові професійної підготовки майбутніх філологів-перекладачів у системі вищої освіти України. Визначено, що вдале поєднання теоретичної й практичної підготовки та отримання навичок застосування сучасних інформаційно-комп’ютерних технологій перекладу формують у майбутніх філологів-перекладачів компетентності, які дозволять здійснювати професійний переклад будь-якого рівня. Розглянуто основні підходи сучасної моделі професійної підготовки майбутніх філологів-перекладачів в системі вищої освіти України. Окреслено основні завдання, які покликана вирішити модернізація професійної підготовки майбутніх філологів-перекладачів в системі вищої освіти України. Висвітлено сучасні тенденції в організації та реалізації професійної підготовки майбутніх філологів-перекладачів, навчання в межах якої спрямовано на практичну підготовку за рахунок тісної співпраці закладів вищої освіти із стейкголдерами. Зазначено, що повномасштабне вторгнення викликало низку нових викликів і проблем професійної підготовки майбутніх філологів-перекладачів в системи вищої освіти України, а пошук шляхів їх подолання потребує подальших наукових досліджень.","PeriodicalId":472187,"journal":{"name":"Sučasnì ìnformacìjnì tehnologìï ta ìnnovacìjnì metodiki navčannâ v pìdgotovcì fahìvcìv: metodologìâ, teorìâ, dosvìd, problemi","volume":"39 12","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135413103","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ТЕОРЕТИЧНІ ПРОБЛЕМИ ЕСТЕТИЧНОГО ВИХОВАННЯ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ","authors":"Тетяна Кучай, Віталій Гончарук, Наталія Рокосовик, Оксана Гончарук, Валентина Мовчан","doi":"10.31652/2412-1142-2023-69-134-141","DOIUrl":"https://doi.org/10.31652/2412-1142-2023-69-134-141","url":null,"abstract":"У статті розглядаються теоретичні проблеми естетичного виховання у закладах вищої освіти. Висвітлюються завдання естетичного виховання та завдання навчальних закладів щодо формування у студентів естетичного ставлення до дійсності. Описуються компоненти естетичної культури. Визначено фактори естетичного виховного процесу молоді. Естетичне виховання у ЗВО сприяє збільшенню самосвідомості студентів, формуванню їхньої активної соціальної позиції, заснованої на гуманістичних цінностях. Означено основні моменти методики реалізації ефективних шляхів, принципів, форм, засобів та умов естетичного виховання студентів. Сучасним студентам ЗВО пред’являються високі потреби – серед них на перший план сьогодні виходить Естетичний компонент, при якому освітнє простір і відповідає великому впливу на процес гармонізації життя, естетизація якого є його сутністю. Естетичне виховання сприяє формуванню студентського творчого потенціалу, надаючи різноманітний позитивний вплив на розвиток різних властивостей, що входять до творчого комплексу особистості. Актуальним залишається пошук оптимальних способів організації основних напрямків виховання та їх з точки зору естетичної системи. Естетичне виховання в професійному загальноосвітньому навчанні являє собою цілу систему педагогічної діяльності, яка своєчасно і достатньо повно використовує всі об’єктивні та суб’єктивні та можливості розвитку студентської молоді. Роль естетичного виховання студентів у сучасних соціокультурних умовах характеризуються значними економічними, екологічними та ідеологічними змінами. Інтегративний підхід до організації естетичного виховання студентів у ЗВО є вагомою методологічною передумовою гармонійного розвитку особистості майбутнього фахівця.","PeriodicalId":472187,"journal":{"name":"Sučasnì ìnformacìjnì tehnologìï ta ìnnovacìjnì metodiki navčannâ v pìdgotovcì fahìvcìv: metodologìâ, teorìâ, dosvìd, problemi","volume":"R-20 3","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135366991","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"СОЦІАЛЬНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ І МОВНА ОСВІТА У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ","authors":"Олена Столяренко, Оксана Столяренко, Ольга Московчук","doi":"10.31652/2412-1142-2023-69-172-180","DOIUrl":"https://doi.org/10.31652/2412-1142-2023-69-172-180","url":null,"abstract":"Сучасний освітній процес неможливо уявити без педагога як носія і передавача основних знань, як особистості, що здійснює вагомий вплив на формування світоглядної позиції молоді, на її ставлення до себе, до оточуючих людей та світу. У статті акцентовано увагу на деяких проблемах мовної культури у підготовці майбутніх фахівців, адже комунікативна взаємодія людей відбувається переважно у вербальній (словесній) формі – в процесі мовного спілкування. Обґрунтовано значущість невербальних засобів спілкування як складника мовленнєвої культури особистості для процесу комунікації, підкреслено необхідність використання мовцем цих засобів для більшої переконливості мовлення і позитивного його впливу на співрозмовника. Для соціально компетентного фахівця специфічною знаковою системою в невербальній комунікації є контакт очей, який є основним засобом візуального спілкування; жести, що свідчать про чесність, відкритість, доброзичливість людини; посмішка, яка є невід’ємним елементом публічної самопрезентації. Наголошено на тому, що соціально компетентний фахівець, який дотримується загальноприйнятих норм і користується всіма формами і засобами спілкування, легко вступає в контакт з іншими людьми, виходячи при цьому з позитивних комунікативних установок. Визначено сформованість соціальної компетентності студентів за комунікативнодіяльнісним критерієм. Звернено увагу на розвиток мовленнєвих, риторичних і полемічних умінь майбутніх педагогів. Розроблено серію тестових завдань, які дали змогу оцінити сформованість у студентів мовленнєвих умінь. Визначено рівні точності мовлення поязаних з дотриманням лексичних і стилістичних норм; рівні сформованості риторичних умінь майбутніх фахівців; рівні сформованості полемічних умінь: уміння аргументовано доводити свою позицію, демонструючи високий рівень техніки ведення дискусії, вміння спростовувати аргументи опонентів, дотримуючись правил ведення полеміки, уміння ставити запитання і відповідати.","PeriodicalId":472187,"journal":{"name":"Sučasnì ìnformacìjnì tehnologìï ta ìnnovacìjnì metodiki navčannâ v pìdgotovcì fahìvcìv: metodologìâ, teorìâ, dosvìd, problemi","volume":"69 2","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135413258","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ДОСВІД ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ ЛІКАРІВ-ІНТЕРНІВ","authors":"Людмила Конопкіна, Олена Мироненко, Лариса Ботвінікова, Юлія Губа, Марія Крихтіна","doi":"10.31652/2412-1142-2023-69-117-125","DOIUrl":"https://doi.org/10.31652/2412-1142-2023-69-117-125","url":null,"abstract":"Інтерактивні методи навчання усе більше використовуються у вищій медичній освіті та післядипломній освіті. Спосіб навчання із активним залученням здобувачів освіти є більш ефективним в опануванні професійними компетентностями. Інтерактивні методи – це форма навчання в режимі бесіди, діалогу. Метод передбачає співпрацю та взаємонавчання: вчитель – учень, учень – учень, де всі учасники є рівнозначними суб’єктами навчання. Метою нашої робити було опрацювати та продемонструвати ефективність засвоєння матеріалу лікарями-інтернами, що навчаються за спеціальністю «внутрішні хвороби» за допомогою використання інтерактивних методик навчання. Робота проводилася із 36-ма лікарями-інтернами першого року навчання. В ході семінарського заняття були використані методики «інтерактивної презентації», «аналіз історій хвороб і клінічних випадків», «рольова гра» та «дискусія». Інтерактивний компонент полягав у тому, що до кожної презентації були поставлені запитання, які могли бути задані у будь-який момент по ходу лекції, і в окремому Telegram-каналі проводилося миттєве опитування одночасно для всіх присутніх, після чого озвучувалася правильна відповідь і поновлювалася або «гра», або «дискусія», або презентація. Ефективність засвоєння матеріалу оцінювалася на наступному аудиторному занятті в кожній з груп. Щодо ефективності даної методики опитування високий рівень задоволеності виказали 30 лікарів-інтернів (83,3 %). Використання інтерактивних технологій навчання дозволяє протягом усього часу заняття утримувати увагу учасників, що обумовлено постійною активною залученістю до навчального процесу. Це викликає інтерес та захоплення спільною діяльністю, підвищує рівень засвоєння знань та дозволяє опанувати нові навички. Інтерактивні технології можуть бути визнані одними з найпродуктивніших у фаховій підготовці майбутніх лікарів.","PeriodicalId":472187,"journal":{"name":"Sučasnì ìnformacìjnì tehnologìï ta ìnnovacìjnì metodiki navčannâ v pìdgotovcì fahìvcìv: metodologìâ, teorìâ, dosvìd, problemi","volume":"24 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135412683","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ДОСЛІДНА І НАУКОВО-МЕТОДИЧНА РОБОТА ЯК ФОРМА САМООСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВЧИТЕЛЯ МАТЕМАТИКИ","authors":"Леся Вотякова","doi":"10.31652/2412-1142-2023-69-108-116","DOIUrl":"https://doi.org/10.31652/2412-1142-2023-69-108-116","url":null,"abstract":"У статті розкривається ефективність якісної науково-методичної роботи майбутніх вчителів у педагогічних ВНЗ як важливої складової цілісного навчально-педагогічного процесу. Оскільки майбутні вчителі мають бути у змозі реалізувати сучасну освітню модель у нових умовах і новими методами на новому науково-методичному рівні. Встановлено цілісну систему дій та заходів, яка спрямована на підвищення кваліфікації та майстерності вчителів. Тут описані основи розробки теорії та методики післядипломної самоосвіти учителя математики і створення відповідного методичного забезпечення, спрямованих на формування його інтелектуальної компетентності та підвищення професіоналізму. Перше, з чим ми визначились, це з освітнім середовищем, у якому має проходити самоосвітня діяльність учителя. Враховуючи те, що під час розробки змісту і технологій самоосвіти, основним орієнтиром є складові пізнавального процесу в математиці, природно, що таким освітнім середовищем мають бути певні розділи математики, в межах яких розв’язуються проблеми (задачі), що приводять до створення математичної структури, якщо мова йде про дослідження так би мовити внутрішнє, і до побудови математичної моделі, якщо мова йде про застосування. Вінцем такого творення є певна математична теорія. Обрані стратегічні напрямки розвитку математики та домінуючі у них методи стали методологічною основою розроблених методик самоосвіти. Центральною серед них є методика, в основі якої конструювання математичних об’єктів у доступному освітньому середовищі через тематичну легалізацію та технологізацію методів. Таке конструювання проводиться на двох рівнях: – побудова ізоморфної моделі й розробка на її основі методом перенесення відомих фактів на «нові» об’єкти фрагментів теорії (тригонометричні функції, пов’язані з косокутною системою координат, комплексні числа, кватерніони); – побудова нових алгебр гіперкомплексних чисел. Також проаналізовано зв’язок методичної роботи, самоосвіти вчителів з розвитком дослідницьких умінь, творчості та креативності. Виділено та описано три групи методів формування самостійнодослідницької та самоосвітньої діяльності майбутніх вчителів. Встановлено напрямок пізнавального процесу в математиці. Також у статті ви дізнаєтесь, як можливо підвищити якість освіти учнів та рівень професійної компетентності вчителів.","PeriodicalId":472187,"journal":{"name":"Sučasnì ìnformacìjnì tehnologìï ta ìnnovacìjnì metodiki navčannâ v pìdgotovcì fahìvcìv: metodologìâ, teorìâ, dosvìd, problemi","volume":"296 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135413101","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"СЕРТИФІКАТНІ ПРОГРАМИ У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ","authors":"Ганна Красильникова, Іван Герніченко, Сергій Красильников","doi":"10.31652/2412-1142-2023-69-126-133","DOIUrl":"https://doi.org/10.31652/2412-1142-2023-69-126-133","url":null,"abstract":"В статті висвітлюються основні напрями використання сертифікатних програм: перший – у неперервній освіті педагогічних працівників для підвищення їх кваліфікації; другий – як елемента неформальної освіти під час професійної підготовки майбутніх педагогів в українських закладах вищої освіти. Схарактеризовані підходи вітчизняних закладах вищої освіти до класифікації сертифікатних програм за обсягом та формами навчання. Здійснений аналіз зарубіжного досвіду свідчить, що в провідних європейських країнах неформальна освіта визнається на державному рівні і реалізується для педагогів переважно за двома типами – університетським та післядипломним. Встановлено, що популярними формами організації неформального навчання в Німеччині є загальнодидактичні курси, дидактичні майстерні та семінари, мета яких полягає у формуванні професійних компетентностей, додаткових компетентностей (ІКТ, іноземні мови, тайм-менеджмент тощо), дозвіллєвої культури (волонтерська діяльність, молодіжні об’єднання, клуби тощо) майбутніх педагогів. Запропонована орієнтовна структура сертифікатної програми для підготовки майбутніх фахівців у ЗВО, що складається з загальної інформації про сертифікатну програму, переліку компетентностей на очікуваних результатів навчання, змісту сертифікатної програми (освітні компоненти), системи оцінювання досягнутих результатів навчання. Доцільно поряд з вибірковими дисциплінами використовувати в професійній підготовці довгострокові сертифікатні програми – для поглибленого вивчення галузі спеціалізації педагогів професійного навчання; малокредитні – для формування актуальних додаткових компетентностей, зокрема цифрової як основи реалізації змішаного навчання. Висвітлений досвід розроблення сертифікатних програм для опанування педагогами різноманітних вебресурсів як для організації освітнього процесу так і представлення результатів їх професійної самореалізації. Доведено, що використання сертифікатних програм у підготовці майбутніх педагогів дозволяє задовольняти актуальні потреби педагогічної сфери і підвищувати конкурентоспроможність випускників ЗВО на ринку освітніх послуг.","PeriodicalId":472187,"journal":{"name":"Sučasnì ìnformacìjnì tehnologìï ta ìnnovacìjnì metodiki navčannâ v pìdgotovcì fahìvcìv: metodologìâ, teorìâ, dosvìd, problemi","volume":"291 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135413554","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ОСВІТА ЯК ЗАСІБ ПОКРАЩЕННЯ ЕМОЦІЙНОГО СТАНУ ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ УКРАЇНСЬКИХ ДІТЕЙ В УМОВАХ ВІЙНИ","authors":"Таїсія Тертична, Людмила Бровчак, Євген Громов, Юрій Бабчук","doi":"10.31652/2412-1142-2023-69-91-99","DOIUrl":"https://doi.org/10.31652/2412-1142-2023-69-91-99","url":null,"abstract":"Дослідження спрямоване на здійснення аналізу закордонного досвіду щодо організації навчального процесу в умовах воєнного стану та розгляд освіти як засобу покращення емоційного стану внутрішньо переміщених дітей шкільного віку, які евакуювались із зон бойових дій. З початку воєнних дій на території України українське суспільство вперше зіткнулось із соціальнопсихологічними та освітніми проблемами дітей із внутрішньо переміщених сімей. Освітні установи на відносно безпечній території виявились неготовими до створення адаптивного навчального середовища для учнів із таких сімей. Для системи освіти України пріоритетними стали пошуки шляхів організації безпечного освітнього процесу, надання психологічної підтримки всім його учасникам. У статті розглянуто спрощену модель екстреної освіти (авторів П. Агілар, Г. Ретамал, К. Тріплхорн) в умовах воєнного стану на відносно безпечній території України. У рамках цієї моделі науковцями запропонована програма освітніх послуг в умовах надзвичайних ситуацій, яка передбачає три етапи: рекреаційні заходи в безпечному місці, неформальна освіта і формальна освіта. Дієвим інструментом для зміцнення здоров’я, задоволення інтересів і психологічних потреб дітей із сімей тимчасово переміщених осіб, які адаптуються до нових життєвих умов і нового освітнього середовища, є застосування в закладах освіти програми соціально-емоційного та етичного навчання (СЕЕН), що побудовано на трьох вимірах (усвідомленість, співпереживання й залученість), кожен із яких можна розглядати на трьох рівнях (особистісний, соціальний і системний). Психосоціальні інтервенції в освітніх установах суттєво поліпшують життя й освітній потенціал дітей, які постраждали від війни. Діти можуть швидше одужати від травми війни, якщо в шкільній програмі поєднувати їхні освітні й емоційні потреби. Покращення психоемоційного стану дозволяє учням краще сприймати і розуміти один одного, підвищує бажання виконувати певну діяльність, бути активними, взаємодіяти, організовувати міжособистісні стосунки й відчувати при цьому емоції прийняття і безпеки, а також збільшує готовність продовжувати навчання в школі.","PeriodicalId":472187,"journal":{"name":"Sučasnì ìnformacìjnì tehnologìï ta ìnnovacìjnì metodiki navčannâ v pìdgotovcì fahìvcìv: metodologìâ, teorìâ, dosvìd, problemi","volume":"20 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135366580","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"КРЕАТИВНІСТЬ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ТЕХНОЛОГІЙ У КОНТЕКСТІ ДЕФІНІТИВНИХ ПІДХОДІВ","authors":"Валентина Фрицюк, Людмила Марцева, Людмила Любарська","doi":"10.31652/2412-1142-2023-69-141-151","DOIUrl":"https://doi.org/10.31652/2412-1142-2023-69-141-151","url":null,"abstract":"У статті представлено аналіз теоретичних позицій науковців та дефінітивних підходів щодо сутності й змісту поняття «креативність». Наголошено на важливості формування цієї особистісної якості у майбутніх учителів технологій. Доведено, що особливої актуальності набуває формування в майбутнього вчителя технологій креативності, яка є важливою складовою його професійної готовності та однією з умов самореалізації; креативність пов’язана з діяльністю педагога будь-якого профілю, але для учителя технологій ця якість є особливо необхідною. Вона може виявлятись у формі власне технологічної творчості і в інших видах педагогічної діяльності. З метою аналізу значення креативності для майбутньої професійної діяльності студентів проаналізовано Освітньо-професійну програму «Середня освіта. Трудове навчання та технології» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності 014 Середня освіта, предметна спеціальність 014.10 Середня освіта (Трудове навчання та технології), Галузь знань 01 Освіта / Педагогіка, кваліфікація: бакалавр середньої освіти (Трудове навчання та технології); вчитель трудового навчання та технологій. Доведено, що креативність, привертаючи увагу дослідників, знаходилась у центрі уваги різних філософських, психолого-педагогічних напрямів. Рівень професійної кваліфікації майбутніх учителів технологій значною мірою залежатиме від здатності самостійно торувати шляхи вирішення конкретних дидактичних завдань, виявляти нетрадиційне мислення, швидко знаходити вихід у проблемних ситуаціях, обирати оригінальні рішення – тобто від креативності. Наголошено на тому, що здатність до творчості є актуальною професійною якістю майбутніх учителів, потребу в яких відчуває сьогоднішня освіта; успіхів у професійній діяльності сьогодні може досягнути тільки той вчитель, який має високий рівень креативності, який відбувся як творча особистість. Аналіз психолого-педагогічної літератури з досліджуваної проблеми дав можливість також уточнити зміст поняття «креативність» як динамічної, інтегративної особистісної характеристика, яка визначає здатність до творчості і є умовою самореалізації особистості.","PeriodicalId":472187,"journal":{"name":"Sučasnì ìnformacìjnì tehnologìï ta ìnnovacìjnì metodiki navčannâ v pìdgotovcì fahìvcìv: metodologìâ, teorìâ, dosvìd, problemi","volume":"288 3","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135413271","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ЯКІСТЬ ОСВІТИ З ПОЗИЦІЇ ПРАКСЕОЛОГІЧНОГО ПІДХОДУ","authors":"Наталія Олійник, Марина Хмельовська","doi":"10.31652/2412-1142-2023-69-164-171","DOIUrl":"https://doi.org/10.31652/2412-1142-2023-69-164-171","url":null,"abstract":". У статті висвітлено питання формування системи оцінки задоволеності якістю освіти з погляду основних споживачів освітніх послуг. Авторами сформульовані та виділені особливості щодо оцінки якості освіти з позиції держави, роботодавців та студентів. Метою статті визначено дослідження якості підготовки студентів закладів вищої освіти на засадах праксеології. Наводяться результати анкетування випускників Вінницького національного педагогічого університету у частині окремих аспектів оцінки якості здобутої освіти: виявлено сильні сторони діяльності закладу вищої освіти з позиції випускників, надано оцінку відповідності структури освітніх програм за напрямами підготовки очікуванням випускників та оцінки якості навчання респондентами профільних дисциплін. Авторами систематизовано пропозиції випускників з організації та коригування освітнього процесу в закладах вищої освіти. Визначено основні компоненти що визначають якість освіти у випускника та роботодавця. Роботодавці насамперед зацікавлені у прийнятті на роботу, молодих фахівців з високим рівнем професійних знань, здатних відповідати за результати своєї професійної діяльності, вирішувати нестандартні завдання та орієнтуватися у виробничих питаннях. В статті визначено узагальнені критерії оцінки якості освіти з погляду не лише випускників, а й викладачів та роботодавців. Перспективним напрямом у роботі закладів вищої освіти має стати розширення форм участі роботодавців у реалізації освітніх програм та діяльності закладів вищої освіти. Сформульовано рекомендації щодо розвитку системи оцінки якості освіти, та запропоновано перспективні напрями діяльності закладів вищої освіти у галузі підготовки конкурентоспроможних фахівців та взаємодії.","PeriodicalId":472187,"journal":{"name":"Sučasnì ìnformacìjnì tehnologìï ta ìnnovacìjnì metodiki navčannâ v pìdgotovcì fahìvcìv: metodologìâ, teorìâ, dosvìd, problemi","volume":"31 4","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135413566","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}